Адресати
Цю Директиву адресовано державам-членам.
Додаток I
ІНФОРМАЦІЯ, необхідна для переліку компетентних органів влади
Як вимагає стаття 3 (8), держави-члени повинні надати інформацію щодо всіх компетентних органів влади в межах кожного з її районів басейну ріки, а також частини будь-якого міжнародного району басейну ріки, що знаходиться в межах їх території, а саме:
(i) Назва і адреса компетентних властей - офіційна назва і адреси органів влади, що визначаються згідно статті 3 (2).
(ii) Географічна характеристика району басейну ріки - назви головних річок в межах району басейну ріки разом з точним описом кордонів району басейну ріки. Ця інформація має бути, наскільки це є можливим, доступною для введення у географічну інформаційну систему (GIS) і/або географічну інформаційну систему Комісії (GISCO).
(iii) Юридичний статус компетентних властей - опис юридичного статусу компетентних органів влади і, де це є доречним, зведення чи копія її статуту, договору про заснування або еквівалентного юридичного документа.
(iv) Сфери відповідальності - опис сфер юридичної і адміністративної відповідальності кожної компетентної влади та її ролі в межах кожного району басейну ріки.
(v) Членство - там, де компетентна влада діє як координуючий орган для інших компетентних органів влади, потрібен перелік цих органів разом зі зведенням інституційних відносин, встановлених з метою забезпечення координації.
(vi) Міжнародні відносини - там, де район басейну ріки охоплює територію більш ніж однієї держави-члена чи включає територію держав, що не є державами-членами, потрібне зведення інституційних відносин, встановлених з метою забезпечення координації.
Додаток II
1. ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ
1.1. Визначення характеристик типів масивів поверхневої води
Держави-члени визначають місцезнаходження і кордони масивів поверхневої води і дають початкову характеристику всіх таких масивів згідно такої методології (див. нижче). Держави-члени можуть розподіляти масиви поверхневої води по групах для цілей цього початкового визначення характеристик.
(i) Масиви поверхневої води в межах районів басейну ріки визначаються або як такі, що знаходяться в межах однієї з таких категорій поверхневої води - рік, озер, перехідних вод або прибережних вод, - або як штучні водні масиви чи сильно модифіковані масиви поверхневої води.
(ii) Для кожної категорії поверхневої води відповідні масиви поверхневої води в межах району басейну ріки розрізняються за типами. Це такі типи, що визначаються з використанням чи "системи А", чи "системи В", визначених у розділі 1.2.
(iii) Якщо використовується система А, масиви поверхневої води в межах району басейну ріки спершу розрізняються за відповідними екорегіонами відповідно до географічних зон, визначених у розділі 1.2 і зображених на відповідній карті у Додатку XI. Потім масиви води в межах кожного екорегіону розрізняються за типами масивів поверхневої води відповідно до дескрипторів, зазначених у таблицях для системи А.
(iv) Якщо використовується система В, держави-члени повинні досягти, принаймні, того самого ступеня розрізняння, який міг би бути досягнутий з використанням системи А. Відповідно, масиви поверхневої води в межах району басейну ріки розподіляються по типах з використанням значень для обов'язкових дескрипторів і таких дескрипторів за вибором або комбінацій дескрипторів, що є потрібними для того, щоб забезпечити надійне відтворення відповідних типових біологічних умов.
(v) Для штучних і сильно модифікованих масивів поверхневої води розрізняння слід робити відповідно до дескрипторів для визначення того, яка з категорій поверхневої води є найбільш подібною до сильно модифікованих або штучних масивів води, про які йде мова.
(vi) Держави-члени подають до Комісії карту або карти (у форматі GIS) географічного розташування типів, що відповідають ступеню розрізняння, який є потрібним відповідно до системи А.
Екорегіони і типи масивів поверхневої води
Ріки
Система А
------------------------------------------------------------------
|Фіксована типологія| Дескриптори |
|-------------------+--------------------------------------------|
| Екорегіон |Екорігеони, показані на карті A у Додатку XI|
|-------------------+--------------------------------------------|
|Тип |Висотна типологія |
| |висока: > 800 м |
| |середня за висотою: від 200 до 800 м |
| |низинна: < 200 м |
| |Типологія за розміром, що базується на |
| |водозбірній площі: |
| |мала: від 10 до 100 кв.км |
| |середня: від > 100 до 1000 кв.км |
| |велика: від > 1000 до 10 000 кв.км |
| |дуже велика: > 10 000 кв.км |
| |Геологія |
| |вапнякова |
| |крем'яниста |
| |органічна |
------------------------------------------------------------------
Система В
------------------------------------------------------------------
| Альтернативне | Фізичні і хімічні фактори, |
| характеризування |що визначають характеристики ріки|
| | чи частини ріки і, відповідно, |
| | структуру і склад біологічної |
| | популяції |
|------------------------------+---------------------------------|
|Обов'язкові характеристики |висота |
| |широта |
| |довгота |
| |геологія |
| |розмір |
|------------------------------+---------------------------------|
|Необов'язкові характеристики |віддаленість від витоку ріки |
| |енергія потоку (функція від |
| |потоку і уклону) |
| |середня ширина води |
| |середня глибина води |
| |середній нахил води |
| |форма і рельєф дна головного |
| |русла ріки |
| |категорія водоскиду ріки |
| |форми долини |
| |транспорт твердих речовин |
| |здатність нейтралізувати кислоти |
| |середній склад субстрату |
| |хлорид |
| |діапазон температур повітря |
| |середня температура повітря |
| |осад |
------------------------------------------------------------------
1.2.2. Озера
Система А
------------------------------------------------------------------
|Фіксована типологія| Дескриптори |
|-------------------+--------------------------------------------|
|Екорегіон |Екорегіони, вказані на карті A Додатку XI |
|-------------------+--------------------------------------------|
|Тип |Типологія за висотою: |
| |висока: > 800 м |
| |середня: 200-800 м |
| |низинна: < 200 м |
| |Типологія за глибиною (на основі середньої |
| |глибини) |
| |< 3 м |
| |3-15 м |
| |> 15 м |
| |Типологія за розміром (на основі площі |
| |поверхні) |
| |0,5-1 кв.км |
| |1-10 кв.км |
| |10-100 кв.км |
| |> 100 кв.км |
| |Геологія |
| |вапнякова |
| |крем'яниста |
| |органічна |
------------------------------------------------------------------
Система В
------------------------------------------------------------------
| Альтернативне | Фізичні і хімічні фактори, |
| характеризування | що визначають характеристики |
| | озера і, відповідно, структуру |
| | і склад біологічної популяції |
|------------------------------+---------------------------------|
|Обов'язкові характеристики |висота |
| |широта |
| |довгота |
| |глибина |
| |геологія |
| |розмір |
|------------------------------+---------------------------------|
|Необов'язкові характеристики |середня глибина води |
| |форма озера |
| |час перебування |
| |середня температура повітря |
| |діапазон температури повітря |
| |характеристики змішування |
| |(наприклад, monomictic, dimictic,|
| |polymictic) |
| |здатність нейтралізувати кислоти |
| |стан фонових поживних речовин |
| |середній склад субстрату |
| |коливання рівня води |
------------------------------------------------------------------
1.2.3. Перехідні води
Система А
------------------------------------------------------------------
|Фіксована типологія| Дескриптори |
|-------------------+--------------------------------------------|
|Екорегіон |На карті B у Додатку XI є зображеними: |
| |Балтійське море |
| |Баренцове море |
| |Норвезьке море |
| |Північне море |
| |Північна Атлантика |
| |Середземне море |
|-------------------+--------------------------------------------|
|Тип |На основі середньої річної солоності |
| |< 0,5%о: прісна вода |
| |0,5 - < 5%о: малої солоності (oligohaline) |
| |5 - < 18%о: помірної солоності |
| |(mesohaline) |
| |18 - < 30%о: великої солоності |
| |(polyhaline) |
| |30 - < 40%о: підвищеної солоності |
| |(euhaline) |
| |На основі середнього діапазону припливів |
| |< 2 м: мікроприпливна |
| |2-4 м: середньо припливна |
| |> 4 м: припливна |
------------------------------------------------------------------
Система В
------------------------------------------------------------------
| Альтернативне | Фізичні і хімічні фактори, |
| характеризування | що визначають характеристики |
| | перехідної води і, відповідно, |
| | структуру і склад біологічної |
| | популяції |
|------------------------------+---------------------------------|
|Обов'язкові характеристики |широта |
| |довгота |
| |діапазон припливу |
| |солоність |
|------------------------------+---------------------------------|
|Необов'язкові характеристики |глибина |
| |швидкість течії |
| |дія хвилі |
| |час перебування |
| |середня температура води |
| |характеристики змішування |
| |(наприклад, monomictic, dimictic,|
| |polymictic) |
| |мутність |
| |середній склад субстрату |
| |форма |
| |діапазон температур води |
------------------------------------------------------------------
1.2.4. Прибережні води
Система А
------------------------------------------------------------------
|Фіксована типологія| Дескриптори |
|-------------------+--------------------------------------------|
|Екорегіон |На карті В у Додатку XI є зображеними: |
| |Балтійське море |
| |Баренцове море |
| |Норвезьке море |
| |Північне море |
| |Північна Атлантика |
| |Середземне море |
|-------------------+--------------------------------------------|
|Тип |На основі середньої річної солоності |
| |< 0,5%о: прісна вода |
| |0,5 - < 5%о: малої солоності |
| |(oligohaline) |
| |5 - < 18%о: помірної солоності |
| |(mesohaline) |
| |18 - < 30%о: великої солоності |
| |(polyhaline) |
| |30 - < 40%о: підвищеної солоності |
| |(euhaline) |
| |На основі середньої глибини |
| |мілкі води < 30 м |
| |проміжні: (30-200 м) |
| |глибокі: > 200 м |
------------------------------------------------------------------
Система В
------------------------------------------------------------------
| Альтернативне | Фізичні і хімічні фактори, |
| характеризування | що визначають характеристики |
| | прибережної води і, відповідно, |
| | структуру і склад біологічного |
| | суспільства |
|------------------------------+---------------------------------|
|Обов'язкові характеристики |широта |
| |довгота |
| |діапазон припливу |
| |солоність |
|------------------------------+---------------------------------|
|Необов'язкові характеристики |швидкість течії |
| |дія хвилі |
| |середня температура води |
| |характеристики змішування |
| |мутність |
| |час водоутримування (закритих |
| |бухт) |
| |середній склад субстрату |
| |діапазон температури води |
------------------------------------------------------------------
1.3 Встановлення еталонних умов залежно від типів масивів поверхневої води
(i) Для кожного типу масиву поверхневої води, що характеризується відповідно до розділу 1.1, встановлюються гідроморфологічні і фізико-хімічні умови, що представляють значення гідроморфологічних і фізико-хімічних складових якості, зазначених у пункті 1.1 у Додатку V для цього типу масиву поверхневої води за умови високої екологічної якості, як було зазначено у відповідній таблиці у пункті 1.2 Додатку V. Встановлюються біологічні еталонні умови (залежно від типу), що представляють значення біологічних складових якості, зазначених у пункті 1.1 Додатку V для цього типу масиву поверхневої води за умови високої екологічної якості, як було зазначено у відповідній таблиці у розділі 1.2 Додатку V.
(ii) Коли методи, зазначені у цьому розділі, застосовуються до сильно модифікованих або штучних масивів поверхневої води, еталони високої екологічної якості розробляються як еталони максимального екологічного потенціалу, як зазначено у таблиці 1.2.5 Додатку V. Значення максимального екологічного потенціалу для масиву води переглядаються кожні шість років.
(iii) Умови (залежно від типу) для цілей пунктів (i) і (ii) і біологічних еталонів якості (залежно від типу) можуть або мати просторову прив'язку чи базуватися на моделюванні, або розроблятися з використанням комбінації цих методів. Де застосування цих методів не є можливим, держави-члени для встановлення таких умов можуть використовувати судження експертів. Якщо визначається висока екологічна якість у стосунку до концентрацій особливих синтетичних забруднювачів, граничні значення виявлення є тими, яких можна досягти відповідно до методів, наявних на той момент, коли треба встановити умови (залежно від типу).
(iv) Для біологічних еталонних умов (залежно від типу), що мають просторову прив'язку, держави-члени розробляють еталонну сітку для кожного типу масиву поверхневої води. Сітка містить достатню кількість місць що мають високу якість, щоб забезпечити достатній рівень вірогідності стосовно значень еталонних умов, якщо існує мінливість значень складових якості, що відповідають високій екологічній якості для цього типу масиву поверхневої води і методам моделювання, які мають застосовуватися згідно пункту (v).
(v) Біологічні еталонні умови (залежно від типу), що базуються на моделюванні, можуть розроблятися з використанням або прогнозних, або ретроспективних моделей. Методи передбачають використання історичних, палеологічних та інших наявних даних і забезпечують достатній рівень вірогідності щодо значень еталонних умов, щоб гарантувати, що розроблені таким чином умови є відповідними і дійсними для кожного типу масивів поверхневої води.
(vi) Якщо неможливо встановити надійні еталонні умови для складової якості того чи іншого типу масиву поверхневої води через високий ступінь природної мінливості цієї складової, що не є лише наслідком сезонних коливань, тоді ця складова може бути виключена з оцінки екологічного стану для цього типу поверхневої води. За таких обставин держави-члени обґрунтовують причини для такого виключення у плані розпоряджання басейном ріки.
1.4. Визначення тисків
Держави-члени збирають і зберігають інформацію щодо типу і величини значних антропогенних тисків, об'єктами яких мають стати масиви поверхневої води у кожному районі басейну ріки, зокрема, інформацію, зазначену нижче.
Оцінка і виявлення значних забруднень від точкового джерела, зокрема, речовинами, переліченими у Додатку VIII, від міських, промислових, сільськогосподарських та інших установок і діяльності, що базуються, inter alia, на інформації, зібраній відповідно до:
(i) Статей 15 і 17 Директиви 91/271/ЄЕС ( 994_911 );
(ii) Статей 9 і 15 Директиви 96/61/ЄС(1) ( 994_497 );
----------------
(1) OB L 135, 30.5.1991, C. 40. Директиви з останніми змінами, внесеними Директивою 98/15/ЄС (OB L 67, 7.3.1998, C. 29).
і, для цілей початкового плану розпоряджання басейном ріки, відповідно до:
(iii) Статті 11 Директиви 76/464/ЄЕС ( 994_964 ); і
(iv) Директив 75/440/ЄС, 76/160/ЄЕС(2), 78/659/ЄЕС і 79/923/ЄЕС(3).
----------------
(2) OB L 31, 5.2.1976. C. 1. Директиви з останніми змінами, внесеними Актом про приєднання 1994 року.
(3) OB L 281, 10.11.1979, C. 47. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (OB L 377, 31.12.1991, C. 48).
Оцінка виявлення значних забруднень від дифузних джерел, зокрема, речовинами, переліченими у Додатку VIII, від міських, промислових, сільськогосподарських та інших установок і діяльності; базується, inter alia, на інформації, зібраній відповідно до:
(i) Статей 3, 5 і 6 Директиви 91/676/ЄЕС(4) ( 987_002-91 );
----------------
(4) OB L 375, 31.12.1991, C. 1.
(ii) Статей 7 і 17 Директиви 91/414/ЄЕС;
(iii) Директиви 98/8/ЄС;
і, для цілей першого плану розпоряджання басейном ріки, відповідно до:
(iv) Директив 75/440/ЄЕС, 76/160/ЄЕС, 76/464/ЄЕС ( 994_964 ), 78/659/ЄЕС і 79/923/ЄЕС.
Оцінка і виявлення значного відведення води для міських, промислових та інших потреб, включаючи сезонні коливання і загальну річну потребу, а також втрати води у розподільних системах.
Оцінювання і виявлення впливу значного регулювання потоку води, включаючи переніс води і водозабір, на загальні характеристики потоку і водні баланси.
Виявлення значних морфологічних змін, спричинених у водних масивах.
Оцінювання і виявлення інших значних антропогенних впливів на стан поверхневих вод.
Оцінювання форм землекористування, включаючи виявлення головних міських, промислових і сільськогосподарських зон і, де це є доречним, рибного господарства і лісів.
1.5. Оцінювання впливу
Держави-члени здійснюють оцінювання чутливості стану масивів поверхневої води до вищезазначених тисків.
