ОКРЕМА ДУМКА
судді Кравчука В.М.
19 вересня 2023 року
м. Київ
справа №823/1090/18
адміністративне провадження №К/9901/63744/18
На розгляді Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду перебувала справа за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішення.
І. СУТЬ СПРАВИ
1. У цій справі вирішувалося питання про можливість розгляду в порядку адміністративного судочинства позову Департаменту архітектури та містобудування міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування дії будівельного паспорту, виданого фізичній особі.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.10.2015 ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Черкаської міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта забудови належної йому земельної ділянки загальною площею 0,0506 га, розташованої у АДРЕСА_1 , для будівництва господарської будівлі з літньою кухнею.
3. 28.10.2015 Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування видано ОСОБА_1 будівельний паспорт № НОМЕР_1 (а.с.10).
4. 22.11.2017 уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693, направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.
5. За результатами перевірки складено акт від 22.11.2017, на підставі якого 01.12.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. прийнято рішення № 1289 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.10.2015 №955-бп.
6. Підставою для прийняття вищевказаного рішення стало те, що будівельний паспорт № НОМЕР_1 виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 1.4 розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, - наміри забудови не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
7. Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду.
ІІІ. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. У березні 2018 року Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернувся до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. про скасування рішення, в якому просив скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. від 01.12.2017 №1289.
9. До участі у справі було співвідповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - ДАБІ України) та третю особу, що бере участь у справі на стороні позивача - ОСОБА_1 .
10. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що скасований оскаржуваним рішенням №1289 будівельний паспорт був виданий за заявою ОСОБА_1 від 20.10.2015, який мав наміри забудови земельної ділянки, що відповідають Плану зонування території.
11. Відповідачі позовні вимоги не визнали. Зазначили, що за результатом планової перевірки встановлено, що будівельний паспорт № НОМЕР_1 видано не в межах дії Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 та він підлягає скасуванню, оскільки не відповідає положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме плану зонування території, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513 та Генерального плану, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505.
IV. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 у задоволенні позову відмовлено.
13. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що будівельний паспорт № НОМЕР_1 видано не в межах дії Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, тому такий підлягає скасуванню. Суд дійшов висновку, що будівельний паспорт не відповідає положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Плану зонування території, затвердженому Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513 та Генеральному плану, затвердженому Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505.
14. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.
15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що наміри забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідають Плану зонування території, оскільки ОСОБА_1 здійснює будівництво не нового об`єкта у зоні Ж-4п, а супутніх господарських будівель. Наміри забудови не порушують Плану зонування в частині поверховості забудови та не виходять за межі її території, не порушують дорожню мережу, комунікаційну, відповідають Генеральному плану та проектній документації.
V. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
16. ДАБІ України у касаційній скарзі просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
17. В обґрунтування касаційної скарги покликалося на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.
18. Скаржник вважав, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення головного інспектора будівельного нагляду, оскільки позивач видав будівельний паспорт на здійснення будівництва нового об`єкта у зоні Ж-4, яка, згідно з Планом зонування території міста Черкаси, не передбачає будівництва господарської будівлі з літньою кухнею та кімнатами відпочинку. Фактично, згідно намірів будівництва по бульв. Шевченка, 434 в м. Черкаси, планується забудова вільної частини земельної ділянки у зоні Ж-4 новим об`єктом, який збільшує невідповідність Зонінгу.
19. Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
VI. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД СУДОВОЇ ПАЛАТИ
20. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2022 справу передано на розгляд Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав у зв`язку з наявністю різних правових висновків Верховного Суду стосовно повноважень структурного підрозділу органу місцевого самоврядування на звернення з таким позовом до суду та висновків щодо належності такого спору до юрисдикції адміністративних судів, які викладено у постановах постановах від 18.10.2018 у справі №823/1004/18, від 12.02.2019 у справі №823/1089/18, від 23.09.2020 у справі №823/1050/18, від 30.11.2020 у справі №640/4296/20, від 09.12.2020 у справі №640/11699/19, від 22.07.2021 у справі №500/498/19, від 23.06.2022 у справі №818/2014/17, від 21.09.2022 у справі №823/1002/18, від 01.11.2022 у справі №823/1053/18.
