П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 2340/3856/18
Провадження № 11-839апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року (суддя Паламарь П. Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року (судді Шурко О. І., Василенко Я. М., Кузьменко В. В.) у справі № 2340/3856/18 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Носок Лесі Миколаївни (далі - Держреєстратор), треті особи: Черкаська міська рада (далі - Міськрада), Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм буд» (далі - ТОВ «Прайм буд»), Придніпровський відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - відділ ДВС), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Держреєстратора, у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 18 червня 2015 року з індексним номером 22174861 та внесенню записів за цим рішенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 червня 2015 року з індексним номером 22174861;
- скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності Міськради на квартиру 19, АДРЕСА_1 (індексний номер об`єкта нерухомого майна 661095171101; номер запису про право власності 10084589; далі - спірна квартира);
- скасувати свідоцтво про право власності на спірну квартиру від 18 червня 2015 року № 39273833, видане реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що Держреєстратор здійснив реєстрацію права власності на спірну квартиру за Міськрадою за наявності арешту на все нерухоме майно ТОВ «Прайм буд», чим порушив права позивачки щодо погашення цим підприємством перед нею як стягувачем суми боргу за рахунок звернення стягнення на спірну квартиру за виконавчим листом № 711/3808/15-ц, виданим Придніпровським районним судом міста Черкаси 17 грудня 2015 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 19 грудня 2018 року закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 березня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
5. Закриваючи провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а стосується набутого третьою особою права власності на об`єкт нерухомого майна і в разі скасування оскаржуваного рішення Держреєстратора майнові права третьої особи можуть бути порушені. Відтак цей спір має вирішуватися судом у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, на обґрунтування якої вказала на неправильне застосування судами норм, які визначають юрисдикцію цього спору, внаслідок чого суди дійшли висновку про неналежність спору до адміністративної юрисдикції.
7. На думку скаржниці, предметом розгляду в цій справі є виключно дотримання Держреєстратором як суб`єктом владних повноважень положень Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), зокрема правомірність здійснення реєстрації права власності на спірну квартиру за наявності арешту та заборони на відчуження нерухомого майна.
8. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що питання правомірності чи неправомірності набуття третьою особою - Міськрадою права власності на нерухоме майно (квартиру), як і питання, пов`язані з реалізацією чи дотриманням умов укладення цивільно-правових угод, нею перед судом не порушувалися, а тому спір має розглядатися в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
9. Скаржниця також вказує, що оскаржувані судові рішення постановлено всупереч правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 826/9928/15.
10. У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Позиція інших учасників справи
11. На час розгляду справи сторони відзивів на касаційну скаргу не надіслали.
Рух касаційної скарги
12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03 червня 2019 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 07 серпня 2019 року передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
14. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
15. Відповідно до частини першої статті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС Українисуб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
17. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС Українивизначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
18. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
19. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
20. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
21. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
22. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
23. Як установлено матеріалами справи, на виконанні у відділі ДВС перебуває зведене виконавче провадження від 26 лютого 2015 року № 46697399 про стягнення з ТОВ «Прайм буд» заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб, до складу якого входило виконавче провадження № 49698109 з виконання виконавчого листа № 711/3808/15-ц, виданого Придніпровським районним судом міста Черкаси 17 грудня 2015 року, про стягнення з ТОВ «Прайм буд» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 423 080 грн 80 коп.
24. На виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду міста Черкаси від 10 липня 2014 року № 711/2550/14-ц державний виконавець відділу ДВС виніс постанову від 11 липня 2014 року № 44006704 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ «Прайм буд» у межах суми звернення стягнення (181 948 грн 48 коп.) на користь стягувача - ОСОБА_10 та заборонив здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику у межах суми боргу.
25. 16 липня 2014 року на підставі вищевказаної постанови державного виконавця, Держреєстратор Гнатик А. І. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14467661 та вніс запис про обтяження № 6346308 - арешт нерухомого майна, а саме: гуртожиток на АДРЕСА_2 , який належав ТОВ «Прайм буд» на підставі договору купівлі-продажу від 23 січня 2008 року, та спірну квартиру, що належала ТОВ «Прайм буд» на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2012 року.
26. Рішенням Міськради від 09 грудня 2014 року № 2-537 «Про згоду щодо безоплатної передачі у власність територіальної громади міста Черкаси квартири АДРЕСА_3 » надано згоду на безоплатну передачу від ТОВ «Прайм буд» у власність територіальної громади міста Черкаси спірної квартири, яка складається з шести кімнат, загальною площею 97,0 кв. м, житловою площею 69,0 кв. м.
27. Вказане рішення прийнято на підставі листа ТОВ «Прайм буд» від 20 січня 2014 року № 20/014, у якому вказано, що у зв`язку з тим, що 17 січня 2014 року п`ять сімей гуртожитку на вул. Горького, 4/вул. Калініна, 108 у м. Черкаси на підставі судових рішень були переселені Державною виконавчою службою в жилі приміщення спірної квартири, яка належить ТОВ «Прайм буд» на праві власності, тому просить прийняти в комунальну власність вказану квартиру з метою подальшої приватизації кімнат відселеними особами.
28. Згідно з актом приймання-передачі, затвердженим рішенням виконавчого комітету Міськради від 03 березня 2015 року № 238, спірна квартира передана у власність територіальної громади міста Черкаси.
29. 18 червня 2015 року реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Міськраді видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме спірну квартиру.
30. На підставі зазначеного свідоцтва про право власності Держреєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 червня 2015 року щодо вказаного нерухомого майна, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні записи.
31. Позивачка оскаржує дії та рішення відповідача, які стосувалися державної реєстрації за Міськрадою права власності на нерухоме майно, а саме спірну квартиру.
32. Отже, цей спір фактично стосується позбавлення Міськради права власності на нерухоме майно, що відповідно вказує на наявність приватноправового спору.
33. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
34. Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід`ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи (частина перша статті 10 Закону № 1952-IV).
35. Разом із тим державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установлених законом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
36. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.
37. Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).
38. Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки Держреєстратор, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, не мав публічно-правових відносин саме з позивачкою. Оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалося реєстрації права іншої особи, а не позивачки.
39. Належним відповідачем у такому спорі має бути особа, реєстрацію речового права якої оскаржує позивачка. Участь державного реєстратора, який вніс відомості щодо наявності речового права на спірне майно в іншої особи, як співвідповідача в разі, якщо позивачка вважає його винним у порушенні її прав, не змінює приватноправового характеру цього спору.
40. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
41. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
42. Таким чином, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно безпосередньо пов`язане із захистом позивачкою свого цивільного права у спорі щодо цього майна з особою, яка не заперечує законності дій Держреєстратора з реєстрації за нею права власності на це нерухоме майно, тому спір має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
43. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
44. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 804/8507/15 (провадження № 11-956апп18).
45. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, дійшов правильного висновку про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів.
46. Щодо посилання скаржниці на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 826/9928/15, то постановою від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків, викладених, зокрема й у зазначеній позивачкою постанові, щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у Державному реєстрі прав стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС Українисуд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
48. Згідно із частиною першою статті 350 КАС Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
49. Оскільки оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків цих судів скаржниця не спростувала, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв
Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко
С. В. Бакуліна Н. П. Лященко
В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
Ю. Л. Власов В. В. Пророк
М. І. Гриців Л. І. Рогач
Д. А. Гудима О. М. Ситнік
В. І. Данішевська О. С. Ткачук
Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич
О. Р. Кібенко О. Г. Яновська