Адресати
Цю Директиву адресовано державам-членам.
Додаток I
ДОДАТОК I
ІНФОРМАЦІЯ, необхідна для переліку компетентних органів влади
ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ПЕРЕЛІКУ КОМПЕТЕНТНИХ ОРГАНІВ
Як вимагає стаття 3 (8), держави-члени повинні надати інформацію щодо всіх компетентних органів влади в межах кожного з її районів басейну ріки, а також частини будь-якого міжнародного району басейну ріки, що знаходиться в межах їх території, а саме:
Відповідно до вимог, встановлених у статті 3(8), держави-члени повинні надавати таку інформацію про всі компетентні органи у межах кожного їхнього району річкового басейну, а також кожної частини міжнародного району річкового басейну, розташованої на їхній території.
(i) Назва і адреса компетентних властей - офіційна назва і адреси органів влади, що визначаються згідно статті 3 (2).
(i) Назва та адреса компетентного органу - офіційна назва та адреса органу, визначеного відповідно до статті 3(2).
(ii) Географічна характеристика району басейну ріки - назви головних річок в межах району басейну ріки разом з точним описом кордонів району басейну ріки. Ця інформація має бути, наскільки це є можливим, доступною для введення у географічну інформаційну систему (GIS) і/або географічну інформаційну систему Комісії (GISCO).
(ii) географічне охоплення району річкового басейну - назви головних річок у межах річкового басейну із чітким описом меж району річкового басейну. Таку інформацію необхідно надавати, наскільки це можливо, для внесення до геоінформаційної системи (GIS) та/або геоінформаційної системи Комісії (GISCO).
(iii) Юридичний статус компетентних властей - опис юридичного статусу компетентних органів влади і, де це є доречним, зведення чи копія її статуту, договору про заснування або еквівалентного юридичного документа.
(iii) Правовий статус компетентного органу - опис правового статусу компетентного органу та, у відповідних випадках, стислий виклад або копія його статуту, договору про заснування або еквівалентного юридичного документа.
(iv) Сфери відповідальності - опис сфер юридичної і адміністративної відповідальності кожної компетентної влади та її ролі в межах кожного району басейну ріки.
(iv) Обов’язки - опис правових та адміністративних обов’язків кожного компетентного органу та його функцій у межах кожного району річкового басейну.
(v) Членство - там, де компетентна влада якщо компетентний орган діє як координуючий координаційний орган для інших компетентних органів влади, потрібен органів, необхідно надати перелік цих таких органів разом зі зведенням із підсумковими даними щодо інституційних відносин, встановлених з метою для забезпечення їх координації.
(vi) Міжнародні відносини - там, де якщо район річкового басейну ріки охоплює територію більш ніж однієї держави-члена чи або включає територію держав, що які не є державами-членами, потрібне зведення необхідно надати підсумкові дані щодо інституційних відносин, встановлених з метою для забезпечення координації.
Додаток II
ДОДАТОК II
1. 1 ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ
1.1. Визначення характеристик типів масивів поверхневої води
1.1. Характеризація типів поверхневих водних масивів
Держави-члени визначають місцезнаходження і кордони масивів поверхневої води і дають початкову характеристику всіх таких масивів згідно такої методології (див. нижче). Держави-члени можуть розподіляти масиви поверхневої води по групах для цілей цього початкового визначення характеристик.
Держави-члени повинні визначити розташування та межі поверхневих водних масивів та здійснити первинну характеризацію усіх таких масивів відповідно до методології, поданої нижче. Для цілей такої первинної характеризації держави-члени можуть об’єднувати поверхневі водні масиви у групи.
(i) Масиви поверхневої води в межах районів басейну ріки визначаються або як такі, що знаходяться в межах однієї з таких категорій поверхневої води - рік, озер, перехідних вод або прибережних вод, - або як штучні водні масиви чи сильно модифіковані масиви поверхневої води.
(i) Поверхневі водні масиви у межах району річкового басейну необхідно визначити як такі, що належать до однієї з таких категорій поверхневих вод: річки, озера, перехідні води або прибережні води - або як штучні поверхневі водні масиви або істотно змінені поверхневі водні масиви.