Держави-члени використовують зібрану вищезазначену інформацію, а також будь-яку іншу доречну інформацію, включаючи існуючі дані моніторингу довкілля, щоб виконувати оцінку можливих ознак того, що масиви поверхневої води в межах району басейну ріки перестають відповідати вимогам якості довкілля, встановленим для масивів згідно статті 4. Держави-члени можуть використовувати методи моделювання, щоб сприяти такому оцінюванню.
Для тих масивів, які визначені як такі, що знаходяться на межі ризику припинити відповідати вимогам якості довкілля, подальше визначення характеристик проводиться, де це є доречним, з метою покращення розробки як програм моніторингу, яких вимагає стаття 8, так і програм заходів, необхідних відповідно до статті 11.
2. ҐРУНТОВІ ВОДИ
2.1. Початкова характеристика
Держави-члени виконують початкову характеристику усіх масивів вод з метою оцінити їх використання і з'ясувати, наскільки великим є ризик того, що вони перестають відповідати вимогам, що ставляться до кожного масиву ґрунтової води згідно статті 4. Держави-члени можуть розподіляти масиви ґрунтової води по групах для цілей цього початкового визначення характеристик. Цей аналіз може застосовувати існуючі гідрологічні, геологічні, ґрунтознавчі дані, а також дані стосовно землекористування, викидів, відведення вод та інші, але має визначати:
- місцезнаходження і кордони масиву або масивів ґрунтової води,
- тиски, під дією яких схильні знаходитися масив чи масиви ґрунтової води, включаючи:
- дифузні джерела забруднення
- точкові джерела забруднення
- відведення
- штучне поповнення,
- загальний характер горизонтального розшарування ґрунтів водозбірної площі, з якої масив ґрунтової води отримує своє поповнення,
- ті масиви ґрунтової води, які прямо впливають на певні поверхневі водні екосистеми або наземні екосистеми.
2.2 Подальша характеристика
Після початкового визначення характеристик держави-члени виконують подальше визначення характеристик тих масивів або груп масивів ґрунтової води, які було визначено як такі, що перебувають на межі ризику з метою запровадження більш точної оцінки ступеня такого ризику та виявлення усіх необхідних відповідно до статті 11 заходів. Таким чином, це визначення характеристик включає належну інформацію щодо впливу діяльності людини і там, де це є доречним, інформацію щодо:
- геологічних характеристик масиву ґрунтової води, включаючи розміри і тип геологічних одиниць,
- гідрогеологічних характеристик масиву ґрунтової води, включаючи вологопровідність, пористість і утримування,
- характеристик поверхневих відкладень і ґрунтів водозбору, від якого масив ґрунтової води отримує своє поповнення, включаючи товщину, пористість, вологопровідність, а також поглинальні здатності відкладень і ґрунтів,
- стратифікаційних характеристик ґрунтової води в межах масиву ґрунтової води,
- кадастру асоційованих поверхневих систем, включаючи наземні екосистеми і масиви поверхневої води, з якими масив ґрунтової води є динамічно пов'язаним,
- оцінок напрямів і швидкостей обміну водою між масивами ґрунтової води і асоційованими поверхневими системами,
- достатніх даних для обрахування довгострокової середньої річної інтенсивності загального поповнення,
- визначення характеристик хімічного складу ґрунтової води, включаючи технічні відомості про вплив діяльності людини. Держави-члени можуть використовувати типології для визначення характеристик ґрунтової води під час встановлення рівнів природного фону для цих масивів ґрунтової води.
2.3. Огляд впливу діяльності людини на ґрунтові води
Для тих масивів ґрунтової води, що перетинають кордони між двома або більше державами-членами або ідентифікуються, - відповідно до початкового визначення характеристик, яке робиться згідно пункту 2.1, - як такі, що перебувають на межі ризику того, що вони перестануть відповідати вимогам, встановленим для кожного масиву згідно статті 4, - збирається і зберігається, якщо це є доречним, така інформація для кожного масиву ґрунтової води:
(а) місцезнаходження точок у масиві ґрунтової води, використовуваної для відведення води, за винятком:
- точок для відведення води, що забезпечують у середньому менш ніж 10 куб.м на день, або
- точок для відведення води, призначеної для споживання людьми, що забезпечують у середньому менш ніж 10 куб.м на день або обслуговують менш ніж 50 осіб,
(b) середні річні інтенсивності відведення від таких точок,
(с) хімічний склад води, що відводиться від масиву ґрунтової води,
(d) місцезнаходження точок у масиві ґрунтової води, у яку безпосередньо зливається вода,
(е) інтенсивність виливу в таких точках,
(f) хімічний склад виливів у масив ґрунтової води, і
(g) землекористування у площі або площах водозбору, від яких масив ґрунтової води отримує своє поповнення, включаючи виливи забруднювачів, і антропогенні зміни у характеристиках поповнення, такі як відведення дощової води і стоку через закріплення землі, штучне поповнення, каптаж чи дренаж.
2.4. Огляд впливу змін рівнів ґрунтової води
Держави-члени також виявляють ті масиви ґрунтової води, для яких менш важливі цілі слід визначати згідно статті 4, враховуючи отримані дані про вплив стану масиву на:
(i) поверхневі водні і асоційовані наземні екосистеми
(ii) водну регуляцію, захист від повеней і осушення земель
(iii) діяльність людини.
2.5. Огляд впливу забруднення на якість ґрунтової води
Держави-члени виявляють ті масиви ґрунтової води, для яких менш важливі цілі слід визначати згідно статті 4 (5), яка передбачає, що, внаслідок впливу діяльності людини, як визначено відповідно до статті 5 (1), масив ґрунтової води є настільки забрудненим, що досягнення доброго хімічного стану ґрунтової води є нездійсненим або непропорційно дорогим.
Додаток III
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Економічний аналіз містить достатню докладну інформацію (з урахуванням витрат, пов'язаних зі збиранням потрібних даних) з метою:
(а) зробити розрахунки, що виявляються необхідними для того, щоб взяти до уваги згідно статті 9 принцип повернення коштів, витрачених на водні служби, враховуючи довгострокові прогнози забезпечення і потреб у воді у районі басейну ріки і, де це є необхідним:
- оцінки об'єму, цін і коштів, пов'язаних із водними службами, і
- оцінки відповідного інвестування, включаючи прогнози такого інвестування;
(b) зробити висновки щодо найбільш економного поєднання заходів стосовно водокористування з метою включення їх до програми заходів згідно статті 11, яка базується на оцінках потенційної вартості таких заходів.
Додаток IV
ЗОНИ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ ПІД ОХОРОНОЮ
1. Реєстр зон, що перебувають під охороною, необхідний на підставі статті 6, включає такі типи зон, що перебувають під охороною:
(i) зони, призначені для відведення води у цілях споживання людьми відповідно до статті 7;
(ii) території, призначені для охорони економічно важливих водних видів;
(iii) масиви води, визначені як водні зони відпочинку, включаючи зони, визначені як води для купання відповідно до Директиви 76/160/ЄЕС;
(iv) зони з чутливим живильним середовищем, включаючи зони, визначені як уразливі зони відповідно до Директиви 91/676/ЄЕС ( 987_002-91 ), і зони, визначені як чутливі зони відповідно до Директиви 91/271/ЄЕС ( 994_911 ); і
(v) зони, визначені для охорони місць проживання або видів, де підтримання чи покращення стану води є важливим фактором у їх охороні, включаючи відповідні місця типу "Natura 2000", визначені відповідно до Директиви 92/43/ЄЕС(1) і Директиви 79/409/ЄЕС(2).
----------------
(1) OB L 206, 22.7.1992, C. 7. Директиви з останніми змінами, внесеними Директивою 97/62/ЄС (OB L 305, 8.11.1997, C. 42).
(2) OB L 103, 25.4.1979, C. 1. Директиви з останніми змінами, внесеними Директивою 97/49/ЄС (OB L 223, 13.8.1997, C. 9).
2. Короткий виклад реєстру, що є необхідним як частина плану розпоряджання басейном ріки, включає карти, що вказують місця знаходження кожної зони, що охороняється, і дані про законодавство Співтовариства, національне чи місцеве законодавство, за яким вони були визначені.
Додаток V
1. СТАН ПОВЕРХНЕВОЇ ВОДИ
1.1. Складові якості для класифікації екологічного стану.
1.1.1. Ріки
1.1.2. Озера
1.1.3. Перехідні води
1.1.4. Прибережні води
1.1.5. Штучні і сильно модифіковані масиви поверхневої води
1.2. Нормативні визначення класифікацій екологічного стану
1.2.1. Визначення для відмінного, доброго і помірного екологічного стану стосовно річок
1.2.2. Визначення для відмінного, доброго і помірного екологічного стану стосовно озер
1.2.3. Визначення для відмінного, доброго і помірного екологічного стану стосовно перехідних вод
1.2.4. Визначення для відмінного, доброго і помірного екологічного стану стосовно прибережних вод
1.2.5. Визначення для максимального, доброго і помірного екологічного потенціалу для сильно модифікованих або штучних масивів води
1.2.6. Методика встановлювання хімічних стандартів якості державами-членами
1.3. Моніторинг екологічного і хімічного стану поверхневих вод
1.3.1. Проект нагляду-моніторингу
1.3.2. Проект моніторингу функціонування
1.3.3. Проект дослідницького моніторингу
1.3.4. Частота моніторингу
1.3.5. Додаткові вимоги щодо моніторингу стосовно зон, які знаходяться під охороною
1.3.6. Стандарти для моніторингу складових якості
1.4. Класифікація і представлення екологічного стану
1.4.1. Порівнянність результатів біологічного моніторингу
1.4.2. Надання результатів моніторингу і класифікація екологічного стану і екологічного потенціалу
1.4.3. Надання результатів моніторингу і класифікація хімічного стану
2. ҐРУНТОВА ВОДА
2.1. Кількісний стан ґрунтової води
2.1.1. Параметр для класифікації кількісного стану
2.1.2. Визначення кількісного стану
2.2. Моніторинг кількісного стану ґрунтової води
2.2.1. Мережа моніторингу рівня ґрунтової води
2.2.2. Густота місць моніторингу
2.2.3. Частота моніторингу
2.2.4. Інтерпретація і представлення кількісного стану ґрунтової води
2.3. Хімічний стан ґрунтової води
2.3.1. Параметри для визначення хімічного стану ґрунтової води
2.3.2. Визначення доброго хімічного стану ґрунтової води
2.4. Моніторинг хімічного стану ґрунтової води
2.4.1. Мережа моніторингу ґрунтової води
2.4.2. Нагляд - моніторинг
2.4.3. Моніторинг функціонування
2.4.4. Виявлення тенденцій у забруднювачах
2.4.5. Інтерпретація і представлення хімічного стану ґрунтової води
2.5. Представлення стану ґрунтової води
1. СТАН ПОВЕРХНЕВОЇ ВОДИ
1.1. Якісні складові для класифікації екологічного стану
1.1.1. Ріки
Біологічні складові
Склад і достатність водної флори
Склад і достатність безхребетної фауни бентосу
Склад, достатність і вікова структура рибної фауни
Гідроморфологічні складові, що підтримують біологічні складові
Гідрологічний режим
кількість і динаміка водного потоку
зв'язок з масивами ґрунтової води
безперервність ріки
морфологічні умови
глибина ріки і коливання ширини
структура і субстрат річкового русла
структура берегової зони
Хімічні і фізико-хімічні складові, що підтримують біологічні складові
Загальне
Температурні умови
Умови насичення киснем
Солоність
Стан насичення кислотами
Стан живильного середовища
Особливі забруднювачі
Забруднення усіма речовинами, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, виявленими як такі, що викидаються у масив води
Забруднення іншими речовинами, виявленими як такі, що у значних кількостях викидаються у масив води
1.1.2. Озера
Біологічні складові
Склад і достатність і біомаса фітопланктону
Склад і достатність іншої водної флори
Склад і достатність безхребетної фауни бентосу
Склад, достатність і вікова структура рибної фауни
Гідроморфологічні складові, що підтримують біологічні складові
Гідрологічний режим
кількість і динаміка водного потоку
час перебування
зв'язок з масивом ґрунтової води
Морфологічні умови
коливання глибини озера
кількість, структура і субстрат дна озера
структура берега озера
Хімічні і фізико-хімічні складові, що підтримують біологічні складові
Загальне
Прозорість
Температурні умови
Умови насичення киснем
Солоність
Стан насичення кислотами
Стан живильного середовища
Особливі забруднювачі
Забруднення усіма речовинами, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, виявлених як такі, що викидаються у масив води.
Забруднення іншими речовинами, виявленими як такі, що у значних кількостях викидаються у масив води.
1.1.3. Перехідні води
Біологічні складові
Склад, достатність і біомаса фітопланктону
Склад і достатність іншої водної флори
Склад і достатність безхребетної фауни бентосу
Склад і достатність рибної фауни
Гідроморфологічні складові, що підтримують біологічні складові
Морфологічні умови
коливання глибини
кількість, структура і субстрат дна
структура припливної зони
Припливно-відпливний режим
потік прісної води
дія хвилі
Хімічні і фізико-хімічні складові, що підтримують біологічні складові
Загальне
Прозорість
Температурні умови
Умови насичення киснем
Солоність
Стан живильного середовища
Особливі забруднювачі
Забруднення усіма речовинами, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, виявленими як такі, що викидаються у масив води
Забруднення іншими речовинами, виявленими як такі, що у значних кількостях викидаються у масив води
1.1.4. Прибережні води
Біологічні складові
Склад, достатність і біомаса фітопланктону
Склад і достатність іншої водної флори
Склад і достатність безхребетної фауни бентосу
Гідроморфологічні складові, що підтримують біологічні складові
Морфологічні умови
коливання глибини
структура і субстрат прибережного дна
структура припливної зони
Припливно-відпливний режим
напрям течій, що переважають
дія хвилі
Хімічні і фізико-хімічні складові, що підтримують біологічні складові
Загальне
Прозорість
Температурні умови
Умови насичення киснем
Солоність
Стан живильного середовища
Особливі забруднювачі
Забруднення усіма речовинами, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, виявленими як такі, що викидаються у масив води
Забруднення іншими речовинами, виявленими як такі, що у значних кількостях викидаються у масив води
1.1.5. Штучні і сильно модифіковані масиви поверхневої води
Складовими якості, застосовними до штучних і значною мірою модифікованих масивів поверхневої води є складові, що можуть застосовуватися до будь-якої з чотирьох вищезазначених категорій природної поверхневої води, яка найбільш подібна до відповідного значною мірою модифікованого або штучного масиву води.
