П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/325/19
Провадження № 11-677заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2019 року (судді Мельник-Томенко Ж. М., Дашутін І. В., Єресько Л. О., Жук А. В., Мартинюк Н. М.),
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 19 квітня 2019 року щодо затвердження результатів складення позивачем кваліфікаційного іспиту в частині письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, виконаного 29 жовтня 2018 року, та зобов`язати відповідача здійснити повторну перевірку цього питання.
2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 29 жовтня 2018 року брав участь у кваліфікаційному іспиті кандидатів на посаду судді, призначеному рішенням Комісії від 08 жовтня 2018 року № 220/зп-18. За результатами письмового анонімного тестування він набрав 83,25 бала з 90 можливих, а за виконане практичне завдання -73,5 бала з максимальних 120. Оскільки сума отриманих позивачем балів становить менше 75 % від максимально можливого бала за складення іспиту, то відповідно до Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням ВККС від 03 жовтня 2018 року № 211/зп-18 (далі - Положення) він вважається таким, що не склав іспит. Натомість, позивач переконаний, що при виконанні практичного завдання з написання вироку він дотримався норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а Комісія в оспорюваному рішенні не обґрунтувала своїх висновків щодо допущених ним помилок, що є підставою для скасування цього рішення відповідно до пункту 4 частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 червня 2019 року визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом і повернув ОСОБА_1 позовну заяву з доданими до неї матеріалами.
4. Суд мотивував свої висновки тим, що ухвалою від 13 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом із зазначенням причин його пропуску та наданням доказів їх поважності. 24 червня 2019 року на виконання цієї ухвали позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду. За висновком суду першої інстанції, наведені позивачем мотиви не можуть бути визнані обґрунтованими з огляду на ненадання ним доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які перешкоджали йому звернутися до суду із цим позовом у передбачений законом строк.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
5. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2019 року та направити справу до цього ж суду для продовження її розгляду.
6. Скаржник вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що оспорюване рішення Комісії було опубліковано на її офіційному вебсайті, оскільки за чинним законодавством він не зобов`язаний щодня перевіряти інтернет-сторінку ВККС, водночас відповідач не направляв копію цього рішення йому засобами поштового зв`язку чи на електронну пошту. Також зазначає, що проживає в сільській місцевості, тому з урахуванням його технічної можливості доступу до мережі Інтернет отримав змогу ознайомитися зі спірним рішенням лише 06 травня 2019 року. За цих обставин, на думку позивача, він не порушив установленого нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) місячного строку звернення до суду, оскільки позовну заяву подав 06 червня 2019 року.
7. Крім цього, ОСОБА_1 стверджує, що про порушення своїх прав він дізнався з листа ВККС від 22 травня 2019 року № 21-2878/19 (отриманого 03 червня 2019 року) на заяву від 06 травня 2019 року. На переконання скаржника, у цьому листі йому було з формальних причин відмовлено у наданні оскаржуваного рішення, копії виконаного практичного завдання, обґрунтувань причин і мотивів зменшення балів, а також відмовлено у здійсненні повторної перевірки практичного завдання. Позивач зазначає, що до отримання цього листа він не міг визначитися з тим, чи порушив відповідач його права внаслідок прийняття спірного рішення.
Позиція інших учасників справи щодо апеляційної скарги
8. Комісія подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2019 року просить залишити без змін. Відповідач вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення позивачеві його позовної заяви, оскільки він не довів поважності причин пропуску строку звернення до суду. На думку Комісії, наведені в апеляційній скарзі доводи цих висновків суду не спростують.
Рух апеляційної скарги
9. Ухвалою від 12 серпня 2019 року Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2019 року та витребувала із цього суду матеріали справи № 9901/325/19.
10. Ухвалою від 03 вересня 2019 року цю справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.
Установлені обставини справи
11. Рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.
12. За рішенням ВККС ОСОБА_1 допущено до участі в цьому доборі без складення відбіркового іспиту та проходження спеціальної підготовки.
13. Рішенням Комісії від 08 жовтня 2018 року № 220/зп-18 призначено кваліфікаційний іспит у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду.
14. 29 жовтня 2018 року позивач узяв участь у кваліфікаційному іспиті кандидатів на посаду судді, призначеному рішенням ВККС від 08 жовтня 2018 року № 220/зп-18.
15. Рішенням Комісії від 19 квітня 2019 року № 51/зп-19 затверджено кодовані результати письмового анонімного тестування та анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, складеного (виконаного) 29 жовтня 2018 року під час кваліфікаційного іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17.
16. Цього ж дня Комісія рішенням № 54/зп-19 затвердила декодовані результати складеного кандидатами 29 жовтня 2018 року письмового анонімного тестування та виконаного ними анонімного письмового практичного завдання, а також затвердила результати відповідного кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, призначеного рішенням ВККС від 08 жовтня 2018 року № 220/зп-18.
