П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 910/3208/22
Провадження № 12-47гс23
Âåëèêà Ïàëàòà Âåðõîâíîãî Ñóäó ó ñêëàä³:
ãîëîâóþ÷îãî ñóää³ Óðêåâè÷à Â. Þ.,
ñóää³-äîïîâ³äà÷à ϳëüêîâà Ê. Ì.,
ñóää³â Âëàñîâà Þ. Ë., Âîðîáéîâî¿ ². À., Ãðèãîð`ºâî¿ ². Â., Ãðèö³âà Ì. ²., ªëåí³íî¿ Æ. Ì., Æåëºçíîãî ². Â., Êèøàêåâè÷à Ë. Þ., Êðàâ÷åíêà Ñ. ²., Êðåò Ã. Ð., Ìàðòºâà Ñ. Þ., Ïðîêîïåíêà Î. Á., Ñèòí³ê Î. Ì., Òêà÷à ². Â., Òêà÷óêà Î. Ñ., Øåâöîâî¿ Í. Â.,
çà ó÷àñòþ ñåêðåòàðÿ ñóäîâîãî çàñ³äàííÿ Æóðàõîâñüêî¿ Ò. Î.,
учасники справи:
позивач - Овсієнко Р. М.,
відповідач - Бичек В. А.,
розглянула в судовому засіданні êàñàö³éíó ñêàðãó Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 (головуючий суддя Руденко М. А., судді Пономаренко Є. Ю., Кропивна Л. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанський переробний завод»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер»
про ñòÿãíåííÿ ãðîøîâèõ êîøò³â.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У квітні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Березанський переробний завод» (далі - Позивач, Завод) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» (далі - Відповідач, Товариство) з позовом про стягнення 114 705,95 дол. США основного боргу та 13 139,86 дол. США неустойки.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що компанія Orsett Trading SA (далі також Компанія) не виконала своїх зобов`язань за укладеним з Позивачем 02.02.2022 як продавцем контрактом № MW-CPT-02-02-22 (далі - Контракт), за яким цій Компанії був поставлений товар, який вона не оплатила, та акти приймання-передачі цього товару не підписала.
Çâåðíåííÿ ç öèì ïîçîâîì ñàìå äî ³äïîâ³äà÷à Ïîçèâà÷ îá´ðóíòîâóº óìîâàìè óêëàäåíî¿ ñòîðîíàìè äîäàòêîâî¿ óãîäè ¹ 2 äî Êîíòðàêòó (äàë³ - Äîäàòêîâà óãîäà), çà ÿêîþ ÒΠ«Ãðåéí Ïàóåð» ÿê ãàðàíò óçÿëî íà ñåáå âñ³ çîáîâ`ÿçàííÿ ïîêóïöÿ çà Êîíòðàêòîì - êîìïàí³¿ OrsettTradingSA.
1.3. У липні 2022 року Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на умови розділу 12 Контракту, який містить арбітражне застереження, просив позовну заяву Заводу в цій справі залишити без розгляду.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
2.1. Ухвалою від 27.09.2022 Господарський суд міста Києва (суддя Морозов С. М.) позов Заводу залишив без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.2. Суд першої інстанції встановив, що сторонами Контракту з урахуванням Додаткової угоди укладено арбітражне застереження, яке є дійсним, не втратило чинності та щодо якого сторонами не встановлено неможливості його виконання.
При цьому вказав, що Позивач не надав суду доказів того, що він звертався до визначеного міжнародного комерційного арбітражу і йому за вказаних підстав було відмовлено в розгляді спору, а в суду відсутні підстави вважати, що передбачене умовами Контракту арбітражне застереження не може бути виконане, отже, тлумачиться судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) у постанові від 01.04.2019 у справі № 910/4272/18.
2.3. Місцевий господарський суд виснував, що, враховуючи наявне в Контракті арбітражне застереження, заперечення Відповідача проти вирішення спору в господарському суді, викладене в поданому відзиві на позовну заяву, відсутність підстав вважати, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, позов у цій справі слід залишити без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України.
3. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 скасовано, матеріали справи передані на розгляд до господарського суду першої інстанції.
3.2. Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку предмету та умовам Додаткової угоди до Контракту, дійшов висновку, що між сторонами - Заводом, Компанією та Товариством було укладено окремий договір (договір поруки) щодо забезпечення виконання зобов`язань за Контрактом, який стосується правовідносин продавця та гаранта у випадку невиконання боржником - Компанією своїх зобов`язань за укладеним Контрактом.
3.3. Апеляційний господарський суд вказав, що Додаткова угода до Контракту є окремим договором, який не містить арбітражного застереження, що було передбачене пунктом 12.1 Контракту. Також зазначив, що наявність у Контракті, укладеному продавцем та покупцем, арбітражного застереження не передбачає автоматичного поширення цього застереження на відносини з гарантом (поручителем) за договором поруки, який такого застереження не містить.
Суд виходив з того, що, оскільки сторони в Додатковій угоді, яка фактично є новим правочином щодо забезпечення виконання зобов`язань покупця, не визначили право, яке застосовується до спірних правовідносин, таке право має визначатися на підставі Закону України «Про міжнародне приватне право».
Пославшись на статті 32, 44, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», а також на те, що в Додатковій угоді, яка є окремим правочином щодо забезпечення виконання зобов`язання, не передбачено арбітражного застереження, а Відповідач як сторона цього правочину знаходиться на території України у місті Києві, виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи та статей 3, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, суд апеляційної інстанції вважав, що саме Господарському суду міста Києва належить розглядати цей спір.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. У червні 2023 року Товариство (далі також Скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 залишити в силі.
5. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
5.1. На обґрунтування підстав оскарження відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України Скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 6-8 Закону України «Про міжнародне приватне право», статей 553, 638 ЦК України та порушення положень пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України, що мотивує таким.
5.1.1. Óêëàäåíà ñòîðîíàìè Äîäàòêîâà óãîäà íå ì³ñòèòü îáîâ`ÿçêîâèõ óìîâ, õàðàêòåðíèõ äëÿ äîãîâîðó ïîðóêè. ³äïîâ³äà÷ íå çîáîâ`ÿçóâàâñÿ çàáåçïå÷èòè âèêîíàííÿ çîáîâ`ÿçàíü êîìïàí³ºþ Orsett Trading SA, а виконання ним зобов`язань цієї Компанії за Контрактом має відбуватися виключно в разі оголошення її дефолту, неможливості виконання зобов`язань нерезидентом, що є відмінним від предмета договору поруки, за яким поручитель поручається за виконання саме боржником його зобов`язань.
5.1.2. Äîäàòêîâà óãîäà íå ì³ñòèòü òàêèõ åëåìåíò³â äîãîâîðó ïîðóêè ÿê ðîçì³ð çîáîâ`ÿçàííÿ, óìîâè ïðèïèíåííÿ ïîðóêè, óìîâè ïåðåõîäó äî Òîâàðèñòâà ïðàâ êðåäèòîðà â ðàç³ âèêîíàííÿ íèì ïîðóêè, òåðì³íó 䳿 ïîðóêè òîùî, à îòæå, âèñíîâîê ñóäó àïåëÿö³éíî¿ ³íñòàíö³¿ ñóïåðå÷èòü ïîëîæåííÿì ñòàòåé 553, 638 ÖÊ Óêðà¿íè.
5.1.3. Çàêîíîäàâåöü ïåðåäáà÷èâ îáîâ`ÿçîê ïîðó÷èòåëÿ çàëó÷èòè äî ó÷àñò³ ó ñïðàâ³ áîðæíèêà, ùî ì³ñòèòü ÷àñòèíà ïåðøà ñòàòò³ 555 ÖÊ Óêðà¿íè. Ó ðàç³ îäåðæàííÿ âèìîãè êðåäèòîðà ïîðó÷èòåëü çîáîâ`ÿçàíèé ïîâ³äîìèòè ïðî öå áîðæíèêà òà â ðàç³ ïðåä`ÿâëåííÿ äî íüîãî ïîçîâó - ïîäàòè êëîïîòàííÿ ïðî çàëó÷åííÿ áîðæíèêà äî ó÷àñò³ ó ñïðàâ³ ÿê ñï³ââ³äïîâ³äà÷à, ³ ï³ñëÿ çàëó÷åííÿ äî ó÷àñò³ ó ñïðàâ³ êîìïàí³ÿ Orsett Trading SA відповідно до розділу 12 Контракту матиме право вимагати передати спір на розгляд Міжнародного комерційного арбітражу GAFTA, який спеціалізується на розгляді спорів з виконання міжнародних торгових зернових контрактів, а отже, зможе кваліфіковано та швидко вирішити спір.