(ii) Для кожної категорії поверхневої води відповідні масиви поверхневої води в межах району басейну ріки розрізняються за типами. Це такі типи, що визначаються з використанням чи "системи А", чи "системи В", визначених у розділі 1.2.
(ii) Для кожної категорії поверхневих вод необхідно диференціювати відповідні поверхневі водні масиви у межах району річкового басейну відповідно до типу. Такі типи визначаються з використанням «системи A» або «системи B», визначених у секції 1.2.
(iii) Якщо використовується система А, У разі застосування системи A, поверхневі водні масиви поверхневої води в у межах району річкового басейну ріки спершу розрізняються необхідно диференціювати за відповідними екорегіонами відповідно до географічних зон, визначених у розділі секції 1.2 і зображених на та показаних та відповідній карті у Додатку мапі в додатку XI. Потім Після того водні масиви води в межах кожного екорегіону розрізняються необхідно диференціювати за типами поверхневих водних масивів поверхневої води відповідно до дескрипторів, зазначених характеристик, встановлених у таблицях для щодо системи А.A.
(iv) Якщо використовується система В, держави-члени повинні досягти, принаймні, того самого ступеня розрізняння, який міг би бути досягнутий з використанням системи А. Відповідно, масиви поверхневої води в межах району басейну ріки розподіляються по типах з використанням значень для обов'язкових дескрипторів і таких дескрипторів за вибором або комбінацій дескрипторів, що є потрібними для того, щоб забезпечити надійне відтворення відповідних типових біологічних умов.
(iv) У разі застосування системи B, держави-члени повинні досягти щонайменше такого самого ступеня диференціації, який був би досягнутий за допомогою системи A. Відповідно, поверхневі водні масиви у межах району річкового басейну необхідно диференціювати на типи з використанням значень обов’язкових характеристик та таких необов’язкових характеристик або комбінацій характеристик, які необхідні для забезпечення надійного отримання типових референтних біологічних умов.
(v) Для штучних і сильно модифікованих масивів поверхневої води розрізняння слід робити відповідно до дескрипторів для визначення того, яка з категорій поверхневої води є найбільш подібною до сильно модифікованих або штучних масивів води, про які йде мова.
(v) Для штучних поверхневих водних масивів та істотно змінених поверхневих водних масивів таке диференціювання необхідно здійснювати відповідно до характеристик будь-якої з категорій поверхневих вод, яка найбільше подібна до відповідного штучного водного масива або істотно зміненого водного масива.
(vi) Держави-члени подають до повинні подати Комісії карту мапу або карти мапи (у форматі GIS) географічного розташування типів, що відповідають ступеню розрізняння, який є потрібним диференціації, необхідному відповідно до системи А.A.
Екорегіони і типи масивів поверхневої води
1.2. Екорегіони та типи поверхневих водних масивів
Ріки
1.2.1. Річки
Система А
Система A
------------------------------------------------------------------
Фіксована типологія
|Фіксована типологія| Дескриптори |
Характеристики
|-------------------+--------------------------------------------|
Екорегіон
| Екорегіон |Екорігеони, показані на карті A у Додатку XI|
Екорегіони на мапі A в додатку XI
|-------------------+--------------------------------------------|
Тип
|Тип |Висотна типологія |
Типологія абсолютної висоти
| |висока: височинні: > 800 м|
| |середня за висотою: від 200 до 800 м |
середньої висотності: 200-800 м
| |низинна: низинні < 200 м|
| |Типологія за розміром, що базується на |
Типологія розміру за площею водозбірного басейну
| |водозбірній площі: |
малі: 10-100 км - 2
| |мала: від 10 до 100 кв.км |
середні: > 100-1000 км - 2
| |середня: від > 100 до 1000 кв.км |
великі: > 1000-10000 км - 2
| |велика: від > 1000 до 10 000 кв.км |
дуже великі: > 10000 км - 2
| |дуже велика: > 10 000 кв.км |
Геологія
| |Геологія |
вапнякова
| |вапнякова |
силікатна
| |крем'яниста |
органічна
| |органічна |
Система B
------------------------------------------------------------------
