Врегулювання обмежень транскордонної торгівлі, спричинених розбіжностями у практиці одорування
1. У випадку, коли заінтересовані оператори газотранспортної системи не можуть уникнути торговельних обмежень, спричинених розбіжностями у практиці одорування, а національні регуляторні органи визнають такі обмеження, такі органи можуть вимагати від заінтересованих операторів газотранспортної системи дійти згоди впродовж шести місяців, при чому серед можливих рішень є заміщення і зобов’язання створювати потік, для вирішення проблеми будь-яких визнаних обмежень. Заінтересовані оператори суміжних газотранспортних систем надають угоду своїм відповідним національним органам на затвердження.
2. Якщо після обумовленого в параграфі 1 шестимісячного періоду заінтересовані оператори суміжних газотранспортних систем не дійшли згоди або якщо національні органи вирішили, що дії угоди, запропонованої операторами суміжних газотранспортних систем, не достатньо для усунення обмеження, відповідні оператори газотранспортної системи у співпраці з національними органами повинні упродовж наступних 12 місяців визначити докладний план, що встановлює найрезультативніший за витратами метод усунення визнаного обмеження на конкретній точці транскордонного міжсистемного з’єднання.
3. З метою виконання зобов’язань, передбачених у параграфі 2, заінтересовані оператори газотранспортної системи повинні у послідовності викладу:
(a) розробляти варіанти усунення обмеження, для чого визначають і оцінюють:
(i) перехід до фізичного транскордонного потоку неодорованого газу;
(ii) можливість фізичного потоку одорованого газу в газотранспортну мережу для неодорованого газу або її ділянку та взаємопоєднані низхідні системи;
(iii) допустимий рівень одоранту для фізичного транскордонного потоку газу.
(b) спільно здійснити аналіз витрат і вигід технічно здійсненних варіантів, щоб визначити економічно ефективні рішення. В процесі такого аналізу необхідно:
(i) брати до уваги рівень техніки безпеки;
(ii) враховувати інформацію про обсяги газу, заплановані для транспортування, і про вартість необхідних капіталовкладень в інфраструктуру;
(iii) обумовлювати рознесення витрат і вигід за категоріями сторін, яких це стосується;
(b) розраховувати орієнтовний час на впровадження кожного з потенційних варіантів;
(c) проводити консультації з громадськістю і брати до уваги результати таких консультацій;
(d) подавати технічно можливі рішення, у тому числі систему відшкодування витрат та визначення термінів реалізації, на затвердження до національних органів.
Після затвердження національними органами таке рішення повинно бути імплементоване відповідно до пункту (e).
4. Якщо національні органи не затвердять жодного рішення, поданого відповідно до пункту (e) параграфа 3, впродовж шести місяців після його подачі, або якщо стосовні оператори газотранспортної системи впродовж 12 місяців відповідно до параграфа 2 не запропонували жодного рішення, реалізується переорієнтація на фізичний транскордонний потік неодорованого газу згідно з часовими рамками, затвердженими національними органами, але не довше ніж протягом чотирьох років. Після повної переорієнтації на неодорований газ, оператори газотранспортної системи повинні приймати рівні залишкової кількості одорантів у транскордонних потоках з їх послідовним зменшенням, які технічно неможливо оминути.