Управління транскордонними торговельними обмеженнями у зв’язку з різницею в практиках одоризації
1. Якщо обмеження на транскордонну торгівлю у зв’язку з різницею в практиках одоризації неможливо уникнути відповідними операторами газотранспортних систем та визнано національними органами влади, органи влади можуть вимагати від відповідних операторів газотранспортних систем укласти угоду протягом шести місяців, що може включати обмін та взяття зобов’язань щодо потоку, щоб вирішити будь-яке визнане обмеження. Відповідні суміжні оператори газотранспортних систем надають їхнім відповідним національним органам влади угоду на погодження.
2. Якщо між відповідними операторами газотранспортних систем не була укладена угода після завершення шестимісячного періоду, зазначеного в пункті 1, або якщо національні органи влади погоджуються, що запропонована відповідними суміжними операторами газотранспортних систем угода не є достатньо ефективною для усунення обмеження, відповідні оператори газотранспортних систем, у співпраці з національними органами, протягом наступних 12 місяців визначають детальний план, що визначає найбільш економічно ефективний метод для усунення визнаного обмеження в конкретній точці транскордонного міждержавного з’єднання.
3. З метою виконання зобов'язань згідно з пунктом 2, відповідні оператори газотранспортних систем мають послідовно:
(a) розробити варіанти усунення обмеження шляхом визначення та оцінки:
(i) перетворення в транскордонний фізичний потік неодоризованого газу;
(ii) потенційний фізичний потік одоризованого газу в неодоризовану газотранспортну систему або її частину та взаємозв'язані системи нижче по потоку;
(iii) прийнятний рівень одоранту для транскордонного фізичного потоку газу.
(b) спільно провести аналіз витрат та вигод технічно можливих варіантів визначення економічно ефективних рішень. Цей аналіз повинен:
(i) враховувати рівень безпеки;
(ii) включати інформацію про прогнозовані обсяги транспортованого газу та деталі витрат на необхідні інвестиції в інфраструктуру;
(iii) уточнити розбивку витрат і вигод між категоріями сторін, які зазнали впливу;
(c) дати оцінку часу впровадження для кожного потенційного варіанту;
(d) провести громадську консультацію та взяти до уваги результати такої консультації;
(e) представити можливі рішення, включаючи механізм відшкодування витрат, та терміни реалізації для погодження національними органами влади.
Коли рішення буде погоджено національними органами влади, це рішення буде реалізовано у відповідності до строків, визначених у підпункті (e).
4. Якщо національні органи влади не погоджують рішення, подані відповідно до підпункту (e) пункту 3, протягом шести місяців з моменту його подання, або якщо відповідні оператори газотранспортних систем не можуть запропонувати рішення протягом 12 місяців в рамках пункту 2, зміна у напрямку транскордонного фізичного потоку неодоризованого газу має бути впроваджена протягом строку, погодженого національними органами влади, але не більше чотирьох років. Після повного технічного переходу до неодоризованого газу оператори газотранспортних систем повинні прийняти технічно неминучі рівні послідовного зменшення залишкових кількостей одорантів у транскордонних потоках.