5.1.4. Íà ïîðóøåííÿ íîðì ñòàòåé 6-8 Çàêîíó Óêðà¿íè «Ïðî ì³æíàðîäíå ïðèâàòíå ïðàâî» ñóä àïåëÿö³éíî¿ ³íñòàíö³¿ íå çâåðíóâ óâàãè íà òå, ùî ñòîðîíè Êîíòðàêòó çà ñâîºþ âîëåþ âèçíà÷èëèñÿ ç âèáîðîì ïðàâà, ÿêå ï³äëÿãຠçàñòîñóâàííþ, - ïðàâî Àíã볿, ùî ç îãëÿäó íà íåâ³ä`ºìí³ñòü Äîäàòêîâî¿ óãîäè â³ä Êîíòðàêòó ñâ³ä÷èòü ïðî òå, ùî äî âèçíà÷åííÿ çì³ñòó óãîäè òà ¿¿ òëóìà÷åííÿ ìຠçàñòîñîâóâàòèñÿ ïðàâî Àíã볿. Áëèçüêèé çà çì³ñòîì âèñíîâîê ì³ñòèòü ïîñòàíîâà Âåëèêî¿ Ïàëàòè Âåðõîâíîãî Ñóäó â³ä 16.11.2021 ó ñïðàâ³ ¹ 904/2104/19.
5.1.5. Ñóä àïåëÿö³éíî¿ ³íñòàíö³¿ ä³éøîâ ïîìèëêîâîãî âèñíîâêó ïðî â³äñóòí³ñòü ïåðåäáà÷åíèõ ïóíêòîì 7 ÷àñòèíè ïåðøî¿ ñòàòò³ 226 ÃÏÊ Óêðà¿íè ï³äñòàâ äëÿ çàëèøåííÿ ïîçîâó ó ö³é ñïðàâ³ áåç ðîçãëÿäó òà íå ìàâ ï³äñòàâ äëÿ ñêàñóâàííÿ óõâàëè ì³ñöåâîãî ãîñïîäàðñüêîãî ñóäó.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. 07.07.2023 Завод подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 залишити без змін.
6.2. Позивач вважає безпідставними твердження Відповідача про неправильне застосування апеляційним судом норм статей 553, 638 ЦК України, статей 6-8 Закону України «Про міжнародне приватне право», пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України, аргументуючи свою позицію посиланням на висновки, викладені в постанові суду апеляційної інстанції у цій справі, які вважає правильними та обґрунтованими.
7. Розгляд справи Верховним Судом
7.1. Ухвалою від 19.06.2023 КГС ВС відкрив касаційне провадження та призначив касаційну скаргу Товариства до розгляду на 19.07.2023.
7.2. Ухвалою від 19.07.2023 КГС ВС передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі пункту 7 частини першої розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, оскільки колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 18.10.2017 у справі № 910/8318/16.
У вказаній справі суди встановили, що позивач не був стороною третейського застереження, передбаченого в контракті, з огляду на що Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність взаємної згоди саме сторін спору на його вирішення комерційним судом (арбітражем), оформленої відповідним арбітражним застереженням, незалежно від попередньої домовленості про це, що унеможливлює розгляд такого спору судом.
7.3. Колегія суддів КГС ВС звернула увагу на те, що за обставинами цієї справи, яка розглядається, Покупець та Продавець уклали Контракт, яким погодили розгляд будь-яких спорів, що виникають у межах цього Контракту, в арбітражі відповідно до до GAFTA Arbitration Rules Nо. 125 (арбітражних правил) в редакції, що діє на дату цього Контракту, при цьому такі правила входять до складу цього Контракту і вважаються такими, про які обидві сторони вважаються поінформованими. Арбітражний розгляд буде проводитись у Лондоні англійською мовою із застосуванням англійського процесуального права. Контракт підписаний покупцем та продавцем.
У подальшому до Контракту між продавцем, покупцем та Товариством (гарант) було укладено Додаткову угоду, за якою гарант, будучи ознайомленим з умовами Контракту, узяв на себе зобов`язання Покупця, що випливають з Контракту.
Також упродовж розгляду справи гарант зазначив, що, підписуючи Додаткову угоду до Контракту, він був обізнаний з його умовами, про що прямо зазначено в тексті Додаткової угоди, у тому числі й щодо того, що цей Контракт складений та діє відповідно до законодавства Англії.
7.4. Колегія суддів звернула увагу на те, що Додаткова угода до Контракту не містить окремого арбітражного застереження, однак є невід`ємною частиною Контракту, а правовідносин, що виникли між сторонами Додаткової угоди, є похідними від зобов`язань, визначених положеннями Контракту.
При цьому покупець також є стороною Додаткової угоди і несе солідарну з гарантом відповідальність, тому залучення до участі у справі покупця у будь-якому процесуальному статусі матиме наслідком залишення позову без розгляду, що окремо свідчить про хибність підходу, за яким визначення юрисдикції ставиться у залежність саме від волі сторін спору, а не сторін основного Контракту, на виконання якого було укладено Додаткову угоду.
7.5. КГС ВС вважає, що дія арбітражної угоди може поширюватись на осіб, які прямо залучені до виконання Контракту. При цьому питання про те, чи поширюється на особу, яка не визначена в договорі, дія арбітражного застереження, є проблемою, яка повинна вирішуватись залежно від конкретних обставин, з проведенням дійсних і передбачуваних намірів сторін щодо участі в арбітражній угоді осіб, які не підписали договір, проте залучені до виконання основного договору, у зв`язку з виконанням якого виник спір.
7.6. На переконання колегії суддів, зміна формального підходу до вирішення подібних питань виключить також можливість зловживання процесуальними правами (наприклад, про єдину мету укладення договору поруки як створення штучних підстав для обходу арбітражного застереження).
7.7. У зв`язку із цим колегія суддів КГС ВС вважала за необхідне відступити від наведеного вище висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 18.10.2017 у справі № 910/8316/16.
7.8. Ухвалою від 05.09.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла цю справу та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 01.11.2023 з повідомленням учасників справи про те, що їх явка не є обов`язковою.
8. Встановлені судами обставини
8.1. 02.02.2022 між Заводом (Продавець) та Компанією ORSETT TRADING SA (далі - Покупець, Компанія) укладено Контракт, за умовами якого Продавець зобов`язався здійснити Компанії поставку товару (пшениця українського походження, врожаю 2021 року, насипом), а Покупець зобов`язався оплатити вартість поставленого товару шляхом переказу 95 % вартості поставленого товару на рахунок Продавця протягом 3 банківських днів після надання Продавцем копії рахунка та копії акта приймання-передачі товару, підписаного Продавцем.
8.2. За положенням пункту 12.1 Контракту будь-які спори, що виникають із або в межах цього Контракту, підлягають вирішенню в арбітражі відповідно до GAFTA Arbitration Rules Nо. 125 (арбітражних правил) в редакції, що діє на дату цього Контракту, при цьому такі правилами входять до складу цього контракту і вважаються такими, про які обидві сторони вважаються поінформованими. Арбітражний розгляд буде проводитись у Лондоні англійською мовою із застосуванням англійського процесуального права.
8.3. Згідно з пунктом 12.3 Контракту цей Контракт складений і діє відповідно до законодавства Англії.
8.4. 14.02.2022 Продавець, Покупець та ТОВ «Грейн Пауер» (далі також Гарант) уклали Додаткову угоду до Контракту, згідно з пунктом 1 якої Гарант приймає на себе всі зобов`язання Покупця, що витікають з Контракту з урахуванням всіх змін та доповнень до Контракту - як існуючих, так і майбутніх.
