Постанова Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 370/1226/15-ц

провадження № 61-6936св21 · суддя-доповідач: Русинчук Микола Миколайович · оприлюднено 24.12.2021

Інші документи у цій справі

Наявність окремої думки означає, що суд не був одностайним.

Правові позиції з цього рішення

⚠️ Це висновок колегії касаційного суду. Він не є обов'язковим ні для інших колегій, ні для судів нижчої інстанції — на відміну від висновків Великої Палати, об'єднаної та судової палати.

Погодження учасника справи на розгляд без його участі в конкретному судовому засіданні не тлумачиться як загальна згода на розгляд без його участі на всіх наступних засіданнях; у разі відкладення розгляду суд зобов’язаний повторно повідомити учасника про дату, час і місце наступного засідання.

Правовідносини: процесуальні відносини щодо повідомлення учасників про дату, час і місце судового засідання при відкладенні розгляду

до місця в тексті

За відсутності в матеріалах провадження будь‑яких відомостей про повідомлення учасника про конкретне судове засідання таке повідомлення не може вважатися належним.

Правовідносини: процесуальні відносини щодо доказування факту вручення повістки/повідомлення учаснику

до місця в тексті

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною; підсвічені нижче фрагменти — це те, з чого її взято, дослівно.

Текст рішення

Постанова

Іменем України

14 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 370/1226/15-ц

провадження № 61-6936св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічними позовами - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ,

відповідачі за первісним позовом та позивачі за зустрічними позовами - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач за первісним та зустрічними позовами - ОСОБА_4 ,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року у складі судді Тандира О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Сушко Л. П., Геращенка Д. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги

В серпні 2020 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на постанову приватного виконавця Наконечного І. М. від 17 серпня 2020 року про закінчення виконавчого провадження № 57575997, де боржником є ОСОБА_2 .

Заявник вважає, що оскаржувана постанова є передчасною та незаконною, оскільки ухвала суду першої інстанції, якою визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, заявником оскаржена та остаточного рішення по ній не ухвалено. Крім того, рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, є чинним, не скасованим, та станом на час закриття виконавчого провадження не виконано.

Просив скасувати постанову приватного виконавця від 17 серпня 2020 року про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 57575997, де боржником є ОСОБА_2 з виконання виконавчого листа Макарівського районного суду Київської області № 370/1226/15-ц від 01 березня 2018 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року скаргу задоволено.

Постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. від 17 серпня 2020 року про закінчення виконавчого провадження та припинення чинності арештів майна та коштів боржника у виконавчому провадженні № 57575997- скасовано.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що підставою винесення приватним виконавцем постанови від 17 серпня 2020 року про закінчення виконавчого провадження стала ухвала Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року, якою було, зокрема, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 370/1226/15-ц від 01 березня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 4 192 000,00 грн.

Однак постановою Київського апеляційного суду від 01лютого 2021 року зазначену ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню скасовано, як і скасовано постанову Київського апеляційного суду від 07жовтня 2020 року про залишення зазначеної ухвали без змін. Крім того, ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Оскільки судове рішення, на підставі якого закінчене виконавче провадження, скасовано, тобто воно не може створювати юридичних наслідків, і відповідно відпали підстави, що зумовили закінчення виконавчого провадження, воно підлягає продовженню, а постанова приватного виконавця підлягає скасуванню.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року залишено без змін.

В обґрунтування своїх висновків суд апеляційної інстанції зазначив, що після скасування постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року ухвали Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, відпала правова підстава, на якій ґрунтувалась оскаржена стягувачем постанова приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У липні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- апеляційним судом не було встановлено чи повідомлявся особисто ОСОБА_2 про судові засідання на 15 грудня 2020 року, на 29 січня та 05 лютого 2021 року, чи містить заява представника ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності положення, що всі подальші судові засідання з розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця можуть проводитись за його відсутності, чи тільки одне;

- у скарзі на постанову приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження ОСОБА_1 не посилався на постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року, якою суди першої і апеляційної інстанції обґрунтовували свої висновки про задоволення цієї скарги;

- суд першої інстанції, порушивши приписи статті 83 ЦПК України, в останньому судовому засіданні 05 лютого 2021 року прийняв до розгляду копію зазначеної постанови суду апеляційної інстанції без клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подання нових доказів та без обґрунтування неможливості подати нові докази у встановлений чинним законодавством.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження відповідач відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Відповідно до частин першої і другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, в разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання (пункт 1 частини другої статті 223 ЦПК України).

У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (частина дев`ята статті 128 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 128 цього Кодексу за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 від 29 січня 2021 року, в якій він просить розглядати скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця у виконавчому провадженні №57575997 без його участі, подана перед судовим засіданням, призначеним на 29 січня 2021 року, про явку в яке він був належним чином повідомлений (аркуші 60, 63 провадження №6/370/51/20 у справі №370/1226/15-ц).

Будь-яких даних про повідомлення ОСОБА_2 та/або його представника ОСОБА_6 про судове засідання, призначене на 05 лютого 2021 року, в якому постановлено оскаржувану ухвалу суду першої інстанції матеріали справи (аркуші, підшиті між протоколами судових засідань 29 січня і 05 лютого 2021 року) не містять.

Із змісту зазначеної заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 . Не випливає, що він погоджуваввся на розгляд справи без його участі у всіх судових засіданнях, а не в судовому засіданні, призначеному на 29 січня 2021 року. Навіть за наявності підстав вважати інакше, суд не звільняється від обов'язку повідомити учасника справи про наступне судове засідання в разі відкладення розгляду справи.

За таких обставин не можна вважати, що ОСОБА_2 та/або його представник ОСОБА_6 про судове засідання, призначене на 05 лютого 2021 року, були належним чином повідомлені.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі послався на те, що він і його представник не були повідомлені судом першої інстанції про розгляд справи в судовому засіданні 05 лютого 2021 року, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України зобов`язаний був скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, а не залишати це судове рішення без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права, її належить скасувати з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2021 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд до того ж суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий|В. І. Крат|

| |

Судді:|Н. О. Антоненко|

| |

|І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук |

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані Державної судової адміністрації України, CC BY 4.0). Первинний запис у реєстрі.