Врегулювання транскордонних торговельних обмежень, спричинених різною якістю газу
1. Оператори газотранспортної системи повинні співпрацювати для уникнення обмежень транскордонної торгівлі, спричинених різною якістю газу. Така співпраця, що її ініціюють і ведуть оператори газотранспортної систем під час стандартної експлуатації, може охоплювати, серед іншого, заміщення та змішування газу.
2. У випадку, коли заінтересовані оператори газотранспортної системи не можуть уникнути обмежень для транскордонної торгівлі, спричинених різною якістю газу, а національні регуляторні органи визнають такі обмеження, такі органи можуть вимагати від операторів газотранспортної системи виконання дій, зазначених у пунктах (а)-(e), упродовж 12 місяців у такій послідовності:
(a) спільно розробити технічно здійсненні варіанти, не змінюючи якісних характеристик газу, серед яких можуть бути зобов’язання щодо обсягів потоку та підготовки газу, з метою усунення такого визнаного обмеження;
(b) спільно здійснити оцінку економічної ефективності технічно здійсненних варіантів з метою визначення економічно ефективних рішень, в яких необхідно обумовити розподіл витрат та вигід серед категорій зацікавлених сторін;
(c) розрахувати орієнтовний час на впровадження кожного з потенційних варіантів;
(d) провести консультації з громадськістю з приводу виявлених здійсненних рішень і взяти до уваги результати таких консультацій;
(e) надати спільну пропозицію щодо усунення визнаного обмеження, у тому числі графік виконання, складений на основі аналізу витрат та вигід і результатів консультацій з громадськістю, їх відповідним національним регуляторним органам для погодження та іншим компетентним національним органам кожної залученої держави-члена для ознайомлення.
У випадку, коли заінтересовані оператори газотранспортної системи не дійшли згоди щодо рішення, кожен оператор газотранспортної системи невідкладно інформує про це свій національний регуляторний орган.
3. Перш ніж ухвалити рішення відповідно до пункту (e) параграфа 2, кожен національний регуляторний орган повинен порадитись з іншими регуляторними органами заінтересованих держав-членів. У процесі ухвалення рішення кожен національний регуляторний орган повинен зважати на висновки суміжних національних регуляторних органів, маючи на меті отримати узгоджене рішення на підставі взаємної згоди.