8.5. Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що зобов`язання, зазначені в пункті 1 Додаткової угоди, включають основне зобов`язання Покупця за Контрактом та будь-які додаткові зобов`язання, включаючи, але не обмежуючись, зобов`язанням зі сплати будь-яких податків, мит, штрафів, відшкодування збитків, передбачених положеннями Контракту та нормами чинного законодавства.
8.6. Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди у випадку, якщо з будь-яких причин Покупець не може виконати будь-які із зобов`язань, що витікають із Контракту цілком або частково (дефолт покупця), Гарант зобов`язується виконати такі зобов`язання, не виконані Покупцем, за письмовою вимогою Продавця.
8.7. За пунктом 5 Додаткової угоди у випадку порушення Покупцем зобов`язань, що витікають з Контракту, Продавець на власний вибір має право звернутись або до Покупця, або до Гаранта, або до обох з вимогою про виконання порушеного зобов`язання, а також будь-яких зобов`язань, що витікають з Контракту.
8.8. Згідно з пунктом 6 Додаткової угоди ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, а саме 14.02.2022.
8.9. Після отримання товару за Контрактом Покупець не здійснив оплату, у зв`язку з чим грошові зобов`язання Компанії перед Заводом станом на 11.04.2022 загалом становили 127 845,81 дол. США.
9. Ïîçèö³ÿ Âåëèêî¿ Ïàëàòè Âåðõîâíîãî Ñóäó
Ìåæ³ ðîçãëÿäó ñïðàâè Âåëèêîþ Ïàëàòîþ Âåðõîâíîãî Ñóäó
9.1. У цій справі на вирішення Великою Палатою Верховного Суду передано питання поширення чинності арбітражного застереження (арбітражної угоди), викладеного в контракті, на спір за участю особи, яка не підписувала цей контракт, однак набула прав та обов`язків його сторони.
9.2. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що предметом касаційного перегляду є постанова апеляційного суду, якою той скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду íà ï³äñòàâ³ ïóíêòó 7 ÷àñòèíè ïåðøî¿ ñòàòò³ 226 ÃÏÊ Óêðà¿íè, â³äïîâ³äíî äî ÿêî¿ ñóä çàëèøຠïîçîâ áåç ðîçãëÿäó, ÿêùî сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
9.3. З огляду на принцип автономності арбітражної угоди для вирішення питань про те, чи укладена між сторонами арбітражна угода і чи мав суд підстави залишити поданий у цій справі позов без розгляду, Велика Палата Верховного Суду не досліджує матеріально-правові відносини за Контрактом і Додатковою угодою, не здійснює їх правову кваліфікацію, оскільки це повинен робити суд чи арбітраж, компетентний розглядати спір із застосуванням відповідного матеріального права.
Ñòîñîâíî ïåðåäà÷³ äî àðá³òðàæó ñïîðó ç ïðèâàòíîïðàâîâèõ â³äíîñèí ç ³íîçåìíèì åëåìåíòîì
9.4. Для вирішення питань, переданих на розгляд Великої Палати Верховного Суду важливим аспектом справи є те, що ñï³ð ó í³é âèíèê ì³æ þðèäè÷íèìè îñîáàìè çà óêðà¿íñüêèì çàêîíîäàâñòâîì, îäíàê ç ïðèâàòíîïðàâîâèõ â³äíîñèí ç ³íîçåìíèì åëåìåíòîì.
9.5. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземним елементом є ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
- хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
- об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
- юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
9.6. У цій справі Контракт, який містить арбітражне застереження, і Додаткова угода до нього укладені з участю іноземної юридичної особи. Спір виник стосовно виконання Контракту і Додаткової угоди.
9.7. Закон України «Про міжнародне приватне право», який встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок (преамбула до Закону), передбачає, що в Україні можуть бути визнані та виконані, зокрема, рішення іноземних арбітражів, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (частина перша статті 81 Закону).
9.8. Це положення національного законодавства відповідає нормам міжнародного права.
9.9. Україна є учасницею Конвенції ÎÎÍ ïðî âèçíàííÿ òà âèêîíàííÿ ³íîçåìíèõ àðá³òðàæíèõ ð³øåíü 1958 ðîêó (äàë³ - Êîíâåíö³ÿ), çà ñòàòòåþ ² ÿêî¿ öÿ Êîíâåíö³ÿ çàñòîñîâóºòüñÿ äî âèçíàííÿ òà ïðèâåäåííÿ äî âèêîíàííÿ àðá³òðàæíèõ ð³øåíü, âèíåñåíèõ íà òåðèòî𳿠äåðæàâè ³íøî¿, í³æ äåðæàâà, äå çàïèòóºòüñÿ âèçíàííÿ òà ïðèâåäåííÿ äî âèêîíàííÿ òàêèõ ð³øåíü, ó ñïîðàõ, ñòîðîíàìè â ÿêèõ ìîæóòü áóòè ÿê ô³çè÷í³, òàê ³ þðèäè÷í³ îñîáè. Âîíà çàñòîñîâóºòüñÿ òàêîæ äî àðá³òðàæíèõ ð³øåíü, ÿê³ íå ââàæàþòüñÿ âíóòð³øí³ìè ð³øåííÿìè â ò³é äåðæàâ³, äå çàïèòóºòüñÿ ¿õ âèçíàííÿ òà ïðèâåäåííÿ äî âèêîíàííÿ.
9.10. Çàñàäè òëóìà÷åííÿ ì³æíàðîäíèõ äîãîâîð³â âèçíà÷åí³ Â³äåíñüêîþ êîíâåíö³ºþ ïðî ïðàâî ì³æíàðîäíèõ äîãîâîð³â 1969 ðîêó, ÿêà âñòàíîâëþº, ùî äîãîâ³ð ïîâèíåí òëóìà÷èòèñü äîáðîñîâ³ñíî â³äïîâ³äíî äî çâè÷àéíîãî çíà÷åííÿ, ÿêå ñë³ä íàäàâàòè òåðì³íàì äîãîâîðó â ¿õíüîìó êîíòåêñò³, à òàêîæ ó ñâ³òë³ îá`ºêòà ³ ö³ëåé äîãîâîðó (÷àñòèíà ïåðøà ñòàòò³ 31 ³äåíñüêî¿ êîíâåíö³¿).
9.11. Îòæå, çàñòîñîâóþ÷è Êîíâåíö³þ, ñóäè ìàþòü áðàòè äî óâàãè ïðàâèëà òëóìà÷åííÿ ì³æíàðîäíîãî ïðàâà, òîìó Êîíâåíö³ÿ ìຠòëóìà÷èòèñÿ àâòîíîìíî. Öå îçíà÷àº, ùî ïîíÿòòÿ ³ òåðì³íè â ö³é Êîíâåíö³¿ ïîâèíí³ çàñòîñîâóâàòèñÿ íàö³îíàëüíèì ñóäîì êîæíî¿ äåðæàâè ñàìå ó òîìó çíà÷åíí³, ÿêå ¿ì íàäຠÊîíâåíö³ÿ, íåçàëåæíî â³ä òîãî, ÿêèé âì³ñò ìàþòü ö³ ïîíÿòòÿ â íàö³îíàëüíîìó çàêîíîäàâñòâ³, ³ òàêèé ï³äõ³ä ñïðèÿº îäíàêîâîìó çàñòîñóâàííþ Êîíâåíö³¿ óñ³ìà Äîãîâ³ðíèìè Ñòîðîíàìè.
9.13. Êîíâåíö³ÿ ç îãëÿäó íà ö³ëü, çàêëàäåíó â í³é, ìຠòëóìà÷èòèñÿ ó «ïðîàðá³òðàæíèé» ñïîñ³á, òîáòî çà íàÿâíîñò³ ñóìí³âó ñóäè ìàþòü ðîáèòè âèá³ð íà êîðèñòü âèçíàííÿ àðá³òðàæíî¿ óãîäè, âèçíàííÿ ³ âèêîíàííÿ àðá³òðàæíîãî ð³øåííÿ («pro-enforcement bias»).
9.14. Міжнародна рада з комерційного арбітражу (ІССА) у своїх Рекомендаціях для суддів вказує, що за відсутності визначення арбітражного рішення в Конвенції суди мають користуватися трьома обов`язковими ознаками для визначення арбітражного рішення, яке може бути визнане і виконане за цією Конвенцією: це мають бути рішення, які прийняті арбітражем; вирішують всі або деякі аспекти спору, зокрема щодо юрисдикції; є остаточним і обов`язковим для сторін.