---------------------------------------------------------------------------
|1.2. Нормативні визначення класифікацій екологічного стану |
|Табл. 1.2. Загальне визначення для рік, озер, перехідних вод і |
|прибережних вод |
|Текст (див. нижче) дає загальне визначення екологічної якості. |
|Для цілей класифікації, значення складових якості екологічного стану для |
|кожної категорії поверхневої води є ті, що даються у таблицях |
|1.2.1.-1.2.4. |
|-------------------------------------------------------------------------|
| Складова | Відмінний стан | Добрий стан | Помірний стан |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Загальне |Немає |Значення |Значення |
| |антропогенних змін|біологічних |біологічних |
| |(або вони дуже |складових якості |складових якості |
| |малі) значень |для даного типу |для даного типу |
| |фізико-хімічних і |масиву |масиву |
| |гідроморфологічних|поверхневої води |поверхневої води |
| |складових якості |демонструють |помірно |
| |для певного типу |низькі рівні |відхиляються від |
| |поверхневої води |зовнішніх |тих, що є |
| |порівняно з тими |впливів, |звичайно |
| |значеннями, що |спричинених |характерними для |
| |звичайно |діяльністю людей,|цього типу масиву|
| |характеризують |але лише дуже |поверхневої води |
| |його за умов |мало відхиляються|за умов |
| |відсутності |від значень, які |відсутності |
| |зовнішніх впливів,|звичайно є |зовнішніх |
| |значення |характерними для |впливів. Значення|
| |біологічних |цього типу масиву|демонструють |
| |складових якості |поверхневої води |помірні ознаки |
| |для масиву |за умов |впливів, |
| |поверхневої води |відсутності |спричинених |
| |відповідають тим, |зовнішніх |діяльністю людей,|
| |що звичайно |впливів. |і є значно більш |
| |характеризують цей| |зміненими, ніж за|
| |тип води за умов | |умов доброго |
| |відсутності | |стану. |
| |зовнішніх впливів,| | |
| |і не виявляють | | |
| |(чи виявляють дуже| | |
| |малою мірою) | | |
| |ознаки зовнішнього| | |
| |впливу. | | |
| |Умови і біологічні| | |
| |спільноти є | | |
| |характерними для | | |
| |типу. | | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Стан вод, гірший від помірного, класифікується як посередній чи поганий. |
| |
|Стан вод, які демонструють дійсно значні відмінності від значень |
|біологічних складових якості для даного типу поверхневої води і у яких |
|відповідні біологічні спільноти істотно відрізняються від тих, що є |
|звичайно характерними для цього типу масиву поверхневої води за умов |
|відсутності зовнішніх впливів, класифікується як посередній. |
| |
|Стан вод, які демонструють ознаки сильних змін значень біологічних |
|складових якості для даного типу масиву поверхневої води і у яких |
|відсутніми є значні маси відповідних біологічних спільнот, звичайно |
|характерних для даного типу масиву поверхневої води за умов |
|відсутності зовнішніх впливів, класифікується як поганий. |
|-------------------------------------------------------------------------|
|1.2.1. Визначення відмінного, доброго і помірного екологічного стану |
|стосовно рік |
|Біологічні складові якості |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Фітопланктон |Таксономічний |Є незначні |Склад таксонів |
| |склад |зміни у складі |планктону |
| |фітопланктону |і достатності |помірно |
| |відповідає |таксонів |відрізняється |
| |повністю чи |планктону |від типових |
| |майже повністю |порівняно з |спільнот. |
| |умовам за |типовими |Достатність є |
| |відсутності |спільнотами. |помірно |
| |зовнішніх |Такі зміни не |порушеною і |
| |впливів. |вказують на |може бути |
| |Середня |жодне |такою, що |
| |достатність |прискорене |викличе |
| |фітопланктону |зростання |відчутне |
| |повністю |водоростей, яке |небажане |
| |відповідає |б призводило до |погіршення |
| |типовим фізико- |небажаних |значень інших |
| |хімічним умовам |порушень |біологічних і |
| |і не є такою, |рівноваги |фізико-хімічних |
| |яка б істотно |організмів, |складових |
| |змінила типові |присутніх у |якості. |
| |умови |водному масиві, |Може мати місце |
| |прозорості. |або фізико- |помірне |
| |Цвітіння |хімічної якості |збільшення |
| |планктону має |води чи осаду. |частоти та |
| |місце, коли |Може мати місце |інтенсивності |
| |частота та |незначне |цвітіння |
| |інтенсивність |збільшення |планктону. |
| |відповідають |частоти та |Протягом |
| |типовим фізико- |інтенсивності |літніх місяців |
| |хімічним |типового |можливе |
| |умовам. |цвітіння |постійне |
| | |планктону. |цвітіння. |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Макрофіти і |Таксономічний |Є незначні |Склад таксонів |
|фітобентос |склад |зміни у складі |макрофітів і |
| |відповідає |і достатності |фітобентосу |
| |повністю або |таксонів |помірно |
| |майже повністю |макрофітів і |відрізняється |
| |умовам за |фітобентосу |від типової |
| |відсутності |порівняно з |спільноти і є |
| |зовнішніх |типовими |значно більш |
| |впливів. |спільнотами. |порушеним, ніж |
| |Немає змін, які |Такі зміни не |за умов доброго |
| |можна виявити, |вказують на |стану. |
| |у середній |жодне прискорене |Помірні зміни у |
| |достатності |зростання |середній |
| |макрофітів і |фітобентосу чи |достатності |
| |середній |більш високі |макрофітів і |
| |достатності |форми рослинного |середній |
| |фітобентосу. |життя, які |достатності |
| | |призводять до |фітобентосу є |
| | |небажаних |очевидними. |
| | |порушень |Спільнота |
| | |рівноваги |фітобентосу |
| | |організмів, що |може зазнавати |
| | |є присутніми у |впливів і, у |
| | |масиві води, |деяких зонах, |
| | |або фізико- |витіснятися |
| | |хімічної якості |групами і |
| | |води чи осаду. |оболонками |
| | |Спільнота |бактерій, що є |
| | |фітобентосу не |присутніми |
| | |зазнає |внаслідок |
| | |шкідливого |діяльності |
| | |впливу груп і |людини. |
| | |оболонок | |
| | |бактерій, що є | |
| | |присутніми | |
| | |внаслідок | |
| | |діяльності | |
| | |людини. | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Безхребетна |Таксономічний |Є незначні |Склад і |
|фауна бентосу |склад і |зміни складу і |достатність |
| |достатність |достатності |таксонів |
| |відповідають |таксонів |безхребетних |
| |повністю або |безхребетних |помірно |
| |майже повністю |порівняно з |відрізняються |
| |умовам за |типовими |від типових |
| |відсутності |спільнотами. |спільнот. |
| |зовнішніх |Співвідношення |Відсутні великі |
| |впливів. |таксонів, |таксономічні |
| |Співвідношення |чутливих до |групи типової |
| |таксонів, |порушень, і |спільноти. |
| |чутливих до |нечутливих |Співвідношення |
| |зовнішніх |таксонів |таксонів, |
| |впливів, і |демонструє |чутливих до |
| |нечутливих |незначну |зовнішніх |
| |таксонів не |відмінність від |впливів, і |
| |демонструє |типових рівнів. |нечутливих |
| |жодних ознак |Рівень |таксонів, а |
| |відмінності від |різноманіття |також рівень |
| |рівнів за умов |таксонів |різноманіття є |
| |відсутності |безхребетних |суттєво |
| |зовнішніх |демонструє |нижчими, ніж |
| |впливів. |незначні ознаки |типовий рівень, |
| |Рівень |відмінності від |і значно |
| |різноманіття |типових рівнів. |нижчими, ніж за |
| |таксонів | |умов доброго |
| |безхребетних не | |стану. |
| |виявляє ознак | | |
| |відмінності від | | |
| |рівнів за умов | | |
| |відсутності | | |
| |зовнішніх впливів.| | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Рибна фауна |Склад і |Є незначні зміни |Склад і |
| |достатність видів |складу і |достатність видів|
| |відповідають |достатності видів|риб помірно |
| |повністю або майже|порівняно з |відрізняються від|
| |повністю умовам, |типовими |типових спільнот,|
| |які складаються за|спільнотами, що |і це можна |
| |відсутності |їх можна віднести|віднести на |
| |зовнішніх впливів.|на рахунок |рахунок |
| |Всі чутливі |антропогенних |антропогенних |
| |до порушень |впливів на |впливів на |
| |типові види є |фізико-хімічні і |фізико-хімічні чи|
| |присутніми. |гідроморфологічні|гідроморфологічні|
| |Вікові структури |складові якості. |складові якості. |
| |рибних спільнот |Вікові структури |Вікова структура |
| |демонструють |рибних спільнот |рибних спільнот |
| |слабкі ознаки |демонструють |демонструє значні|
| |антропогенних |ознаки шкідливих |ознаки |
| |впливів і не |впливів, які |антропогенного |
| |є показниками збою|можна віднести на|зовнішнього |
| |у відтворенні чи |рахунок дії |впливу до тієї |
| |розвитку будь-яких|антропогенних |міри, що помірна |
| |окремих видів. |чинників на |частка типових |
| | |фізико-хімічні чи|видів є |
| | |гідро- |відсутньою або |
| | |морфологічні |має дуже малу |
| | |складові якості, |достатність. |
| | |і, у деяких | |
| | |випадках, є | |
| | |показниками збою | |
| | |у відтворенні чи | |
| | |розвитку окремих | |
| | |видів, до тієї | |
| | |міри, що деякі | |
| | |вікові класи | |
| | |можуть бути | |
| | |відсутніми. | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Гідроморфологічні складові якості |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Гідрологічний |Кількість і |Умови, що |Умови, що |
|режим |динаміка потоку, а|дозволяють |дозволяють |
| |також сполучення |досягти значень, |досягти значень, |
| |його врешті решт |визначених вище |визначених вище |
| |із ґрунтовими |для біологічних |для біологічних |
| |водами, |складових якості.|складових якості.|
| |відображають | | |
| |умови, за яких | | |
| |зовнішні впливи | | |
| |повністю або | | |
| |майже повністю | | |
| |відсутні. | | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Неперервність |Неперервність |Умови, що |Умови, що |
|ріки |ріки не зазнає |дозволяють |дозволяють |
| |впливу |досягти значень, |досягти значень, |
| |антропогенної |визначених вище |визначених вище |
| |діяльності і |для біологічних |для біологічних |
| |дозволяє |складових якості.|складових якості.|
| |безперешкодну | | |
| |міграцію водних | | |
| |організмів і | | |
| |переніс осаду. | | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Морфологічні |Форми каналів, |Умови, що |Умови, що |
|умови |коливання ширини і|дозволяють |дозволяють |
| |глибини, швидкості|досягти значень, |досягти значень, |
| |потоку, стан |визначених вище |визначених вище |
| |субстрату, а також|для біологічних |для біологічних |
| |структура і стан |складових якості.|складових якості.|
| |прибережних зон | | |
| |відповідають | | |
| |повністю або | | |
| |майже повністю | | |
| |умовам, за яких | | |
| |зовнішні впливи є | | |
| |відсутніми. | | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Фізико-хімічні складові якості(1) |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Загальні умови |Значення |Температура, |Умови, що |
| |фізико-хімічних |кисневий баланс, |дозволяють |
| |складових |рН, здатність |досягти |
| |відповідають |нейтралізувати |значень, |
| |повністю або |кислоти і |зазначених |
| |майже повністю |солоність не |вище для |
| |умовам, за яких |досягають |біологічних |
| |відсутні зовнішні |рівнів за |складових |
| |впливи. |межами |якості. |
| |Концентрації |діапазону, | |
| |поживних речовин |встановленого, | |
| |залишаються в |щоб забезпечити | |
| |межах діапазону, |функціонування | |
| |звичайно |типової | |
| |характерного |екосистеми і | |
| |для умов, за |досягнення | |
| |яких відсутні |значень, | |
| |зовнішні впливи. |зазначених | |
| |Рівні солоності, |вище для | |
| |рН, кисневий |біологічних | |
| |баланс, здатність |складових | |
| |нейтралізувати |якості. | |
| |кислоти і |Концентрації | |
| |температура не |поживних | |
| |виявляють ознак |речовин не | |
| |антропогенних |перевищують | |
| |впливів і |рівнів, | |
| |залишаються у |встановлених, | |
| |діапазоні, |щоб забезпечити | |
| |звичайно |функціонування | |
| |характерному |екосистеми і | |
| |для умов, за |досягнення | |
| |яких відсутні |значень, | |
| |зовнішні впливи. |зазначених | |
| | |вище для | |
| | |біологічних | |
| | |складових якості.| |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Особливі |Концентрації, |Концентрації не |Умови, що |
|синтетичні |близькі до нуля і,|перевищують |дозволяють |
|забруднювачі |щонайменше, |стандартів, |досягти |
| |нижчі за граничні |встановлених |значень, |
| |значення виявлення|згідно |зазначених |
| |найбільш |процедури, |вище для |
| |перспективними |детально |біологічних |
| |аналітичними |поданою у |складових |
| |методами, що |розділі 1.2.6. |якості. |
| |знаходяться у |без порушення | |
| |загальному |Директиви | |
| |користуванні. |91/414/ЄС і | |
| | |Директиви | |
| | |98/8/ЄС. (< EQS) | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Особливі |Концентрації |Концентрації не |Умови, що |
|несинтетичні |залишаються в |перевищують |дозволяють |
|забруднювачі |межах |стандартів, |досягти |
| |діапазону, |встановлених |значень, |
| |звичайно |згідно |зазначених |
| |характерного |процедури, |вище для |
| |для умов, за |детально |біологічних |
| |яких відсутні |поданою у |складових |
| |зовнішні впливи |розділі 1.2.6(2) |якості. |
| |(фонові рівні = |без порушення | |
| |bgl). |Директиви | |
| | |91/414/ЄС і | |
| | |Директиви | |
| | |98/8/ЄС. (< EQS) | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|(1) Використовуються такі скорочення: bgl - "фоновий рівень", |
| EQS - стандарт якості довкілля. |
|(2) Застосування стандартів, розроблених за цим протоколом, не |
| вимагає зменшення концентрацій забруднювачів нижче фонових |
| рівнів: (EQS > bgl). |
|-------------------------------------------------------------------------|
|1.2.2. Визначення для відмінного, доброго і помірного екологічних станів |
|стосовно озер |
|Біологічні складові якості |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Фітопланктон |Таксономічний |Є незначні |Склад і |
| |склад і |зміни у складі |достатність |
| |достатність |і достатності |таксонів |
| |фітопланктону |таксонів |планктону |
| |відповідають |планктону у |відрізняється |
| |повністю або |порівнянні з |помірно від |
| |майже повністю |типовими |типових |
| |умовам, коли |спільнотами. |спільнот. |
| |відсутні зовнішні |Такі зміни не |Біомаса зазнає |
| |впливи. |вказують на |помірного |
| |Середня біомаса |жодне |впливу і може |
| |фітопланктону |прискорене |бути такою, що |
| |відповідає |зростання |викличе значний |
| |типовим фізико- |водоростей, яке |небажаний вплив |
| |хімічним умовам |б викликало |на стан інших |
| |і не є такою, |небажане |біологічних |
| |щоб відчутно |порушення |складових |
| |змінити типовий |рівноваги |якості і |
| |стан прозорості. |організмів, |фізико-хімічної |
| |Цвітіння |представлених |якості води чи |
| |планктону мають |у масиві води, |осаду. |
| |місце з |або фізико- |Може мати місце |
| |частотою і |хімічної якості |помірне |
| |інтенсивністю, |води або осаду. |збільшення |
| |які відповідають |Може |частоти та |
| |типовим фізико- |відбуватися |інтенсивності |
| |хімічним умовам. |незначне |цвітіння |
| | |підвищення |планктону. |
| | |частоти та |Протягом |
| | |інтенсивності |літніх місяців |
| | |типового |може відбуватися |
| | |цвітіння |стійке цвітіння. |
| | |планктону. | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Макрофіти та |Таксономічний |Є незначні |Склади таксонів |
|фітобентос |склад повністю |зміни складу і |макрофітів і |
| |чи майже |достатності |фітобентосу |
| |повністю |таксонів |помірно |
| |відповідає |макрофітів і |відрізняються |
| |умовам, за яких |фітобентосу |від типових |
| |зовнішні впливи |порівняно з |спільнот і є |
| |є відсутніми. |типовими |значно більш |
| |Немає змін у |спільнотами. |зміненими, ніж |
| |середній |Такі зміни не |ті, що |
| |достатності |вказують на |спостерігалися |
| |макрофітів і |будь-яке |за умов доброї |
| |середній |прискорене |якості. |
| |достатності |зростання |Помірні зміни |