Альтернативна характеризація
Система В
Фізичні та хімічні фактори, які визначають характеристики річки або частини річки та, як наслідок, структуру та склад біологічної популяції
------------------------------------------------------------------
Обов’язкові фактори
| Альтернативне | Фізичні і хімічні фактори, |
висота над рівнем моря
| характеризування |що визначають характеристики ріки|
широта
| | чи частини ріки і, відповідно, |
довгота
| | структуру і склад біологічної |
геологія
| | популяції |
розмір
|------------------------------+---------------------------------|
Необов’язкові фактори
|Обов'язкові характеристики |висота |
відстань від витоку річки
| |широта |
енергія потоку (функція витрати води та ухилу водної поверхні)
| |довгота |
середня ширина потоку
| |геологія |
середня глибина потоку
| |розмір |
середній гідравлічний ухил
|------------------------------+---------------------------------|
форма та обриси русла головної річки
|Необов'язкові характеристики |віддаленість від витоку ріки |
категорія витрати річкового потоку
| |енергія потоку (функція від |
форма річкової долини
| |потоку і уклону) |
транспортування наносів
| |середня ширина води |
здатність до нейтралізації кислот
| |середня глибина води |
середній склад донних порід
| |середній нахил води |
хлориди
| |форма і рельєф дна головного |
коливання температур
| |русла ріки |
середня температура повітря
| |категорія водоскиду ріки |
опади
| |форми долини |
1.2.2. Озера
| |транспорт твердих речовин |
Система A
| |здатність нейтралізувати кислоти |
Фіксована типологія
| |середній склад субстрату |
Характеристики
| |хлорид |
Екорегіон
| |діапазон температур повітря |
Екорегіони на мапі A в додатку XI
| |середня температура повітря |
Тип
| |осад |
Типологія абсолютної висоти
------------------------------------------------------------------
височинні: > 800 м
1.2.2. Озера
середньої висотності: 200-800 м
Система А
низинні < 200 м
------------------------------------------------------------------
Глибинна типологія за середньою глибиною
|Фіксована типологія| Дескриптори |
< 3 м
|-------------------+--------------------------------------------|
3-15 м
|Екорегіон |Екорегіони, вказані на карті A Додатку XI |
> 15 м
|-------------------+--------------------------------------------|
Розмірна типологія за площею поверхні
|Тип |Типологія за висотою: |
0,5-1 км - 2
| |висока: > 800 м |
1-10 км - 2
| |середня: 200-800 м |
10-100 км - 2
| |низинна: < 200 м |
> 100 км - 2
| |Типологія за глибиною (на основі середньої |
Геологія
| |глибини) |
вапнякова
| |< 3 м |
силікатна
| |3-15 м |
органічна
| |> 15 м |
Система B
| |Типологія за розміром (на основі площі |
Альтернативна характеризація
| |поверхні) |
Фізичні та хімічні фактори, які визначають характеристики озера та, як наслідок, структуру та склад біологічної популяції
| |0,5-1 кв.км |
Обов’язкові фактори
| |1-10 кв.км |
висота над рівнем моря
| |10-100 кв.км |
широта
| |> 100 кв.км |
довгота
| |Геологія |
глибина
| |вапнякова |
геологія
| |крем'яниста |
розмір
| |органічна |
Необов’язкові фактори
------------------------------------------------------------------
середня глибина потоку
Система В
форма озера
------------------------------------------------------------------
час існування
| Альтернативне | Фізичні і хімічні фактори, |
середня температура повітря
| характеризування | що визначають характеристики |
коливання температур
| | озера і, відповідно, структуру |
характеристики коливання температур (наприклад, мономіктичні, диміктичні, поліміктичні)
| | і склад біологічної популяції |
здатність до нейтралізації кислот
|------------------------------+---------------------------------|
фоновий стан біогенних речовин
|Обов'язкові характеристики |висота |
середній склад донних порід
| |широта |
коливання рівня води
| |довгота |
1.2.3. Перехідні води
| |глибина |
Система A
| |геологія |
Фіксована типологія
| |розмір |
Характеристики
|------------------------------+---------------------------------|
Екорегіон
|Необов'язкові характеристики |середня глибина води |