9.15. ßê ïîÿñíþºòüñÿ â Ðåêîìåíäàö³ÿõ ²ÑÑÀ, Êîíâåíö³ÿ çàñòîñîâóºòüñÿ äî (1) áóäü-ÿêèõ àðá³òðàæíèõ ð³øåíü, âèíåñåíèõ â äåðæàâ³, ³íø³é í³æ äåðæàâà, äå çàïèòóºòüñÿ âèçíàííÿ òà âèêîíàííÿ, òîáòî º ³íîçåìíèì àðá³òðàæíèì ð³øåííÿì (ïðè öüîìó Êîíâåíö³ÿ âèçíà÷ຠöåé êðèòåð³é ÷åðåç ì³ñöå àðá³òðàæó ³ íå ðîçð³çíÿº «ì³æíàðîäí³» ÷è «íàö³îíàëüí³» àðá³òðàæí³ ð³øåííÿ, îñê³ëüêè íàö³îíàëüí³ñòü ñòîð³í íå º âèçíà÷àëüíèì ôàêòîðîì äëÿ öüîãî êðèòåð³þ), (2) àðá³òðàæíèõ ð³øåíü, ùî íå ââàæàþòüñÿ âíóòð³øí³ìè ó äåðæàâ³, äå çàïèòóºòüñÿ ¿õ âèçíàííÿ àáî âèêîíàííÿ (çà çàãàëüíèì ïðàâèëîì, òàêèìè àðá³òðàæíèìè ð³øåííÿìè, ùî íå ââàæàþòüñÿ «âíóòð³øí³ìè», º àðá³òðàæí³ ð³øåííÿ, âèíåñåí³ â³äïîâ³äíî äî àðá³òðàæíîãî çàêîíó ³íøî¿ äåðæàâè; àðá³òðàæí³ ð³øåííÿ, ÿê³ ì³ñòÿòü ³íîçåìíèé åëåìåíò; àðá³òðàæí³ ð³øåííÿ, ÿê³ íå ìîæíà ââàæàòè âèíåñåíèìè â ÿê³éñü êîíêðåòí³é äåðæàâ³).
9.16. Îòæå, Êîíâåíö³ÿ ìຠçàñòîñîâóâàòèñÿ, ÿêùî ìàéáóòíº àðá³òðàæíå ð³øåííÿ áóäå ââàæàòèñÿ ³íîçåìíèì àáî íå íàëåæàòèìå äî êàòåãî𳿠âíóòð³øí³õ ó äåðæàâ³, äå áóäå çàïèòóâàòèñÿ éîãî âèçíàííÿ òà âèêîíàííÿ.
9.17. Òàêèì ÷èíîì, âèçíàííÿ òà âèêîíàííÿ áóäü-ÿêèõ ³íîçåìíèõ àðá³òðàæíèõ ð³øåíü, ÿê³ íå ââàæàþòüñÿ âíóòð³øí³ìè â Óêðà¿í³, óçãîäæóºòüñÿ ç îáîâ`ÿçêàìè Óêðà¿íè ÿê ó÷àñíèö³ Êîíâåíö³¿.
9.18. Íå ñóïåðå÷àòü öüîìó òàêîæ ïîëîæåííÿ âíóòð³øíüîãî çàêîíîäàâñòâà. Ñòàòòÿ 1 Çàêîíó Óêðà¿íè «Ïðî ì³æíàðîäíèé êîìåðö³éíèé àðá³òðàæ», ÿêà ñåðåä ³íøîãî ì³ñòèòü óìîâè ïåðåäàííÿ ñïîðó äî àðá³òðàæó, âèçíà÷àº, ùî öåé Çàêîí çàñòîñîâóºòüñÿ äî ì³æíàðîäíîãî êîìåðö³éíîãî àðá³òðàæó, ÿêùî ì³ñöå àðá³òðàæó çíàõîäèòüñÿ íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè. Òîáòî ö³ óìîâè òàêîæ çàñòîñîâóþòüñÿ ò³ëüêè äëÿ ïåðåäàííÿ ñïîðó äî ì³æíàðîäíîãî êîìåðö³éíîãî àðá³òðàæó, ÿêùî ì³ñöå àðá³òðàæó çíàõîäèòüñÿ íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè. Îäíàê ïîëîæåííÿ ñòàòåé 8, 9, 35 ³ 36 öüîãî Çàêîíó çàñòîñîâóþòüñÿ ³ â òèõ âèïàäêàõ, êîëè ì³ñöå àðá³òðàæó çíàõîäèòüñÿ çà êîðäîíîì.
9.19. Ñòàòòÿ 35 Çàêîíó Óêðà¿íè «Ïðî ì³æíàðîäíèé êîìåðö³éíèé àðá³òðàæ» ïåðåäáà÷àº, ùî àðá³òðàæíå ð³øåííÿ íåçàëåæíî â³ä òîãî, â ÿê³é êðà¿í³ éîãî áóëî âèíåñåíî, âèçíàºòüñÿ îáîâ`ÿçêîâèì ³ ïðè ïîäàíí³ äî êîìïåòåíòíîãî ñóäó ïèñüìîâîãî êëîïîòàííÿ âèêîíóºòüñÿ ç óðàõóâàííÿì ïîëîæåíü ö³º¿ ñòàòò³ òà ñòàòò³ 36 öüîãî Çàêîíó. Òîáòî âñòàíîâëåíèé öèì Çàêîíîì ³ ïðîöåñóàëüíèì çàêîíîäàâñòâîì ïîðÿäîê âèçíàííÿ òà íàäàííÿ äîçâîëó íà âèêîíàííÿ рішень міжнародного комерційного арбітражу охоплює також іноземні арбітражні рішення, які є такими за положеннями Конвенції.
9.20. Îòæå, çà ïîëîæåííÿìè Êîíâåíö³¿, çàêîí³â Óêðà¿íè «Ïðî ì³æíàðîäíå ïðèâàòíå ïðàâî» òà «Ïðî ì³æíàðîäíèé êîìåðö³éíèé àðá³òðàæ» «³íîçåìíèì» ñë³ä ââàæàòè àðá³òðàæ, ñï³ð ó ÿêîìó âèíèê ³ç ïðàâîâ³äíîñèí ç ³íîçåìíèì åëåìåíòîì òà ì³ñöå ÿêîãî çíàõîäèòüñÿ çà êîðäîíîì, òîáòî â ³íø³é äåðæàâ³, í³æ òà, â ÿê³é ð³øåííÿ àðá³òðàæó áóäå çàïèòóâàòèñÿ äî âèêîíàííÿ. Ñï³ð ç ïðèâàòíîïðàâîâèõ â³äíîñèí ç ³íîçåìíèì åëåìåíòîì ì³æ þðèäè÷íèì îñîáàìè, çàðåºñòðîâàíèìè â Óêðà¿í³, ìîæå áóòè ïåðåäàíèé íà âèð³øåííÿ ³íîçåìíîãî àðá³òðàæó çà ïîëîæåííÿìè öèõ àêò³â ç óðàõóâàííÿì îáìåæåíü, ÿê³ âñòàíîâëþº âíóòð³øíº çàêîíîäàâñòâî, çîêðåìà íîðìè ïðîöåñóàëüíîãî çàêîíó ïðî âèêëþ÷íó þðèñäèêö³þ óêðà¿íñüêèõ ñóä³â.
9.21. ϳä ÷àñ ðîçãëÿäó ö³º¿ ñïðàâè ñóäè ïåðøî¿ òà àïåëÿö³éíî¿ ³íñòàíö³é íå âñòàíîâèëè, à Ïîçèâà÷ íå ïîñèëàâñÿ íà îáñòàâèíè, çà ÿêèõ öåé ñï³ð íå ìîæå áóòè ïåðåäàíèé íà âèð³øåííÿ àðá³òðàæó.