17. 19 квітня 2019 року на офіційному вебсайті ВККС у розділі «Новини» (https://vkksu.gov.ua/ua/news/riezultati-kwalifikacijnogo-ispitu-skladienogo-29-zowtnia-2018-roku/) було розміщено інформацію про те, що 19 квітня 2019 року Комісією затверджено результати складення 29 жовтня 2018 року кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, рейтинг і резерв кандидатів на посаду судді на заміщення вакантних посад суддів місцевих загальних судів.
18. Комісія також опублікувала: декодовані результати складеного під час іспиту письмового анонімного тестування; декодовані результати виконаного під час іспиту анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду; результати іспиту; рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду; резерв на заміщення вакантних посад суддів місцевого загального суду; список осіб визнаних Комісією такими, що не склали іспит кандидатів на посади суддів, які 29 жовтня 2018 року не з`явились на його складення.
19. Посилання на цю інформацію розміщені на цій же інтернет-сторінці.
20. Так, позивач за результатами письмового анонімного тестування набрав 83,25 бала з 90 можливих балів, а за виконання анонімного письмового практичного завдання отримав 73,5 бала зі 120 можливих, тобто загалом за результатами кваліфікаційного іспиту здобув 156,75 бала, що менше ніж 75 % від максимально можливих 210 балів (157,5 бала), а отже, він вважається таким, що не склав іспиту.
21. 06 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ВККС із заявою, у якій зазначив, що, на його думку, низькі бали обумовлені виключно суб`єктивним ставленням особи, яка здійснювала перевірку, вважає, що дотримався норм КПК при написанні вироку та вирішенні питання відповідно до статті 368 цього кодексу. Також пояснив підстави, з яких не здійснив повного опису обставин справи, та просив надати обґрунтовану відповідь щодо мотивів та підстав зменшення балів, надати можливість ознайомитися з копією виконаного практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, у тому числі на вказану ним електронну адресу. Крім цього, просив здійснити повторну перевірку виконаного ним практичного завдання та надати відповідь на його електронну адресу.
22. У відповідь на цю заяву ВККС листом від 22 травня 2019 року № 21-2878/19 повідомила позивача, що ознайомитись із власним зошитом для виконання практичного завдання він може в приміщені Комісії (зазначено адресу та час роботи), пред`явивши документ, який посвідчує особу. Посилаючись на норми Положення, Комісія також повідомила про те, яким чином члени відповідної колегії Комісії здійснюють перевірку практичного завдання та як виводиться остаточна оцінка за його виконання. Крім цього, Комісія зазначила, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено повторної перевірки виконаного кандидатом на посаду судді практичного завдання.
23. 06 червня 2019 року позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
24. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
25. Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
26. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначено у статті 266 КАС.
27. На підставі частин першої, другої та п`ятої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
28. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
29. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
30. За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
31. Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
32. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
33. Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
34. ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
35. У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Оцінка висновків суду першої інстанції та аргументів учасників справи
36. Оцінюючи обставини звернення ОСОБА_1 з позовом до суду із врахуванням наведених вище висновків ЄСПЛ, а також положень частини п`ятої статті 122 КАС, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що вказаною статтею встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду. Крім цього, за наведеною практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
37. Так, предметом спору в цій справі є рішення Комісії від 19 квітня 2019 року, яким затверджено результати складення, зокрема, ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту, в частині письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, виконаного 29 жовтня 2018 року.
38. Доводи, якими позивач мотивував свої вимоги щодо скасування цього рішення, зводяться до незгоди з кількістю балів, отриманих ним за виконання практичного завдання, оскільки, на його переконання, при написанні вироку він дотримався норм КПК, однак Комісія визначила йому лише 73,5 бала із можливих 120 балів, не обґрунтувавши своїх висновків.
39. Відповідно до пункту 16 розділу VI «Визначення результатів іспиту» Положення результати іспиту затверджуються Комісією й оприлюднюються на її офіційному вебсайті не пізніше наступного робочого дня після ухвалення Комісією відповідного рішення. Бали за складення етапів іспиту відображаються окремо.
40. У справі встановлено, що результати складеного 29 жовтня 2018 року кваліфікаційного іспиту, у тому числі виконаного під час цього іспиту анонімного письмового практичного завдання (кодовані і декодовані), були затверджені рішеннями Комісії від 19 квітня 2019 року і цього ж дня оприлюднені на її офіційному вебсайті у розділі «Новини» (https://vkksu.gov.ua/ua/news/riezultati-kwalifikacijnogo-ispitu-skladienogo-29-zowtnia-2018-roku/).
41. Отже, відповідач у передбачений законодавством спосіб виконав свій обов`язок щодо оприлюднення затверджених результатів іспиту, водночас обов`язку направляти кожному кандидату копію рішення, яким затверджено ці результати, норми чинного законодавства не містять.