| |фітобентосу, |фітобентосу або |середньої |
| |які можна було |більш високих |достатності |
| |б виявити. |форм рослинного |макрофітів і |
| | |життя, яке |фітобентосу є |
| | |призводило б до |очевидним. |
| | |небажаного |Спільнота |
| | |порушення |фітобентосу |
| | |балансу |може зазнавати |
| | |організмів, |шкідливих |
| | |присутніх у |впливів груп і |
| | |масиві води, чи |оболонок |
| | |фізико-хімічної |бактерій, що є |
| | |якості води. |присутніми як |
| | |Спільнота |наслідок |
| | |фітобентосу не |антропогенної |
| | |зазнала |діяльності, і, |
| | |шкідливої дії |у деяких |
| | |від груп і |зонах, |
| | |оболонок |замінятися |
| | |бактерій, поява |ними. |
| | |яких є | |
| | |наслідком | |
| | |антропогенної | |
| | |діяльності. | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Безхребетна |Таксономічний |Є незначні |Склад і |
|фауна бентосу |склад і |зміни складу і |достатність |
| |достатність |достатності |таксонів |
| |відповідають |таксонів |безхребетних |
| |повністю або |безхребетних |помірно |
| |майже повністю |порівняно з |відрізняється |
| |умовам, коди |типовими |від типових |
| |зовнішні впливи |спільнотами. |умов. |
| |є відсутніми. |Співвідношення |Великі |
| |Співвідношення |таксонів, |таксономічні |
| |таксонів, |чутливих до |групи типової |
| |чутливих до |впливів, і |спільноти є |
| |впливів, і |нечутливих |відсутніми. |
| |нечутливих |таксонів |Співвідношення |
| |таксонів не |виявляє |таксонів, |
| |виявляє ознак |незначні ознаки |чутливих до |
| |зміни порівняно |зміни порівняно |впливів, і |
| |з рівнями за |з типовими |нечутливих |
| |відсутності |рівнями. |таксонів, і |
| |впливів. |Рівень |рівень |
| |Рівень |різноманіття |різноманіття є |
| |різноманіття |таксонів |істотно |
| |таксонів |безхребетних |нижчими, ніж |
| |безхребетних не |виявляє |типовий рівень, |
| |виявляє ознак |незначні ознаки |і значно |
| |зміни порівняно |зміни порівняно |нижчими, ніж у |
| |з рівнями за |з типовими |разі доброго |
| |відсутності |рівнями. |стану. |
| |впливів. | | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Рибна фауна |Склад видів і |У складі видів і |Склад і |
| |достатність |достатності |достатність видів|
| |відповідають |порівняно з |риб помірно |
| |повністю або |типовими |відрізняються від|
| |майже повністю |спільнотами є |типових спільнот,|
| |умовам за |незначні зміни, |і це можна |
| |відсутності |які можна |віднести за |
| |зовнішніх впливів.|віднести за |рахунок дії |
| |Всі типові |рахунок дії |антропогенних |
| |чутливі види |антропогенних |впливів на |
| |є присутніми. |впливів на |фізико-хімічні |
| |Вікові структури |фізико-хімічні |або |
| |рибних спільнот |або |гідроморфологічні|
| |виявляють |гідроморфологічні|складові якості. |
| |мало ознак |складові якості. |Вікова структура |
| |антропогенних |Вікові структури |рибних спільнот |
| |впливів і не |рибних спільнот |виявляє добре |
| |є показниками |виявляють ознаки |помітні ознаки |
| |порушень у |впливів, які |порушень, які |
| |відтворенні |можна віднести за|можна віднести за|
| |чи розвитку |рахунок дії |рахунок дії |
| |окремих видів. |антропогенних |антропогенних |
| | |впливів на |впливів на |
| | |фізико-хімічні |фізико-хімічні |
| | |або |або |
| | |гідроморфологічні|гідроморфологічні|
| | |складові якості, |складові якості, |
| | |і, у деяких |до тієї міри, що |
| | |випадках, є |помірна частка |
| | |показниками |типових видів є |
| | |порушень у |відсутньою чи має|
| | |відтворенні чи |дуже малу |
| | |розвитку окремих |достатність. |
| | |видів, до такої | |
| | |міри, що деякі | |
| | |вікові класи | |
| | |можуть бути | |
| | |відсутніми. | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Гідроморфологічні складові якості |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Гідроморфологічний|Кількість і |Стан, сумісний з |Стан, сумісний з |
|режим |динаміка потоку, |досягненням |досягненням |
| |рівень, час |значень, |значень, |
| |перебування і |зазначених вище |зазначених вище |
| |з'єднання, |для біологічних |для біологічних |
| |врешті решт, |складових якості.|складових якості.|
| |з ґрунтовими | | |
| |водами | | |
| |відображають | | |
| |повністю або | | |
| |майже повністю | | |
| |умови, які | | |
| |складаються | | |
| |за відсутності | | |
| |зовнішніх впливів.| | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Морфологічні умови|Коливання глибини |Стан, сумісний з |Стан, сумісний з |
| |озера, кількість і|досягненням |досягненням |
| |структура |значень, |значень, |
| |субстрату, а також|зазначених вище |зазначених вище |
| |структура і стан |для біологічних |для біологічних |
| |берегової зони |складових якості.|складових якості.|
| |озера повністю або| | |
| |майже повністю | | |
| |відповідають | | |
| |умовам, які | | |
| |складаються | | |
| |за відсутності | | |
| |зовнішніх впливів.| | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Фізико-хімічні якості(1) |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Загальні умови |Значення |Температура, |Стан, сумісний |
| |фізико-хімічних |баланс кисню, |з досяганням |
| |складових |рН, здатність |значень, |
| |відповідають |нейтралізувати |зазначених |
| |повністю або |кислоти, |вище для |
| |майже повністю |прозорість і |біологічних |
| |умовам, які |солоність не |складових |
| |складаються за |досягають |якості. |
| |відсутності |рівнів за | |
| |зовнішніх впливів.|межами діапазону,| |
| |Концентрації |встановленого | |
| |поживних речовин |з метою | |
| |залишаються у |забезпечити | |
| |діапазоні, |функціонування | |
| |звичайно типовому |екосистеми і | |
| |для умов, які |досягнення | |
| |складаються за |значень, | |
| |відсутності |зазначених | |
| |зовнішніх впливів.|вище для | |
| |Рівні солоності, |біологічних | |
| |рН, баланс кисню, |складових | |
| |здатність |якості. | |
| |нейтралізувати |Концентрації | |
| |кислоти, |поживних | |
| |прозорість і |речовин не | |
| |температура не |перевищують | |
| |виявляють ознак |рівнів, | |
| |дії антропогенних |встановлених з | |
| |впливів і |метою | |
| |залишаються в |забезпечити | |
| |межах діапазону, |функціонування | |
| |звичайно типового |екосистеми і | |
| |для умов, які |досягнення | |
| |складаються за |значень, | |
| |відсутності |зазначених | |
| |зовнішніх впливів.|вище для | |
| | |біологічних | |
| | |складових | |
| | |якості. | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Особливі |Концентрації, |Концентрації, |Стан, сумісний |
|синтетичні |близькі до |що не |з досягненням |
|забруднювачі |нуля і, |перевищують |значень, |
| |принаймні, |стандартів, |зазначених |
| |нижчі, ніж |встановлених |вище для |
| |поріг виявлення |згідно |біологічних |
| |найбільш |процедури, |складових |
| |досконалими |докладно |якості. |
| |аналітичними |поданої в | |
| |методами |розділі 1.2.6 | |
| |загального |без шкоди для | |
| |користування. |Директиви | |
| | |91/414/ЄС і | |
| | |Директиви | |
| | |98/8/ЄС. (< EQS) | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Особливі |Концентрації |Концентрації не |Стан, сумісний |
|несинтетичні |залишаються у |перевищують |з досягненням |
|забруднювачі |межах |стандартів, |значень, |
| |діапазону, |встановлених |зазначених |
| |звичайно |згідно |вище для |
| |характерного |методики, |біологічних |
| |для умов, які |детально |складових |
| |складаються за |поданою у |якості. |
| |відсутності |розділі 1.2.6.(2)| |
| |зовнішніх |без порушення | |
| |впливів. |Директиви | |
| |(фонові рівні = |91/414/ЄС і | |
| |bgl). |Директиви | |
| | |98/8/ЄС. (< EQS) | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|(1) Використовуються такі скорочення: bgl - "фоновий рівень", |
| EQS - стандарт якості довкілля. |
|(2) Застосування стандартів, розроблених за цим протоколом, не вимагає |
| зменшення концентрацій забруднювачів нижче фонових рівнів: |
| (EQS > bgl). |
|-------------------------------------------------------------------------|
|1.2.3. Визначення відмінного, доброго і помірного екологічного стану у |
|перехідних водах |
|Біологічні складові якості |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Фітопланктон |Склад і |Є незначні |Склад і |
| |достатність |зміни у складі |достатність |
| |таксонів |і достатності |таксонів |
| |фітопланктону |таксонів |фітопланктону |
| |відповідають |фітопланктону. |відрізняється |
| |умовам, які |Є незначні |помірно від |
| |складаються за |зміни у біомасі |типових умов. |
| |відсутності |порівняно зі |Біомаса є |
| |зовнішніх |станом, |помірно |
| |впливів. |характерним |порушеною і може |
| |Середня біомаса |для типових |бути такою, що |
| |фітопланктону |умов. Такі |призведе до |
| |відповідає |зміни не |значного |
| |типовим фізико- |вказують на |небажаного |
| |хімічним умовам |будь-яке |погіршення стану |
| |і не є такою, що |прискорення |інших |
| |значно змінить |зростання |біологічних |
| |типовий стан |водоростей, яке |складових |
| |прозорості. |б призводило до |якості. |
| |Цвітіння |небажаних |Може мати місце |
| |планктону |порушень |помірне |
| |трапляються з |балансу |підвищення |
| |частотою та |організмів, що |частоти та |
| |інтенсивністю, |є присутніми у |інтенсивності |
| |які |масиві води, |цвітіння |
| |відповідають |або фізико- |планктону. |
| |типовим фізико- |хімічної якості |Стійкі цвітіння |
| |хімічним умовам. |води. |можуть |
| | |Може мати місце |відбуватися |
| | |незначне |протягом літніх |
| | |підвищення |місяців. |
| | |частоти та | |
| | |інтенсивності | |
| | |типового цвітіння| |
| | |планктону. | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Макроводорості |Склад таксонів |Є незначні |Склад таксонів |
| |макроводоростей |зміни у складі |макроводоростей |
| |відповідає |і достатності |помірно |
| |умовам, які |таксонів |відрізняється |
| |складаються за |макроводоростей |від типового |
| |відсутності |порівняно з |стану та є |
| |зовнішніх |типовими |значно більш |
| |впливів. |спільнотами. |порушеним, ніж |
| |Немає змін, які |Такі зміни не |за умов доброї |
| |можна виявити, у |вказують на |якості. |
| |покриві |будь-яке |Помірні зміни у |
| |макроводоростей, |прискорене |середній |
| |спричинених |зростання |достатності |
| |антропогенною |фітобентосу або |макроводоростей |
| |діяльністю. |більш високих |є очевидними і |
| | |форм рослинного |можуть бути |
| | |життя, яке б |такими, що |
| | |призводило до |призведуть до |
| | |небажаних |небажаних |
| | |порушень |порушень балансу |
| | |балансу |організмів, |
| | |організмів, що |присутніх у |
| | |є присутніми у |масиві води. |
| | |масиві води, | |
| | |або фізико- | |
| | |хімічні якості | |
| | |води. | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Покритонасінні |Таксономічний |Є незначні |Склад таксонів |
| |склад відповідає |зміни у складі |покритонасінних |
| |повністю або |таксонів |помірно |
| |майже повністю |покритонасінних |відрізняється |
| |умовам, які |порівняно з |від характерних |
| |складаються за |типовими |спільнот і є |
| |відсутності |спільнотами. |значно більш |
| |зовнішніх впливів.|Достатність |порушеним, ніж |
| |Немає змін, які |покритонасінних |за умов доброї |
| |можна виявити у |виявляє слабкі |якості. |
| |достатності |ознаки |Є помірні |
| |покритонасінних |порушення. |порушення |
| |і які є | |достатності |
| |спричиненими | |таксонів |
| |антропогенною | |покритонасінних. |
| |діяльністю. | | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Безхребетна |Рівень |Рівень |Рівень |
|фауна бентосу |різноманіття |різноманіття і |різноманіття і |
| |і достатності |достатності |достатності |
| |таксонів |таксонів |таксонів |
| |безхребетних |безхребетних |безхребетних є |
| |знаходиться в |трохи виходить за|помірно за межами|
| |межах діапазону, |межі діапазону, |типового |
| |звичайно |характерного для |діапазону. |
| |характерного |типових умов. |Таксони, що є |
| |для умов, які |Більшість |показниками |
| |складаються за |чутливих таксонів|забруднення, є |
| |відсутності |типових спільнот |присутніми. |
| |зовнішніх впливів.|є присутніми. |Багато чутливих |
| |Всі чутливі до | |таксонів типових |
| |порушень таксони, | |спільнот є |
| |характерні для | |відсутніми. |
| |умов, які | | |
| |складаються за | | |
| |відсутності | | |
| |зовнішніх | | |
| |впливів, є | | |
| |присутніми. | | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Рибна фауна |Видовий склад |Достатність |Помірна частка |
| |і достатність |видів, чутливих |типових видів, |
| |відповідають |до зовнішніх |чутливих до |
| |умовам, які |впливів, виявляє |зовнішніх впливів|
| |складаються за |слабкі ознаки |є відсутньою |
| |відсутності |порушення |завдяки |
| |зовнішніх впливів.|типового стану, |антропогенним |
| | |що його можна |впливам на |
| | |віднести за |фізико-хімічні |
| | |рахунок |або |
| | |антропогенних |гідроморфологічні|
| | |впливів на |складові якості. |
| | |фізико-хімічні | |
| | |або | |
| | |гідроморфологічні| |
| | |складові якості. | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Гідроморфологічні складові якості |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Припливно- |Режим потоку |Умови, сумісні з |Умови, сумісні з |
|відпливний |прісної води |досягненням |досягненням |
|режим |відповідає |значень, |значень, |
| |повністю або |зазначених вище |зазначених вище |
| |майже повністю |для біологічних |для біологічних |
| |умовам, які |складових якості.|складових якості.|
| |складаються за | | |
| |відсутності | | |
| |зовнішніх впливів.| | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Морфологічні |Коливання глибини,|Умови, сумісні з |Умови, сумісні з |
|умови |стан субстрату, а |досягненням |досягненням |
| |також структура і |значень, |значень, |
| |стан припливних |зазначених вище |зазначених вище |
| |зон відповідають |для біологічних |для біологічних |
| |повністю або |складових якості.|складових якості.|
| |майже повністю | | |
| |умовам, які | | |
| |складаються за | | |
| |відсутності | | |
| |зовнішніх впливів.| | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Фізико-хімічні складові якості(1) |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Загальні умови |Фізико-хімічних |Температура, |Умови, сумісні |
| |складові |умови |з досягненням |
| |відповідають |насичення |значень, |
| |повністю або |киснем і |зазначених |
| |майже повністю |прозорість не |вище для |
| |умовам, які |досягають |біологічних |
| |складаються за |рівнів поза |складових |
| |відсутності |межами |якості. |
| |зовнішніх впливів.|діапазонів, | |
| |Концентрації |встановлених з | |
| |поживних речовин |метою | |
| |залишаються в |забезпечення | |
| |межах діапазону, |функціонування | |
| |звичайно |екосистеми і | |
| |характерного |досягнення | |
| |для умов, які |значень, | |
| |складаються за |зазначених | |
| |відсутності |вище для | |
| |зовнішніх впливів.|біологічних | |
| |Температура, |складових | |
| |баланс кисню і |якості. | |
| |прозорість не |Концентрації | |
| |виявляють ознак |поживних | |
| |антропогенних |речовин не | |
| |порушень і |перевищують | |
| |залишаються в |рівнів, | |
| |межах діапазону, |встановлених з | |
| |звичайно |метою | |
| |характерного |забезпечення | |
| |для умов, які |функціонування | |
| |складаються за |екосистеми і | |
| |відсутності |досягнення | |
| |зовнішніх впливів.|значень, | |
| | |зазначених | |
| | |вище для | |
| | |біологічних | |
| | |складових | |
| | |якості. | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Особливі |Концентрації, |Концентрації не |Умови, сумісні |
|синтетичні |близькі до нуля і,|перевищують |з досягненням |
|забруднювачі |принаймні, нижчі |стандартів, |значень, |
| |за порогові |встановлених |зазначених |
| |значення виявлення|згідно |вище для |