Ñòîñîâíî òîãî, ÷è óêëàëè ñòîðîíè àðá³òðàæíó óãîäó
9.22. Ñòàòòÿ ²² Êîíâåíö³¿ ïîêëàäຠíà êîæíó Äîãîâ³ðíó Äåðæàâó îáîâ`ÿçîê âèçíàâàòè ïèñüìîâó óãîäó, çà ÿêîþ ñòîðîíè çîáîâ`ÿçóþòüñÿ ïåðåäàâàòè äî àðá³òðàæó âñ³ àáî áóäü-ÿê³ ñïîðè, ÿê³ âèíèêëè àáî ìîæóòü âèíèêíóòè ì³æ íèìè ó çâ`ÿçêó ç áóäü-ÿêèìè êîíêðåòíèìè äîãîâ³ðíèìè ÷è ³íøèìè ïðàâîâ³äíîñèíàìè, îá`ºêò ÿêèõ ìîæå áóòè ïðåäìåòîì àðá³òðàæíîãî ðîçãëÿäó.
Òàêîæ öÿ ñòàòòÿ âèçíà÷àº, ùî òåðì³í «ïèñüìîâà óãîäà» âêëþ÷ຠàðá³òðàæíå çàñòåðåæåííÿ â äîãîâîð³, àáî àðá³òðàæíó óãîäó, ï³äïèñàíó ñòîðîíàìè, àáî ùî ì³ñòèòüñÿ â îáì³í³ ëèñòàìè ÷è òåëåãðàìàìè.
Ñóä Äîãîâ³ðíî¿ Äåðæàâè, ÿêùî äî íüîãî íàäõîäèòü ïîçîâ ç ïèòàííÿ, ùîäî ÿêîãî ñòîðîíè óêëàëè óãîäó, ïåðåäáà÷åíó ö³ºþ ñòàòòåþ, ïîâèíåí, íà ïðîõàííÿ îäí³º¿ ³ç ñòîð³í, íàïðàâèòè ñòîðîíè äî àðá³òðàæó, ÿêùî íå çíàéäå, ùî çãàäàíà óãîäà º íåä³éñíîþ, âòðàòèëà ÷èíí³ñòü àáî íå ìîæå áóòè âèêîíàíà.
9.23. ³äïîâ³äíî äî ÷àñòèíè ïåðøî¿ ñòàòò³ 8 Çàêîíó Óêðà¿íè «Ïðî ì³æíàðîäíèé êîìåðö³éíèé àðá³òðàæ» ñóä, äî ÿêîãî ïîäàíî ïîçîâ ó ïèòàíí³, ùî º ïðåäìåòîì àðá³òðàæíî¿ óãîäè, ïîâèíåí, ÿêùî áóäü-ÿêà ³ç ñòîð³í ïîïðîñèòü ïðî öå íå ï³çí³øå ïîäàííÿ ñâ ïåðøî¿ çàÿâè ùîäî ñóò³ ñïîðó, çàëèøèòè ïîçîâ áåç ðîçãëÿäó ³ íàïðàâèòè ñòîðîíè äî àðá³òðàæó, ÿêùî íå âèçíàº, ùî öÿ àðá³òðàæíà óãîäà º íåä³éñíîþ, âòðàòèëà ÷èíí³ñòü àáî íå ìîæå áóòè âèêîíàíà.
9.24. Òàêîæ çã³äíî ç ïóíêòîì 7 ÷àñòèíè ïåðøî¿ ñòàòò³ 226 ÃÏÊ Óêðà¿íè ñóä çàëèøຠïîçîâ áåç ðîçãëÿäó, ÿêùî ñòîðîíè óêëàëè óãîäó ïðî ïåðåäà÷ó äàíîãî ñïîðó íà âèð³øåííÿ òðåòåéñüêîãî ñóäó àáî ì³æíàðîäíîãî êîìåðö³éíîãî àðá³òðàæó, ³ â³ä â³äïîâ³äà÷à íå ï³çí³øå ïî÷àòêó ðîçãëÿäó ñïðàâè ïî ñóò³, àëå äî ïîäàííÿ íèì ïåðøî¿ çàÿâè ùîäî ñóò³ ñïîðó íàä³éøëè çàïåðå÷åííÿ ïðîòè âèð³øåííÿ ñïîðó â ãîñïîäàðñüêîìó ñóä³, ÿêùî ò³ëüêè ñóä íå âèçíàº, ùî òàêà óãîäà º íåä³éñíîþ, âòðàòèëà ÷èíí³ñòü àáî íå ìîæå áóòè âèêîíàíà.
9.25. Ó â³äçèâ³ íà ïîçîâíó çàÿâó, ïîäàíîìó äî ñóäó ïåðøî¿ ³íñòàíö³¿ Òîâàðèñòâî ïðîñèëî çàëèøèòè ïîçîâíó çàÿâó ó ö³é ñïðàâ³ áåç ðîçãëÿäó íà ï³äñòàâ³ íàâåäåíî¿ íîðìè ÃÏÊ Óêðà¿íè, ñòâåðäæóþ÷è ïðî íåìîæëèâ³ñòü ðîçãëÿäó öüîãî ñïîðó ãîñïîäàðñüêèì ñóäîì ç îãëÿäó íà íàÿâí³ñòü â óêëàäåíîìó ñòîðîíàìè Êîíòðàêò³ àðá³òðàæíîãî çàñòåðåæåííÿ.
9.26. Çà îáñòàâèíàìè ö³º¿ ñïðàâè Ïðîäàâåöü òà Ïîêóïåöü óêëàëè Êîíòðàêò, óìîâàìè ÿêîãî îêðåìî âèçíà÷èëè, ùî áóäü-ÿê³ ñïîðè, ùî âèíèêàþòü ³ç àáî â ìåæàõ öüîãî Êîíòðàêòó, ï³äëÿãàþòü âèð³øåííþ â àðá³òðàæ³ â³äïîâ³äíî äî GAFTA Arbitration Rules Nî. 125 (àðá³òðàæíèõ ïðàâèë) ó ðåäàêö³¿, ùî 䳺 íà äàòó öüîãî Êîíòðàêòó, ïðè öüîìó òàê³ ïðàâèëà âõîäÿòü äî ñêëàäó öüîãî Êîíòðàêòó ³ ââàæàþòüñÿ òàêèìè, ïðî ÿê³ îáèäâ³ ñòîðîíè ââàæàþòüñÿ ïî³íôîðìîâàíèìè. Àðá³òðàæíèé ðîçãëÿä áóäå ïðîâîäèòèñü ó Ëîíäîí³ àíãë³éñüêîþ ìîâîþ ³ç çàñòîñóâàííÿì àíãë³éñüêîãî ïðîöåñóàëüíîãî ïðàâà (ï³äïóíêò 12.1 Êîíòðàêòó). Æîäíà ³ç Ñòîð³í çà Êîíòðàêòîì àáî æîäíà îñîáà, ÿêà ïîäຠïîçîâ â³ä ³ìåí³ áóäü-ÿêî¿ ç³ Ñòîð³í, íå ïîâèííà ðîçïî÷èíàòè áóäü-ÿêó ä³þ àáî â÷èíÿòè ³íøó þðèäè÷íó ä³þ ñòîñîâíî ³íøî¿ Ñòîðîíè ñòîñîâíî áóäü-ÿêîãî ñïîðó, äîêè òàêèé ñï³ð íå áóäå ðîçãëÿíóòî òà âèð³øåíî àðá³òðîì (-àìè) àáî àïåëÿö³éíîþ ³íñòàíö³ºþ, çàëåæíî â³ä îáñòàâèí, ó â³äïîâ³äíîñò³ ³ç Àðá³òðàæíèìè ïðàâèëàìè, ³ ïðî öå íåìຠñïåö³àëüíî¿ äîìîâëåíîñò³ ³ íå çàäåêëàðîâàíî, ùî îòðèìàííÿ ð³øåííÿ àðá³òðà (-³â) àáî àïåëÿö³éíî¿ ³íñòàíö³¿, çàëåæíî â³ä îáñòàâèí, ìîæå áóòè ïåðåäóìîâîþ ïðàâà êîæíî¿ ç³ Ñòîð³í çà öèì êîíòðàêòîì àáî áóäü-ÿêèõ îñ³á, ÿê³ ïîäàþòü ïîçîâ â³ä ¿õíüîãî ³ìåí³ àáî â÷èíÿþòü ³íøó þðèäè÷íó ä³þ ïðîòè ³íøî¿ ç íèõ ñòîñîâíî áóäü-ÿêîãî òàêîãî ñïîðó (ï³äïóíêò 12.2 Êîíòðàêòó).