21. Зокрема у постановах від 23.09.2020 у справі №823/1050/18, від 22.07.2021 у справі №500/498/19, від 23.06.2022 у справі №818/2014/17, від 21.09.2022 у справі №823/1002/18, від 01.11.2022 у справі №823/1053/18 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
« за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкта владних повноважень надано такому суб`єкту законом.
Таким чином, за загальним правилом один орган державної влади (його посадова чи службова особа) не може звертатися з позовом до іншого органу (її посадової особи), бо це означатиме позов держави до неї самої.
Винятком є компетенційний спір. Втім, хоча формально цей спір вирішується у позовному провадженні, по суті це не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів.
Під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.
При цьому, для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень, як позивач, повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду.»
22. Крім того, у вказаних постановах Верховний Суд дійшов висновку, що:
«…будівельний паспорт за своєю суттю є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт. У разі якщо він ще не вичерпав свою дію, впливає на права, обов`язки та інтереси саме його замовника, а не органу, що його видав.
З наведеного слідує, що, виходячи із чітко окреслених законодавством повноважень, Департамент архітектури та містобудування Черкаської міськради як об`єкт державного архітектурно-будівельного нагляду не наділений компетенцією звертатись до суду з позовом до органу, уповноваженого функціями державного архітектурно-будівельного нагляду при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій щодо скасування акту індивідуальної дії, який стосується третьої особи.».
23. Натомість у постановах від 18.10.2018 у справі №823/1004/18, від 12.02.2019 у справі №823/1089/18 Верховний Суд дійшов висновку про наявність у Департамента архітектури та містобудування Черкаської міської ради права звернення до суду з позовом до органу, уповноваженого функціями державного архітектурно-будівельного нагляду при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій щодо скасування акту індивідуальної дії, який стосується третьої особи.
24. Крім того, у постановах від 30.11.2020 у справі №640/4296/20 та від 09.12.2020 у справі №640/11699/19, правовідносини в яких є подібними до правовідносин у справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як суб?єкт владних повноважень вправі звертатись до суду з позовом про скасування рішення інспектора будівельного нагляду, яким скасовано будівельний паспорт, з метою захисту інтересів територіальної громади та виконання функцій, якими його наділено, у зв?язку з чим дійшов висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на такі спори.
25. Таким чином, проблемне питання, яке зумовило передачу справи на розгляд Судової палати, стосується наявності у позивача права звернення до суду з таким позовом та, відповідно, належність цієї справи до юрисдикції адміністративних судів.
VII. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ СУДОВОЇ ПАЛАТИ
26. У постанові від 19.09.2023 Судова палата дійшла висновку про те, що спір виник між двома суб`єктами владних повноважень, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, один з яких є одночасно й об`єктом державного архітектурно-будівельного нагляду, не є компетенційним, та оскільки у спірних правовідносинах Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, якому держава делегувала повноваження центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ДАБІ України) у галузі будівництва, зокрема щодо надання (отримання, реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт чинним законодавством не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про скасування рішення ДАБІ України про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки раніше виданого іншій особі (замовнику будівництва) цим об`єктом нагляду на виконання зазначених вище делегованих публічно - владних повноважень, таке рішення не може бути перевірено адміністративним судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України за зверненням до суду цього об`єкта нагляду (п. 74).
VIIІ. МОТИВИ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
27. Із зазначеним вище висновком Судової палати не згоден. Вважаю, що позивач у справі не має право на позов і провадження у справі слід було закрити, але з інших підстав.
28. Ключовим у справі є питання про право на звернення до суду та, відповідно, можливість розгляду в порядку адміністративного судочинства позову Департаменту архітектури та містобудування міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування дії будівельного паспорту, виданого фізичній особі.
29. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
30. Відповідно до ст. 41-1 цього Закону державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
31. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції України (суб`єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об`єкт нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
32. Правовідносини, що виникають між суб`єктом та об`єктом нагляду, носять публічно-владний характер.
33. Проте, у цих «наглядних» правовідносинах суб`єктом владних повноважень є лише ДАБІ України, оскільки саме вона здійснює публічно-владні управлінські функції, змістом яких є державний архітектурно-будівельний нагляд. Водночас, Департамент є об`єктом нагляду і у спірних правовідносинах владних повноважень не здійснює, тобто не є суб`єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
34. Відтак, звертаючись до суду, Департамент не є суб`єктом владних повноважень, а тому до нього не може бути застосовано п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України, який передбачає, що суб`єкт владних повноважень може звертатися до адміністративного суду у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
35. З огляду на це, висновок судової палати про те, що провадження у справі слід закрити через те, що позивач не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про скасування рішення ДАБІ України є помилковим.
36. На мою думку, спір між Департаментом та ДАБІ не підлягає розгляду в адміністративному суді з інших підстав.
37. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
38. З огляду на мету, адміністративне судочинство покликано, насамперед, захистити фізичних та юридичних осіб від суб`єктів владних повноважень, а не одних органів державної влади від інших.
39. Правовий статус органів державної влади визначається їх функціями, завданнями та повноваженнями, для виконання яких вони власне і створюються.
40. Законом України від 17.03.2011 № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» (далі - Закон "Про ЦОВВ") визначено організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України, їх територіальних органів, взаємодію між ними.
41. Відповідно до ст. 2 цього Закону міністерства діють за принципом єдиноначальності. Інші центральні органи виконавчої влади діють за принципом єдиноначальності, якщо інше не передбачено законом.
42. Єдиноначальність є одним із принципів організації публічної адміністрації і полягає в:
- наділенні керівника всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони діяльності підлеглих;
- наданні керівнику права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
- забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів.
43. Застосування принципу єдиноначальності забезпечує узгодженість державного управління у певній сфері, оперативне вирішення усіх питань, в т.ч. спірних.
44. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону «Про ЦОВВ» накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
45. Водночас єдиноначальність не виключає потреби оцінки правомірності наказів керівників - як з боку фізичних та юридичних осіб, так і з боку підлеглих. Однак правовий механізм оскарження таких наказів є різним.
46. Накази міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. (ч. 8, 9 ст. 15 Закону «Про ЦОВВ»). Ці особи можуть подати скаргу в позасудовому порядку відповідно до Закону України «Про звернення громадян, Закону України «Про адміністративну процедуру» або в порядку, передбаченому спеціальним законодавством (наприклад, Податковий кодекс України).
47. Накази міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України повністю чи в окремій частині (ч. 2, 3 ст. 23 Закону «Про ЦОВВ»).
48. Відповідно до п. 9 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563 акти територіальних органів міністерства можуть бути скасовані міністром повністю чи в окремій частині. Акти територіальних органів іншого центрального органу виконавчої влади можуть бути скасовані керівником центрального органу виконавчої влади повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням міністра, який спрямовує і координує діяльність відповідного центрального органу виконавчої влади, а також міністром у разі відмови керівника центрального органу виконавчої влади скасувати такий акт.
49. Таким чином, адміністративне законодавство передбачає правовий механізм вирішення конфліктів, що виникають у сфері публічного адміністрування між органами виконавчої влади, та можливість скасування незаконних правових актів вищестоящим органом. Ці питання вирішуються в позасудовому, адміністративному порядку, з урахуванням принципу єдиноначальності та субординації.
50. Важко уявити наслідки, якщо б територіальні підрозділи судилися з міністерствами, відділи - з управліннями та директоратами, а підлеглі - з керівниками щодо виконання наказів.
51. Вирішення спорів між органами державної виконавчої влади, що виникають у зв`язку із реалізацією владних управлінських функцій, допускається як виняток, лише у випадках, прямо передбачених законом (наприклад, компетенційні спори).