| |найбільш |процедури, |біологічних |
| |досконалими |детально |складових |
| |аналітичними |викладеною у |якості. |
| |методами |розділі 1.2.6 | |
| |загального |без порушення | |
| |користування. |Директиви | |
| | |91/414/ЄС і | |
| | |Директиви | |
| | |98/8/ЄС. (< EQS) | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Особливі |Концентрації |Концентрації не |Умови, сумісні |
|несинтетичні |залишаються у |перевищують |з досягненням |
|забруднювачі |межах діапазону, |стандартів, |значень, |
| |звичайно |встановлених |зазначених |
| |характерного |згідно |вище для |
| |для умов, які |процедури, |біологічних |
| |складаються за |детально |складових |
| |відсутності |викладеною у |якості. |
| |зовнішніх |розділі 1.2.6.(2)| |
| |впливів. |без порушення | |
| |(фонові рівні = |Директиви | |
| |bgl). |91/414/ЄС і | |
| | |Директиви | |
| | |98/8/ЄС. (< EQS) | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|(1) Використовуються такі скорочення: bgl - "фоновий рівень", |
| EQS - стандарт якості довкілля. |
|(2) Застосування стандартів, розроблених за цим протоколом, не вимагає |
| зниження концентрацій забруднювачів нижче фонових рівнів: |
| (EQS > bgl). |
|-------------------------------------------------------------------------|
|1.2.4. Визначення для відмінного, доброго і помірного екологічного |
|стану стосовно прибережних вод. |
|Біологічні складові якості |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Фітопланктон |Склад і |Склад і |Склад і |
| |достатність |достатність |достатність |
| |таксонів |таксонів |таксонів |
| |фітопланктону |фітопланктону |планктону |
| |відповідають |виявляють слабкі |виявляють ознаки |
| |умовам, які |ознаки |помірного |
| |складаються за |порушення. |порушення. |
| |відсутності |Є незначні зміни |Біомаса |
| |зовнішніх впливів.|у біомасі |водоростей |
| |Середня біомаса |порівняно з |істотно виходить |
| |фітопланктону |типовим станом. |за межі |
| |відповідає |Такі зміни не |діапазону, |
| |типовим фізико- |вказують на |характерного |
| |хімічним умовам |будь-яке |для типових умов |
| |і не є такою, що |прискорене |і є такою, що |
| |значно змінить |зростання |впливає на інші |
| |типовий стан |водоростей, яке |біологічні |
| |прозорості. |б спричинювало |складові якості. |
| |Цвітіння |небажане |Може мати місце |
| |планктону мають |порушення |помірне |
| |місце з частотою |балансу |збільшення |
| |та |організмів, |частоти та |
| |інтенсивністю, |присутніх у |інтенсивності |
| |що відповідають |водоймі, або |цвітінь |
| |типовим фізико- |якості води. |планктону. |
| |хімічним умовам. |Може мати місце |Стійкі цвітіння |
| | |незначне |можуть мати |
| | |підвищення |місце протягом |
| | |частоти та |літніх місяців. |
| | |інтенсивності | |
| | |типових цвітінь | |
| | |планктону. | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Макроводорості і |Всі чутливі до |Найбільш чутливі |Помірна |
|покритонасінні |зовнішніх впливів |до зовнішніх |кількість |
| |таксони |впливів таксони |чутливих до |
| |макроводоростей і |макроводоростей і|зовнішніх |
| |покритонасінних, |покритонасінних, |впливів таксонів |
| |характерні для |характерні для |макроводоростей |
| |умов, які |умов, які |і |
| |складаються за |складаються за |покритонасінних, |
| |відсутності |відсутності |характерних для |
| |зовнішніх впливів,|зовнішніх |умов, які |
| |є присутніми. |впливів, є |складаються за |
| |Рівні покриву |присутніми. |відсутності |
| |макроводоростей |Рівень покриву |зовнішніх |
| |і достатності |макроводоростей |впливів, є |
| |покритонасінних |і достатності |відсутньою. |
| |відповідають |покритонасінних |Покрив |
| |умовам, які |виявляють слабкі |макроводоростей |
| |складаються за |ознаки |і достатність |
| |відсутності |порушення. |покритонасінних |
| |зовнішніх впливів.| |є помірно |
| | | |порушеним і |
| | | |можуть бути |
| | | |такими, що |
| | | |призведуть до |
| | | |небажаних |
| | | |порушень балансу |
| | | |організмів, |
| | | |присутніх у |
| | | |водоймі. |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Безхребетна |Рівень |Рівень |Рівень |
|фауна бентосу |різноманіття і |різноманіття і |різноманіття і |
| |достатності |достатності |достатності |
| |таксонів |таксонів |таксонів |
| |безхребетних |безхребетних |безхребетних |
| |знаходиться у |дещо виходить за |помірно виходить |
| |межах діапазону, |межі діапазону, |за межі |
| |звичайно |характерного |діапазону, |
| |характерного для |для умов, що |характерного |
| |умов, що |складаються за |для типових |
| |складаються за |відсутності |умов. |
| |відсутності |зовнішніх |Таксони, що є |
| |зовнішніх |впливів. |показниками |
| |впливів. |Більшість |забруднення, є |
| |Всі чутливі до |чутливих |присутніми. |
| |зовнішніх |таксонів типових |Багато чутливих |
| |впливів таксони, |спільнот є |таксонів типових |
| |характерні для |присутніми. |спільнот є |
| |умов, які | |відсутніми. |
| |складаються за | | |
| |відсутності | | |
| |зовнішніх | | |
| |впливів, є | | |
| |присутніми. | | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Гідроморфологічні складові якості |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Припливно- |Режим потоку |Умови, що є |Умови, що є |
|відпливний режим |прісної води і |сумісними з |сумісними з |
| |напрям та |досягненням |досягненням |
| |швидкість |значень, |значень, |
| |переважаючих течій|зазначених |зазначених |
| |відповідають |вище для |вище для |
| |повністю або |біологічних |біологічних |
| |майже повністю |складових |складових |
| |умовам, які |якості. |якості. |
| |складаються за | | |
| |відсутності | | |
| |зовнішніх впливів.| | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Морфологічні |Коливання глибини,|Умови, що є |Умови, що є |
|умови |структура і |сумісними з |сумісними з |
| |субстрат |досягненням |досягненням |
| |прибережного |значень, |значень, |
| |русла, а також |зазначених |зазначених |
| |структура і стан |вище для |вище для |
| |припливних зон |біологічних |біологічних |
| |відповідають |складових |складових |
| |повністю чи майже |якості. |якості. |
| |повністю умовам, | | |
| |які складаються | | |
| |за відсутності | | |
| |зовнішніх впливів.| | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Фізико-хімічні складові якості(1) |
|-------------------------------------------------------------------------|
|Загальні умови |Фізико-хімічні |Температура, |Умови, що є |
| |складові |умови |сумісними з |
| |відповідають |насичення |досягненням |
| |повністю або |киснем і |значень, |
| |майже повністю |прозорість не |зазначених |
| |умовам, які |досягають |вище для |
| |складаються за |рівнів поза |біологічних |
| |відсутності |межами |складових |
| |зовнішніх |діапазонів, |якості. |
| |впливів. |встановлених | |
| |Концентрації |з метою | |
| |поживних речовин |забезпечення | |
| |залишаються в |функціонування | |
| |межах діапазону, |екосистеми і | |
| |звичайно |досягнення | |
| |характерного для |значень, | |
| |умов, які |зазначених | |
| |складаються за |вище для | |
| |відсутності |біологічних | |
| |зовнішніх |складових | |
| |впливів. |якості. | |
| |Температура, |Концентрації | |
| |баланс кисню і |поживних | |
| |прозорість не |речовин не | |
| |виявляють ознак |перевищують | |
| |антропогенних |рівнів, | |
| |порушень і |встановлених | |
| |залишаються в |згідно мети | |
| |межах діапазонів, |забезпечення | |
| |звичайно |функціонування | |
| |характерних для |екосистеми і | |
| |умов, які |досягнення | |
| |складаються за |значень, | |
| |відсутності |зазначених | |
| |зовнішніх |вище для | |
| |впливів. |біологічних | |
| | |складових якості.| |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Особливі |Концентрації, |Концентрації |Умови, що є |
|синтетичні |близькі до нуля |не перевищують |сумісними з |
|забруднювачі |і, принаймні, |стандартів, |досягненням |
| |нижчі за |встановлених |значень, |
| |порогові значення |згідно |зазначених |
| |виявлення |процедури, |вище для |
| |найбільш |детально |біологічних |
| |досконалими |викладеною у |складових |
| |аналітичними |розділі 1.2.6. |якості. |
| |методами |без порушення | |
| |загального |Директиви | |
| |користування. |91/414/ЄС і | |
| | |Директиви | |
| | |98/8/ЄС. (< EQS) | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Особливі |Концентрації |Концентрації |Умови, що є |
|несинтетичні |залишаються у |не перевищують |сумісними з |
|забруднювачі |межах діапазону, |стандартів, |досягненням |
| |звичайно |встановлених |значень, |
| |характерного для |згідно |зазначених |
| |умов, які |процедури, |вище для |
| |складаються за |детально |біологічних |
| |відсутності |викладеною у |складових |
| |зовнішніх |розділі 1.2.6.(2)|якості. |
| |впливів. (фонові |без порушення | |
| |рівні = bgl). |Директиви | |
| | |91/414/ЄС і | |
| | |Директиви | |
| | |98/8/ЄС. (< EQS) | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|(1) Використовуються такі скорочення: bgl - "фоновий рівень", |
| EQS - стандарт якості довкілля. |
|(2) Застосування стандартів, розроблених за цим протоколом, не вимагає |
| зменшення концентрацій забруднювачів нижче фонових рівнів: |
| (EQS > bgl). |
---------------------------------------------------------------------------
---------------------------------------------------------------------------
|1.2.5. Визначення для максимального, доброго і помірного екологічного |
|потенціалу для сильно модифікованих або штучних масивів води |
|-------------------------------------------------------------------------|
| Складова | Максимальний | Добрий | Помірний |
| | екологічний | екологічний | екологічний |
| | потенціал | потенціал | потенціал |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Біологічні |Значення |Є незначні зміни |Є помірні зміни |
|складові якості |відповідних |у значеннях |у значеннях |
| |біологічних |відповідних |відповідних |
| |складових якості |біологічних |біологічних |
| |характеризують, |складових якості |складових |
| |наскільки це |у порівнянні із |якості |
| |можливо, ті |значеннями, |порівняно із |
| |складові, що |отриманими за |значеннями, |
| |мають відношення |умов |отриманими |
| |до найбільш |максимального |за умов |
| |близького (у |екологічного |максимального |
| |порівнянні) типу |потенціалу. |екологічного |
| |масиву | |потенціалу. |
| |поверхневих вод, | |Ці значення |
| |з урахуванням | |зазнають |
| |фізичних умов, | |значно більших |
| |які є наслідком | |впливів |
| |штучно наданих | |порівняно з |
| |або сильно | |тими, що були |
| |модифікованих | |отримані за |
| |характеристик | |умов доброї |
| |водних масивів. | |якості. |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Гідроморфологічні |Гідроморфологічні |Умови, що є |Умови, що є |
|складові |умови є сумісними |сумісними з |сумісними з |
| |лише з тими |досягненням |досягненням |
| |впливами на масив |значень, |значень, |
| |поверхневої води, |зазначених |зазначених |
| |що є наслідком |вище для |вище для |
| |штучних чи сильно |біологічних |біологічних |
| |модифікованих |складових |складових |
| |характеристик |якості. |якості. |
| |масиву води, як | | |
| |тільки було ужито | | |
| |всіх | | |
| |пом'якшувальних | | |
| |заходів, щоб | | |
| |забезпечити | | |
| |найкраще | | |
| |наближення до | | |
| |екологічного | | |
| |континууму, | | |
| |зокрема, | | |
| |стосовно | | |
| |міграції фауни і | | |
| |відповідних | | |
| |ділянок для | | |
| |нересту і | | |
| |розмноження. | | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Фізико-хімічна | | | |
|складова | | | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Загальні умови |Фізико-хімічні |Значення |Умови, що є |
| |складові |фізико-хімічних |сумісними з |
| |відповідають |складових |досягненням |
| |повністю або |знаходяться у |значень, |
| |майже повністю |межах діапазонів,|зазначених |
| |умовам, що |встановлених |вище для |
| |складаються за |з метою |біологічних |
| |відсутності |забезпечити |складових |
| |зовнішніх впливів |функціонування |якості. |
| |і є характерними |екосистеми і | |
| |для типу масиву |досягнення | |
| |поверхневої води, |значень, | |
| |який є |зазначених | |
| |максимально |вище для | |
| |близьким (у |біологічних | |
| |порівнянні) до |складових | |
| |штучного або |якості. | |
| |сильно |Температура і | |
| |модифікованого |рН не досягають | |
| |масиву, що має |рівнів за межами | |
| |безпосередній |діапазонів, | |
| |стосунок до |встановлених | |
| |справи. |з метою | |
| |Концентрації |забезпечити | |
| |поживних речовин |функціонування | |
| |залишаються в |екосистеми і | |
| |межах діапазону, |досягнення | |
| |звичайно |значень, | |
| |характерного для |зазначених | |
| |такого стану, що |вище для | |
| |не зазнав |біологічних | |
| |зовнішніх |складових | |
| |впливів. |якості. | |
| |Рівні |Концентрації | |
| |температури, |поживних | |
| |балансу кисню і |речовин не | |
| |рН є сумісними з |перевищують | |
| |тими, що були |рівнів, | |
| |виявлені у |встановлених | |
| |найбільш близьких |з метою | |
| |(у порівнянні) |забезпечити | |
| |типах масивів |функціонування | |
| |поверхневої води |екосистеми і | |
| |за відсутності |досягнення | |
| |зовнішніх |значень, | |
| |впливів. |зазначених | |
| | |вище для | |
| | |біологічних | |
| | |складових | |
| | |якості. | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Особливі |Концентрації, |Концентрації не |Умови, що є |
|синтетичні |близькі до нуля |перевищують |сумісними з |
|забруднювачі |і, принаймні, |стандартів, |досягненням |
| |нижчі за |встановлених |значень, |
| |порогові |згідно |зазначених |
| |значення |процедури, |вище для |
| |виявлення |детально |біологічних |
| |найбільш |поданою у |складових |
| |досконалими |розділі 1.2.6. |якості. |
| |аналітичними |без порушення | |
| |методами |Директиви | |
| |загального |91/414/ЄС і | |
| |користування. |Директиви | |
| | |98/8/ЄС. (< EQS) | |
|------------------+------------------+-----------------+-----------------|
|Особливі |Концентрації |Концентрації не |Умови, що є |
|несинтетичні |залишаються у |перевищують |сумісними з |
|забруднювачі |межах |стандартів, |досягненням |
| |діапазону, |встановлених |значень, |
| |звичайно |згідно |зазначених |
| |характерного |процедури, |вище для |
| |для умов, які |детально |біологічних |
| |складаються за |поданою у |складових |
| |відсутності |розділі 1.2.6. |якості. |
| |зовнішніх |(1) без | |
| |впливів, що має |порушення | |
| |місце у типі |Директиви | |
| |масиву |91/414/ЄС і | |
| |поверхневої |Директиви | |
| |води, найбільш |98/8/ЄС. (< EQS) | |
| |близькому (у | | |
| |порівнянні) до | | |
| |штучного або | | |
| |сильно | | |
| |модифікованого | | |
| |масиву, що має | | |
| |безпосередній | | |
| |стосунок до | | |
| |справи. (фонові | | |
| |рівні = bgl). | | |
|-------------------------------------------------------------------------|
|(1) Застосування стандартів, розроблених за цим протоколом, не вимагає |
| зменшення концентрацій забруднювачів нижче фонових рівнів: |
| (EQS > bgl). |
---------------------------------------------------------------------------
1.2.6. Процедура встановлення державами-членами хімічних стандартів якості
Розробляючи стандарти якості довкілля стосовно забруднювачів, зазначених у пунктах 1-9 Додатку VIII з метою охорони водної біоти, держави-члени діють відповідно до поданих нижче положень. Стандарти можуть встановлюватися для води, осаду чи біоти.
Де це є можливим, отримуються як актуальні, так і застарілі дані для зазначених нижче таксонів, що є характерними для даного типу водного масиву, а також для будь-яких інших водних таксонів, що для них є дані. "Базовий комплект" таксонів є таким:
- водорості і/або макрофіти
- дафнії або репрезентативні організми для солоних вод
- риба.