42. Таким чином, саме із цієї дати - 19 квітня 2019 року позивач отримав дійсну можливість дізнатися про затверджені ВККС результати складеного ним іспиту, в тому числі й щодо кількості балів, отриманих ним за виконання практичного завдання, а відтак і про порушення прав, на захист яких подано цей позов.
43. Однак до суду ОСОБА_1 звернувся 06 червня 2019 року, тобто поза межами установленого нормами КАС місячного строку.
44. Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах уже звертала увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
45. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
46. Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
47. Велика Палата Верховного Суду зважає на те, що у справі немає доказів вжиття позивачем заходів з метою отримання копії спірного рішення з 19 квітня 2019 року. Зокрема, зі змісту адресованої позивачем до ВККС заяви від 06 травня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 узагалі не ставив перед Комісією питання про направлення йому копії цього рішення.
48. В апеляційній скарзі позивач зазначив, що ознайомився з оспорюваним рішенням ВККС лише 06 травня 2019 року на її офіційному вебсайті, при цьому раніше він зробити цього не міг, оскільки проживає у сільській місцевості.
49. Із цього приводу Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме собою проживання в сільській місцевості є загальною обставиною, яка жодним чином не доводить існування конкретних причин, які об`єктивно позбавили позивача можливості ознайомитися з оспорюваним рішенням у період з 19 квітня до 06 травня 2019 року. Водночас позивач у своїй скарзі наявності таких конкретних причин не навів.
50. Посилання на загальну обставину, за якої начебто презюмується певна технічна обмеженість, без зазначення конкретних причин, які цьому сприяли, надає можливість учаснику справи зазначити будь-яку дату й уникнути при цьому потребу в доведенні таких тверджень перед судом, що не можна визнати обґрунтованим.
51. ОСОБА_1 мотивував свої доводи також тим, що про порушення прав дізнався лише 03 червня 2019 року, отримавши лист ВККС від 22 травня 2019 року № 21-2878/19 у відповідь на його заяву від 06 травня 2019 року. Водночас скаржник зазначив, що саме собою існування рішення Комісії від 19 квітня 2019 року не порушувало його прав і підстав для його оскарження він не мав.
52. Велика Палата Верховного Суду оцінює ці доводи ОСОБА_1 критично з огляду на таке.
53. Як уже зазначалося, свої вимоги в цій справі позивач обґрунтував невмотивованістю визначеної ВККС кількості балів за виконане ним практичне завдання під час складення кваліфікаційного іспиту, оскільки, на його думку, він дотримався норм законодавства при його виконанні.
54. Зі змісту листа ВККС від 22 травня 2019 року № 21-2878/19 убачається, що в ньому повідомлено про місце і час, за якими ОСОБА_1 може ознайомитись із власним зошитом для виконання практичного завдання, наведено норми Положення стосовно мети виконання практичного завдання, порядку здійснення членами відповідної колегії Комісії перевірки його виконання та виведення остаточної оцінки. Також зазначено, що нормами чинного законодавства не передбачено повторної перевірки виконаного кандидатом на посаду судді практичного завдання.
55. Отже, в листі Комісії від 22 травня 2019 року № 21-2878/19 не йдеться про конкретні мотиви оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання.
56. Аналізуючи зміст цього листа ВККС у контексті наведених у позовній заяві мотивів оскарження рішення Комісії від 19 квітня 2019 року, Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що про порушення своїх прав спірним рішенням він дізнався лише у зв`язку з отриманням згаданого листа, оскільки наведена в ньому інформація не відображає аргументів виставленої позивачеві оцінки за виконання практичного завдання.
57. Самі ж дії ВККС щодо надання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 06 травня 2019 року не є предметом спору в цій справі, вимог щодо їх оскарження не заявлено, тому доводи скаржника про їх неправомірність не заслуговують на увагу.
58. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про визнання неповажними причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом та повернення ОСОБА_1 позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
59. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, адже оскаржувану ухвалу від 27 червня 2019 року суд першої інстанції постановив з дотриманням норм матеріального та процесуального права, викладені у скарзі міркування та твердження позивача не спростовують правильності висновків суду.
60. Згідно зі статтею 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки щодо розподілу судових витрат
61. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
62. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 316, 322 КАС, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач| |В. С. Князєв|
Судді:| | | |
|Н. О. Антонюк| |Л. М. Лобойко|
|Т. О. Анцупова| |Н. П. Лященко|
|С. В. Бакуліна| |О. Б. Прокопенко|
|В. В. Британчук| |В. В. Пророк|
|Ю. Л. Власов| |Л. І. Рогач|
|М. І. Гриців| |О. М. Ситнік|
|В. І. Данішевська| |О. С. Ткачук|
|Ж. М. Єленіна| |В. Ю. Уркевич|
|О. С. Золотніков| |О. Г. Яновська|
|О. Р. Кібенко| ||