Один із таких екорегіонів, як визначено на мапі B в додатку XI:
| |форма озера |
Балтійське море
| |час перебування |
Баренцове море
| |середня температура повітря |
Норвезьке море
| |діапазон температури повітря |
Північне море
| |характеристики змішування |
Північний Атлантичний океан
| |(наприклад, monomictic, dimictic,|
Середземне море
| |polymictic) |
Тип
| |здатність нейтралізувати кислоти |
За середнім річним показником солоності
| |стан фонових поживних речовин |
< 0,5 ‰: опріснені
| |середній склад субстрату |
від 0,5 до <5 ‰: олігогалинні
| |коливання рівня води |
від 5 до <18 ‰: мезогалинні
------------------------------------------------------------------
від 18 до <30 ‰: полігалинні
1.2.3. Перехідні води
від 30 до <40 ‰: евригалинні
Система А
За припливним діапазоном
------------------------------------------------------------------
< 2 м: мікроприпливні
|Фіксована типологія| Дескриптори |
2-4 м: мезоприпливні >
|-------------------+--------------------------------------------|
4 м: макроприпливні
|Екорегіон |На карті B у Додатку XI є зображеними: |
Система B
| |Балтійське море |
Альтернативна характеризація
| |Баренцове море |
Фізичні та хімічні фактори, які визначають характеристики перехідних вод та, як наслідок, структуру та склад біологічної популяції
| |Норвезьке море |
Обов’язкові фактори
| |Північне море |
широта
| |Північна Атлантика |
довгота
| |Середземне море |
амплітуда припливів
|-------------------+--------------------------------------------|
солоність
|Тип |На основі середньої річної солоності |
Необов’язкові фактори
| |< 0,5%о: прісна вода |
глибина
| |0,5 - < 5%о: малої солоності (oligohaline) |
швидкість потоку
| |5 - < 18%о: помірної солоності |
захищеність від хвиль
| |(mesohaline) |
час існування
| |18 - < 30%о: великої солоності |
середня температура води
| |(polyhaline) |
характеристики змішування
| |30 - < 40%о: підвищеної солоності |
мутність
| |(euhaline) |
середній склад донних порід
| |На основі середнього діапазону припливів |
форма
| |< 2 м: мікроприпливна |
коливання температур води
| |2-4 м: середньо припливна |
1.2.4. Прибережні води
| |> 4 м: припливна |
Система A
------------------------------------------------------------------
Фіксована типологія
Система В
Характеристики
------------------------------------------------------------------
Екорегіон
| Альтернативне | Фізичні і хімічні фактори, |
Один із таких екорегіонів, як визначено на мапі B в додатку XI:
| характеризування | що визначають характеристики |
Балтійське море
| | перехідної води і, відповідно, |
Баренцове море
| | структуру і склад біологічної |
Норвезьке море
| | популяції |
Північне море
|------------------------------+---------------------------------|
Північний Атлантичний океан
|Обов'язкові характеристики |широта |
Середземне море
| |довгота |
Тип
| |діапазон припливу |
За середнім річним показником солоності
| |солоність |
< 0,5 ‰: опріснені
|------------------------------+---------------------------------|
від 0,5 до <5 ‰: олігогалинні
|Необов'язкові характеристики |глибина |
від 5 до <18 ‰: мезогалинні
| |швидкість течії |
від 18 до <30 ‰: полігалинні
| |дія хвилі |
від 30 до <40 ‰: евригалинні
| |час перебування |
За середньою глибиною
| |середня температура води |
мілководні: < 30 м
| |характеристики змішування |
середньої глибини: (30-200 м)
| |(наприклад, monomictic, dimictic,|
глибокі: > 200 м
| |polymictic) |
Система B
| |мутність |
Альтернативна характеризація
| |середній склад субстрату |
Фізичні та хімічні фактори, які визначають характеристики прибережних вод та, як наслідок, структуру та склад біологічної популяції
| |форма |
Обов’язкові фактори
| |діапазон температур води |
широта
------------------------------------------------------------------
довгота
1.2.4. Прибережні води
амплітуда припливів
Система А
солоність
------------------------------------------------------------------
Необов’язкові фактори
|Фіксована типологія| Дескриптори |
швидкість потоку
|-------------------+--------------------------------------------|
захищеність від хвиль
|Екорегіон |На карті В у Додатку XI є зображеними: |
