П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 823/545/16
Провадження № 11-227апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П. , Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айова» до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адмінстрації Черкаської області, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс плюс», про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс плюс» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року (суддя Орленко В. І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року (судді Шурко О . І., Василенко Я. М., Кузьменко В. В.),
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Айова» (далі - ТОВ «Айова») звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області (далі - Тальнівське РУЮ) від 22 лютого 2016 року, індексний номер 28380649.
2. Позов мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням державного реєстратора за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс плюс» (далі - ТОВ «ВП «Імпульс плюс») зареєстровано право оренди на земельну ділянку щодо якої існує договір оренди, укладений між позивачем та ОСОБА_2 , тобто допущено подвійну реєстрацію права оренди земельної ділянки за двома суб`єктами господарювання.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 21 липня 2016 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора Тальнівського РУЮ від 22 лютого 2016 року, індексний номер 28380649.
4. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 вересня 2016 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року залишив без змін.
5. Судові рішення мотивовано тим, що, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «ВП «Імпульс плюс», державний реєстратор Тальнівського РУЮ не врахував вже зареєстроване право оренди на цю ж земельну ділянку за ТОВ «Айова».
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. У касаційній скарзі ТОВ «ВП «Імпульс плюс» посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні позову. При цьому в додаткових поясненнях до касаційної скарги зазначає, що спір у цій справі має приватноправовий характер, оскільки позовні вимоги спрямовані на захист цивільних прав позивача, оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір про право оренди спірної земельної ділянки.
Позиція інших учасників справи
7. ТОВ «Айова» просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Рух касаційної скарги
8. Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 22 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження у цій справі.
9. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою
від 20 лютого 2019 року прийняв цю справу до провадження, а ухвалою
від 05 березня 2019 року призначив її до розгляду.
10. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 06 березня 2019 року передав указану справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме у зв`язку з тим, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 березня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. 20 травня 2006 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «Айова» (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення строком на 10 років, загальною площею 2,41 га, яка розташована в адміністративних межах Кобриново-Гребельської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.
13. 06 вересня 2006 року цей договір зареєстровано у Тальнівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №040679300305.
14. 11 травня 2010 року між орендарем та орендодавцем укладено додатковий договір №160, за яким термін дії договору оренди становить 6 років, який обчислюється з моменту державної реєстрації додаткового договору. Додатковий договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області 10 грудня 2010 року за №04179300550.
15. 22 лютого 2016 року державний реєстратор Тальнівського РУЮ прийняв рішення про реєстрацію за ТОВ «ВП «Імпульс плюс» права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована в адміністративних межах Кобриново-Гребельської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, на підставі договору оренди від 15 вересня 2015 року № 139, що був укладений між цим товариством та ОСОБА_2 на 10 років, починаючи з 06 вересня 2016 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Згідно з частиною першою статті 2 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
17. Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
18. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
19. За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
20. Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
21. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
22. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
23. Спір у цій справі не може вважатися спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно (права оренди земельної ділянки), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте рішення про державну реєстрацію права оренди стосується реєстрації права третьої особи
(ТОВ «ВП «Імпульс плюс»), а не позивача.
24. Визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію певних речових прав, запису про їх реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою (ТОВ «ВП «Імпульс плюс») є способом захисту права позивача на спірну земельну ділянку від його порушення іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна.
25. ТОВ «Айова», зазначаючи про протиправність дій відповідачів при здійсненні державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, фактично вказує на наявність такого права у нього та його відсутність у третьої особи, і, як наслідок, відсутністю у ТОВ «ВП «Імпульс плюс» правомірного інтересу щодо фіксації свого права оренди шляхом здійснення державної реєстрації та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
26. Отже, спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та зобов`язання здійснити реєстрацію речового права на майно щодо позивача має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач уважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.
27. Оскільки ТОВ «Айова» не було заявником стосовно оскаржуваної реєстраційної дії та рішення, тобто остання вчинена за заявою іншої особи, спір щодо його оскарження є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено таку державну реєстрацію речового права на нерухоме майно з дотриманням вимог законодавства та чи заявлено вимогу про зобов`язання відповідачів зареєструвати аналогічне речове право за позивачем.
28. Оскарження рішень та дій щодо внесення записів про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій та рішень державного реєстратора з реєстрації за нею аналогічного права на цю ж земельну ділянку, що свідчить про приватноправовий характер цього спору.
29. Крім того, скасування державної реєстрації речового права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не вирішить остаточно спір між цими особами, оскільки в таких спорах перед судом постане питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких вчинено оскаржувані реєстраційні дії, а надання оцінки цивільно-правовим угодам виходить за межі компетенції адміністративного суду.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
30. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди помилково розглянули справу за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір у цій справі має приватноправовий характер.
31. Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах (постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі № 823/692/17 та інші).
32. У вказаних судових рішеннях Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.
33. Отже, доводи касатора щодо неналежності цієї справи до юрисдикції адміністративних судів є обґрунтованими.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
34. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими висновки судів про те, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
35. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 349 КАС (у чинній редакції) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
36. За правилами частини першої статті 354 КАС (у чинній редакції) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Висновки щодо розподілу судових витрат
37. За правилами частини шостої статті 139 КАС (у чинній редакції) якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
38. Ураховуючи наведене, підстав для зміни розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 356, 359 КАС (у чинній редакції), Велика Палата Верховного Суду
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс плюс» задовольнити частково.
2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року скасувати, провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач| |В. С. Князєв|
Судді:| | | |
|Н. О. Антонюк| |О. Б. Прокопенко|
|С. В. Бакуліна| |Л. І. Рогач|
|В. В. Британчук| |І. В. Саприкіна|
|Д. А. Гудима| |О . М . Ситнік|
|О . С . Золотніков| |В . Ю. Уркевич|
|Л. М. Лобойко| |О. Г. Яновська|
|Н. П. Лященко| | |
| | | |