9.27. Ó ïîäàëüøîìó âêàçàí³ ñòîðîíè òà ÒΠ«Ãðåéí Ïàóåð» óêëàëè Äîäàòêîâó óãîäó, çà ÿêîþ ÒΠ«Ãðåéí Ïàóåð» ÿê Ãàðàíò âçÿëî íà ñåáå çîáîâ`ÿçàííÿ Êîìïàí³¿, ùî âèíèêëè ç Êîíòðàêòó, à ñàìå âñ³ çîáîâ`ÿçàííÿ Ïîêóïöÿ - ³íîçåìíî¿ êîìïàí³¿ ORSETT TRADING SA çà öèì Êîíòðàêòîì, ç óðàõóâàííÿì òàêîæ âñ³õ çì³í òà äîïîâíåíü, ³ñíóþ÷èõ ³ ìàéáóòí³õ.
У пункті 1 Додаткової угоди, підписаної ТОВ «Грейн Пауер», ORSETT TRADING SA та Заводом, зазначено: «1. Будучи ознайомленим з умовами Контракту, Гарант приймає на себе всі зобов`язання Покупця, що витікають з Контракту, з урахуванням всіх змін та доповнень до Контракту, як існуючих, так і майбутніх».
9.28. Âåëèêà Ïàëàòà Âåðõîâíîãî Ñóäó ä³éøëà âèñíîâêó, ùî ïåðåäáà÷åíå Êîíòðàêòîì àðá³òðàæíå çàñòåðåæåííÿ º óìîâîþ, ïîãîäæåíîþ ñòîðîíàìè, òà óìîâîþ, ÿêó ïðèéíÿâ ³äïîâ³äà÷, óêëàâøè Äîäàòêîâó óãîäó äî Êîíòðàêòó.
9.29. Âåëèêà Ïàëàòà Âåðõîâíîãî Ñóäó çâåðòຠóâàãó íà òå, ùî çà óñòàëåíîþ ïðàêòèêîþ ªâðîïåéñüêîãî ñóäó ç ïðàâ ëþäèíè äîáðîâ³ëüíà â³äìîâà â³ä ñóäîâîãî ïîðÿäêó âèð³øåííÿ ñïîðó íà êîðèñòü àðá³òðàæó º çàãàëîì ïðèéíÿòíîþ â àñïåêò³ äîòðèìàííÿ ñòàòò³ 6 ªâðîïåéñüêî¿ êîíâåíö³¿ ïðî çàõèñò ïðàâ ëþäèíè ³ îñíîâîïîëîæíèõ ñâîáîä (äèâ. çîêðåìà ð³øåííÿ ó ñïðàâ³ Suovaniemi and others v. Finland, çàÿâà ¹ 31737/96, 23.02.1999), òîìó çàëèøåííÿ ñóäîì áåç ðîçãëÿäó ïîçîâó ÷åðåç íàÿâí³ñòü àðá³òðàæíî¿ óãîäè ñàìå ïî ñîá³ íå ñòàíîâèòü íåïðèéíÿòíîãî îáìåæåííÿ äîñòóïó äî ñóäó.
9.30. Ïðè öüîìó ñóäè íå âñòàíîâèëè, à ñòîðîíè ó ñïðàâ³ íå ïîñèëàëèñü íà òå, ùî âîíè ïðèïèíèëè àðá³òðàæíó óãîäó, âèêëþ÷èëè ¿¿ ïîøèðåííÿ íà ñïîðè ç ó÷àñòþ Òîâàðèñòâà, àáî ùî âîíà ³íøèì ÷èíîì âòðàòèëà ÷èíí³ñòü ÷è íå ìຠîáîâ`ÿçêîâî¿ ä³¿ äëÿ Òîâàðèñòâà.
9.31. Íàâïàêè, Òîâàðèñòâî íàïîëÿãຠíà ³ñíóâàíí³ àðá³òðàæíî¿ óãîäè òà êëîïîòàëî ïðî çàëèøåííÿ ñóäîì ïîçîâó áåç ðîçãëÿäó ç ï³äñòàâ óêëàäåííÿ àðá³òðàæíî¿ óãîäè, ùî Âåëèêà Ïàëàòà Âåðõîâíîãî Ñóäó òàêîæ áåðå äî óâàãè.
9.32. Ç óðàõóâàííÿì âèêëàäåíîãî Âåëèêà Ïàëàòà Âåðõîâíîãî Ñóäó ä³éøëà âèñíîâêó ïðî òå, ùî âêëþ÷åííÿ ñòîðîíàìè äî äîãîâîðó àðá³òðàæíîãî çàñòåðåæåííÿ ÿê óìîâè ìຠíàñë³äêîì ïîøèðåííÿ 䳿 öüîãî àðá³òðàæíîãî çàñòåðåæåííÿ ³ íà ïðàâîâ³äíîñèíè çà öèì äîãîâîðîì çà ó÷àñò³ ³íøî¿ îñîáè, ÿêà âñòóïèëà ó ö³ ïðàâîâ³äíîñèíè ÿê ñòîðîíà, âçÿëà íà ñåáå â³äïîâ³äí³ ïðàâà òà îáîâ`ÿçêè ñòîðîíè öüîãî äîãîâîðó, ³ ïðè öüîìó ñòîðîíè íå ïðèïèíÿëè ä³þ àðá³òðàæíî¿ óãîäè, íå âèêëþ÷àëè ïåâíèé ñï³ð ç-ï³ä ¿¿ 䳿, íå ïîçáàâëÿëè ¿¿ îáîâ`ÿçêîâî¿ ñèëè äëÿ òàêî¿ ñòîðîíè, ³ àðá³òðàæíà óãîäà íå âòðàòèëà ÷èíí³ñòü âíàñë³äîê ³íøèõ îáñòàâèí.
9.33. Âðàõîâóþ÷è íàâåäåíå, àíàë³ç çì³ñòó àðá³òðàæíî¿ óãîäè, ÿêà ì³ñòèòüñÿ ó Êîíòðàêò³, òà Äîäàòêîâî¿ óãîäè äî íüîãî äàþòü ï³äñòàâè äëÿ âèñíîâêó ïðî òå, ùî ÒΠ«Ãðåéí Ïàóåð» âñòóïèëî ó ïðàâîâ³äíîñèíè çà Êîíòðàêòîì, ÿê³ âèíèêëè çà ó÷àñòþ ³íîçåìíî¿ þðèäè÷íî¿ îñîáè, îòæå, àðá³òðàæíà óãîäà, ùî ïåðåäáà÷ຠâèð³øåííÿ ñïîð³â çà Àðá³òðàæíèìè ïðàâèëàìè ̳æíàðîäíî¿ àñîö³àö³¿ òîðã³âë³ çåðíîì òà êîðìàìè (GAFTA Arbitration Rules Nî. 125), ïîøèðþºòüñÿ ³ íà ñï³ð ç ó÷àñòþ Òîâàðèñòâà ñòîñîâíî âèêîíàííÿ Êîíòðàêòó.
9.34. Ó ñïðàâ³, ùî ðîçãëÿäàºòüñÿ, Âåëèêà Ïàëàòà Âåðõîâíîãî Ñóäó çâåðòຠóâàãó íà òå, ùî ñóäè íå âñòàíîâèëè, à ñòîðîíè ó ñïðàâ³, çîêðåìà Ïîçèâà÷, íå ñòâåðäæóâàëè ïðî íàÿâí³ñòü îáñòàâèí, ÿê³ äàâàëè á ï³äñòàâè äëÿ âèñíîâêó ïðî íåä³éñí³ñòü àðá³òðàæíî¿ óãîäè, âòðàòó íåþ ÷èííîñò³, íåìîæëèâ³ñòü ¿¿ âèêîíàííÿ, çîêðåìà âíàñë³äîê íåìîæëèâîñò³ ðîçãëÿäó öüîãî ñïîðó àðá³òðàæåì çà Àðá³òðàæíèìè ïðàâèëàìè GAFTA.