Встановлення стандарту якості для солоних вод
Для встановлення максимальної річної середньої концентрації застосовується така процедура:
(i) держави-члени встановлюють належні коефіцієнти безпеки у кожному випадку, що є сумісним з природою і якістю наявних даних і настановами, що даються у розділі 3.3.1 Частини II "Технічне керівництво на підтримку Директиви Комісії 93/67/ЄЕС щодо оцінки ризику для нових зазначених речовин і Регламенту Комісії (ЄС) N 1488/94 щодо оцінки ризику для існуючих речовин", а також коефіцієнти безпеки, зазначені у такій таблиці:
Коефіцієнт безпеки
Принаймні одне актуальне L (Е)С 1 000 50
з кожного з трьох трофічних рівнів
базової сукупності
Один застарілий NOEC (або риба, 100
або дафнія, або репрезентативний
організм для солоних вод)
Два застарілих NOEC з видів, 50
що представляють два трофічних
рівні (риба і/або дафнія, або
репрезентативний організм для
солоних вод і/або водоростей)
Застарілі NOEC зі щонайменше трьох 10
видів (звичайно риба, дафнія або
репрезентативний організм для
солоних вод і водоростей), що
представляють три трофічних рівні
Інші випадки, включаючи польові Оцінка
дані або модельні екосистеми, що "випадок-за-
дозволяють розраховувати і випадком"
застосовувати більш точні
коефіцієнти безпеки.
(ii) де є дані щодо стійкості і біоакумуляції, їх слід брати до уваги, виводячи остаточне значення стандарту якості довкілля;
(iii) розроблений таким чином стандарт слід порівняти з будь-якими даними польових досліджень. Коли виявляють аномалії, виведення переглядається, щоб зробити можливим розрахунок більш точного коефіцієнта безпеки;
(iv) розроблений стандарт є об'єктом перегляду на рівних засадах і громадських консультацій, включаючи надання можливості вирахувати більш точний коефіцієнт безпеки.
1.3.Моніторинг екологічного і хімічного стану поверхневих вод
Мережа моніторингу поверхневої води започатковується відповідно до вимог статті 8. Мережа моніторингу розробляється таким чином, щоб вона надавала послідовний і всеохоплюючий огляд екологічного і хімічного стану в межах Кожного басейну ріки і дозволяла класифікувати масиви води у межах п'яти класів згідно нормативних означень у розділі 1.2. Держави-члени надають карту або карти, що показують мережу моніторингу поверхневої води у плані розпоряджання басейном ріки.
На основі визначення характеристик і оцінки впливу виконуваних згідно статті 5 і Додатком II, держави-члени, для кожного періоду, до якого застосовується план розпоряджання басейном ріки, започатковують програму нагляду моніторингу і програму функціонального моніторингу. Держави-члени можуть також у деяких випадках мати потребу започатковувати програми дослідницького моніторингу.
Держави-члени відстежують параметри, що є показниками стану кожної складової якості, що має стосунок до справи. У процесі відбору параметрів біологічних складових якості держави-члени визначають належний таксономічний рівень, що є потрібним для досягнення адекватної вірогідності і точності у класифікації складових якості. В плані подаються оцінки рівня вірогідності і точності результатів, наданих програмами моніторингу:
Проект нагляду-моніторингу
Мета
Держави-члени започатковують програми нагляду-моніторингу, щоб отримати інформацію для:
- доповнення і затвердження процедури оцінювання впливу, детально поданої у Додатку II,
- ефективної і раціональної розробки майбутніх програм моніторингу,
- оцінювання довгострокових змін у природних умовах, і
- оцінювання довгострокових змін, спричинених різними сферами людської діяльності.
Результати такого моніторингу переглядаються і використовуються, у сполученні з процедурою оцінки впливів, описаною у Додатку II, з метою визначити вимоги до програм моніторингу у поточному і наступних планах розпоряджання басейном ріки.
Вибір точок моніторингу
Нагляд-моніторинг робиться стосовно достатньої кількості масивів поверхневої води, щоб забезпечити оцінку загального стану поверхневої води у межах кожного водозбору чи його частин у межах району басейну ріки. Вибираючи ці масиви, держави-члени забезпечують, щоб тоді, коли це є доречним, моніторинг робився у точках, де:
- швидкість потоку води є значною у межах району басейну ріки у цілому; включаючи точки на великих ріках, де площа водозбору є більшою, ніж 2500 кв.км,
- об'єм наявної води є значним у межах району басейну ріки, включаючи великі озера і водосховища,
- значні масиви води перетинають кордон держави-члена,
- місця визначаються за Рішенням про обмін інформацією 77/795/ЄЕС, і
- у таких інших місцях, у яких треба оцінити навантаження забруднень, що переноситься через кордони держав-членів, а також вноситься у морське середовище.
Відбір складових якості
Нагляд-моніторинг робиться для кожного місця моніторингу протягом одного року під час періоду часу, що його охоплює план розпоряджання басейном ріки, стосовно:
- параметрів, що є показниками всіх біологічних складових якості,
- параметрів, що є показниками всіх гідроморфологічних складових якості,
- параметрів, що є показниками всіх головних фізико-хімічних складових якості,
- забруднювачів пріоритетного списку, що викидаються у басейн чи суббасейн ріки, та
- інших забруднювачів, що викидаються у значних кількостях у басейн чи суббасейн ріки,
крім випадків, коди попереднє здійснення нагляду моніторингу показало, що масив, про який іде мова, досяг доброго стану, і немає очевидних даних, отриманих від огляду впливу людської діяльності у Додатку II, що впливи на масив змінилися. У цих випадках, нагляд-моніторинг виконується один раз на кожні три плани розпоряджання басейном ріки.
1.3.2. Проект функціонального моніторингу
Функціональний моніторинг здійснюється, щоб:
- з'ясувати стан масивів, виявлених як такі, щодо яких існує ризик того, що вони перестануть відповідати своїм цілям стосовно довкілля, і
- оцінити будь-які зміни у стані таких масивів, що є наслідками здійснення програм заходів.
До програми можуть бути внесені поправки протягом періоду дії плану розпоряджання басейном ріки у світлі інформації, отриманої як частина вимог Додатку II або як частина цього Додатку, зокрема, дозволити зменшити частоту, коли вплив виявляється незначним або усувається відповідний тиск.
Відбір місць моніторингу
Функціональний моніторинг виконується щодо всіх тих масивів води, які на основі чи оцінки впливу, яка робиться згідно Додатку II, чи нагляду-моніторингу визначаються як такі, що знаходяться на межі ризику перестати задовольняти вимоги, що ставляться перед ними у стосунку до довкілля згідно статті 4 щодо тих масивів води, у які викидаються речовини, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів. Точки моніторингу вибираються для речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, як зазначено у законодавстві, що встановлює відповідний стандарт якості довкілля. У всіх інших випадках, включаючи ті, де фігурують речовини з переліку речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, але немає конкретних інструкцій у такому законодавстві, точки моніторингу вибираються таким чином:
- для масивів, яким загрожують значні тиски від точкових джерел, достатні точки моніторингу в межах кожного масиву з метою оцінити величину та вплив від точкового джерела. Якщо масив піддається цілому ряду впливів від точкових джерел, можуть бути вибрані точки моніторингу для оцінювання величини і впливу цих тисків у цілому,
- для масивів, яким загрожують значні тиски від дифузних джерел, достатні точки моніторингу в межах вибору масивів з метою оцінювання величини та впливу тисків від дифузних джерел. Вибір масивів робиться так, щоб вони були репрезентативними щодо відносних ризиків появи тисків від дифузних джерел і щодо відносних ризиків не досягти доброго стану поверхневої води,
- для масивів, яким загрожує значний гідроморфологічний тиск, точки достатнього моніторингу в межах вибору масивів з метою оцінити величину і вплив гіроморфологічних тисків. Вибір масивів є показником загального впливу гідроморфологічного тиску, дії якого підлягають всі масиви.
Вибір складових якості
Щоб оцінити величину тиску, дії якого підлягають масиви поверхневої води, держави-члени відстежують ті складові якості, що є показниками тисків, дії яких підлягають масив або масиви. Щоб оцінити вплив цих тисків, держави-члени відстежують такі фактори, що мають відношення до справи:
- параметри, що є показниками складової або складових біологічної якості, найбільш чутливих до тисків, дії яких підлягають масиви води,
- всі викинуті речовини, боротьба із забрудненням якими має першочергове значення, та інші забруднювачі, що викидаються у значних кількостях,
- параметри, що є показниками складової гідроморфологічної якості, найбільш чутливого до ідентифікованого тиску.
1.3.3. Проект дослідницького моніторингу
Мета
Дослідницький моніторинг проводиться:
- де невідомою є причина будь-яких виходів за звичні межі,
- де нагляд-моніторинг вказує на те, що цілі, зазначені у статті 4 для масиву води, ймовірно, не будуть досягнуті, і функціональний моніторинг ще не був започаткований для того, щоб з'ясувати, з яких причин масив або масиви води не можуть досягти цілей стосовно довкілля, або
- з'ясувати величину і фактори забруднення внаслідок аварії чи катастрофи,
та інформують керівництво про програму заходів для досягнення цілей, пов'язаних з довкіллям, і особливих заходів, необхідних, щоб усунути наслідки такого забруднення.
1.3.4. Частота моніторингу
Протягом періоду нагляду-моніторингу застосовуються подані нижче частоти моніторингу параметрів, що є показниками фізико-хімічних складових якості, крім випадків, коли більші інтервали є виправданими на основі технічних даних і суджень експертів. Для біологічних чи гідроморфологічних складових якості моніторинг робиться принаймні один раз впродовж періоду нагляду-моніторингу.
Для функціонального моніторингу: необхідна частота моніторингу у стосунку до кожного параметру визначається державами-членами таким чином, щоб можна було отримати достатні дані для надійної оцінки стану відповідної складової якості. Орієнтиром є те, що моніторинг має проводитись з інтервалами, які не перевищують зазначені у таблиці нижче, крім випадків, коли довгі інтервали є виправданими на основі технічних даних і суджень експертів.
Частоти мають вибиратися таким чином, щоб досягти прийнятного рівня вірогідності і точності. Оцінки вірогідності і точності, що їх було досягнуто застосовуваною системою моніторингу, вказуються у плані розпоряджання басейном ріки.
Частоти моніторингу вибираються такими, щоб було враховано змінність параметрів, що виникає внаслідок дії як природних, так і антропогенних чинників. Час виконання моніторингу вибирається таким чином, щоб звести до мінімуму вплив сезонних коливань на результати і таким чином забезпечити, щоб результати відображали зміни у масиві води внаслідок змін, спричинених антропогенним тиском. Здійснюється додатковий моніторинг під час різних сезонів того самого року, коди це необхідно, щоб досягти мети.
------------------------------------------------------------------
| Складова якості | Ріки | Озера |Перехідні|Прибережні|
|----------------------------------------------------------------|
|Біологічний |
|----------------------------------------------------------------|
|Фітопланктон |6 місяців|6 місяців|6 місяців|6 місяців |
|-----------------------+---------+---------+---------+----------|
|Інша водна флора |3 роки |3 роки |3 роки |3 роки |
|-----------------------+---------+---------+---------+----------|
|Макробезхребетні |3 роки |3 роки |3 роки |3 роки |
|-----------------------+---------+---------+---------+----------|
|Риба |3 роки |3 роки |3 роки | |
|----------------------------------------------------------------|
|Гідроморфологічні |
|----------------------------------------------------------------|
|Безпереревність |6 років | | | |
|-----------------------+---------+---------+---------+----------|
|Гідрологія |постійно |1 місяць | | |
|-----------------------+---------+---------+---------+----------|
|Морфологія |6 років |6 років |6 років |6 років |
|----------------------------------------------------------------|
|Фізико-хімічні |
|----------------------------------------------------------------|
|Температурні умови |3 місяці |3 місяці |3 місяці |3 місяці |
|-----------------------+---------+---------+---------+----------|
|Насичення киснем |3 місяці |3 місяці |3 місяці |3 місяці |
|-----------------------+---------+---------+---------+----------|
|Солоність |3 місяці |3 місяці |3 місяці | |
|-----------------------+---------+---------+---------+----------|
|Стан поживних речовин |3 місяці |3 місяці |3 місяці |3 місяці |
|-----------------------+---------+---------+---------+----------|
|Стан підкислення |3 місяці |3 місяці | | |
|-----------------------+---------+---------+---------+----------|
|Інші забруднювачі |3 місяці |3 місяці |3 місяці |3 місяці |
|-----------------------+---------+---------+---------+----------|
|Речовини, боротьба із |1 місяць |1 місяць |1 місяць |1 місяць |
|забрудненням якими | | | | |
|вимагає першочергових | | | | |
|заходів | | | | |
------------------------------------------------------------------
1.3.5. Вимоги щодо додаткового моніторингу щодо земель, які підлягають охороні
Зазначені вище необхідні програми моніторингу доповнюються, щоб вони задовольняли таким вимогам:
Точки відведення питної води
Масиви поверхневої води, зазначені у статті 7, які дають більше, ніж 100 куб.м у день (у середньому), вважаються місцями моніторингу і підлягають такому додатковому моніторингу, який може бути необхідним, щоб задовольнити вимоги цієї статті. Такі масиви відстежуються стосовно викидів усіх речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, а також всіх інших речовин, що викидаються у значних кількостях, які можуть впливати на стан масиву води і які контролюються відповідно до положень Директиви про питну воду. Моніторинг здійснюється з такими частотами:
------------------------------------------------------------------
| Населені пункти, що обслуговується | Частота |
|-------------------------------------------+--------------------|
|< 10 000 |4 на рік |
|-------------------------------------------+--------------------|
|10 000 - 30 000 |8 на рік |
|-------------------------------------------+--------------------|
|> 30 000 |12 на рік. |
------------------------------------------------------------------
Зони охорони місць проживання і видів
Масиви води, що формують ці зони, включаються у програму функціонального моніторингу, що на неї є посилання вище, де, на основі оцінювання впливу і нагляду-моніторингу, вони визначаються як такі, для яких є загроза, що вони перестануть відповідати своїм цілям стосовно довкілля згідно статті 4. Моніторинг виконується з метою оцінити величину та вплив всіх значних тисків на ці масиви і, де це є необхідним, оцінити зміни у стані таких масивів, спричинені програмами заходів. Моніторинг продовжується до тих пір, поки зони не почнуть задовольняти вимоги стосовно води, зазначені у законодавстві, за яким вони були визначені, і відповідати своїм цілям за статтею 4.
1.3.6. Стандарти для моніторингу складових якості
Методи, що використовуються для моніторингу типових параметрів, відповідають міжнародним стандартам, зазначеним нижче, або таким іншим національним чи міжнародним стандартам, які забезпечать надання даних еквівалентів наукової якості і здатності до порівняння.
Збір зразків макробезхребетних
ISO 5667-3:1995 Якість води - Збір зразків - Частина 3: Інструкція щодо збереження і обробки зразків
EN 27828:1994 Якість води - Методи збору біологічних зразків - Інструкція щодо збору зразків макробезхребетних бентосу ручною сіткою
EN 28265:1994 Якість води - Методи збору біологічних зразків - Інструкція щодо розробки і використання кількісних пробовідбірників стосовно макробезхребетних бентосу на кам'янистому субстраті у мілких водах
EN ISO 9391:1995 Якість води - відбір проб у глибоких водах стосовно макробезхребетних - Інструкція щодо використання колонізаційних, якісних і кількісних пробовідбірників
EN ISO 8689-1:1999 Біологічна класифікація рік Частина I: Інструкція щодо інтерпретації даних біологічної якості з досліджень макробехребетних бентосу у текучих водах
EN ISO 8689-2:1999 Біологічна класифікація рік Частини II: Інструкція щодо подання даних біологічної якості з досліджень макробехребетних бентосу у текучих водах
Збір зразків макрофітів
Відповідні стандарти CEN/ISO, якщо розроблені
Збір зразків риб
Відповідні стандарти CEN/ISO, якщо розроблені
Збір зразків діатомових водоростей
Відповідні стандарти CEN/ISO, якщо розроблені
Стандарти для фізико-хімічних параметрів
Будь-які доречні стандарти CEN/ISO
Стандарти для гідроморфологічних параметрів
Будь-які доречні стандарти CEN/ISO
1.4.Класифікація та подання інформації про екологічний стан
1.4.1. Порівнянність результатів біологічного моніторингу
(i) Держави-члени започатковують системи моніторингу з метою оцінювання значень біологічних складових якості, зазначених для кожної категорії поверхневої води або для сильно модифікованих і штучних масивів поверхневої води. Застосовуючи процедуру, що подається нижче, до сильно модифікованих чи штучних масивів води, посилання на екологічний стан слід будувати як посилання на екологічний потенціал. Такі системи можуть використовувати окремі види або групи видів, що є репрезентативними стосовно складової якості у цілому.