середня температура води
| |Балтійське море |
характеристики змішування
| |Баренцове море |
мутність
| |Норвезьке море |
час затримки (для закритих бухт)
| |Північне море |
середній склад донних порід
| |Північна Атлантика |
коливання температур води
| |Середземне море |
1.3. Встановлення типових референтних умов для типів поверхневих водних масивів
|-------------------+--------------------------------------------|
(i) Для кожного типу поверхневого водного масива, охарактеризованого відповідно до секції 1.1, необхідно встановити типові гідроморфологічні та фізико-хімічні умови, що представляють значення гідроморфологічних та фізико-хімічних елементів якості, зазначених для такого типу поверхневого водного масива в пункті 1.1 додатка V, для «відмінного» екологічного стану, як визначено у відповідній таблиці в пункті 1.2 додатка V. Необхідно встановити типові референтні біологічні умови, що представляють значення біологічних елементів якості, зазначених для такого типу поверхневого водного масива в пункті 1.1 додатка V, для «відмінного» екологічного стану, як визначено у відповідній таблиці в секції 1.2 в додатку V.
|Тип |На основі середньої річної солоності |
(ii) При застосуванні процедур, визначених у цій секції, до істотно змінених поверхневих водних масивів або штучних поверхневих водних масивів покликання на «відмінний» екологічний стан необхідно тлумачити як покликання на максимальний екологічний потенціал, як визначено в таблиці 1.2.5 додатка V. Значення максимального екологічного потенціалу для водного масива необхідно переглядати кожних 6 років.
| |< 0,5%о: прісна вода |
(iii) Типові умови для цілей пунктів (i) та (ii), а також типові біологічні референтні умови можуть ґрунтуватися на просторовому аналізі чи моделюванні або можуть бути отримані з використанням поєднання цих методів. Якщо використання зазначених методів неможливе, для встановлення таких умов держави-члени можуть використовувати експертні судження. При визначенні «відмінного» екологічного стану стосовно концентрацій деяких синтетичних забрудників межі виявлення є такими, яких можна досягти відповідно до технік, що існують на час встановлення таких типових умов.
| |0,5 - < 5%о: малої солоності |
(iv) У випадку типових референтних біологічних умов, що спираються на просторовий аналіз, держави-члени повинні розробити референтну мережу для кожного типу поверхневих водних масивів. Така мережа повинна містити достатню кількість ділянок із «відмінним» станом для забезпечення достатньої довірчої ймовірності стосовно значень референтних умов із урахуванням варіативності значень елементів якості, що відповідають «відмінному» екологічному стану для такого типу поверхневого водного масива, а також технік моделювання, які необхідно застосовувати відповідно до параграфа (v).
| |(oligohaline) |
(v) На базі моделювання можуть бути отримані типоспецифічні біологічні початкові (референтні) умови із використанням або прогнозних моделей, або методів ретроспективного прогнозування. Зазначені методи повинні спиратися на історичні дані, палеогеографічні дані та інші доступні дані, а також повинні гарантувати достатню довірчу ймовірність стосовно значень референтних умов для забезпечення узгодженості умов, отриманих таким чином, та їх дійсності для кожного типу поверхневих водних масивів.
| |5 - < 18%о: помірної солоності |
(vi) Якщо встановити надійні типові референтні умови для елемента якості типу поверхневих водних масивів неможливо через значну природну варіативність такого елемента, спричинену не лише сезонними коливаннями, такий елемент можна виключити з оцінювання екологічного стану такого типу поверхневих вод. У такому випадку, держави-члени повинні зазначати причини такого виключення у плані управління річковим басейном.
| |(mesohaline) |
1.4. Визначення тиску
| |18 - < 30%о: великої солоності |
Держави-члени повинні збирати та зберігати інформацію про типи та масштаби значного антропогенного тиску, об’єктами якого є поверхневі водні масиви в кожному районі річкового басейну, з охопленням, зокрема, наведених нижче позицій.
