Управління транскордонними торговельними обмеженнями у зв’язку з різницею в якості газу
1. Оператори газотранспортних систем співпрацюють, з метою уникнення обмежень для транскордонної торгівлі у зв’язку з різницею в якості газу. Ці заходи, що ініціюються та здійснюються операторами газотранспортних систем у їхній стандартній діяльності, можуть включати, серед іншого, обмін та змішування.
2. Якщо для відповідних операторів газотранспортних систем неможливо уникнути обмеження для транскордонної торгівлі у зв’язку з різницею в якості газу і це визнано національними регуляторами, ці органи можуть вимагати від операторів газотранспортних систем протягом 12 місяців послідовно виконувати дії згадані в підпунктах (a)-(e)
(a) співпрацювати та розробляти технічно можливі варіанти, якими не передбачаються зміни до специфікацій якості газу, які можуть включати взяття зобов’язань щодо потоку та підготовку газу, з метою усунення визнаного обмеження;
(b) спільно провести аналіз витрат та результатів для технічно можливих варіантів для визначення економічно ефективних рішень, в якому буде визначено розбивку витрат та результатів між категоріями сторін, які зазнали впливу;
(c) дати оцінку часу впровадження для кожного потенційного варіанту;
(d) провести громадську консультацію щодо визначених рішень, які можливо реалізувати та взяти до уваги результати консультацій;
(e) представити спільну пропозицію для усунення визнаного обмеження, включаючи терміни виконання, на основі аналізу витрат та результатів, громадської консультації відповідним національним регуляторами для погодження та іншим компетентним національним органам кожної задіяної Договірної Сторони для інформування.
Якщо відповідні оператори газотранспортних систем не домовляться про рішення, кожен оператор газотранспортної системи повинен негайно інформувати свій національний регулятор.
3. Перш ніж прийняти рішення відповідно до підпункту (e) пункту 2, кожен національний регулятор має проконсультуватися з національними регуляторами відповідних Договірних Сторін. Приймаючи рішення, кожен національний регулятор повинен брати до уваги думку суміжних національних регуляторів з метою прийняття координованого рішення на основі взаємної згоди.