(ii) Щоб забезпечити порівнянність таких систем моніторингу, результати систем, що їх експлуатує кожна держава-член, виражаються як коефіцієнти екологічної якості для цілей класифікації екологічного стану. Ці коефіцієнти представляють співвідношення між значеннями біологічних параметрів, що спостерігаються стосовно даного масиву поверхневої води, і значеннями цих параметрів за еталонних умов, застосовних до цього масиву. Коефіцієнт виражається як числове значення між нулем і одиницею, причому відмінний екологічний стан представляють значення, близькі до одиниці, а поганий екологічний стан - значення, близькі до нуля.
(iii) Кожна держава-член ділить шкалу коефіцієнтів екологічної якості своєї системи моніторингу для кожної категорії поверхневої води на п'ять класів - від відмінного до поганого екологічного стану, як визначається у Розділі 1.2, наданням числового значення кожній з граничних меж між класами. Значення для граничної межі між класами відмінного і доброго стану і значення для граничної межі між добрим і помірним станом встановлюються виконанням операції інтеркалібрування описаної нижче.
(iv) Комісія полегшує це виконання інтеркалібрування для гарантування того, щоб ці граничні межі між класами були встановлені відповідно до нормативних визначень у Розділі 1.2 і були такими, що їх можна було б порівнювати в межах держав-членів.
(v) Частковим таким виконанням є полегшення Комісією обміну інформації між державами-членами, що призводить до ідентифікації цілого ряду місць у кожному екорегіоні Співтовариства; ці місця утворять мережу інтеркалібрування. Мережа складається з місць, вибраних з ряду типів масивів поверхневої води, присутньої у межах кожного екорегіону. Для кожного вибраного типу поверхневої води мережа складається з, принаймні, двох місць, що відповідають граничній межі між нормативними визначеннями відмінного і доброго станів, і, принаймні, двох місць, що відповідають граничній межі між нормативними визначеннями доброго і помірного станів. Місця вибираються за допомогою суджень експертів, що базуються на спільних перевірках і усій іншій наявній інформації.
(vi) Система моніторингу кожної держави-члена застосовується до тих місць у мережі інтеркалібрування, що належать і екорегіону, і типу масиву поверхневої води, до якого буде застосовуватися система відповідно до вимог цієї Директиви. Результати цього застосування використовуються для того, щоб встановити числові значення для відповідних граничних меж класів у системі моніторингу кожної держави-члена.
(vii) Комісія повинна розробити проект реєстру місць з метою формування мережі інтеркалібрування. Остаточний реєстр місць встановлюється відповідно до регламентованої процедури, зазначеної у частині 2 статті 21.
(viii) Комісія і держави-члени завершують виконання інтеркалібрування в межах 18 місяців від дати публікації остаточного реєстру.
(ix) Результати виконання інтеркалібрування і значення, встановлені для класифікацій систем моніторингу держав-членів відповідно до підпунктів з i) по viii), призначені для зміни несуттєвих елементів цієї Директиви, доповнюючи її, повинні бути ухвалені відповідно до регламентованої процедури контролю, зазначеної у частині 3 статті 21, та повинні бути опубліковані протягом шести місяців після закінчення інтеркалібрування.
1.4.2. Подання результатів моніторингу і класифікації екологічного стану і екологічного потенціалу
(i) Для категорій поверхневої води, класифікація екологічного стану для масиву води репрезентується нижчим із значень результатів біологічного і фізико-хімічного моніторингу для відповідних складових якості, класифікованих за першим стовпчиком таблиці, поданої нижче. Держави-члени надають карту для кожного регіону басейну ріки, що ілюструє класифікацію екологічного стану для кожного масиву води, позначеного кольором згідно другого стовпчика таблиці, поданої нижче з метою відобразити класифікацію екологічного стану масиву води:
Класифікація екологічного стану Кольоровий код
Відмінний Синій
Добрий Зелений
Помірний Жовтий
Посередній Оранжевий
Поганий Червоний
(ii) Для сильно модифікованих і штучних масивів води: класифікація екологічного потенціалу для масиву води є представленою меншим із значень результатів біологічного і фізико-хімічного моніторингу для відповідних складових якості, класифікованих відповідно до першого стовпчика таблиці, поданої нижче. Держави-члени надають карту для кожного району басейну ріки, що ілюструє класифікацію екологічного потенціалу для кожного масиву води, позначену кольором стосовно штучних масивів води згідно другого стовпчика таблиці, наведеної нижче, і стосовно сильно модифікованих масивів води згідно третього стовпчика цієї таблиці:
------------------------------------------------------------------
| Класифікація | Кольоровий код |
| екологічного |------------------------------------------|
| потенціалу |Штучні водні масиви |Сильно модифіковані |
|---------------------+---------------------+--------------------|
| Добрий і вище |Однакові зелені і |Однакові зелені і |
| |світло-сірі смуги |темно-сірі смуги |
|---------------------+---------------------+--------------------|
| Помірний |Однакові жовті і |Однакові жовті і |
| |світло-сірі смуги |темно-сірі смуги |
|---------------------+---------------------+--------------------|
| Посередній |Однакові оранжеві і |Однакові оранжеві і |
| |світло-сірі смуги |темно-сірі смуги |
|---------------------+---------------------+--------------------|
| Поганий |Однакові червоні і |Однакові червоні і |
| |світло-сірі смуги |темно-сірі смуги |
------------------------------------------------------------------
(iii) Держави-члени також вказують, чорною точкою на карті, ті масиви води, де брак здатності досягти доброго стану або доброго екологічного потенціалу спричинюється невідповідністю одному або кільком стандартам якості довкілля, які були встановлені для того масиву води стосовно особливих синтетичних і несинтетичних забруднювачів (відповідно до режиму відповідності, встановленим державою-членом).
1.4.3. Подання результатів моніторингу і класифікація хімічного стану
Коли масив води досягає відповідності усім стандартам якості довкілля, встановленим у Додатку IX, стаття 16, та іншому відповідному законодавству Співтовариства, яке встановлює стандарти якості довкілля, він реєструється як такий, що досягає доброго хімічного стану. Якщо ні, масив реєструється як такий, що не може досягти доброго хімічного стану.
Держави-члени надають карту для кожного району басейну ріки, що ілюструє хімічний стан для кожного масиву води, позначений кольором згідно другого стовпчика таблиці, наведеної нижче, з метою відобразити класифікацію хімічного стану масиву води:
Класифікація хімічного стану Кольоровий код
Добрий Синій
Неможливість досягти доброго стану Червоний
ҐРУНТОВА ВОДА
2.1. Кількісний стан ґрунтової води
2.1.1. Параметр класифікації кількісного стану
Режим рівня ґрунтової води
2.1.2. Визначення кількісного стану
------------------------------------------------------------------
| Складові | Добрий стан |
|---------------------+------------------------------------------|
|Рівень |Рівень ґрунтової води у масиві ґрунтової |
|ґрунтової води |води є таким, що наявні запаси ґрунтової |
| |води не перевищуються довгостроковою |
| |річною середньою інтенсивністю відведення.|
| |Відповідно, рівень ґрунтової води не |
| |підлягає антропогенним змінам, таким, які |
| |призведуть до: |
| |- неможливості досягти цілей стосовно |
| |довкілля, визначених згідно статті 4 для |
| |асоційованих поверхневих вод, |
| |- будь-якого істотного погіршення стану |
| |таких вод, |
| |- будь-якої значної шкоди для наземних |
| |екосистем, що залежать безпосередньо від |
| |масиву ґрунтової води, і можуть мати місце|
| |тимчасові або постійні зміни напряму |
| |потоку, спричинені змінами рівня, у |
| |просторово обмеженій зоні, але подібні |
| |зворотні процеси не спричинюють вторгнень |
| |солоної води або інших вторгнень і не |
| |вказують на сталу і явно визначену |
| |тенденцію антропогенного походження у |
| |напрямі потоку, яка могла б, схоже, |
| |спричинювати такі вторгнення. |
------------------------------------------------------------------
2.2. Моніторинг кількісного стану ґрунтової води
2.2.1. Мережа моніторингу рівня ґрунтової води
Мережа моніторингу ґрунтової води встановлюється відповідно до вимог статей 7 і 8. Мережа моніторингу проектується так, щоб забезпечити надійну оцінку кількісного стану всіх масивів ґрунтової води або груп масивів, включаючи оцінку наявних запасів ґрунтової води. Держави-члени надають карту або карти, що показують мережу моніторингу ґрунтової води у плані розпоряджання басейном ріки.
2.2.2. Густота місць моніторингу
Мережа включає достатньо репрезентативні точки моніторингу з метою оцінки рівня ґрунтової води у кожному масиві ґрунтової води або у кожній групі масивів з урахуванням коротко- і довготермінових коливань у поповненні, щоб, зокрема:
- для масивів ґрунтової води, виявлених як такі, які можуть не досягти цілей стосовно довкілля згідно статті 4, забезпечити достатню густоту точок моніторингу з метою оцінювання впливу відведень і викидів на рівні ґрунтової води,
- для масивів ґрунтових вод, у межах яких ґрунтова вода тече через кордон держави-члена, забезпечити достатні точки моніторингу, які надаються для оцінки напряму і швидкості потоку ґрунтової води через кордон держави-члена.
2.2.3. Частота моніторингу
Частота спостережень є достатньою, щоб дозволити оцінити кількісний стан кожного масиву ґрунтової води або груп масивів з урахуванням коротко- і довготермінових коливань у процесі поповнення. Зокрема:
- для масивів ґрунтової води, визначених як такі, що можуть не досягти цілей стосовно довкілля згідно статті 4, забезпечити достатню частоту вимірювання, щоб оцінити вплив відведень і викидів на рівень ґрунтової води,
- для масивів ґрунтової води, у межах яких ґрунтова вода тече через кордон держави-члена, забезпечити достатню частоту вимірювання, щоб оцінити напрям і швидкість потоку ґрунтової води через кордон держави-члена.
2.2.4. Інтерпретація і представлення кількісного стану ґрунтової води
Результати, отримувані з мережі моніторингу для масиву ґрунтової води або груп масивів використовуються для того, щоб оцінювати кількісний стан цього масиву або цих масивів. Згідно пункту 2.5 держави-члени надають карту остаточної оцінки кількісного стану ґрунтової води, що має кольорові позначки відповідно до такого режиму:
Добрий: зелений
Поганий: червоний
2.3. Хімічний стан ґрунтової води
2.3.1. Параметри для визначення хімічного тану ґрунтової води
Провідність
Концентрації забруднювачів
Визначення доброго хімічного стану ґрунтової води
------------------------------------------------------------------
| Складові | Добрий стан |
|-----------+----------------------------------------------------|
|Загальний |Хімічний склад ґрунтової води є таким, що |
| |концентрації забруднювачів: |
| |- як зазначено нижче, не виявляють ознак дії солоних|
| |або інших вторгнень |
| |- не перевищують стандартів якості, застосовних за |
| |іншим відповідним законодавством Співтовариства |
| |згідно статті 17 |
| |- не є такими, що можуть призвести до неможливості |
| |досягти цілей стосовно довкілля, визначених згідно |
| |статті 4 для асоційованих поверхневих вод, або |
| |викликати істотне погіршення екологічної або |
| |хімічної якості таких масивів, або спричинити |
| |будь-яке істотне пошкодження наземних екосистем, які|
| |залежать безпосередньо від масиву ґрунтової води. |
|-----------+----------------------------------------------------|
|Провідність|Зміни провідності не є показником солоних або інших |
| |вторгнень у масив ґрунтової води. |
------------------------------------------------------------------
2.4. Моніторинг хімічного стану ґрунтової води
2.4.1. Мережа моніторингу ґрунтової води
Мережа моніторингу ґрунтової води встановлюється відповідно до вимог статей 7 і 8. Мережа моніторингу розробляється так, щоб вона могла забезпечити послідовний і всеохоплюючий огляд хімічного стану ґрунтової води в межах кожного басейну ріки і виявляти присутність довгострокових тенденцій зростання забруднень антропогенного походження.
На основі визначення характеристик і оцінювання впливу, що виконуються відповідно до статті 5 і Додатку II, держави-члени для кожного періоду, до якого застосовується план розпоряджання басейном ріки, започатковують програму нагляду-моніторингу. Результати цієї програми використовуються з метою започаткувати програму функціонального моніторингу для застосування її під час періоду плану, що залишається.
Оцінки рівня вірогідності і точності результатів, що їх надають програми моніторингу, відображаються у плані.
2.4.2. Нагляд-моніторинг
Мета
Нагляд-моніторинг робиться з метою:
- доповнити і затвердити процедуру оцінки впливу,
- надати інформацію для використання її у оцінці довготермінових тенденцій як результату змін природних умов і наслідку антропогенної діяльності.
Вибір місць моніторингу
Вибираються достатні місця моніторингу для:
- масивів, що визначаються як такі, що знаходяться під загрозою, відповідно до визначення характеристик, проведеного відповідно до Додатку II,
- масивів, що перетинають кордон держави-члена.
Вибір параметрів
Такий набір головних параметрів відстежується у всіх вибраних масивах ґрунтової води:
- вміст кисню
- значення рН
- провідність
- нітрат
- амоній
Масиви, що визначаються відповідно до Додатку II як такі, що для них існує значна загроза не досягти доброго стану, також відстежуються щодо тих параметрів, що є показниками дії цих тисків.
Трансграничні масиви води також відстежуються щодо тих параметрів, які мають стосунок до охорони всіх використань, що їх підтримує потік ґрунтової води.
2.4.3. Функціональний моніторинг
Мета
Функціональний моніторинг здійснюється у періоди між програмами нагляду-моніторингу, щоб:
- встановити хімічний стан усіх масивів ґрунтової води або груп масивів, визначених як такі, що знаходяться під загрозою,
- встановити наявність будь-якої довготривалої антропогенної тенденції зростання концентрації будь-якого забруднювача.
Вибір місць контролю моніторингу
Функціональний контроль здійснюється стосовно всіх тих масивів ґрунтової води або груп масивів, які на основі оцінки впливу, виконаної відповідно до Додатку II, і нагляду-моніторингу визначаються як такі, яким загрожує те, то вони не досягнуть цілей згідно статті 4. Вибір місця моніторингу також відображає оцінку того, наскільки дані моніторингу з того чи іншого місця є репрезентативними щодо якості відповідного масиву або масивів ґрунтової води.
Частота моніторингу
Функціональний моніторинг здійснюється у періоди між програмами нагляду-моніторингу з частотою, достатньою для виявлення виливів відповідних тисків, але не рідше ніж один раз на рік.
2.4.4. Виявлення тенденцій у забруднювачах
Держави-члени використовують дані нагляду-моніторингу і функціонального моніторингу у виявленні довгострокових антропогенних тенденцій зростання концентрацій забруднювачів і у зміні таких тенденцій на протилежні. Виявляється базовий рік або період, від якого йде відлік початку виявлення тенденції. Виявлення тенденцій робиться для масиву або, де це є доцільним, груп масивів ґрунтової води. Зміна тенденції на протилежну демонструється статистично, і встановлюється рівень вірогідності такого виявлення.
2.4.5. Інтерпретація і опис хімічного стану ґрунтової води
Під час оцінювання стану результати, отримані в окремих точках моніторингу в межах масиву ґрунтової води, збираються докупи для масиву як єдиного цілого. Без порушення Директив, які мають стосунок до справи, і до того, щоб масив ґрунтової води досяг доброго стану, належить для тих хімічних параметрів, що для них у законодавстві Співтовариства були встановлені стандарти якості довкілля:
- вирахувати середнє значення результатів моніторингу у кожній точці масиву ґрунтової води або груп масивів, і
- використовувати ці середні значення відповідно до статті 17 з метою демонстрації узгодження з добрим хімічним станом ґрунтової води.
Згідно пункту 2.5, держави-члени надають карту хімічного стану ґрунтової води з таким кольоровим кодуванням:
Добрий: зелений
Поганий: червоний
Держави-члени також вказують чорною точкою на карті ті масиви ґрунтової води, що характеризуються значною і сталою тенденцією до зростання концентрацій будь-якого забруднювача, що є наслідком впливу діяльності людини. Зворотній напрям тенденції вказується на карті синьою точкою.