| |(polyhaline) |
Оцінювання та визначення значних точкових джерел забруднення, зокрема речовинами, перелік яких подано в додатку VIII, від міських, промислових, сільськогосподарських та інших об’єктів та видів діяльності, яке спирається, між іншим , на інформацію, зібрану відповідно до:
| |30 - < 40%о: підвищеної солоності |
(i) статей 15 та 17 Директиви 91/271/ЄЕС;
| |(euhaline) |
(ii) статей 9 та 15 Директиви 96/61/ЄС ( - 31);
| |На основі середньої глибини |
та, для цілей первинного плану управління річковим басейном:
| |мілкі води < 30 м |
(iii) статті 11 Директиви 76/464/ЄЕС; та
| |проміжні: (30-200 м) |
(iv) директив 75/440/ЄС, 76/160/ЄЕС ( - 32), 78/659/ЄЕС та 79/923/ЄЕС ( - 33).
| |глибокі: > 200 м |
Оцінювання та визначення значних дифузних джерел забруднення, зокрема речовинами, перелік яких подано в додатку VIII, від міських, промислових, сільськогосподарських та інших об’єктів та діяльності, яке спирається, між іншим , на інформацію, зібрану відповідно до:
------------------------------------------------------------------
(i) статей 3, 5 та 6 Директиви 91/676/ЄЕС ( - 34);
Система В
(ii) статей 7 та 17 Директиви 91/414/ЄЕС;
------------------------------------------------------------------
(iii) Директиви 98/8/ЄС;
| Альтернативне | Фізичні і хімічні фактори, |
та, для цілей першого плану управління річковим басейном:
| характеризування | що визначають характеристики |
(iv) директив 75/440/ЄЕС, 76/160/ЄЕС, 76/464/ЄЕС, 78/659/ЄЕС та 79/923/ЄЕС.
| | прибережної води і, відповідно, |
Оцінювання та визначення значного забору води для міського, сільськогосподарського та іншого користування, включно з сезонними коливаннями та загальним щорічним попитом, а також втрат води в системах розподілення.
| | структуру і склад біологічного |
Оцінювання та визначення впливу значного регулювання стоку води, включно з транспортуванням води та водовідведенням, на загальні характеристики стоку та водного балансу.
| | суспільства |
Визначення значних морфологічних змін водних масивів.
|------------------------------+---------------------------------|
Оцінювання та визначення інших значних антропогенних впливів на стан поверхневих вод.
|Обов'язкові характеристики |широта |
Оцінювання моделей землекористування, включно з визначенням головних міських промислових та сільськогосподарських зон, а також, у відповідних випадках, рибогосподарств та лісогосподарств.
| |довгота |
1.5. Оцінювання впливу
| |діапазон припливу |
Держави-члени повинні здійснювати оцінювання вразливості стану поверхневих водних масивів до наведених вище видів тиску.
| |солоність |
Держави-члени повинні використовувати зазначену вище зібрану інформацію та будь-яку іншу відповідну інформацію включно з доступними даними моніторингу довкілля, для оцінювання ймовірності недосягнення поверхневим водним масивом у межах району річкового басейну цілей якості довкілля, встановлених для таких масивів відповідно до статті 4. Для підтримки такого оцінювання держави-члени можуть застосовувати техніки моделювання.
|------------------------------+---------------------------------|
Щодо масивів, визначених як такі, що мають ризик не досягти цілей якості довкілля, у відповідних випадках необхідно здійснювати подальшу характеризацію для оптимізації розробки як програм моніторингу, вимоги щодо яких встановлені відповідно до статті 8, так і програм заходів, вимоги щодо яких встановлені відповідно до статті 11.
