П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 824/998/16-а
Провадження № 11-226апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, посадових осіб Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяни Ярославівни, Карвацької Галини Федорівни , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язання Чернівецької міської ради вчинити дії щодо власності на об`єкт нерухомого майна
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду міста Чернівців від 11 травня 2017 року (суддя Літвінова О. Г.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (судді Гонтарук В. М., Граб Л. С., Біла Л. М.),
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу з державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Т. Я. від 14 вересня 2016 року за № 31374559, яким скасовано запис про право власності/внесено запис про скасування державної реєстрації за номером 14344108 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр), відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 898671473101 Реєстру; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу з державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф. від 29 вересня 2016 року № 31374559, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 ; зобов`язати Чернівецьку міську раду (в особі її відділу з державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління) внести запис до Реєстру про скасування запису про право власності ОСОБА_3 на зазначений об`єкт нерухомого майна.
2. На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 27 квітня 2016 року придбав у ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , про що було внесено відповідний запис у Реєстрі. Однак у подальшому, після набуття позивачем права власності на цю квартиру, Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 01 липня 2016 року у справі № 824/307/16-а частково задовольнив позов ОСОБА_3 , визнав протиправним і скасував рішення про реєстрацію права власності на зазначену квартиру за її попереднім власником ОСОБА_4 Згодом ОСОБА_1 стало відомо про скасування державної реєстрації за ним права власності на цю квартиру та проведення реєстрації такого права за ОСОБА_3 Позивач вважає зазначені рішення державних реєстраторів протиправними і такими, що грубо порушують належне йому право приватної власності на спірну квартиру, наполягає на тому, що це право він набув добросовісно, воно є чинним і ніким не скасоване.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Шевченківський районний суд міста Чернівців постановою від 11 травня 2017 року, яку залишив без змін Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 вересня 2017 року, позов задовольнив.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що відповідачі, приймаючи оскаржувані рішення, порушили вимоги пунктів 2.1 та 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3502/5 (далі - Порядок).
5. Суди попередніх інстанцій убачали ці порушення в тому, що державний реєстратор Мар`ян Т. Я. не мала повноважень розглядати заяву ОСОБА_3 про скасування запису про право власності позивача на квартиру, оскільки відповідно до вимог пункту 2.1 Порядку цю заяву мав розглядати приватний нотаріус, який проводив державну реєстрацію права власності на згадану квартиру за ОСОБА_1 Крім того, відповідно до пункту 2.6 Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Реєстру заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 Порядку, проте жодного судового рішення про скасування рішення державного реєстратора про право власності саме ОСОБА_1 на зазначену квартиру прийнято не було.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
6. ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
7. Однією з наведених у касаційній скарзі підстав, з яких ОСОБА_3 оскаржує судові рішення, є те, що суди неправильно визначили предметну юрисдикцію справи. На думку скаржника, цей спір має приватноправовий характер, оскільки позовні вимоги спрямовані на захист цивільних прав позивача, а оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір про право власності на спірну квартиру.
Позиція інших учасників справи
8. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
9. Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 03 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3
10. На підставі підпункту 4 пункту 1 частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року, справу прийняв до провадження суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 березня 2019 рокупередав зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, а саме у зв`язку з тим, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
12. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 березня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду у порядку письмового провадження без виклику її учасників.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
13. 15 червня 2014 року між ОСОБА_4 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено договір позики грошових коштів, за умовами якого позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти у сумі 200 603,00 грн.
14. З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим договором його сторони 15 червня 2014 року уклали договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_3 (іпотекодавець) передала в іпотеку ОСОБА_4 (іпотекодержатель) належну їй на праві приватної власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
15. У подальшому з огляду на невиконання боржником ( ОСОБА_3 ) основного зобов`язання за договором позики ОСОБА_4 прийняла рішення задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, у зв`язку з чим звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса.
16. 07 квітня 2016 року державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна В. М., розглянувши заяву ОСОБА_4 , провела державну реєстрацію за нею права приватної власності на цю квартиру, про що винесла рішення № 29147337.
17. 27 квітня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав зазначений об`єкт нерухомого майна. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. та зареєстровано за № 599. Номер запису про право власності у Реєстрі 14344108.
18. У подальшому ОСОБА_3 оскаржила до суду рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної В. М. про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права приватної власності на згадану квартиру.
19. Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 01 липня 2016 року у справі № 824/307/16-а позов ОСОБА_3 задовольнив частково, визнав протиправним та скасував рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної В. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 квітня 2016 року індексний № 29147337, а саме реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 70,30 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене судове рішення набрало законної сили.
20. 14 вересня 2016 року державний реєстратор прав на нерухоме майно відділу з державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Т. Я. прийняла рішення № 31374559, відповідно до якого скасувала запис у Реєстрі за номером 14344108 про право власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру.
21. 29 вересня 2016 року державний реєстратор прав на нерухоме майно відділу з державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацька Г. Ф. прийняла рішення № 31627626, відповідно до якого провела державну реєстрацію права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .
22. Вважаючи ці дії державних реєстраторів протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
23. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
24. Згідно із частиною другою статті 2 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
25. За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
26. Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
27. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
28. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
29. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала свою правову позицію щодо правил розмежування предметної юрисдикції, а також критеріїв, які при цьому потрібно враховувати.
30. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
31. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, або їхніх службових чи посадових осіб є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі зазначених суб`єктів не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
32. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
33. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
34. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
35. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
36. Крім того, у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, за якою, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто реєстраційні дії були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного запису в Реєстрі, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких здійснено оспорюваний запис.
37. У справі, яка переглядається, позивач оскаржує рішення державних реєстраторів про скасування державної реєстрації за ним права власності на об`єкт нерухомого майна та про державну реєстрацію такого права на цей же об`єкт за ОСОБА_3
38. ОСОБА_1 у своєму позові наполягає на тому, що він є законним власником цього майна, оскільки набув його добросовісно за договором купівлі-продажу, його право власності на це майно ніким не скасоване та є чинним, водночас оскаржувані рішення державних реєстраторів грубо порушують це право.
39. Таким чином, цей спір пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою вже зареєстровано право власності на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Реєстрі. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав позивача) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
40. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
41. Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не визначили характеру та складу учасників цих спірних правовідносин, унаслідок чого дійшли помилкових висновків щодо належності спору до адміністративної юрисдикції.
42. Викладені у касаційній скарзі доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції підтвердилися під час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
43. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
44. На підставі пункту 5 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.
45. За правилами частини першої статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
46. У касаційній скарзі ОСОБА_3 просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , однак оскільки спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді, то провадження в адміністративній справі підлягає закриттю.
47. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_3 , скасування оскаржуваних судових рішень із закриттям провадження у справі.
Висновки щодо розподілу судових витрат
48. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
49. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 238, 349, 354, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
2. Постанову Шевченківського районного суду міста Чернівців від 11 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року скасувати.
3. Закрити провадження в адміністративній справі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач| |В. С. Князєв|
Судді:| | | |
|Н. О. Антонюк| |Л. М. Лобойко|
|С. В. Бакуліна| |Н. П. Лященко|
|В. В. Британчук| |О. Б. Прокопенко|
|Ю. Л. Власов| |В. В. Пророк|
|Д. А. Гудима| |Л. І. Рогач|
|М. І. Гриців| |О. М. Ситнік|
|Ж. М. Єленіна| |В. Ю. Уркевич|
|О. С. Золотніков| |О. Г. Яновська|