Ці карти включаються до плану розпоряджання басейном ріки.
2.5. Подання інформації про стан ґрунтової води
Держави-члени надають у плані розпоряджання басейном ріки карту, що показує для кожного масиву ґрунтової води або груп масивів ґрунтової води кількісний і хімічний стан цього масиву або групи масивів, позначені кольором відповідно до вимог пунктів 2.2.4 і 2.4.5. Держави-члени можуть не подавати окремі карти відповідно до пунктів 2.2.4 і 2.4.5, але у цьому випадку також роблять позначення відповідно до вимог пункту 2.4.5 на карті, яка є потрібною відповідно до цього пункту, тих масивів, що для них має місце значна і стала тенденція до збільшення концентрації будь-якого забруднювача або будь-яка зміна напряму цієї тенденції на протилежний.
Додаток VI
ПЕРЕЛІК ЗАХОДІВ, що підлягають включенню до програми дій
ЧАСТИНА А
Заходи, необхідні за такими Директивами:
(i) Директива про воду для купання (76/160/ЄЕС);
(ii) Директива про птахів (79/409/ЄЕС)(1);
(iii) Директива про питну воду (80/778/ЄЕС) із змінами, внесеними Директивою (98/83/ЄС) ( 994_963 );
(iv) Директива ("SEVESO") про великі аварії (катастрофи) (96/82/ЄС)(2);
(v) Директива про оцінювання впливу на довкілля (85/337/ЄЕС)(3);
(vi) Директива про осад стічних вод (86/278/ЄЕС)(4);
(vii) Директива про переробку міських стоків (91/271/ЄЕС) ( 994_911 );
(viii) Директива про речовини для захисту рослин (91/414/ЄЕС);
(ix) Директива про нітрати (91/676/ЄЕС) ( 987_002-91 );
(x) Директива про місця проживання (92/43/ЄЕС)(5);
(xi) Директива про спільне попередження та запобігання забруднення (96/61/ЄС) ( 994_497 ).
----------------
(1) OB L 103, 25.4.1979, C. 1.
(2) OB L 10, 14.1.1997, C. 13.
(3) OB L 175, 5.7.1985, C. 40. Директиви зі змінами, внесеними Директивою 97/11/ЄС (OB L 73, 14.3.1997, C. 5).
(4) OB L 181, 8.7.1986, C. 6.
(5) OB L 206, 22.7.1992, C. 7.
ЧАСТИНА В
Таким є не виключний перелік додаткових заходів, що їх держави-члени у межах кожного регіону басейну ріки можуть вибрати для затвердження як частину програми заходів, необхідних згідно статті 11 (4):
(i) законодавчі документи
(ii) адміністративні документи
(iii) економічні або фінансові документи
(iv) угоди стосовно довкілля, що перебувають на стадії обговорення
(v) засоби контролю за викидами
(vi) кодекси про належні способи дії
(vii) відродження і відновлення вологих земель
(viii) управління відведенням
(ix) заходи управління за потребою, inter alia, сприяння адаптованому сільськогосподарському виробництву, такому, як вирощування культур, що вимагають малої кількості води, у зонах, які уражаються посухами
(x) заходи щодо ефективності повторного використання, inter alia, сприяння водоекономним технологіям у промисловості і водозберігаючим методам зрошення
(xi) будівельні проекти
(xii) заводи-опріснювачі
(xiii) проекти відновлення якості
(xiv) штучне поповнення водоносних шарів
(xv) освітні проекти
(xvi) проекти у галузі дослідження, розвитку і демонстрації
(xvii) інші доречні заходи
Додаток VII
ПЛАНИ РОЗПОРЯДЖАННЯ БАСЕЙНОМ РІКИ
А. Плани розпоряджання басейном ріки охоплюють такі складові:
1. Загальний опис характеристик району басейну ріки, необхідних згідно статті 5 і Додатку II. Він повинен включати:
1.1. для поверхневих вод:
- картування екорегіонів і типів масивів поверхневої води у межах басейну ріки,
- виявлення еталонних умов для типів масивів поверхневої води,
- картування місць знаходження і меж масивів води;
1.2. для ґрунтових вод:
- картування місць знаходження і меж масивів ґрунтової води;
2. зведення значних тисків і впливів діяльності людей на стан поверхневої води і ґрунтової води, включаючи:
- оцінювання забруднення від точкових джерел,
- оцінювання забруднення від дифузних джерел, включаючи висновки щодо використання земель,
- оцінювання тисків на кількісний стан води, включаючи відведення,
- аналіз інших впливів діяльності людей на стан води;
3. виявлення і картування зон охорони, як того вимагають стаття 6 і Додаток IV;
4. карта мереж моніторингу, встановлених для цілей статті 8 і Додатку V, і подання у формі карт результатів програм моніторингу, що виконуються за цими положеннями для стану:
4.1. поверхневої води (екологічний і хімічний);
4.2. ґрунтової води (хімічний і кількісний);
4.3. зон охорони;
5. перелік цілей стосовно довкілля, встановлених відповідно до статті 4 для поверхневих вод, ґрунтових вод і охоронних зон, включаючи, зокрема, виявлення моментів застосування статті 4 (4), (5), (6) і (7), і асоційованої інформації, необхідної згідно цієї статті;
6. висновки економічного аналізу використання води, як вимагають стаття 5 і Додаток III;
7. висновки програми або програм заходів, ухвалених згідно статті 11, включаючи методи досягнення цілей, встановлених відповідно до статті 4;
7.1. основні відомості про заходи, необхідні для впровадження законодавства Співтовариства щодо охорони води;
7.2. звіт про практичні кроки і заходи, ужиті для застосування принципу повернення коштів на водокористування відповідно до статті 9;
7.3. основні відомості про заходи, ужиті, щоб задовольнити вимоги статті 7;
7.4. основні відомості про засоби контролю за викидами і загачування води, включаючи посилання на реєстри та виявлення випадків, коли виключення були зроблені згідно статті 11 (3) (е);
7.5. основні відомості про засоби контролю, ухвалені стосовно викидів із точкових джерел та іншої діяльності, що впливає на стан води відповідно до положень статті 11 (3) (g) і 11 (3) (i);
7.6. виявлення випадків, коди прямі викиди у ґрунтову воду були дозволені відповідно до положень статті 11 (3) (j);
7.7. основні відомості про заходи, ужиті відповідно до статті 16 щодо речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів;
7.8. основні відомості про заходи, ужиті, щоб уникнути або зменшити вплив забруднення від аварій чи катастроф;
7.9. основні відомості про заходи, вжиті, згідно статті 11 (5) для масивів води, які, ймовірно, не зможуть задовольнити вимоги, встановлені відповідно до статті 4;
7.10. докладні відомості про додаткові заходи, визначені як необхідні, щоб задовольнити вимоги, встановлені щодо довкілля;
7.11. докладні відомості про заходи, ужиті, щоб усунути збільшення забруднення морських вод відповідно до статті 11 (6);
8. реєстр будь-яких додаткових детальних програм і планів розпоряджання для району басейну ріки, що мають справу з особливими суббасейнами, ділянками, проблемами чи типами води, разом з основними відомостями про їх зміст;
9. основні відомості про інформування широкого загалу і проведені консультації, їх результати і, як наслідок, зміни у плані;
10. список компетентних органів влади відповідно до Додатку I;
11. контактні точки і процедури отримання фонової документації та інформації, зазначеної у статті 14 (1), і, зокрема, детальні відомості про контрольні заходи, ухвалені відповідно до статті 11 (3) (g) і 11 (3) (i) і про фактичні дані моніторингу, зібрані відповідно до статті 8 і Додатку V.
В. Перший вдосконалений варіант плану розпоряджання басейном ріки і всі наступні варіанти також містять:
1. звіт про всі зміни чи вдосконалення з моменту публікації попередньої версії плану розпоряджання басейном ріки, включаючи звіт про перегляди, що їх слід зробити згідно статті 4 (4), (5), (6) і (7);
2. оцінку прогресу, що його було досягнуто на шляху досягнення цілей стосовно довкілля, включаючи подання результатів моніторингу за період дії попереднього плану у формі карти, а також пояснення щодо будь-яких цілей стосовно довкілля, яких не було досягнуто;
3. основні відомості (з поясненнями) щодо будь-яких заходів, передбачених у більш ранній версії плану розпоряджання басейном ріки, яких не було ужито;
4. основні відомості про будь-які додаткові тимчасові заходи, ухвалені згідно статті 11 (5) з моменту публікації попередньої версії плану розпоряджання басейном ріки.
Додаток VIII
ПЕРЕЛІК-ПОКАЗЧИК ОСНОВНИХ ЗАБРУДНЮВАЧІВ
1. Органогалогенні складні сполуки і речовини, що можуть утворювати такі сполуки у водному середовищі.
2. Органофосфорні складні сполуки.
3. Органо-олов'яні сполуки.
4. Речовини і препарати або їх продукти розпаду, у яких були виявлені карциногенні чи мутагенні властивості або властивості, що можуть впливати на вироблення стероїдів, функції щитовидної залози, репродуктивні чи інші ендокринні функції у водному середовищі чи через нього.
5. Стійкі вуглеводні та стійкі органічні токсичні речовини, що є здатними до накопичення їх живими організмами.
6. Ціаніди.
7. Метал і їх сполуки.
8. Миш'як та його сполуки.
9. Біоциди і речовини-засоби захисту рослин.
10. Речовини у завислому стані.
11. Речовини, що сприяють евтрофікації (зокрема, нітрати і фосфати).
12. Речовини, що здійснюють небажаний вплив на баланс кисню (і можуть вимірюватися з використанням параметрів, таких, як БПК, ХПК і т.ін.)
Додаток IX
ГРАНИЧНІ ЗНАЧЕННЯ ВИДІЛЕНЬ І СТАНДАРТИ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ
"Граничні значення" і "якісні цілі", встановлені відповідно до Директиви 76/464/ЄЕС, вважаються граничними значеннями виділення і стандартами якості довкілля, відповідно, для цілей цієї Директиви. Вони встановлюються у таких Директивах:
(i) Директива про викиди ртуті (82/176/ЄЕС)(1);
(ii) Директива про викиди кадмію (83/513/ЄЕС)(2);
(iii) Директива про ртуть (84/156/ЄЕС)(3);
(iv) Директива про викиди гексахлороциклогексану (84/491/ЄЕС)(4); і
(v) Директива про викиди небезпечних речовин (86/280/ЄЕС)(5).
----------------
(1) OB L 81, 27.3.1982, C. 29.
(2) OB L 291, 24.10.1983, C. 1.
(3) OB L 74, 17.3.1984, C. 49.
(4) OB L 274, 17.10.1984, C. 11.
(5) OB L 181, 4.7.1986, C. 16.
Додаток X
РЕЧОВИНИ, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів
------------------------------------------------------------------
| | CAS | EU | Назва пріоритетної | Ідентифікована |
| | номер(1) | номер(2)| речовини | як пріоритетна |
| | | | | небезпечна |
| | | | | речовина |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(1) |15972-60-8|240-110-8|Алахлор | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(2) |120-12-7 |204-371-1|Антрацен |(x)(***) |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(3) |1912-24-9 |217-617-8|Атразин |(x)(***) |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(4) |71-43-2 |200-753-7|Бензол | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(5) |відсутній |відсутній|Бромовані |X(****) |
| | | |дифенілетери(**) | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(6) |7440-43-9 |231-152-8|Кадмій та його |X |
| | | |сполуки | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(7) |85535-84-8|287-476-5|С -хлоралкани(**)|X |
| | | | 10 13 | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(8) |470-90-6 |207-432-0|Хлорфенвінфос | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(9) |2921-88-2 |220-864-4|Хлорпіріфос |(x)(***) |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(10)|107-06-2 |203-458-1|1,2-Дихлоретан | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(11)|75-09-2 |200-838-9|Дихлорметан | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(12)|117-81-7 |204-211-0|Ди(2-етилгексил) |(x)(***) |
| | | |фталат | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(13)|330-54-1 |206-354-4|Діурон |(x)(***) |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(14)|115-29-7 |204-079-4|Ендосульфан |(x)(***) |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
| |959-98-8 |відсутній|(альфа-ендосульфан) | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(15)|206-44-0 |205-912-4|Флуорантен(*****) | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(16)|118-74-1 |204-273-9|Гексахлоробензол |X |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(17)|87-68-3 |201-765-5|Гексахлоробутадієн |X |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(18)|608-73-1 |210-158-9|Гексахлороциклогексан|X |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
| |58-89-9 |200-401-2|(гамма-ізомер, | |
| | | |Ліндан) | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(19)|34123-59-6|251-835-4|Ізопротурон |(x)(***) |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(20)|7439-92-1 |231-100-4|Свинець та його |(x)(***) |
| | | |сполуки | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(21)|7439-97-6 |231-106-7|Ртуть та її сполуки |X |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(22)|91-20-3 |202-049-5|Нафталін |(x)(***) |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(23)|7440-02-0 |231-111-4|Нікель та його | |
| | | |сполуки | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(24)|25154-52-3|246-672-0|Нонілфеноли |X |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
| |104-40-5 |203-199-4|(4-(пара)-нонілфенол | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(25)|1806-26-4 |217-302-5|Октилфеноли |(x)(***) |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
| |140-66-9 |відсутній|(пара-терт- | |
| | | |октилфенол) | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(26)|608-93-5 |210-172-5|Пентахлоробензол |X |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(27)|87-86-5 |201-778-6|Пентахлорофенол |(x)(***) |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(28)|відсутній |відсутній|Поліароматичні |X |
| | | |вуглеводні | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
| |50-32-8 |200-028-5|(Бензо(а)пірен) | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
| |205-99-2 |205-911-9|(Бензо(b)флуорантен | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
| |191-24-2 |205-883-8|(Бензо(g,h,i)перилен | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
| |207-08-9 |205-916-6|(Бензо(k)флуорантен) | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
| |193-39-5 |205-893-2|(Індено(1,2,3-cd) | |
| | | |пірен) | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(29)|122-34-9 |204-535-2|Симазин |(x)(***) |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(30)|688-73-3 |211-704-4|Трибутилолові сполуки|X |
| | | | | |
|----+----------+---------+---------------------| |
| |36643-28-4|відсутній|(Трибутилолова- | |
| | | |катіон) | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(31)|12002-48-1|234-413-4|Трихлоробензоли |(x)(***) |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
| |120-82-1 |204-428-0|(1,2,4- | |
| | | |Трихлоробензол) | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(32)|67-66-3 |200-663-8|Трихлорометан | |
| | | |(хлороформ) | |
|----+----------+---------+---------------------+----------------|
|(33)|1582-09-8 |216-428-8|Трифлуралін |(x)(***) |
------------------------------------------------------------------
----------------
(*) Для певних груп речовин до переліку включено їхніх типових індивідуальних представників як індикативні параметри (у дужках і без порядкових номерів). Саме стосовно цих індивідуальних представників має здійснюватися регулювання. Проте, коли це доцільно, до переліку можуть включатись інші індивідуальні представники.
(**) Ці групи речовин звичайно включають значну кількість індивідуальних сполук. На цей момент відповідні індикативні параметри не можуть бути надані.
(***) Ця пріоритетна речовина підлягає перегляду для її ідентифікації як можливої "пріоритетної небезпечної речовини". Комісія повинна внести пропозицію до Європейського Парламенту і Ради стосовно її остаточної класифікації не пізніше 12 місяців після затвердження цього переліку. Термін, встановлений у статті 16 Директиви 2000/60/EC для пропозицій Комісії щодо регулювання, від цього перегляду не зміниться.
(****) Лише пентабромобіфенілетер (CAS-номер 32534-81-9).
(*****) Флуорантен включено до переліку в ролі індикатора інших, більш шкідливих, поліароматичних вуглеводнів.
(1) CAS: Chemical Abstract Services - Хімічна реферативна служба.
(2) EU - номер у EINECS (European Inventory of Existing Commercial Chemical Substances - Європейський реєстр існуючих торгових хімічних речовин) або у ELINCS (European List of Notified Chemical Substances - Європейський перелік зареєстрованих хімічних речовин).
Додаток XI
КАРТА А
Система А: Екорегіони для рік і озер ( Графічне зображення не наводиться )
КАРТА В
Система А: Екорегіони для перехідних і прибережних вод ( Графічне зображення не наводиться )