52. Необґрунтоване розширення кола спорів, що розглядаються адміністративними судами за зверненнями органів держави, призведе до втручання судової влади у сферу компетенції виконавчої влади.
53. У справі спір виник у зв`язку із виконанням дозвільних функцій у будівництві, до яких належить видача будівельного паспорту.
54. Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках.
Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи (п. 1, 3, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 408).
55. Таким чином, центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого входить захист інтересів держави (публічних інтересів) у сфері виконання дозвільних функцій у будівництві, є ДАБІ.
56. Департамент теж забезпечує виконання дозвільних функцій у будівництві. Однак природа його повноважень є іншою (похідною).
57. Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» розрізняє: (1) власні (самоврядні) повноваження виконавчих органів місцевих рад та (2) делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад (ст. 1).
58. Відповідно до п. 1 б) ч. 1 ст. 31 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: б) делеговані повноваження: 1) надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
59. Відповідно до ст. 27 Закону України № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
60. Таким чином, видача будівельного паспорту Департаментом містобудування ради є реалізацією делегованого повноваження, тобто повноваження центрального органу виконавчої влади - ДАБІ, який репрезентує та захищає інтереси держави у сфері виконання дозвільних функцій у будівництві.
61. У відносинах щодо видачі будівельного паспорту Департамент і ДАБІ, хоч формально є різними суб`єктами, але репрезентують один і той самий інтерес. Реалізуючи делеговані повноваження, тобто ті, які за законом належать іншому органу, Департамент по суті виступає представником цього органу. Однак суб`єктом, на який покладено захист публічного інтересу у сфері виконання дозвільних функцій у будівництві, залишається ДАБІ. Вони не мають відмінних інтересів у цій сфері.
62. Відповідно до ч. 2 ст. 76 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
63. Велика Палата Верховного Суду розглядала справу № 826/3115/17 за позовом Міністерства екології та природних ресурсів України та Державної регуляторної служби України, в якій позивач просив скасувати рішення суб`єкта владних повноважень, якому відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» він підзвітний і підконтрольний, і який, реалізуючи компетенцію у сфері нагляду за органами ліцензування, скасував рішення позивача як підконтрольного органу.
64. У тій справі ВПВС взяла до уваги, що згідно статтею 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» право судового оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) надано лише суб`єкту господарювання. Зважаючи на те, що право Міністерства екології та природних ресурсів України на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про скасування розпорядження Державної регуляторної служби України не закріплені у жодному нормативно-правовому акті, … Міністерство екології та природних ресурсів України у цій справі не має права на звернення до суду (п. 52-53 постанови ВПВС від 13.11.2019).
65. Правові відносини у справі, що розглядається, є подібними в тому, що теж виникли з приводу незгоди підзвітного та підконтрольного органу (об`єкта нагляду - Департаменту) з рішенням контролюючого органу (ДАБІ) про скасування рішення.
Між Державною регуляторною службою України та Міністерством екології та природних ресурсів України, як і між ДАБІ та Департаментом, немає відносин прямого підпорядкування, однак в обох випадках йдеться реалізацію контрольних (наглядових) повноважень за виконанням управлінських функцій підконтрольного органу.
66. З огляду на це, вважаю, що обставини цих справ є релевантними і, відповідно, висновки, наведені вищезгаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17 є застосовними у справі, що розглядається.
67. Застосовуючи їх в контексті обставин справи, вважаю, що, здійснюючи державний архітектурно-будівельний нагляд, ДАБІ може давати оцінку правомірності рішень та дій Департаменту, пов`язаних із реалізацією делегованих повноважень. Незгода Департаменту з такою оцінкою, що виявилася, зокрема, у скасуванні дії будівельного паспорта, не може бути підставою для звернення до суду, оскільки законом передбачено інший, адміністративний порядок вирішення таких спорів.
68. На мою думку, мотиви, наведені у цій окремій думці, у більшій мірі відповідають на ключове питання справи, ніж ті, які наведені у постанові палати.
Суддя В.М. Кравчук