9.35. Ç óðàõóâàííÿì íàâåäåíîãî Âåëèêà Ïàëàòà Âåðõîâíîãî Ñóäó ïîãîäæóºòüñÿ ç âèñíîâêîì ì³ñöåâîãî ãîñïîäàðñüêîãî ñóäó ïðî òå, ùî ñï³ð, ÿêèé âèíèê ì³æ ñòîðîíàìè ó ö³é ñïðàâ³, ìຠáóòè ïåðåäàíèé íà âèð³øåííÿ àðá³òðàæó çã³äíî ç ïóíêòîì 12.1 Êîíòðàêòó, ùî º ï³äñòàâîþ äëÿ çàëèøåííÿ ïîçîâó áåç ðîçãëÿäó â³äïîâ³äíî äî ïóíêòó 7 ÷àñòèíè ïåðøî¿ ñòàòò³ 226 ÃÏÊ Óêðà¿íè.
9.36. Ñóä àïåëÿö³éíî¿ ³íñòàíö³¿ ïîìèëêîâî ñêàñóâàâ óõâàëó ñóäó ïåðøî¿ ³íñòàíö³¿ òà íàïðàâèâ ñïðàâó íà ðîçãëÿä äî öüîãî ñóäó, ó çâ`ÿçêó ç ÷èì ïîñòàíîâà àïåëÿö³éíîãî ãîñïîäàðñüêîãî ñóäó ï³äëÿãຠñêàñóâàííþ, à óõâàëà ì³ñöåâîãî ãîñïîäàðñüêîãî ñóäó ìຠáóòè çàëèøåíà â ñèë³ ÿê òàêà, ùî â³äïîâ³äຠçàêîíó.
Ùîäî â³äñòóïó â³ä âèñíîâêó Âåðõîâíîãî Ñóäó Óêðà¿íè
9.37. Êîëåã³ÿ ñóää³â ÊÃÑ ÂÑ, ïåðåäàþ÷è ñïðàâó íà ðîçãëÿä Âåëèêî¿ Ïàëàòè Âåðõîâíîãî Ñóäó, âêàçàëà íà íåîáõ³äí³ñòü â³äñòóïèòè â³ä âèñíîâêó Âåðõîâíîãî Ñóäó Óêðà¿íè, âèêëàäåíîãî â ïîñòàíîâ³ â³ä 18.10.2017 ó ñïðàâ³ ¹ 910/8318/16, ïðî íåïîøèðåííÿ 䳿 àðá³òðàæíîãî çàñòåðåæåííÿ íà ñòîðîíó ñïîðó, ÿêà íå º ï³äïèñàíòîì àðá³òðàæíî¿ óãîäè, íàòîì³ñòü íàáóâຠïðàâ òà çä³éñíþº îáîâ`ÿçêè ó ñï³ðíèõ ïðàâîâ³äíîñèíàõ (ó ñèëó ïðàâîíàñòóïíèöòâà, çàáåçïå÷óâàëüíîãî çîáîâ`ÿçàííÿ òîùî).
9.38. Ó âêàçàí³é ñïðàâ³ Âåðõîâíèé Ñóä Óêðà¿íè ðîçãëÿäàâ ñï³ð, ó ÿêîìó ïîçèâà÷ - ÒΠ«Ïðîìèñëîâî-²ííîâàö³éíèé Ñîþç» ïðîñèëî çàñòîñóâàòè ïîëîæåííÿ ÷àñòèíè äðóãî¿ ñòàòò³ 625 ÖÊ Óêðà¿íè çà íåñâîº÷àñíå âèêîíàííÿ ÏÀÒ «Óêðíàôòà» ð³øåííÿ Ãîñïîäàðñüêîãî ñóäó ì³ñòà Êèºâà â³ä 17.08.2015 ó ñïðàâ³ ¹ 910/15376/15.
Право вимоги позивача у цій справі виникло за угодою, укладеною між ТОВ «Інтербізнесконсалт» (первісний кредитор) і ТОВ «Промислово-Інноваційний Союз» (новий кредитор, позивач), про заміну кредитора в зобов`язанні, за якою первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ПАТ «Укрнафта» зобов`язання, набутого первісним кредитором на підставі договору поруки, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов`язання відповідно до умов цієї угоди.
При цьому у справі, яку розглядав Верховний Суд України, суд відмовив ПАТ «Укрнафта» в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі у зв`язку з наявною арбітражною угодою, мотивуючи свій висновок відсутністю волі на укладення такої угоди сторін саме цього спору (вираженої в третейській угоді або застереженні) на його передачу на розгляд третейського суду.
Верховний Суд України також вказав, що у справі встановлено, що передбачене в контракті третейське застереження було укладено між ПАТ «Укрнафтра» і ТОВ «Індустрія Феросплавів». Між позивачем та відповідачем угоди про передачу спорів на розгляд Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України укладено не було; про припинення провадження у справі з підстав передачі спору на розгляд арбітражу звернувся лише один з відповідачів.
На підставі наведеного Верховний Суд України погодився з висновками судів про існування підстав для відмови в задоволенні клопотання ПАТ «Укрнафта» про припинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
9.39. Âåëèêà Ïàëàòà Âåðõîâíîãî Ñóäó âðàõîâóº, ùî Êîíñóëüòàòèâíà ðàäà ºâðîïåéñüêèõ ñóää³â ó Âèñíîâêó ¹ 11 (2008) ïðî ÿê³ñòü ñóäîâèõ ð³øåíü (ïóíêò 49) çàçíà÷èëà, ùî ñóää³ ïîâèíí³ ïîñë³äîâíî çàñòîñîâóâàòè çàêîí. Îäíàê, êîëè ñóä âèð³øóº â³ä³éòè â³ä ïîïåðåäíüî¿ ïðàêòèêè, íà öå ñë³ä ÷³òêî âêàçóâàòè â ð³øåíí³.
9.40. Çàäëÿ ãàðàíòóâàííÿ þðèäè÷íî¿ âèçíà÷åíîñò³ Âåëèêà Ïàëàòà Âåðõîâíîãî Ñóäó ìຠâ³äñòóïàòè â³ä ïîïåðåäí³õ âèñíîâê³â Âåðõîâíîãî Ñóäó ëèøå çà íàÿâíîñò³ äëÿ öüîãî íàëåæíî¿ ï³äñòàâè. Òàê, âîíà ìîæå ïîâí³ñòþ â³äìîâèòèñÿ â³ä ïåâíîãî âèñíîâêó íà êîðèñòü ³íøîãî àáî êîíêðåòèçóâàòè ïîïåðåäí³é âèñíîâîê, çàñòîñóâàâøè â³äïîâ³äí³ ñïîñîáè òëóìà÷åííÿ þðèäè÷íèõ íîðì. Ç ìåòîþ çàáåçïå÷åííÿ ºäíîñò³ òà ñòàëîñò³ ñóäîâî¿ ïðàêòèêè ïðè÷èíàìè äëÿ â³äñòóïó â³ä âèñëîâëåíîãî ðàí³øå âèñíîâêó ìîæóòü áóòè âàäè ïîïåðåäíüîãî ð³øåííÿ ÷è ãðóïè ð³øåíü (¿õ íååôåêòèâí³ñòü, íåÿñí³ñòü, íåóçãîäæåí³ñòü, íåîá´ðóíòîâàí³ñòü, íåçáàëàíñîâàí³ñòü, ïîìèëêîâ³ñòü); çì³íè ñóñï³ëüíîãî êîíòåêñòó, ÷åðåç ÿê³ çàñòîñîâàíèé ó öèõ ð³øåííÿõ ï³äõ³ä ïîâèíåí î÷åâèäíî çàñòàð³òè âíàñë³äîê ðîçâèòêó ñóñï³ëüíèõ â³äíîñèí ó ïåâí³é ñôåð³ àáî ¿õ ïðàâîâîãî ðåãóëþâàííÿ (äèâ., çîêðåìà, ïîñòàíîâè Âåëèêî¿ Ïàëàòè Âåðõîâíîãî Ñóäó â³ä 04.09.2018 ó ñïðàâ³ ¹ 823/2042/16 (ïóíêòè 43-45), â³ä 08.06.2022 ó ñïðàâ³ ¹ 362/643/21 (ïóíêò 45)).