|Необов'язкові характеристики |швидкість течії |
2. ПІДЗЕМНІ ВОДИ
| |дія хвилі |
2.1. Первинна характеризація
| |середня температура води |
Держави-члени повинні здійснити первинну характеризацію усіх підземних водних масивів із метою оцінювання користування ними та ступеня ризику недосягнення ними цілей, встановлених для кожного підземного водного масива відповідно до статті 4. Для цілей такої первинної характеризації держави-члени можуть об’єднувати підземні водні масиви у групи. Такий аналіз може спиратися на доступні гідрологічні, геологічні, педологічні дані, а також дані про землекористування, скиди, забір та інші дані, але повинен визначати:
| |характеристики змішування |
- розташування та межі підземних водних масивів,
| |мутність |
- тиск, об’єктами якого є такі підземні водні масиви, включно з:
| |час водоутримування (закритих |
- дифузними джерелами забруднення
| |бухт) |
- точковими джерелами забруднення
| |середній склад субстрату |
- забором
| |діапазон температури води |
- штучним поповненням запасів,
------------------------------------------------------------------
- загальним характером верхнього шару у водозбірному басейні, з якого поповнюються запаси підземного водного масива,
1.3 Встановлення еталонних умов залежно від типів масивів поверхневої води
- підземних водних масивів, від яких безпосередньо залежать поверхневі водні екосистеми або наземні екосистеми.
(i) Для кожного типу масиву поверхневої води, що характеризується відповідно до розділу 1.1, встановлюються гідроморфологічні і фізико-хімічні умови, що представляють значення гідроморфологічних і фізико-хімічних складових якості, зазначених у пункті 1.1 у Додатку V для цього типу масиву поверхневої води за умови високої екологічної якості, як було зазначено у відповідній таблиці у пункті 1.2 Додатку V. Встановлюються біологічні еталонні умови (залежно від типу), що представляють значення біологічних складових якості, зазначених у пункті 1.1 Додатку V для цього типу масиву поверхневої води за умови високої екологічної якості, як було зазначено у відповідній таблиці у розділі 1.2 Додатку V.
2.2. Подальша характеризація
(ii) Коли методи, зазначені у цьому розділі, застосовуються до сильно модифікованих або штучних масивів поверхневої води, еталони високої екологічної якості розробляються як еталони максимального екологічного потенціалу, як зазначено у таблиці 1.2.5 Додатку V. Значення максимального екологічного потенціалу для масиву води переглядаються кожні шість років.
Після здійснення такої первинної характеризації, держави-члени повинні здійснити подальшу характеризацію підземних водних масивів або груп масивів, що були визначені як ризикові, з метою запровадження точнішого оцінювання значущості такого ризику та визначення необхідності вжиття будь-яких заходів відповідно до статті 11. Отже, така характеризація повинна охоплювати відповідну інформацію щодо впливу людської діяльності та, у відповідних випадках, інформацію щодо:
(iii) Умови (залежно від типу) для цілей пунктів (i) і (ii) і біологічних еталонів якості (залежно від типу) можуть або мати просторову прив'язку чи базуватися на моделюванні, або розроблятися з використанням комбінації цих методів. Де застосування цих методів не є можливим, держави-члени для встановлення таких умов можуть використовувати судження експертів. Якщо визначається висока екологічна якість у стосунку до концентрацій особливих синтетичних забруднювачів, граничні значення виявлення є тими, яких можна досягти відповідно до методів, наявних на той момент, коли треба встановити умови (залежно від типу).
- геологічних характеристик підземного водного масива, включно з розміром та типом геологічних одиниць,
(iv) Для біологічних еталонних умов (залежно від типу), що мають просторову прив'язку, держави-члени розробляють еталонну сітку для кожного типу масиву поверхневої води. Сітка містить достатню кількість місць що мають високу якість, щоб забезпечити достатній рівень вірогідності стосовно значень еталонних умов, якщо існує мінливість значень складових якості, що відповідають високій екологічній якості для цього типу масиву поверхневої води і методам моделювання, які мають застосовуватися згідно пункту (v).
- гідроекологічних характеристик підземного водного масива включно з гідравлічною провідністю, пористістю та обмеженістю,
(v) Біологічні еталонні умови (залежно від типу), що базуються на моделюванні, можуть розроблятися з використанням або прогнозних, або ретроспективних моделей. Методи передбачають використання історичних, палеологічних та інших наявних даних і забезпечують достатній рівень вірогідності щодо значень еталонних умов, щоб гарантувати, що розроблені таким чином умови є відповідними і дійсними для кожного типу масивів поверхневої води.