9.41. Âåëèêà Ïàëàòà Âåðõîâíîãî Ñóäó âêàçóº íà ³ñòîòí³ çì³íè ó ïðàâîâîìó ðåãóëþâàíí³, ÿê³ â³äáóëèñü ³ç ÷àñó ôîðìóâàííÿ Âåðõîâíèì Ñóäîì Óêðà¿íè îçíà÷åíîãî âèùå âèñíîâêó, à ñàìå áåçïîñåðåäíº çàêð³ïëåííÿ ó ÃÏÊ Óêðà¿íè òà ÖÏÊ Óêðà¿íè (â ðåäàêö³¿, ÷èíí³é ç 15.12.2017) ïðîàðá³òðàæíîãî ï³äõîäó äî âèð³øåííÿ ñóäàìè ïèòàííÿ ïðî ä³éñí³ñòü, ÷èíí³ñòü òà âèêîíóâàí³ñòü àðá³òðàæíî¿ óãîäè (÷àñòèíà òðåòÿ ñòàòò³ 22 ÃÏÊ Óêðà¿íè, ÷àñòèíà äðóãà ñòàòò³ 21 ÖÏÊ Óêðà¿íè).
9.42. Âîäíî÷àñ, âèð³øóþ÷è ïèòàííÿ â³äñòóïó, Âåëèêà Ïàëàòà Âåðõîâíîãî Ñóäó âðàõîâóº, ùî âèñíîâîê Âåðõîâíîãî Ñóäó Óêðà¿íè ñôîðìîâàíî ñòîñîâíî ³ñíóâàííÿ ï³äñòàâ äëÿ çàêðèòòÿ ïðîâàäæåííÿ â ãîñïîäàðñüê³é ñïðàâ³ íà ï³äñòàâ³ ïóíêòó 5 ÷àñòèíè ïåðøî¿ ñòàòò³ 80 ÃÏÊ Óêðà¿íè â ðåäàêö³¿, ÷èíí³é äî 14.12.2017, à âèñíîâêè ó ö³é ñïðàâ³ ñòîñóþòüñÿ ³ñíóâàííÿ ï³äñòàâ äëÿ çàëèøåííÿ ïîçîâó áåç ðîçãëÿäó çã³äíî ç ïóíêòîì 7 ÷àñòèíè ïåðøî¿ ñòàòò³ 226 ÃÏÊ Óêðà¿íè â ðåäàêö³¿, ÷èíí³é ç 15.12.2017, òîáòî éäåòüñÿ ïðî ð³çí³ ïðîöåñóàëüí³ íàñë³äêè â óìîâàõ 䳿 ð³çíîãî ïðàâîâîãî ðåãóëþâàííÿ, õî÷à é çà ñõîæèõ ï³äñòàâ äëÿ â³äïîâ³äíèõ ïðîöåñóàëüíèõ ä³é â îáîõ âèïàäêàõ.
9.43. Îòæå, ç îãëÿäó íà íåïîä³áí³ñòü ïðàâîâ³äíîñèí, ÿê³ ïîëÿãàþòü ó ð³çíîìó ïðàâîâîìó ðåãóëþâàíí³ ó ö³é ñïðàâ³ òà ó ñïðàâ³, ó ÿê³é Âåðõîâíèé Ñóä Óêðà¿íè ñôîðìóëþâàâ ñâ³é âèñíîâîê, Âåëèêà Ïàëàòà Âåðõîâíîãî Ñóäó ââàæຠâ³äñóòí³ìè ï³äñòàâè äëÿ â³äñòóïó â³ä âèñíîâêó Âåðõîâíîãî Ñóäó Óêðà¿íè, âèêëàäåíîãî ó ïîñòàíîâ³ â³ä 18.10.2017 ó ñïðàâ³ ¹ 910/8318/16.
Âèñíîâêè çà ðåçóëüòàòàìè ðîçãëÿäó êàñàö³éíî¿ ñêàðãè
9.44. ³äïîâ³äíî äî ïóíêòó 4 ÷àñòèíè ïåðøî¿ ñòàòò³ 308 ÃÏÊ Óêðà¿íè ñóä êàñàö³éíî¿ ³íñòàíö³¿ çà ðåçóëüòàòàìè ðîçãëÿäó êàñàö³éíî¿ ñêàðãè ìຠïðàâî ñêàñóâàòè ïîñòàíîâó ñóäó àïåëÿö³éíî¿ ³íñòàíö³¿ ïîâí³ñòþ àáî ÷àñòêîâî ³ çàëèøèòè â ñèë³ ð³øåííÿ ñóäó ïåðøî¿ ³íñòàíö³¿ ó â³äïîâ³äí³é ÷àñòèí³.
9.45. Çã³äíî ç³ ñòàòòåþ 312 ÃÏÊ Óêðà¿íè ñóä êàñàö³éíî¿ ³íñòàíö³¿ ñêàñîâóº ïîñòàíîâó ñóäó àïåëÿö³éíî¿ ³íñòàíö³¿ ïîâí³ñòþ àáî ÷àñòêîâî ³ çàëèøຠâ ñèë³ ñóäîâå ð³øåííÿ ñóäó ïåðøî¿ ³íñòàíö³¿ ó â³äïîâ³äí³é ÷àñòèí³, ÿêùî â ïåðåäáà÷åíèõ ñòàòòåþ 300 цього Êîäåêñó ìåæàõ âñòàíîâèòü, ùî ñóäîì àïåëÿö³éíî¿ ³íñòàíö³¿ ñêàñîâàíî ñóäîâå ð³øåííÿ, ÿêå â³äïîâ³äຠçàêîíó.
9.46. Ç îãëÿäó íà íàâåäåíå ïîñòàíîâà ñóäó àïåëÿö³éíî¿ ³íñòàíö³¿ ó ö³é ñïðàâ³ ï³äëÿãຠñêàñóâàííþ ïîâí³ñòþ, à óõâàëó ì³ñöåâîãî ãîñïîäàðñüêîãî ñóäó ñë³ä çàëèøèòè â ñèë³.
Судові витрати
9.47. Враховуючи, що подана касаційна скарга підлягає задоволенню, витрати зі сплати судового збору в суді касаційної інстанції покладаються на Позивача.
Керуючись статтями 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Êàñàö³éíó ñêàðãó Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» задовольнити.
2. Ïîñòàíîâó ϳâí³÷íîãî àïåëÿö³éíîãî ãîñïîäàðñüêîãî ñóäó â³ä 09.05.2023 ó ñïðàâ³ ¹ 910/3208/22 ñêàñóâàòè, óõâàëó Ãîñïîäàðñüêîãî ñóäó ì³ñòà Êèºâà â³ä 27.09.2022 çàëèøèòè â ñèë³.
3. Ñòÿãíóòè ç Òîâàðèñòâà ç îáìåæåíîþ â³äïîâ³äàëüí³ñòþ «Áåðåçàíñüêèé ïåðåðîáíèé çàâîä» (07541, Êè¿âñüêà îáëàñòü, ì. Áåðåçàíü, âóë. Ìàÿêîâñüêîãî, 12; êîä ªÄÐÏÎÓ 34068920) íà êîðèñòü Òîâàðèñòâà ç îáìåæåíîþ â³äïîâ³äàëüí³ñòþ «Ãðåéí Ïàóåð» (01010, ì. Êè¿â, âóë. Îñòðîçüêèõ Êíÿç³â, 32/2; êîä ªÄÐÏÎÓ 40427580) 2481 ãðí (äâ³ òèñÿ÷³ ÷îòèðèñòà â³ñ³ìäåñÿò îäíó ãðèâíþ) ñóäîâîãî çáîðó, ñïëà÷åíîãî çà ðîçãëÿä êàñàö³éíî¿ ñêàðãè.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя| |В. Ю. Уркевич|
Суддя-доповідач| |К. М. Пільков|
Судді:|Ю. Л. Власов|Г. Р. Крет|
|І. А. Воробйова|С. Ю. Мартєв|
|І. В. Григор ºâà|О. Б. Прокопенко|
|М. І. Гриців|О. М. Ситнік|
|Ж. М. Єленіна|І. В. Ткач|
|І. В. Желєзний|О. С. Ткачук|
|Л. Ю. Кишакевич|Н. В. Шевцова|
|С. І. Кравченко| |