- характеристик поверхневих родовищ і ґрунтів у водозбірному басейні, з якого поповнюються запаси підземного водного масива, включно з товщиною, пористістю, гідравлічною провідністю та абсорбувальних властивостей родовищ і ґрунтів,
(vi) Якщо неможливо встановити надійні еталонні умови для складової якості того чи іншого типу масиву поверхневої води через високий ступінь природної мінливості цієї складової, що не є лише наслідком сезонних коливань, тоді ця складова може бути виключена з оцінки екологічного стану для цього типу поверхневої води. За таких обставин держави-члени обґрунтовують причини для такого виключення у плані розпоряджання басейном ріки.
- характеристик стратифікації підземних вод у межах підземного водного масива,
1.4. Визначення тисків
- переліку пов’язаних поверхневих систем, включно з наземними екосистемами та поверхневими водними масивами, з якими відповідний підземний водний масив має динамічний зв’язок,
Держави-члени збирають і зберігають інформацію щодо типу і величини значних антропогенних тисків, об'єктами яких мають стати масиви поверхневої води у кожному районі басейну ріки, зокрема, інформацію, зазначену нижче.
- оцінювання напрямків та обсягів водного обміну між підземним водним масивом та пов’язаними поверхневими системами,
Оцінка і виявлення значних забруднень від точкового джерела, зокрема, речовинами, переліченими у Додатку VIII, від міських, промислових, сільськогосподарських та інших установок і діяльності, що базуються, inter alia, на інформації, зібраній відповідно до:
- достатнього обсягу даних для обчислення довгострокового річного середнього коефіцієнта загального поповнення,
(i) Статей 15 і 17 Директиви 91/271/ЄЕС ( 994_911 );
- характеризації хімічного складу підземних вод, включно зі специфікацією впливу діяльності людини.
(ii) Статей 9 і 15 Директиви 96/61/ЄС(1) ( 994_497 );
Під час встановлення природних фонових рівнів для підземних водних масивів, держави-члени можуть використовувати типології характеризації підземних вод.
----------------
2.3. Перегляд впливу діяльності людини на підземні води
(1) OB L 135, 30.5.1991, C. 40. Директиви з останніми змінами, внесеними Директивою 98/15/ЄС (OB L 67, 7.3.1998, C. 29).
У відповідних випадках, необхідно збирати та зберігати таку інформацію стосовно тих підземних водних масивів, які перетинають кордон між двома або більш ніж двома державами-членами або які, відповідно до первинної характеризації, здійсненої відповідно до параграфа 2.1, визначають як такі, що мають ризик не досягти цілей, встановлених для кожного водного масива відповідно до статті 4:
і, для цілей початкового плану розпоряджання басейном ріки, відповідно до:
(a) розташування пунктів у межах підземного водного масива, які використовують для забору води, за винятком:
(iii) Статті 11 Директиви 76/464/ЄЕС ( 994_964 ); і
- пунктів забору води, що в середньому забезпечують менш ніж 10 м - 3 на день, або
(iv) Директив 75/440/ЄС, 76/160/ЄЕС(2), 78/659/ЄЕС і 79/923/ЄЕС(3).
- пунктів забору води, призначеної для споживання людиною, що в середньому забезпечують менш ніж 10 м - 3 на день, або якими користується менш ніж 50 осіб,
----------------
(b) середній річний обсяг забору з таких пунктів,
(2) OB L 31, 5.2.1976. C. 1. Директиви з останніми змінами, внесеними Актом про приєднання 1994 року.
(c) хімічний склад води, забір якої здійснюють із відповідного підземного водного масива,
(3) OB L 281, 10.11.1979, C. 47. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (OB L 377, 31.12.1991, C. 48).
(d) розташування пунктів у межах підземного водного масива, у яких відбувається прямий скид води,
Оцінка виявлення значних забруднень від дифузних джерел, зокрема, речовинами, переліченими у Додатку VIII, від міських, промислових, сільськогосподарських та інших установок і діяльності; базується, inter alia, на інформації, зібраній відповідно до: