Про затвердження Інструкції зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт

МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

19.09.2022 № 380

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

15 листопада 2022 р.

за № 1410/38746

Про затвердження Інструкції зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт

Відповідно до пункту 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку мінерально-сировинної бази, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року № 301, пункту 8 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт, що додається.

2. Департаменту з питань управління відходами та екологічної безпеки (Роман ФІЛОНЕНКО) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Євгенія ФЕДОРЕНКА.

Міністр

Р. Стрілець

ПОГОДЖЕНО:

Голова

Державної служби геології та надр України

Голова Державної регуляторної служби України

Р. Опімах

О. Кучер

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

захисту довкілля

та природних ресурсів України

19 вересня 2022 року № 380

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

15 листопада 2022 р.

за № 1410/38746

ІНСТРУКЦІЯ

зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт

І. Загальні положення

1. Ця Інструкція встановлює склад, зміст, порядок складання, погодження та затвердження проєктів та кошторисів на проведення всіх видів геологорозвідувальних робіт (далі - ГРР) на об’єкті, у тому числі і робіт під час спорудження свердловин на нафту і газ на суші, на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України, а також під час спорудження спеціальних свердловин установками нафтового ряду, до яких віднесені свердловини для скиду промислових і стічних вод, відпрацьованої промивальної рідини; водозабірних свердловин; свердловин, які буряться на йод, бром, лужні, термальні води; для водопостачання, шахтоосушення, вентиляції, штучного закріплення ґрунтів; для цілей газозберігання та інших технічних цілей, робіт науково-технічного характеру, які виконуються за кошти державного бюджету.

2. Вимоги цієї Інструкції є обов’язковими при проєктуванні та визначенні кошторисної вартості ГРР, які виконуються за рахунок коштів державного бюджету на території України спеціалізованими підприємствами, установами, організаціями (далі - спеціалізовані підприємства) незалежно від форм власності.

3. Додаткові вимоги галузевої специфіки об’єктів геологічних досліджень встановлюються нормативними документами за погодженням із Державною службою геології та надр України, яка є замовником ГРР, які виконуються за кошти державного бюджету (далі - Замовник).

4. Виконавцями ГРР, які виконуються за кошти державного бюджету, виступають спеціалізовані підприємства, незалежно від форм власності, з якими укладені договори на проведення ГРР (далі - Виконавці).

5. Ця Інструкція поширюється на усіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності (далі - Проєктувальники) при складанні проєктно-кошторисної документації.

6. Проєктно-кошторисна документація (далі - ПКД) на проведення ГРР складається з проєкту та кошторису, які доповнюються графічними і текстовими додатками, і має відповідати законодавству України.

До складу ПКД входить також геологічне (технічне) завдання.

7. Геологічне (технічне) завдання є єдиним документом, який встановлює задачі з вивчення об’єкта сучасними методами та технічними засобами та містить інформацію про цільове призначення робіт, просторові межі об’єкта, основні оціночні параметри, основні геологічні (технічні) завдання, послідовність і методи їх виконання, очікувані результати та строки виконання робіт, форми звітної документації, найменування органу, який їх розглядає і затверджує.

Геологічне (технічне) завдання є основою для складання ПКД на проведення робіт на об’єкті та складається відповідно до Порядку проведення геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 1999 року № 83 (далі - Порядок № 83).

8. До ГРР, ПКД на які обов’язково складається відповідно до вимог цієї Інструкції, відносяться роботи, встановлені Порядком № 83.

II. Порядок складання ПКД

1. Загальні засади

1. Проєктування ГРР здійснюється на підставі виданого Замовником геологічного (технічного) завдання до початку виконання робіт за формою, визначеною Порядком № 83.

Під час спорудження окремих свердловин на нафту і газ, які враховані в основному кошторисі за укрупненими розцінками, до проєкту додатково надається:

склад даних і вимог до завдання на проєктування спорудження свердловин за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції;

протоколи про прийняття передпроєктних рішень та погоджень;

геологічний проєкт на об’єкт, до якого належить окрема свердловина.

2. Місце розташування об’єктів ГРР (у тому числі і спорудження свердловин на нафту і газ) в межах контуру дозвільної ділянки визначається геологічним проєктом за згодою відповідних органів місцевого самоврядування.

3. ПКД складається на об’єкт ГРР, яким вважається обмежена просторово (в разі необхідності і на глибину) ділянка, в межах якої різними видами та методами робіт вирішуються у встановлений строк цілісні за змістом задачі й проблеми, пов’язані з вивченням складу та будови надр, а також локалізації покладів корисних копалин.

При плануванні ГРР, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету, можуть виділятися такі окремі об’єкти:

родовища корисних копалин;

частини родовищ корисних копалин.

Частинами родовищ корисних копалин можуть вважатися:

ділянки, шахтні або кар’єрні поля, окремі поклади;

рудні або потенційні рудоносні поля;

рудні, вугленосні, нафтогазоносні або водоносні райони та структури (блоки, зони, площі);

окремі нафтогазоносні, рудоносні або водоносні горизонти;

крупні геологічні регіони (басейни) або їх частини з притаманними їм рисами геологічної будови, мінерагенії, характеру ендогенних або екзогенних процесів;

окремі площі в межах планшетів міжнародного топографічного розграфлення для геологічного та іншого спеціального картування;

площі (ділянки) будь-якого розміру та форми для виконання в їх межах спеціальних робіт і досліджень;

окремі глибокі свердловини на нафту та газ або групи таких близько розташованих свердловин;

окремі параметричні або опорні свердловини;

окремі глибокі (надглибокі) свердловини для наукового вивчення будови глибоких шарів земної кори;

територія регіонального геологічного вивчення загальнодержавного рівня; окремі види робіт при геологічному вивченні для впровадження у виробництво нових або вдосконалених технічних засобів та сучасних технологій;

регіони збору матеріалів для здійснення державного геологічного контролю, які виділяються з метою вирішення в установлений строк цілісних за змістом задач та проблем.

4. Геологічні (технічні) завдання, які вирішуються на об’єкті, враховують вимоги методичних рекомендацій щодо їхнього проведення, вимоги промисловості до якості мінеральної сировини, Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432.

Замовник визначає необхідність подання Виконавцем геолого-економічного обґрунтування (далі - ГЕО), техніко-економічної доповіді (далі - ТЕД), техніко-економічного обгрунтування (далі - ТЕО), техніко-економічного міркування (далі - ТЕМ).

В проєкті на проведення ГРР зазначаються: дослідження, до яких належать вивчення результатів раніше проведених робіт, передпольові роботи, проєктування, маршрути, проходка виробок, спостереження, вимірювання, описування, відбір і обробка проб, лабораторні та технологічні дослідження, камеральна обробка матеріалів, моделювання залягання, картоскладальні та тематичні роботи, наукове супроводження всіх видів ГРР, що проєктуються з метою одержання нової інформації, під час проведення робіт з ліквідації польових робіт, транспортного обслуговування, топографо-геодезичного, маркшейдерського, метрологічного забезпечення, зведення тимчасових будівель і споруд, оформлювальних та видавничих робіт.

5. ПКД може містити кошторисні розрахунки на зведення будівель і споруд на стаціонарних базах спеціалізованих підприємств - Виконавців ГРР, які складено згідно з правилами, що діють на час проєктування об’єктів капітального будівництва.

6. На одному об’єкті ГРР не може діяти одночасно більше одного проєкту та кошторису. Якщо виникає необхідність виконання робіт на окремих ділянках об’єкта або окремих видах робіт і досліджень поряд з Виконавцем, іншими підрядниками, на такі роботи складаються розрахунки вартості цих робіт. Розрахунки на проведення договорів підряду підтверджуються документами про вартість робіт, яка включається до загальної кошторисної вартості об’єкта.

7. У ПКД враховуються:

ефективне використання фінансових ресурсів у проведення ГРР на об’єкті;

реалізація новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, впровадження укрупнених монтажних блоків обладнання, будівельних конструкцій і виробів високої готовності і монтажної придатності, організації виробництва та праці;

використання економічно ефективних транспортних схем завезення матеріалів, конструкцій і обладнання на місце проведення ГРР;

раціональне використання земель, заходів охорони навколишнього природного середовища, які виключають забруднення атмосфери, морів, водоймищ і ґрунту шкідливими викидами та стоками;

забезпечення сейсмостійкості, вибухової та пожежної безпеки;

автоматизація систем управління технологічними процесами;

забезпечення належних умов праці і техніки безпеки на об’єкті.

8. Інженерні розрахунки, розрахунки техніко-економічних показників ПКД та визначення вартості ГРР виконуються в автоматизованому режимі із застосуванням засобів обчислювальної техніки, що забезпечує прискорення, підвищення якості та точності розрахунків, створення можливості швидкого доступу до первинної та довідково-нормативної інформації, її аналізу або оперативного коригування. Результати розрахунків подаються в табличній формі.

2. Геологічне (технічне) завдання

Геологічне (технічне) завдання надається Замовником Виконавцю на кожний об’єкт ГРР і є основою для складання ПКД, а також для визначення повноти та якості результатів робіт при їх прийманні.

Можливе поєднання окремих стадій ГРР в одному геологічному (технічному) завданні та визначення строків завершення окремих етапів, що мають значення для оперативної оцінки перспектив з визначенням порядку документування та розгляду проміжних результатів.

До геологічного (технічного) завдання можуть додаватися (за наявності) оглядові карти, виписки з вимог промисловості до якості сировини та інші документи, що ілюструють і підтверджують основні положення завдання.

4. Геологічне (технічне) завдання підписується керівником структурного підрозділу з питань геології, затверджується Головою Науково-технічної ради (далі - НТР) Замовника та засвідчується печаткою.

3. Загальні вимоги до побудови проєкту

1. Проєкти розробляються в обсязі та складі, достатньому для виконання геологічного (технічного) завдання, визначення оптимальних обсягів робіт, потреб в обладнанні, конструкціях і матеріалах, кошторисної вартості ГРР.

Розділи проєкту викладаються в чіткій і лаконічній формі, а наведені в них показники і результати інженерних розрахунків оформляються у вигляді переліків або таблиць. До складу ПКД, що передається на затвердження Замовнику, не включаються інженерні розрахунки, а також матеріали інженерних досліджень.

2. У випадках виконання при проведенні ГРР на об’єкті їх наукового супроводження чи науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, у процесі проєктування і виконання ГРР, в матеріалах проєкту наводиться їх перелік.

3. Проєктувальник забезпечує якість, техніко-економічний рівень проєкту вцілому і єдність викладення та оформлення матеріалів усіх розділів проєкту відповідно до вимог цієї Інструкції.

4. Структурні елементи проєкту

1. Проєкт на ГРР складається з текстової частини, табличного матеріалу, графічних і текстових додатків.

Текстова частина проєкту поділяється на такі розділи:

титульний аркуш;

копія геологічного (технічного) завдання;

зміст;

вступ;

географо-економічна та геологічна позиція об’єкта робіт;

огляд, аналіз та оцінка результатів раніше проведених робіт (за їх наявності);

геологічна, гідрогеологічна, геохімічна, геофізична та інші необхідні характеристики об’єкта робіт;

обґрунтування методики, обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються;

очікувані результати робіт;

організаційно-технічне забезпечення проведення робіт на об’єкті;

охорона надр і навколишнього природного середовища, охорона праці та техніка безпеки;

метрологічне забезпечення робіт;

розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються;

відомості про державну реєстрацію робіт;

список використаної літератури.

Для робіт під час спорудження окремих свердловин на нафту і газ включаються додаткові розділи:

пояснювальна записка;

організація спорудження бурової установки;

роботи з ліквідації або консервації свердловин.

2. Розділи, підрозділи, пункти і підпункти проєкту нумеруються арабськими цифрами у порядку зростання. Номер підпункту або пункту включає номер розділу і порядковий номер підпункту або пункту, відокремлені крапкою.

Зміст кожного розділу визначається характером об’єкта робіт.

3. У розділі «Вступ» проєкту обґрунтовується вибір об’єкта.

4. У розділі «Географо-економічна та геологічна позиція об’єкта робіт» проєкту наводяться відомості про адміністративно-територіальне розташування території (область, район), геолого-структурну прив’язку, кліматичні умови (температура повітря, to С (середньорічна, максимальна літня, мінімальна зимня); середньорічна кількість опадів (мм); максимальна глибина промерзання ґрунту (м); товщина (см) снігового покриву; тривалість опалювального періоду на рік (діб); тривалість зимового періоду на рік (діб); азимут переважного напряму вітру (градус); найбільша швидкість вітру (м/с); метеорологічний пояс (при роботі в межах виключної (морської) економічної зони України); кількість штормових днів (при роботі в межах виключної (морської) економічної зони України); наявність територій та об’єктів природно-заповідного фонду та територій Смарагдової мережі; відомості про рельєф і стан місцевості, потужність ґрунтового шару, рослинний покрив, класифікацію, групу і стан ґрунтів, шляхи сполучення і характер покриття, гідрографію, інші показники, які обґрунтовують, в разі потреби, відхилення від нормалізованих умов проведення ГРР, врахованих нормами; розміри відведених в користування земельних ділянок для спорудження свердловин, комунікацій, електропередачі, а також під’їзних доріг до свердловин; джерела і характеристики водо і енергопостачання, зв’язку; наявність місцевих будівельних матеріалів.

За необхідності додається оглядова карта району робіт у географічних координатах з нанесеними на неї адміністративними межами, шляхами сполучення та відстанями між пунктами базування і проведення робіт, яка ілюструє виклад загальних відомостей про об’єкт і район робіт, а також дає можливість скоротити текст розділу.

5. Розділ «Огляд, аналіз та оцінка результатів раніше проведених робіт (за їх наявності)» проєкту наповнюється матеріалами, необхідними для обґрунтування методики та обсягів робіт, що проєктуються, а також критичним аналізом інтерпретації результатів раніше виконаних досліджень, які впливають на напрямки та вибір методики робіт, що проєктуються.

Перелік виконаних робіт повинен бути, за можливості, замінений схемами, картограмами вивченості, таблицями.

Обґрунтовується необхідність повторення (дублювання) раніше виконаних робіт і можливості супутнього комплексного вивчення об’єкта.

6. У розділі «Геологічна, гідрогеологічна, геохімічна, геофізична та інші необхідні характеристики об’єкта робіт» проєкту зазначаються:

дані про геологічну будову району, де розташований об’єкт (наводяться тільки в тих межах, які впливають на вибір об’єкта), обґрунтування методики та обсягів робіт, що проєктуються. Поряд з описом стратиграфії, літології, тектоніки, гідрогеологічних умов наводяться відомості про корисні копалини, перспективні геофізичні та геохімічні аномалії, їхній зв’язок з геологічною будовою надр, особливості залягання, тріщинуватості, обводнення та загазованості гірських порід, наявність зон аномального тиску, які впливають на технологію буріння свердловин, проведення гірничих, геофізичних та інших робіт;

дані з розрізу свердловин: літолого-стратиграфічна характеристика і фізико-механічні властивості гірських порід, геокріологічна характеристика, тиск (поровий, пластовий, гідророзриву) і температурні характеристики, можливі ускладнення при бурінні, кріпленні і випробуванні свердловини (поглинання промивальної рідини, обсипання і обвали стінок свердловин, нафтогазопроявлення, прихватонебезпечні зони, текучість породи і інші можливі ускладнення).

Текст розділу може супроводжуватися картами, планами, розрізами, таблицями, що додаються до проєкту.

7. Розділ «Обґрунтування методики, обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються» включає:

вимоги з проведення різних видів ГРР, їх комплексного та послідовного проведення;

розрахунки проєктних обсягів робіт у фізичному вимірі (м, км, м - 3 тощо) за категоріями складності, а також технічні характеристики виробок: глибини, діаметри та конструкції свердловин, перетини й протяжність (глибина) гірничих виробок, тривалість випробувань на продуктивність, відкачок і спостережень, обсяги й види відбору проб, модифікації та параметри геофізичних досліджень, масштаби картування, довжини маршрутів;

опис про адміністративно-територіальне розташування глибоких свердловин, які споруджуються за проєктом, номери свердловин, розташування (суша, континентальний шельф, межі виключної (морської) економічної зони України), глибина моря на точці буріння, межа буріння, призначення свердловин, проєктний горизонт, проєктна глибина по вертикалі і стовбуру, кількість об’єктів випробування в колоні і відкритому стовбурі, вид свердловини (вертикальна, похило-спрямована, кущова); тип профілю, азимут буріння (градус), максимальний зенітний кут (градус), максимальна інтенсивність зміни зенітного кута (град/10 м), глибина по вертикалі покрівлі продуктивного (базисного) пласта (м), допустиме відхилення заданої точки входження в покрівлю продуктивного (базисного) пласта від прийнятого положення (радіус круга допуску, м), категорія свердловини, металоємність конструкції свердловини (кг/м); вид і спосіб буріння; вид приводу; вид спорудження (первинне, повторне, перетягування); тип бурової установки, тип вишки, наявність механізмів автоматизованого спуску-підйому; максимальна маса колони (т) (обсадної, бурильної) та сумарна (при спуску секцій); тип установки для випробування, тривалість циклу спорудження свердловин (діб), в тому числі, тривалість будівельно-монтажних, підготовчих робіт до буріння, буріння і кріплення, випробування у відкритому стовбурі та експлуатаційній колоні; проєктна швидкість буріння; вартість повернення матеріалів; загальні відомості про конструкцію свердловин; наявність і характеристика центральної бази виробничого обслуговування; перевалочні бази, підбази; наявність і потужність труборемонтних баз і майданчиків, тампонажної організації (цеху); середньорічна кількість працюючих в нафтогазорозвідувальній експедиції, верстатів в бурінні і випробуванні, розрахована виходячи з проєктних швидкостей буріння за робочими проєктами на спорудження свердловини в даному році з виділенням верстатів турбінного буріння (у випадках, коли одна база одночасно обслуговує дві і більше бурових організацій, надаючи їм послуги з утримання бурового обладнання, турбобурів і бурильних труб, наводяться дані про загальну кількість працюючих верстатів в бурінні і випробуванні, які обслуговуються цією базою); час перебування турбобура на вибої (у відсотках) і час механічного буріння (довбань) в інтервалах роботи на воді (у відсотках); тривалість чергування трактора на буровій (годин), роботи бульдозера для планування майданчика під цементувальну техніку; утримання польової лабораторії з контролю параметрів промивальної рідини в інтервалах буріння і випробування свердловини; форма оплати праці бурової бригади; кількість робітників, зайнятих заготовкою і обробкою промивальної рідини, робітників з обслуговування бурових (слюсарі і електромонтери), режим їх роботи; стан зв’язку, обсяги вивезення, захоронення і викиду відходів буріння (відпрацьована промивальна рідина, шлам, стічні води, нафтопродукти, інші відходи);

обґрунтування конструкцій свердловин, характеристика і облаштування шахтного напряму (діаметр труб, їх довжина, маса); глибина спуску обсадних колон і окремих частин колон, які спускаються; їх назва, діаметри, товщини стінок, група виконання і маса обсадних труб, діаметр стовбура свердловини, типи з’єднань обсадних труб, висота підйому цементу за колонами; техніко-технологічні заходи, передбачені під час спорудження свердловини за проєктною конструкцією, максимально допустимий гідродинамічний тиск у відкритому стовбурі свердловини при проведенні технологічних операцій. Для обґрунтування конструкції свердловини (кількість колон, глибини спуску колон) додається графік сполучених тисків. При цьому, інтервали і глибини свердловин вказуються по стовбуру свердловини, глибини свердловин визначаються від поверхні столу ротора;

типи (параметри) промивальних рідин; компонентний склад з характеристиками компонентів; норми витрат рідини і її компонентів; потреба в рідині і компонентах для його обробки і поважчання за інтервалами глибин; обладнання для приготування і очищення промивальних рідин (назва, типорозмір, ступінчастість очищення за інтервалами глибин).

Оптимальність вибраної методики та обсягів робіт по можливості обґрунтовуються порівнянням варіантів, розрахунками вартості основних видів робіт за укрупненими показниками, які враховують обсяги допоміжних і супутніх робіт та витрат, приведених до одиниці обсягу основного виду робіт.

Для похилоспрямованих свердловин визначається профіль стовбура.

При цьому, витрати промивальної рідини визначаються з урахуванням її об’єму в шахтному напряму, а при роботі на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України - з урахуванням її об’єму у колонах морського стояка; під час спорудження свердловин вахтовим методом норми витрат промивальної рідини приймаються за районами (регіонами, областями) ведення робіт і розраховуються Виконавцем при проведенні робіт вахтовим методом.

Наводяться способи, режими буріння; розширення, проробки, калібрування стовбуру свердловини; інтервали відбору керна; розбурювання цементного стакану; швидкості виконання технічних операцій; компоновка низу бурильної колони, що застосовується; потрібна кількість і сумарна маса елементів компоновки низу бурильної колони; результати розрахунку бурильних колон і потреби в бурильних трубах; оснастка талевої системи; режим роботи бурових насосів; розподіл втрат тиску в циркуляційній системі; гідравлічні показники промивання.

До компоновки низу бурильної колони включаються всі елементи, встановлені від вибою свердловини до бурильних труб, у тому числі: долота; колонкові долота; вибійні двигуни; калібратори; стабілізатори; маховики; розширювачі; центратори; труби поважчанні бурові; відхилювачі бурильної труби спеціального призначення. Маса труб розраховується виходячи з діючих стандартів на труби нафтового сортаменту (бурильні, обсадні, насосно-компресорні труби та інші), витрати доліт розраховуються від початку інтервалу першого довбання.

Наводяться результати розрахунку обсадних колон на міцність, включаючи дані про способи розрахунку з поверхневих тисків і опресування обсадних колон; розподіл збитків тисків за довжинами колон, номенклатурою труб, які використовуються при розрахунку; дані про характеристики рівно міцних секцій обсадних колон і сумарна маса обсадних труб; технологічна оснастка обсадних колон, включаючи параметри елементів оснастки і інтервали їх установки, а також загальна потреба стосовно кожної колони; режими спускання обсадних колон і способи ущільнення різьбових з’єднань; результати розрахунку опресування обсадних колон. Щодо цементування обсадних колон вказується спосіб, схема обв’язки, ступінчастість з глибиною установки муфти, висота підйому цементу за кожною секцією, що окремо цементується, і висота цементного стакану. Наводиться характеристика рідини для цементування і складові компоненти, включаючи буферну, тампонажну і протискувальну рідину, норми витрат компонентів для їх приготування, час схоплювання і очікуване затвердіння цементу, технологічні операції при цементуванні і режими роботи цементувальних агрегатів, тривалість їх роботи, потрібну кількість цементувальної техніки і матеріалів; специфікацію обладнання устя свердловини із зазначенням допустимого робочого тиску і тиску опресування. Додається розрахунок обсадних колон та їх цементування.

Наводяться дані про тривалість і режим роботи пластового випробувача, який спускається на трубах при роботі у відкритому стовбурі, включаючи об’єкт випробування (номер, глибина нижньої межі, м), кількість об’єктів, що випробовуються одночасно, види операцій, характеристика пластового випробувача, склад компонування, підготовчо-заключні роботи, кількість проб і циклів промивання, інтервал, швидкість і спосіб проробки, тривалість випробування об’єкта, розрахована для бурової бригади і бригад з випробування свердловин пластовими випробувачами; режим роботи пакера; режими випробування об’єкта, параметри зумпфу і хвостовика, дані про тривалість роботи випробувача пластів, який спускається на кабелі у відкритому стовбурі свердловини (номер об’єкта, інтервал залягання об’єкта, кількість проб, що відбираються (шт.), тривалість (діб).

Наводяться дані з випробування та інтенсифікації продуктивних горизонтів в експлуатаційній колоні для кожного об’єкта, параметри насосно-компресорної труби, включаючи глибини установлення і характеристики рівно міцних секцій труб, їх потреба, інтервали глибин і характеристики рідини для установки цементних мостів, потрібна кількість цементувальної техніки і матеріалів для установки цементних мостів; результати розрахунку тривалості випробування на об’єктах; тривалість роботи агрегатів і кількість викликів, потрібна кількість матеріалів для випробування в експлуатаційній колоні за об’єктами. При випробуванні газових і газоконденсатних свердловин, коли у встановленому порядку передбачається відпрацювання свердловини на факел, наводиться час відпрацювання, а також витрати газу за цей час. Витрати води для встановлення прийнятності пласта і витрати матеріалів визначаються виходячи з місцевих норм на пробне закачування води в пласт і тривалості цих робіт.

Вказуються види операцій з контролю, обсяги робіт з дефектоскопії обладнання та інструменту, які проводяться із застосуванням пересувної дефектоскопічної лабораторії, обсяги робіт, режими і техніка опресування бурильного інструменту.

Вибір комплекту бурового обладнання, додаткового до нього обладнання, вишки і відповідних до них конструктивних вузлів привишкових споруд проводиться у відповідності до вимог технології буріння і кріплення свердловин у залежності від виду енергії, глибини і конструкції свердловини та виду досліджень у свердловинах.

Обсяги споруджувальних і монтажних робіт приймаються для кожного варіанту, при включенні до проєкту свердловин, які мають різні комплекти бурових установок, додаткове обладнання, конструктивні вузли привишкових споруд, види енергії, спеціальні установки для випробування. При необхідності приймається спеціальна установка, обсяги робіт, обладнання, конструктивні вузли привишкових споруд для випробування свердловини.

Складовою частиною розділу є карти геологічного змісту, плани та схеми розміщення проєктних виробок, проєктні розрізи та профілі, стратиграфічні та літологічні колонки, які замінюють собою або доповнюють текст і додаються до проєкту.

Під час спорудження свердловин на нафту і газ додатково додаються схеми: розташування фундаментів під бурову установку, додаткового обладнання і привишкових споруд; розташування (монтажу) бурового обладнання і привишкових споруд; розташування (монтажу) комунікацій бурового обладнання; розташування обладнання при цементуванні свердловини; обв’язки устя свердловини при бурінні і випробуванні; розташування (монтажу) обладнання для випробування свердловин на продуктивність; розташування фундаментів під обладнання для випробування свердловин на продуктивність.

Не допускається розроблення ПКД без інженерних вишукувань на нових земельних ділянках, де мають проводитися ГРР.

Вказані схеми не розробляються і не наводяться в проєкті, якщо є типові схеми, затверджені у встановленому порядку, наводяться лише посилання на відповідні схеми і дати їх затвердження.

Вибрана методика та обсяги робіт повинні забезпечувати супутнє комплексне і всебічне вивчення об’єкта.

8. Розділ «Очікувані результати робіт» містить:

перелік основних завдань, які повинні бути вирішені в результаті проведення робіт, що проєктуються;

вибрані методи, способи і види робіт та їх обсяги;

обґрунтування кількісних показників виявлення ресурсів або приросту запасів корисних копалин чи переведення їх у більш високі категорії в результаті проведення пошуково-оціночних робіт або розвідки родовищ корисних копалин;

техніко-економічні дані щодо результатів виконаних робіт, оцінки ефективності фінансових вкладень;

найменування, вид і склад звітних матеріалів, строки та технічні засоби їх оформлення, визначення кінцевої інстанції їх апробації.

9. Розділ «Організаційно-технічне забезпечення проведення робіт на об’єкті» містить:

обґрунтування особливостей проведення ГРР на об’єкті та заходів для їх забезпечення;

перелік структурних підрозділів Виконавця, які планується залучити до виконання робіт на об’єкті, кількість польових сезонів, порядок і узгодженість виконання підрядних робіт сторонніми підприємствами;

обґрунтування видів технічних засобів і технології робіт, що проєктуються, використання досягнень науки і техніки, зразків нової техніки, технології і прогресивних матеріалів, передового досвіду організації робіт;

показники буріння і завершення спорудження свердловин в порівнянні з показниками кращих вітчизняних і зарубіжних аналогів;

для видів робіт і витрат, техніка, технологія та умови проведення яких відповідають тим, що враховані збірниками укрупнених кошторисних норм (далі - ЗУКН), наводяться посилання на них. У разі відсутності затверджених проєктно-кошторисних норм, а також при суттєвих відхиленнях складу (змісту), техніки, технології та умов проведення робіт від прийнятих у чинних проєктно-кошторисних нормах, для їхнього коригування шляхом застосування поправочних коефіцієнтів або обґрунтування величини тимчасових місцевих норм, наводяться характеристики та розрахунки для кожного виду таких робіт;

заходи, що забезпечують проведення ГРР: організація та ліквідація польових робіт (якщо вони передбачаються), проведення лабораторних і камеральних робіт, транспортне обслуговування, енергопостачання, водопостачання, зв’язок, можливість розміщення персоналу на період проведення польових робіт в орендованих приміщеннях, необхідність зведення виробничих будівель і споруд, приміщень для житла та культурно-побутових потреб персоналу, організація харчування працівників в польових умовах, матеріально-технічного забезпечення;

обґрунтування організації технічного водопостачання та приготування промивальних рідин, а також заходів, що забезпечують заданий вихід керна в інтервалах залягання корисної копалини, в приконтактних зонах та інших інтервалах розрізу;

при повторному використанні будівель, які були побудовані раніше, в кошторисну документацію включаються витрати на їх розбирання, перевезення і спорудження на новому місці та ремонтно-відновлювальні роботи;

обґрунтування економічної доцільності спорудження тимчасових будівель і споруд в одному пункті, які призначені для обслуговування декількох близько розташованих розвідувальних чи експлуатаційних площ;

спосіб ліквідації свердловин, розраховуються витрати необхідних додаткових матеріалів, пристроїв, що забезпечують надійну ізоляцію розкритих свердловинами інтервалів водоносних горизонтів;

обґрунтування обсягів та способів спорудження й перевезень бурових вишок і будівель, особливостей монтажу та демонтажу бурового устаткування, самохідних установок, пересувних електростанцій, необхідності будівництва ліній електропередач (далі - ЛЕП), трансформаторних підстанцій, насосних станцій і станцій для приготування промивальних рідин;

обґрунтування утримання в міжсезонний період та поточного ремонту самохідної плаваючої бурової установки (далі - СПБУ), напівзануреної плаваючої бурової установки (далі - НПБУ), бурових суден і суден забезпечення, які зайняті на спорудженні розвідувальних свердловин на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України.

Характеристики нормативних вимог і складу робіт, які враховано кошторисними нормами, наводяться без будь-яких обґрунтувань у табличній формі.

При бурінні свердловин в умовах відомих з досвіду раніше проведених робіт геологічного розрізу, де виділяються інтервали залягання гірських порід, які ускладнюють процес буріння, або інтервали пересікання підземних гірничих виробок наводяться:

обґрунтування витрат на застосування заходів з попередження геологічних ускладнень у свердловинах, а саме: спеціальні технології буріння, кріплення стінок свердловин обсадними трубами, цементними розчинами, сумішами, що швидко схоплюються, застосування обважнених промивальних розчинів, тампонаж глиною, причому ці операції проводяться при досягненні свердловинами обумовлених проєктом глибин залягання певних гірських порід, не очікуючи виникнення ускладнень;

обґрунтування і розрахунок додаткових витрат часу, праці та матеріальних ресурсів на попередження геологічних ускладнень у свердловинах. Витрати на ліквідацію непередбачених геологічних ускладнень у проєкті не розраховуються.

Витрати на буріння свердловин на воду для потреб водозабезпечення розвідувальних та інших свердловин, у тому числі установками нафтового ряду, відображається в розрахунках до проєкту.

Під час спорудження свердловин обґрунтовуються земляні роботи, спорудження амбарів для технічних потреб, буровибухові роботи, влаштування під’їзних шляхів, переїздів, мостів, вертолітних майданчиків, трубопроводів (протяжність трубопроводів від джерела постачання до свердловини визначається до умовної точки (колодязь) на майданчику бурової, розташованої до 30 м від свердловини); установка гідрантів, засувок, компенсаторів, колодязів; ізоляція трубопроводів; монтаж лінії зв’язку, низько- і високовольтних повітряних або кабельних ЛЕП (передбачаються роботи з влаштування підвідних ЛЕП від розподільчих підстанцій або ЛЕП, що близько проходять); влаштування трас для перетягування обладнання і металоконструкцій, водоводів від центральних ліній або від індивідуальних джерел водопостачання (свердловини на воду), а також інші види робіт, обумовлені конкретними умовами спорудження, підготовчі роботи до перегону, зняття, установлення СПБУ на місці буріння свердловини, обсяги підготовчих робіт до спорудження свердловин на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України, які наводяться відповідно до додатка 2 до цієї Інструкції.

Окремо передбачаються роботи з установлення вишки, якщо вона не входить до складу комплекту бурової установки.

Обсяги робіт під час спорудження свердловин (свердловини) наводяться відповідно до додатка 3 до цієї Інструкції.

Характеристика теплофікаційної котельної установки наводиться відповідно до додатка 4 до цієї Інструкції.

При виконанні підготовчих робіт до спорудження свердловин і будівельно-монтажних робіт підрядними організаціями, в цьому підрозділі передбачаються також обсяги цих робіт.

Проєктна тривалість спорудження свердловини включає тривалість будівельно-монтажних робіт, підготовчих робіт до буріння, буріння і кріплення, випробування в процесі буріння і після кріплення в експлуатаційній колоні. Тривалість спорудження свердловин обраховується в добах з точністю до одного знака після коми.

Тривалість спорудження свердловин визначається відповідно до галузевого стандарту України «Охорона довкілля. Спорудження розвідувальних і експлуатаційних свердловин на нафту та газ на суші» № 41-00032626-00-007-97, затвердженого наказом Держкомгеології України та Держнафтогазпрому України від 24 грудня 1997 року № 154/263.

10. У розділі «Охорона надр і навколишнього природного середовища, охорона праці та техніка безпеки» проєкту обґрунтовуються особливості проведення ГРР на об’єкті з урахуванням вимог Земельного кодексу України, Кодексу України про надра, Водного кодексу України, Лісового кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Гірничого закону України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, а також нормативно-правових актів з охорони праці та техніки безпеки.

При проєктуванні ГРР, в процесі їх проведення забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання відтворення і охорона природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Роботи щодо спорудження свердловини та інші необхідні роботи з використання надр здійснюються на підставі геологічного проєкту і проєкту свердловини (у тому числі оцінки впливу на довкілля), які розробляються на підставі договорів із Замовником.

Проєктом при вирішенні питань розміщення, проходки та ліквідації свердловин, закопушок, шурфів, канав і траншей, шахт, штолень та інших підземних гірничих виробок передбачаються заходи щодо попередження шкідливого впливу робіт на навколишнє природне середовище, щодо збереження родовищ корисних копалин, охорону їх від затоплення, обводнення, пожеж і від інших чинників, які знижують якість корисних копалин та промислову цінність родовищ або ускладнюють їхню розробку.

У проєктах передбачаються заходи з охорони підземних вод від забруднення та виснаження у зв’язку з проходкою пошукових і розвідувальних свердловин, гірничих виробок, а також збереження свердловин, що експлуатуються та заходи з охорони надр і навколишнього природного середовища, а саме:

узгодження в установленому порядку використання земельних ділянок при проведенні ГРР;

зняття та складування ґрунтового покриву перед початком робіт;

попередження шкідливого впливу шумів, вібрацій та газів, що виникають при проведенні буропідривних та інших робіт на людей, рослинний і тваринний світ, повітряний басейн;

попередження шкідливого впливу на навколишє природне середовище нафти, газу або конденсату при випробуванні свердловин, а також відходів геологорозвідувального виробництва: потоків води при гідрогеологічних відкачках, бурових стічних вод, відпрацьованих рідин, шламу та хімічних реагентів, паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ);

ліквідація негативних наслідків порушення природних умов: рекультивація порушених земель відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель, ліквідація наслідків збудження пружних коливань при сейсморозвідці, вивезення відходів, засипання шурфів, ям, канав, тампонаж і цементування окремих інтервалів стовбурів бурових свердловин, їх ліквідація;

облаштування устя.

Для забезпечення заходів з охорони праці та техніки безпеки проєктом враховуються вимоги техніки безпеки, охорони праці та виробничої санітарії відповідно до Закону України «Про охорону праці», інших нормативних документів з питань техніки безпеки та охорони праці.

У випадках, коли специфіка робіт, що проєктуються, вимагає додаткових заходів з охорони праці, не врахованих кошторисними нормами, в проєкті необхідно передбачити такі заходи та обґрунтувати потрібні додаткові витрати коштів на них, при цьому слід враховувати, що деякі з таких заходів компенсуються загальновиробничими витратами.

В проєктах ГРР на об’єктах зі специфічними умовами виробництва деяким заходам з охорони праці, техніки безпеки та санітарії приділяється додаткова увага з метою посилення попереджувальних заходів або проєктування додаткових витрат.

До таких специфічних умов відносяться:

раптові катастрофічні повені внаслідок різкого підйому рівня води в річках;

особлива небезпека інфекційних захворювань;

насиченість території ЛЕП високої напруги;

інтенсивне застосування джерел радіоактивного випромінювання;

наявність боліт, мереж меліоративних споруд;

інтенсивна хімічна обробка сільськогосподарських угідь і лісових ділянок.

У разі потреби визначаються обсяги робіт, спрямованих на попередження небезпеки обвалів, зсувів, селів, лавин, а також на знезаражування площ, потенційно небезпечних щодо інфекційних захворювань, заходи з охорони морів, водоймищ і атмосферного повітря від забруднення стічними водами, промисловими викидами на основі вихідних даних, одержаних від санітарно-епідеміологічної, гідрогеологічної і інших служб, які характеризують природний стан водоймища, атмосферного повітря, включаючи утилізацію елементів, які вміщуються в стічних водах і викидах в атмосферу, їх очищення і знешкодження, обґрунтовуються і розраховуються технічні засоби для здійснення цих заходів.

Проєктні матеріали з охорони водойм від забруднення стічними водами і промисловими викидами, атмосферного повітря від забруднення розробляються з урахуванням вимог Водного кодексу України.

Передбачаються обсяги робіт з рекультивації (відновлення) порушених земель і використання родючого шару ґрунту відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель.

11. У розділі «Метрологічне забезпечення робіт» проєкту обґрунтовуються види робіт, атестація метрологічних підрозділів на право виконання метрологічних робіт; повірка засобів вимірювальної техніки; калібрування засобів вимірювальної техніки; атестація засобів вимірювальної техніки; атестація інформаційно-вимірювальних систем; розроблення і дотримання методик вимірювання; розроблення методик повірки, калібрування та метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки; розроблення нормативних документів з питань метрологічного забезпечення; розроблення повірочних та калібрувальних схем; проведення випробувань засобів вимірювальної техніки; ремонт засобів вимірювальної техніки; метрологічна експертиза нормативно-технічних документів, проєктів та звітів про виконання геологічних (технічних) завдань; виконання вимірювань параметрів і характеристик фізичних величин; організаційно-методичні роботи та інші роботи з надання метрологічних послуг.

Трудовитрати на виконання повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки встановлюються відповідно до норм часу, необхідного для проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебуває в експлуатації.

В залежності від видів метрологічних послуг їх вартість може бути визначена за фактичними трудовитратами в установленому порядку за узгодженням із Замовником робіт.

12. У розділі «Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються» проєкту зазначаються всі дані для визначення трудових, матеріальних і грошових ресурсів, необхідних для виконання геологічного (технічного) завдання на об’єкті, а також для безпечного ведення робіт. У розділі наводяться дані основних видів ГРР, які дають інформацію про геологічну будову надр, з розподілом за категоріями складності, буримості, прохідності. До проєктних показників відносяться витрати часу на проведення всіх видів робіт, витрати праці та матеріальних ресурсів, витрати транспорту і маса вантажів. У тих випадках, коли визначення кошторисної вартості ГРР на об’єкті ґрунтується на застосуванні укрупнених показників кошторисної вартості, укрупнених комплексних розцінок, порайонних комплексних розцінках, регіональних розцінках на геологічне (технічне) завдання або інших комплексних розцінок, які затверджено та погоджено із Замовником, і в яких вартість допоміжних робіт віднесена на одиницю обсягу основного виду робіт, розділ «Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються» може бути скорочений або відсутній. Проте, у більшості випадків застосування комплексних розцінок не охоплює всіх видів допоміжних робіт, що супроводжують основні, тому окремі роботи та витрати на зведення будівель і споруд, експлуатацію засобів зв’язку, потребують проєктних розрахунків. Завершується розділ зведеними таблицями обсягів і умов робіт, що проєктуються. Матеріали розділу викладаються без зайвої деталізації та проміжних розрахунків.

13. Розділ «Роботи з ліквідації або консервації свердловин» проєкту включають обсяги, матеріали і технічні засоби для їх виконання.

Склад проєктних матеріалів розділу деталізується, виходячи з конкретних умов спорудження свердловини.

5. Перегляд проєкту

1. У процесі проведення робіт проєкт може бути переглянутий у таких випадках:

при перескладенні геологічного (технічного) завдання в разі внесення змін чи доповнень до нього;

при виявленні під час проведення ГРР геологічних особливостей об’єкта досліджень, що суттєво відрізняються від попередньо визначених при проєктуванні (наприклад, зміна глибини досліджуваних шарів, категорії гірських порід, параметрів рудних та інших об’єктів);

при зміні мети буріння (розвідувальне на експлуатаційне і навпаки);

у разі набрання чинності новими нормативними документами (змін технологічних регламентів, нормативів, змін тарифних ставок і окладів, вартості матеріалів), якщо обсяг залишку кошторисної вартості не дозволяє продовжити річний обсяг виконання робіт за відкоригованими розцінками. При цьому розробник проєкту вносить зміни в обсяги, які підлягають виконанню;

при зміні гірничо-геологічних умов, які спонукають до перегляду техніко-технологічних рішень, передбачених в діючому проєкті (фізико-механічні властивості порід, які розбурюються, ускладнення під час спорудження свердловин); при заміні обладнання, спеціальної техніки, інструменту і матеріалів.

При перегляді проєктів вказані зміни повинні бути враховані в частині лише обсягів, які ще підлягають виконанню.

2. При проведенні ГРР під час спорудження свердловин на нафту і газ, де розробити проєкт на виконання всього геологічного (технічного) завдання неможливо, розробляється проєкт на першу свердловину або групу ідентичних свердловин.

3. Робоча ПКД розробляється на повний цикл спорудження свердловини з дотриманням вимог цієї Інструкції.

4. Пояснювальна записка з кошторисною документацією складається як самостійна ПКД і є підставою для оплати передбачених робіт і витрат за рахунок загальних асигнувань основного проєкту.

5. Пояснювальна записка до робочого проєкту на спорудження свердловин на нафту і газ складається з наступних підрозділів:

зведені техніко-економічні дані;

відомості про географо-економічні умови;

підстави для проєктування: проєкт ГРР (параметричного, пошукового, розвідувального буріння на площі, дослідно-промислової розробки);

проєкт дослідно-промислової розробки родовища або буріння свердловини спеціального призначення; завдання на проєктування; договір на виконання проєктних робіт;

геологічна характеристика свердловини включає профільний геологічний розріз свердловини і всю необхідну для проєктування геологічну інформацію, прив’язану за глибиною до точки закладання свердловини, що проєктується, або типового розрізу, який характеризує групу свердловин; відбір керну, шламу і ґрунтів; комплекс промислово-геофізичних досліджень, додаткові дослідження (за необхідності);

наводиться класифікація свердловинної апаратури і приладів за групами складності із зазначенням типів свердловинних приладів, апаратури та робіт, які виконуються з їх застосуванням;

вказуються обсяги випробування і склад цих робіт в процесі буріння і після кріплення експлуатаційною колоною, а також умови їх проведення;

наводиться склад робіт при інтенсифікації припливу і параметри нагнітання рідини в пласт (за необхідності), який встановлюється у відповідності з технологічним регламентом, що затверджено у встановленому порядку;

техніко-технологічна частина:

конструкція свердловини; профіль стовбура свердловини; рідини промивальні; буріння свердловини; кріплення свердловини; техніка і технологія випробування свердловини на продуктивність; дефектоскопія і опресування; будівельні і монтажні роботи; тривалість спорудження свердловини; механізація і автоматизація технологічних процесів, засобів контролю і диспетчеризації; техніка безпеки, промсанітарія, протипожежна техніка, види підготовчих робіт; будівельні і монтажні роботи;

організація робіт під час спорудження свердловини;

охорона надр і навколишнього природного середовища;

перелік нормативно-довідкових і інструктивно-методичних матеріалів, що використовуються при прийнятті проєктних рішень і спорудженні свердловин.

6. Особливості проєктування окремих видів робіт і витрат

1. Під час опису здійснення підготовчих робіт, робіт передпольового періоду зазначаються:

характеристика та обсяги вивчення фондових, архівних і опублікованих матеріалів, колекцій кам’яного матеріалу, включно з палеонтологічними колекціями;

необхідність попередньої рекогносцировки об’єкта або району робіт, в тому числі із застосуванням повітряного транспорту;

характеристика забезпеченості робіт топографічними картами та планами, наявність матеріалів аерокосмічних зйомок, обґрунтовується необхідність придбання згаданих матеріалів, кількість аркушів і ціни, необхідність та обсяги попереднього дешифрування матеріалів аерокосмічних зйомок за різновидами та масштабами;

перелік матеріалів, які будуть розроблені в результаті виконання підготовчих робіт і робіт передпольового періоду (попередні карти, плани, схеми, розрізи, каталоги);

необхідність консультацій, кількість і рівень кваліфікації фахівців-консультантів.

2. При проєктуванні польових робіт за умовами та способами їх проведення здійснюється наповнення проєкту нормоутворюючими показниками, визначається послідовність і обсяг виконання робіт за такими видами:

1) при проєктуванні робіт, які залежать від кліматичних умов, від рельєфу місцевості, характеру рослинності, добового часу проведення робіт в проєкті наводяться відомості про фактичні умови, що суттєво відрізняються від нормалізованих (тих, що враховані кошторисними нормами) та про обсяги робіт, що виконуватимуться:

в нічний час доби з 22 до 6 години місцевого часу;

при низьких (нижче +5 °С) або при високих (вище +30 °С) температурах повітря на робочих місцях;

у місцевості, порослій лісом або заболоченій, при наявності крутих схилів;

у місцевості, зайнятій сільськогосподарськими угіддями, заповідниками та заказниками;

на території акваторій рік, морів, озер;

в межах населених пунктів, кар’єрів при наявності періодичних промислових завад для вимірювань і спостережень фізичних полів.

Обсяги робіт, що проєктуються з відхиленнями від нормалізованих умов, визначаються у фізичних (натуральних) одиницях виміру або у відсотках до загального обсягу робіт цього виду (сітки спостережень, закріплення на місцевості та прив’язка пунктів, про способи переміщення людей між пунктами в маршруті, про обсяги розчисток відслонень, глибини закопушок, про можливість залишення на ніч на профілях датчиків та вимірювальних засобів, про супроводження вимірювань і спостережень геологічним документуванням та відбором проб, про марки апаратурно-технічних і транспортних засобів).

Для аеровізуальних спостережень наводиться марка літака або гелікоптера, місце базування і відстань до площі спостережень, склад екіпажу із включенням до нього фахівців-спостерігачів, обґрунтовується кількість льотних годин на спостереження та підлітання.

Відомості про нормалізовані умови, що не вимагають коригування кошторисних норм, у проєкті не наводяться;

2) при визначенні маршрутів, обстежень, спостережень і вимірювань параметрів фізичних полів, крім даних про нормоутворюючі чинники, необхідні для вибору кошторисних норм (категорія складності, прохідність, відстань між профілями та пунктами спостережень), наводяться відомості про перевезення безпосередніх виконавців з бази до початкового пункту проведення робіт і в зворотному напрямку, про топографо-геодезичне забезпечення вимірювань або спостережень (одночасна або попередня розбивка профілів);

3) при проєктуванні гідрогеологічних, інженерно-геологічних і пов’язаних з ними робіт, крім характеристики нормоутворюючих чинників, для вибору кошторисних норм, наводяться обґрунтування конструкцій свердловин і фільтрів, типів водопідйомних засобів, глибин виробок, що випробовуються або спостерігаються, глибин залягання водоносних горизонтів, можливої тривалості стабілізації режиму, характеристики технічних засобів вимірювань, а також відомості про способи проведення спуско-підйомних операцій, про додаткові агрегати, механізми та пристрої, які включаються до складу устаткування для відкачок, про обсяги будівництва водовідводів, про джерела забезпечення енергією, стисненим повітрям, водою при наливах, про кількість наголовків на устя свердловин, а також про обсяги робіт, які будуть виконуватися в зимову пору року;

4) при відборі та обробці проб необхідно обґрунтовувати обсяги робіт, які виконуються вручну без застосування механізмів, а також обсяги робіт у ненормалізованих умовах. Обґрунтовується кількість проб для внутрішнього та зовнішнього геологічного контролю якості лабораторних аналізів. Наявність у проєкті схеми обробки проб замінює описи стадій та параметрів дроблення, скорочення, початкової та кінцевої ваги проб, розмірів зерен;

5) при проведенні наземних геофізичних робіт обґрунтовуються такі вихідні дані:

питома вага досліджень у ненормалізованих умовах; види та обсяги дослідних і дослідно-методичних робіт; обсяги та умови обробки геофізичної інформації і геолого-геофізичного її супроводження, а також витрати машинних носіїв інформації; необхідність та обсяги переінтерпретації результатів раніше проведених досліджень, враховуючи сезонний характер робіт; розподіл обсягів попередньої камеральної обробки матеріалів польових робіт у міжсезонні перерви; марки та види вибухових матеріалів, засобів підривання і невибухових засобів збудження пружних коливань; обґрунтовуються витрати на утримання засобів зв’язку, а також на періодичні перевезення персоналу до місця проведення робіт і назад; характеристики та марки основного устаткування і його завантаженість на польових роботах у місяцях за календарний рік з урахуванням можливого використання цього ж устаткування на інших об’єктах, де роботи виконуються за іншими проєктами; методика та обсяги додаткових видів досліджень - вивчення зон малих швидкостей, сейсмокаротажу, облаштування ліній «нескінченність», умов заземлення електродів;

6) для аерогеофізичних робіт - визначаються марки літаків та гелікоптерів, наявність аеродромів і відстань польотів повітряних суден від аеродромів до ділянок, середня довжина маршрутів, марки апаратури, питома вага деталізаційних робіт, методи та обсяги радіо-геодезичного забезпечення зйомок, прив’язки маршрутів до місцевості, методи та обсяги дослідних і дослідно-методичних робіт, необхідність облаштування посадочних майданчиків;

7) для геофізичних досліджень та робіт у свердловинах обґрунтовуються: організація робіт, відстані переїздів загонів з місць базування на свердловини та назад з урахуванням груп шляхів, співвідношення витрат часу на переїзди та на дослідження і роботи, кількість виїздів загону на одну свердловину, можливість виконання досліджень і робіт на двох і більше свердловинах за один виїзд загону, доцільність постійного утримання геофізичного загону на дільниці в період проведення бурових робіт; визначаються роботи, що виконуються в пробурених свердловинах без участі бурових бригад; обґрунтовується необхідність залучення додаткової апаратури понад стандартний комплект; наводяться величини коефіцієнтів відхилення від нормалізованих умов і продуктивного завантаження геофізичних загонів з посиланням на дату та інстанцію, яка їх затвердила; обґрунтовується необхідність застосування коефіцієнтів при дослідженнях міжсвердловинного або навколосвердловинного простору; виділяються обсяги досліджень похилих свердловин або похилих ділянок стовбурів вертикальних свердловин, величини сумарних інтервалів деталізації, обсяги деталізаційних досліджень з повторним з’єднанням свердловинних приладів, обсяги відбору зразків гірських порід зі стінок свердловин бічними ґрунтоносами;

8) проєктування розвідки родовищ корисних копалин розвідувальними шахтами та штольнями з мережею підземних гірничих виробок, як правило, проводиться спеціалізованими проєктними організаціями з дотриманням відповідних правил.

У випадках, коли проєктування підземних гірничих виробок, а також канав, траншей, шурфів виконується власними силами з дотриманням умов, передбачених кошторисними нормами ЗУКН на ГРР, в проєкті наводяться прийняті значення нормоутворюючих чинників і обґрунтовуються можливі відхилення від них:

режим роботи гірничих бригад, послідовність відпрацювання вибоїв; тривалість роботи підйому, вентиляції, водовідливу, підземного транспорту з урахуванням прийнятого режиму; обсяги будівництва наземних будівель і споруд для розміщення механізмів і служб, які забезпечують підземні роботи;

9) для бурових робіт свердловини групуються за основними нормоутворюючими чинниками і визначаються їх середні показники при спільності таких геолого-технологічних і організаційно-технічних умов:

призначення свердловин (пошукові, розвідувальні, експлуатаційні при дослідно-промисловій розробці родовища, спеціальні, інші);

цілі буріння (розвідувальне, експлуатаційне при дослідно-промисловій розробці родовища, пошукове, опорно-параметричне інше);

ідентичності гірничо-геологічних умов буріння свердловин;

глибин буріння;

конструкції свердловин;

діаметри та число обсадних колон.

Нафтогазорозвідувальні свердловини групуються при спільності таких додаткових геолого-технологічних і організаційно-технічних умов:

свердловини мають відхилення по стовбуру від середньої глибини свердловин, а також довжини колон від передбачених в робочому проєкті в межах ±250 м, а для похило-спрямованих - ±500 м;

густина промивальної рідини відрізняється від густини, передбаченої робочим проєктом в межах ±0,2 г/см - 3 ;

однакові за специфікою розташування майданчиків для спорудження свердловин (суша, окремі морські основи, естакади, сполучені і несполучені з материком, плаваючі бурові установки, бурові судна).

При групуванні допускається включення свердловин при різниці таких факторів:

обсягів підготовчих робіт до спорудження, рекультивації порушених земель (відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель), буріння артезіанських свердловин, топографо-геодезичних робіт;

комплектів бурових установок і виду будівництва вишок і привишкових споруд (первинне, повторне);

виду привода (електричний, двигун внутрішнього згоряння, газотурбінний тощо);

установок, які застосовуються при випробуванні свердловин (бурова установка, спеціалізований агрегат);

виду буріння (вертикальний, похило-спрямований, розгалужено-горизонтальний);

відстані до свердловини (відхилення відстані транспортування однойменних вантажів і вахт за видами транспорту від середньої відстані, передбаченої в проєкті, не повинно перевищувати 30 км);

для нафтогазових свердловин відхилення по стовбуру від середньої глибини за робочим проєктом і за довжиною колони ±500 м та густини промивальної рідини від передбаченої в робочому проєкті в межах ±0,4 г/см - 3 .

В усіх випадках складаються відповідні варіанти проєктних рішень і кошторисної документації, які враховують відхилення глибин і довжин колон конкретних свердловин від середніх показників з відповідного варіанту до 250 м у бік збільшення або зменшення, а густини промивальної рідини - в межах ±0,2 г/см - 3 . Варіанти можуть не складатися при різниці обсягів підготовчих робіт до спорудження, рекультивації порушених земель (відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель), буріння артезіанських свердловин, топографо-геодезичних робіт.

Для кожної групи і варіанту розробляється типовий проєктний геолого-технічний розріз, в якому відображаються конструкція, кути відхилення осі свердловини від вертикалі або профіль стовбура, виділяються пачки порід за категоріями буримості та текстурними особливостями, а також за схильністю порід до геологічних ускладнень, визначаються інтервали геофізичних досліджень, випереджаючого випробування водоносних і газоносних горизонтів, відбору зразків зі стінок свердловин тощо.

Якщо перелічені особливості умов буріння відображені на доданих до проєкту геолого-технічних розрізах свердловин, то опис їх у тексті не відображається.

Спорудження морських основ (окремих платформ, естакад) і їх наступне розширення здійснюється за проєктами виконавців цих робіт;

10) при проєктуванні ГРР для розвідки торфових родовищ та озерних родовищ сапропелю додатково обґрунтовуються категорії складності, відстані між пунктами спостережень та відбору проб, а також послідовність дослідження торфового покладу та глибини залягання сапропелю і розподіл обсягів робіт, що проєктуються між нормалізованими та ненормалізованими (зимовими) періодами року, також повинен бути визначений характер польового загону (сезонний або цілорічний);

11) при проєктуванні топографо-геодезичного забезпечення ГРР, крім обґрунтування переліку топографо-геодезичних і маркшейдерських робіт з визначенням умов та значень нормоутворюючих чинників, які забезпечують вибір кошторисних норм, описується організація цих робіт: періодичність виїздів топографів на дільниці робіт, створення тимчасових польових баз, наявність і вид виробничого транспорту, етапи та строки камеральної обробки матеріалів, форма подання результатів робіт, обсяги топографо-геодезичних робіт, які повинні виконуватись у ненормалізований період року, необхідність складання технічного звіту для територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Визначається перелік радіогеодезичних робіт на морі, включаючи роботи з розвитку опорної радіогеодезичної сітки від геодезичних пунктів, які встановлені в прибережній смузі, перенесення в натуру проєктного розташування свердловини в морі перед проведенням інженерно-геологічних досліджень, а також для перенесення в натуру проєктного розташування плавучих бурових засобів; визначення планово-висотного положення свердловин в морі; проведення санарної зйомки з метою вибору траси переходу (перегону) плавучих бурових засобів, а також утримання радіогеодезичної служби в період переходу (перегону) плавучих бурових засобів і наведення їх на точку буріння.

3. При описі робіт з організації та ліквідації польових робіт обґрунтовується розташування тимчасових баз дільниць, загонів і партій відносно постійних баз, необхідність їх перебазування в процесі робіт, відстані перевезень персоналу й вантажів при перебазуванні, заходи з організації та ліквідації польових робіт від часу утворення партій, загонів, дільниць до початку польових робіт, а також від часу їхнього завершення до розформування цих структурних підрозділів; пункти, звідки передбачається завезення персоналу та основних вантажів до початку польових робіт і куди передбачається вивезення персоналу, устаткування та спорядження; необхідність і строки дострокового завезення персоналу та вантажів. При сезонних польових роботах визначається кількість польових сезонів і тривалість міжсезонних перерв, загальна тривалість польових робіт у місяцях без міжсезонних перерв.

4. Для лабораторних робіт та технологічних досліджень:

обґрунтовуються обсяги лабораторних робіт, які узгоджені з обсягами відбору та обробки проб з урахуванням видів аналізів (хімічні, спектральні, ядерно-фізичні), методами визначення і компонентів, які визначаються, з посиланням на номери кошторисних норм часу ЗУКН;

виділяються додаткові обсяги проб, які будуть направлятися на геологічний контроль, з розподілом на внутрішній і зовнішній;

визначаються лабораторії, до яких передбачається надсилання проби, з визначенням їхнього типу (центральні, лабораторії експедицій тощо);

обґрунтовуються обсяги технологічних досліджень проб, місця та строк проведення таких досліджень.

5. Для камеральних робіт, робіт з підготовки матеріалів для обґрунтування проєктів кондицій, ТЕМ, ТЕД, ТЕО:

визначається строк камеральної обробки матеріалів за видами (поточна, проміжна та остаточна), яка завершується складанням кінцевого геологічного звіту;

передбачаються обсяги камеральної обробки матеріалів сезонних ГРР у міжсезонні перерви;

у випадках, коли до виконання окремих ГРР на об’єкті залучаються спеціалізовані підрозділи Виконавців (геофізичні, топографо-геодезичні, тематичні), встановлюється строк завершення камеральної обробки матеріалів для кожного з таких підрозділів, форма та строк подання результатів основному авторові кінцевого геологічного звіту;

визначаються переліки та строки підготовки матеріалів, що відображають отримані результати в процесі проведення ГРР: проміжні висновки, тимчасові кондиції, оперативний підрахунок запасів і ресурсів корисних копалин та інше;

встановлюються виконавці та строк підготовки матеріалів для складання ГЕО, ТЕО, ТЕД, ТЕМ;

визначається кількість примірників звіту, перелік карт, що додаються до звіту, та спосіб їх виконання (копіювання з розкраскою, літографія);

обґрунтовується необхідність і обсяги переінтерпретації результатів раніше проведених робіт;

у разі обробки інформації на електронно-обчислювальній техніці (далі - ЕОТ) вказується кількість такої техніки, тип і програмні засоби, обґрунтовуються необхідні витрати машинного часу ЕОТ, необхідність придбання та підтримки програмних продуктів, їхня вартість, обсяги та способи підготовки даних;

вказується кількість рецензій та експертиз матеріалів, рівень фахівців-експертів, організація, яка затверджує звіт.

Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин без проведення нових польових робіт може бути самостійним об’єктом ГРР, на який видається окреме геологічне (технічне) завдання.

При проєктуванні робіт науково-технічного характеру, робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР (прикладні науково-дослідні, дослідні, дослідно-конструкторські, проєктно-конструкторські та дослідно-методичні), тематичних та картоскладальних робіт, робіт з нормативно-правового забезпечення геологічних досліджень, спрямованих на вдосконалення методики, техніки й технології ГРР, а також утримання базових керносховищ, до їх складу включають:

теоретичні (пошукові) дослідження, узагальнення і аналіз результатів досліджень і розроблення пропозицій щодо впровадження у виробництво результатів виконаної роботи або доцільності чи недоцільності подальшого проведення робіт;

розроблення геологічних, технічних, технологічних пропозицій;

виконання розрахункових робіт;

моделювання процесів, проведення досліджень на патентну чистоту;

складання аналітичних оглядів з досліджуваних проблем, вибір напряму досліджень;

складання методики виконання робіт;

розроблення ТЕО, проєктування, розроблення робочої документації та виготовлення дослідних зразків або макетів, засобів їх випробування;

монтаж та налагодження, а також роботи, пов’язані з підготовкою експерименту.

Роботи з наукового супроводження всіх видів ГРР проєктуються з метою поглибленого вивчення і опрацювання окремих питань, що мають суттєве значення для успішного виконання геологічного (технічного) завдання на об’єкті при проведенні різних видів ГРР, а також складання геологічних карт за матеріалами раніше проведених робіт. Вони можуть мати виключно геологічне спрямування для вирішення питань стратиграфії, мінералогії, літології, гідрогеології, тектоніки, або методичне спрямування, пов’язане з опрацюванням оптимальних параметрів мереж спостережень, глибин досліджень, інтервалів випробування тощо, або технічний характер, пов’язаний з випробовуванням нових технічних засобів, які забезпечують підвищений вихід керна в складних умовах конкретного об’єкта, випробовування нової апаратури.

Поряд з обґрунтуванням необхідності проведення робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, у проєкті визначається:

які зміни та уточнення в методику або технологію проведення ГРР на об’єкті передбачається внести залежно від отриманих результатів і як будуть оформлені результати робіт;

строки завершення та склад виконавців робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, а також тривалість участі кожного фахівця в роботі у людино-місяцях, при цьому вказується весь робочий час виконавців, починаючи з проєктування, до затвердження звіту;

необхідна кількість матеріалів, малоцінних швидкозношуваних предметів, устаткування, апаратури, витрати на експлуатацію власної ЕОТ або потреба в оренді машинного часу ЕОТ.

До складу робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, тематичних робіт можуть включатися польові дослідження з використанням транспортних засобів, витрати на тимчасову оренду приміщення в місцях проведення польових робіт та інше.

6. Для видавничих робіт: обґрунтовується необхідність видання матеріалів ГРР на об’єкті, встановлюється перелік, кількість аркушів і площа карт, що видаються, спосіб друку, їх наклад, а також найменування, обсяг та наклад результатів досліджень, узагальнень, методичних посібників, інструктивних матеріалів.

7. Для організаційно-технічного забезпечення ГРР на об’єкті:

у проєкті наводиться перелік та обґрунтування обсягів робіт і витрат, необхідних для організації та забезпечення виконання геологічного (технічного) завдання на об’єкті. До таких робіт і витрат відносяться: створення польових баз, перевезення необхідних матеріалів, устаткування, апаратури, спорядження, проб та персоналу до місця проведення польових робіт і назад (крім передбачених нормами маси вантажів у ЗУКН), заходи, пов’язані з побутом, технікою безпеки та охороною праці персоналу, зведення необхідних споруд. Крім робіт і витрат, необхідних для організації та забезпечення ГРР на об’єкті в цілому, обґрунтовуються окремі види допоміжних робіт, які забезпечують проведення деяких основних робіт і досліджень, за результатами яких отримують геологічну інформацію;

обґрунтовується організація водопостачання, енергозабезпечення та зв’язку, необхідність спорудження насосних станцій, тимчасових водогонів, трансформаторних підстанцій, ЛЕП і зв’язку, кількість та марки радіостанцій. Наводяться розрахунки необхідної потужності власних електростанцій, їхнє групування;

розраховується потреба в технічній воді при бурінні і випробуванні свердловин, а також діаметр водопроводу;

наводяться результати пошуку джерел водопостачання: їх характеристика (місцеположення, дебіт та інше), можливість застосування реконструкції і розширення існуючих водозаборів або доцільність буріння свердловин на воду, а також підключення до діючих водоводів;

наводяться плани водопостачання свердловини, споруджувані об’єкти водопостачання свердловини з їх технічною характеристикою і схемою водопостачання. При необхідності спорудження свердловини на воду наводиться посилання на відповідний робочий проєкт;

розраховується потреба в електричній енергії для спорудження свердловини, кількість електроенергії, яка споживається в кВт ⋅ год, і заявлена потужність в кВт, включаючи заявлену потужність трансформаторів;

визначається вид енергії (електричний двигун, двигуни внутрішнього згоряння, газотурбінний), який може бути використаний з найменшими витратами часу і засобів;

при електричному приводі бурових установок визначається джерело електропостачання (енергосистема, районна електростанція тощо), наводиться схема енергопостачання;

розраховується потреба в паливі і мастилах при роботі бурових установок з приводом від двигунів внутрішнього згоряння, газових турбін і окремо для котельних теплофікаційних установок. Передбачається база постачання ПММ;

визначаються типи та кількість устаткування і апаратури, які потребують обов’язкової наладки перед пуском, випробувань при монтажі та перевірки в процесі експлуатації, що здійснюються згідно договорів підряду, а також питання метрологічного забезпечення роботи вимірювальних приладів;

визначається обґрунтування організації постачання робіт вибуховими матеріалами, необхідність будівництва типових видаткових складів вибухових матеріалів, а також сховищ джерел радіоактивного випромінювання;

обґрунтовується необхідність організації гарячого харчування персоналу під час проведення польових робіт на об’єкті.

8. Зведення будівель і споруд у місцях проведення ГРР поділяються на:

споруди для баз виробничого обслуговування;

цехи прокату обладнання та інструменту;

склади для ПММ, обладнання;

керносховища;

протипожежні споруди і водоймища;

гаражі, тепло і паропроводи;

облаштування території баз виробничого обслуговування, виробничих будівель;

витрати, які пов’язані з організацією і облаштуванням кар’єрів з видобутку глини, піску, гравію і каменю та з їх ліквідацією;

тимчасові вертолітні майданчики та аеродроми на базах і підбазах;

комунікацій: під’їзних шляхів, споруд для виробничого і побутового водозабезпечення, ліній передачі, навантажувально-розвантажувальних майданчиків, причалів, складських приміщень, ліній зв’язку, водоводів, газових, теплових, електромереж, житлових і комунально-побутових об’єктів, об’єктів підсобного господарства (житлові будинки, гуртожитки, медичні пункти, їдальні, хлібопекарні, лазні - душові, дитячі садки і ясла, овочесховища, магазини і комори для них, культурно-побутові пункти, інші житлово-комунальні об’єкти) як безпосередньо на місцях проведення робіт, так і на тимчасових базах загонів, дільниць та партій, експедицій передбачається в проєктах на об’єкти ГРР в обсягах, що відповідають реальним потребам, з урахуванням раніше збудованих будівель і споруд, їхнього стану, потужності, місткості, пропускної спроможності, наявності будівель і споруд на близько розташованих об’єктах та площах, включаючи витрати на монтаж обладнання;

будівлі й споруди на стаціонарних базах підприємств, експедицій, партій та інших підрозділів (облаштування баз) проєктуються як самостійні об’єкти за правилами, що діють у капітальному будівництві;

види будівель і споруд на об’єктах ГРР і на тимчасових базах загонів, дільниць, партій, бурових бригад, а також обсяги будівництва повинні бути узгоджені з обсягами та строками проведення ГРР за геологічним (технічним) завданням.

До будівель і споруд, що проєктуються на об’єктах ГРР, відноситься також виготовлення мобільних будівель і споруд:

пересувних вагон-будиночків; контейнерів для інструменту та запчастин; промблоків із вмонтованими холодильниками, сушарками, опаленням тощо, які використовуються для виробничо-технічних і санітарно-побутових потреб, захисту робочих місць бригад засобами, що не входять до комплекту обладнання;

при визначенні обсягів будівництва необхідно враховувати можливість і економічну доцільність заміни будівництва орендою або придбанням приміщень;

в окремих випадках, за згодою Замовника, допускається проєктування зведення будівель і споруд в обсягах, що перевищують потреби даного об’єкта, з врахуванням їхнього використання для інших об’єктів ГРР або для інших потреб;

окремо виділяються обсяги зведення будівель і споруд зі строками використання до трьох років, при розбиранні та демонтажі яких враховується вартість повернення матеріалів;

наводяться середньорічні негативні температури повітря в районі будівництва;

виділяються обсяги будівництва у зимовий період року.

9. Транспортне обслуговування ГРР на об’єкті забезпечується:

транспортом, витрати на експлуатацію якого враховані на перевезення вантажів від постачальника (виготовлювача) до одержувача через центральні, територіальні, галузеві бази постачання на прирейкові (припортові, пристанські) бази та склади підприємств, експедицій і партій усіма видами транспорту і компенсуються транспортно-заготівельними витратами (далі - ТЗВ) та включаються окремим рядком у вартість матеріалів, устаткування, апаратури, приладів, транспортних засобів, інструменту, інвентарю, спорядження;

виробничим і технологічним транспортом, витрати на експлуатацію якого враховані кошторисними нормами на ГРР, тобто транспортними засобами, на яких змонтовано агрегати, установки, станції, лабораторії та спеціальне устаткування, а також черговий виробничий транспорт для оперативних перевезень персоналу і вантажів у межах дільниці робіт між геологорозвідувальними виробками, профілями та базами дільниць, загонів, партій, експедицій;

власним або найманим транспортом в обсягах перевезень вантажів і персоналу, визначених проєктом, із включенням відповідних витрат до кошторису.

Транспортне обслуговування обґрунтовується в проєкті схемою перевезень, на яку нанесені пункти завантаження і розвантаження транспортних засобів, включаючи перевалки, та пункти, між якими передбачаються перевезення персоналу, відстані перевезень за групами шляхів і в умовах бездоріжжя.

10. У проєкті:

визначаються обсяги вантажоперевезень за видами вантажів, що перевозяться з баз і складів Виконавців та територіальних баз постачання (постачальників), включаючи прирейкові (припортові, пристанські), до баз експедицій, партій, дільниць, загонів і місць проведення робіт, а також від місцевих водойм, лісосік та кар’єрів, що розробляються;

наводяться переліки основних вантажів із зазначенням місць навантаження та розвантаження, видів транспортних засобів, що їх перевозять, і транспортних засобів, які переганяють власним ходом на дільниці робіт і назад, включно з пересувними установками та будівельними машинами, автокранами та іншими механізмами, а також кількість персоналу, який перевозиться, періодичність його перевезень, вид транспорту (автобуси за марками, вахтові машини або вантажні автомобілі, спеціально переобладнані для перевезення людей);

обґрунтовуються види і маса вантажів, не врахованих кошторисними нормами (керн, проби), наводяться відомості про групи шляхів і періоди кліматичного бездоріжжя в районі (осінньо-зимове та весняне бездоріжжя). Вказується рівень механізації навантажувальних та розвантажувальних робіт і відстань піднесення вантажів при їхньому навантаженні та розвантаженні, виділяються наливні й сипучі вантажі. В разі потреби обґрунтовується необхідність пакування окремих вантажів;

обґрунтовуються обсяги підвезення палива, питної води, продуктів харчування.

11. Обсяги перевезень визначаються за нормами маси вантажів (відповідно до ЗУКН) або обґрунтовуються проєктом для ненормованих вантажів. Крім того, визначаються обсяги перевезень персоналу на об’єкт та в зворотному напрямку перед початком і після закінчення робіт на об’єкті, на початку та в кінці сезону при сезонних роботах і позмінно або з іншою періодичністю безпосередньо на місця проведення польових робіт, за винятком перевезень персоналу, що здійснюються виробничим транспортом.

12. При транспортному забезпеченні робіт під час спорудження свердловин на нафту і газ необхідно керуватися наступним:

вид транспорту для доставки вахт і вантажів (відстань транспортування передбачається, виходячи з умов виробництва і вимог цієї Інструкції). Маса вантажу для транспортування наземним транспортом наводиться за категоріями (групами), а обладнання - до і понад 3 тонни в одній одиниці. Транспортування вантажу до 3 тонн у одній одиниці здійснюється автотранспортом, понад 3 тонни - як великовантажними автомобілями, так і трайлерами чи тракторами;

визначаються обсяги транспортування на базу бурового обладнання, металоконструкцій, ємностей, бурильних труб, інструментів та інвентарю, обладнання та інструментів майстерень і гаражу, матеріалів та інше;

при перевезенні вантажів масою менше 3 тонн в одній одиниці дозволяється застосовувати трактори у випадку бездоріжжя і непрохідності автотранспорту. У випадках перевезення вантажів у контейнерах кількість контейнерів визначається виходячи із загальної маси матеріалів, які приходяться на свердловину, компактності цих вантажів і ємності одного контейнера. Маса матеріалів, інструменту та інших вантажів при перевезенні в контейнерах приймається з урахуванням маси контейнерів;

середні відстані транспортування вахт і вантажів, пробігу спеціальних машин і агрегатів із зазначенням виду транспорту (автомобільний, морський, річковий, залізничний, авіаційний), адміністративного району і стану доріг визначаються на одну опосередковану свердловину;

відстань транспортування вахт всіма видами транспорту до свердловини визначається від бази або автостанції (житлового селища) на території базування (при відстані понад 3 км в одному напрямку). У випадку транспортування вахт тракторами, всюдиходами, річковим, морським, авіаційним і залізничним транспортом надається обґрунтування необхідності застосування вказаного виду транспорту. При цьому транспортування вахт тракторами і всюдиходами дозволяється передбачати тільки на ділянках, де неможливо використовувати автомобільний транспорт. При необхідності підтягування вахтових машин передбачається їх супроводження тракторами і всюдиходами. Схема транспортування вахт і вид транспорту приймається залежно від конкретних умов спорудження свердловин.

Транспортування обладнання при монтажі і демонтажі бурових установок визначається з урахуванням поправочних коефіцієнтів до маси вантажів, наведених у додатку 5 до цієї Інструкції.

Даними коефіцієнтами врахований коефіцієнт 0,97 при повторному монтажі, первинному і повторному демонтажі, який враховує відсутність тари. Допускається транспортування обладнання під час первинного спорудження (монтажу) за схемою для повторного спорудження (монтажу). Схема транспортування обладнання для випробування свердловин приймається залежно від виду будівництва (монтажу). Під час первинного спорудження (монтажу) маса металоконструкцій передбачається в повному обсязі, при повторному монтажі - з коефіцієнтом 0,97; при первинному (повторному) демонтажі транспортування металоконструкцій - не передбачається;

передбачається транспортування труб:

бурильних труб, включаючи труби поважчанні, з урахуванням 4 відсотків допуску до теоретичної маси при доставці і 5 відсотків їх запасу - від бази (підбази) управління виробничо-технічного забезпечення і комплектації (далі - УВТЗК) або трубної площадки (бази) до свердловини і в зворотному напрямку. Крім того, при зміні компонування бурильних труб у процесі буріння в масі труб додатково враховується їх допуск і запас.

Передбачається також транспортування труб поважчанних бурових на перерізування різьбових з’єднань.

При прийнятті маси насосно-компресорної труби по масі труб, приведеній до розцінок на амортизацію у ЗУКН під час спорудження свердловин, коефіцієнт 1,036 не застосовується.

При опресуванні обсадних труб на трубній базі (майданчику) або на базі виробничого обслуговування транспортування передбачається від бази (підбази) УВТЗК або трубної бази (площадки) до місця опресування і далі до свердловини. У всіх випадках транспортування запасу обсадних труб передбачається до свердловини і в зворотному напрямку, а допуск обсадних труб розраховується з урахуванням 5 відсотків (при товщині стінки 7 мм), менше - 4 відсотків допуску до теоретичної маси при поставці і 5 відсотків запасу - від бази (підбази) УВТЗК або трубної бази майданчика до свердловини;

насосно-компресорні труби з урахуванням 3,6 відсотків допуску до теоретичної маси при поставці від бази (підбази) УВТЗК або трубної бази (майданчика). Транспортування насосно-компресорної труби передбачається до свердловини і в зворотному напрямку;

передбачається транспортування матеріалів:

глини (місцевого видобутку) для приготування бурового розчину від глиняного кар’єру;

глинопорошку, цементу, обважнювача, хімічних реагентів - від бази (підбази) УВТЗК. Якщо припускається використання промивальної рідини, яка залишилася, то її перевезення передбачається виходячи із середньої відстані між одиночними свердловинами;

інертних матеріалів (піску, гравію, щебеню та інше) - від кар’єру гідронамивного штабелю, виходячи із схеми перевезення;

ПММ - від бази, яка забезпечує ПММ;

доліт, матеріалів і запасних частин - від бази (підбази) УВТЗК до бази (підбази) експедиції, партії;

матеріалів, які перевозяться обслуговуючим спецтранспортом (матеріали і запчастини, елементи компоновки низу бурильної колони, оснастка обсадної колони) - від бази (підбази) експедиції, партії тощо;

решти матеріалів - від бази (підбази) УВТЗК, яка забезпечує експедицію, партію відповідними матеріалами;

шламу, відпрацьованої промивальної рідини, нафтоемульсії і залишків фундаментів після їх розібрання до місця поховання;

води для технічних потреб - з урахуванням конкретних схем доставки;

транспортування (пробіг) агрегатів, машин, механізмів:

цементувальних агрегатів і іншої цементувальної техніки - від тампонажної організації, її дільниці або цеху;

агрегатів, машин і механізмів, які застосовуються при підготовчих роботах до спорудження, будівельних і монтажних роботах на свердловину і в зворотному напрямку, виходячи з маси будівельних машин, механізмів (за номенклатурою), комплекту бурового обладнання залежно від видів робіт (первинне і повторне спорудження, монтаж і демонтаж), на відстань, передбачену робочим проєктом (обсяги вантажоперевезень визначаються з урахуванням коефіцієнтів, зазначених у додатку 5 до цієї Інструкції);

переїзд промислово-геофізичних партій і топографо-геодезичних бригад: промислово-геофізичні партії виходячи зі схеми переїзду партій з урахуванням класу доріг;

топографо-геодезичні бригади - з бази (підбази) топографо-геодезичної партії;

при застосуванні залізничного, морського або річкового транспорту (власного або орендованого), вантаж від бази (підбази) УВТЗК, бази (підбази) геологорозвідувальної організації або центральної бази виробничого обслуговування доставляється до місця завантаження наземним транспортом залежно від маси вантажу і стану доріг, далі відповідним транспортом до місця розвантаження. Доставка вантажу від місця розвантаження до свердловини проводиться відповідним видом транспорту залежно від конкретних умов спорудження свердловин;

при застосуванні авіатранспорту вантаж доставляється наземним транспортом залежно від його маси і стану доріг до аеропорту відправлення, далі - авіатранспортом до свердловини або аеропорту приземлення і від аеропорту - наземним транспортом;

застосування авіатранспорту для транспортування вахт (працівників, які зайняті під час спорудження свердловин) і вантажів допускається при відсутності доріг і недоцільності їх будівництва, а також при неможливості або недоцільності застосування інших видів транспорту (автомобільний, залізничний, водний та інші). Наводиться відстань, склад і чисельність працівників, кількість вантажів;

при вахтовому методі організації робіт наводяться відстані транспортування вахт і вантажів, склад і чисельність працівників, які перевозяться авіатранспортом, кількість вантажів, використання спецтехніки, маршрутів прямування зі схемою транспортного обслуговування і забезпечення відповідними вантажами і видами послуг. При обґрунтуванні схеми транспортування вантажів і пробігу машин, механізмів і спецтехніки враховуються наявність або відсутність матеріально-технічного забезпечення, транспортного та іншого обслуговування;

транспортування вантажів на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України здійснюється за схемою, яка передбачає їх доставку до пристані (берега), а потім - морським транспортом, від пристані (берега) до свердловини або бази в морі і від бази до свердловини морським транспортом або автомобільним по естакаді. При перевезенні або перетягуванні бурових установок на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України обґрунтовується застосування кранових суден відповідних типів і судно-буксирів для несамохідних кранів.

13. До витрат на роботи з консультаційних, експертних, організаційно-розрахункових операцій включаються витрати на:

складання ГЕО родовищ корисних копалин, ТЕМ, ТЕД і ТЕО кондицій на мінеральну сировину Проєктувальниками;

апробацію, розгляд і затвердження геологічних звітів з підрахунком запасів або оцінкою ресурсів корисних копалин;

проведення консультацій, експертиз і рецензій звітів з обґрунтуванням витрат праці консультанта, експерта або рецензента у людино-днях;

здійснення передбачених проєктом заходів з охорони надр і навколишнього природного середовища в процесі проведення ГРР на об’єкті;

метрологічне обслуговування ГРР;

обладнання транспортних засобів для безпечного перевезення людей та вибухових матеріалів;

монтаж і пусконалагоджувальні роботи, в тому числі установка та монтаж обладнання обчислювальних комплексів, включаючи додаткове периферійне та допоміжне устаткування;

заміну гірничошахтного устаткування;

визначення відповідності паспортним даним технічних параметрів устаткування на місці установки;

налагодження та перевірка внутрішніх зв’язків машин і устаткування;

інші пусконалагоджувальні роботи.

14. Умови приведення земельних ділянок у стан, придатний для подальшого використання земель за призначенням, визначаються власниками, які надають земельні ділянки в користування. Відповідно до цих умов розробляється робочий проєкт землеустрою щодо рекультивації порушених земель на підставі договору, укладеного між замовником і розробником документації із землеустрою.

Рекультивація порушених земель або лісових ділянок, родючий шар яких був порушений при проведенні ГРР, передбачає комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Роботи виконуються Виконавцем або підрядним способом.

До витрат також належать роботи по відведенню земельної ділянки; вартість лісорубного квитка; відшкодування власникам землі або землекористувачам усіх збитків, в тому числі неодержаних доходів, а також витрати по приведенню земельної ділянки у попередній стан; інші компенсаційні виплати та доплати (польове забезпечення, плата за деревину продану на пні, одноразові винагороди тощо).

7. Розрахунки проєктних показників

1. До проєктних показників належать:

витрати часу на проведення ГРР;

витрати праці інженерно-технічних працівників (далі - ІТП) і робітників;

витрати виробничого транспорту та маса вантажів, необхідних для проведення ГРР;

обсяги допоміжних і супутніх робіт та витрати, що залежать від основних видів робіт, які дають геологічну інформацію і не включені до розділу проєкту «Обґрунтування методики, обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються»;

переходи та переїзди виконавців і виробничих груп між пунктами спостережень з урахуванням транспортних засобів та стану шляхів при проведенні польових робіт;

допоміжні роботи, що супроводжують буріння свердловин, витрати обсадних труб, цементу та інших матеріалів при кріпленні свердловин, тампонуванні, попередженні геологічних ускладнень, штучному викривленні та спрямованому бурінні;

витрати матеріалів і води для приготування промивальної рідини;

установлення та перевезення бурових вишок і будівель, монтаж, демонтаж та переміщення бурових установок;

подорожчання буріння свердловин у зимових умовах;

додаткові витрати матеріальних ресурсів при ненормалізованих умовах проведення робіт;

супутні роботи при проходці гірничорозвідувальних виробок і при відборі та обробці проб гірських порід і твердих корисних копалин;

метрологічне забезпечення робіт;

зведення споруд і будівель у місцях проведення ГРР;

транспортування вантажів та персоналу найманим і власним транспортом (крім виробничого та технологічного, врахованих нормами прямих витрат).

2. Необхідність розрахунків витрат часу визначається характером розцінок, що застосовуються. Для норм прямих витрат у гривнях за фізичну одиницю обсягу робіт (м, км, м - 3 ) витрати часу можуть не розраховуватися. Для розцінок за розрахункову одиницю (верстато-зміна, бригадо-зміна, загоно-зміна, партіє-місяць тощо) розрахунок витрат часу обов’язковий. Розрахунок витрат часу на проведення робіт здійснюється за методиками, що вміщені в кожному з розділів ЗУКН на ГРР. Перед розрахунками витрат часу обсяги робіт, що проєктуються, по можливості, розділяються на розрахункові групи за ознаками близьких значень показників у залежності від нормоутворюючих чинників, які обумовлюють вибір норм часу або норм виробітку та поправочних коефіцієнтів до них.

Порядок розрахунків витрат праці наведено у главі 2 розділу V цієї Інструкції.

3. При визначенні витрат часу, витрат праці ІТП і робітників, витрат транспорту та маси вантажів повинні використовуватися норми ЗУКН на ГРР.

Для робіт, що не мають указаних кошторисних норм, витрати часу, витрати праці ІТП і робітників, витрати транспорту та маса вантажів визначаються за чинними нормами інших відомств або за нормами підприємств, затвердженими в установленому порядку, а в разі відсутності таких норм - прямими розрахунками.

4. Обсяги підготовчих робіт, робіт загального характеру, переходів та переїздів виробничих груп, креслярсько-оформлювальних робіт повинні бути диференційовані за ознаками нормоутворюючих чинників: відхилення від прийнятих у нормах одиниць виміру (кількість сторінок, що виписуються, на 100 сторінок тексту, що вивчається), способів збору інформації та її систематизації, видів колекцій, категорій складності дешифрування або геологічного вивчення, характеру виходів на поверхню підземних вод.

5. Обсяги пішохідних переходів виробничих груп при проведенні польових робіт визначаються за категоріями прохідності місцевості, переїздів на автомобілі - за групами шляхів, або переміщення на човні.

6. Обсяги скорочення керна розраховуються на бурових свердловинах та окремо в керносховищах.

7. Обсяги основних польових ГРР розраховуються в розділі проєкту «Обґрунтування методики, обсягів та умов робіт, що проєктуються».

Обсяги допоміжних робіт, що супроводжують основні та залежать від обсягів останніх, доцільно визначати в розділі «Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються», особливо у великих і складних проєктах зі значним діапазоном умов проведення робіт, що проєктуються. До них відносяться розрахунки:

обсягів будівництва тимчасових водогонів при гідрогеологічних відкачках і кількості наголовків, які встановлюються на устя свердловин;

обсягів монтажу-демонтажу устаткування при випробуванні свердловин;

витрат вибухових матеріалів для збудження пружних коливань при сейсморозвідці;

обсягів та витрат часу на облаштування ліній живлення при дослідженнях методами електророзвідки;

обсягів та витрат часу на геофізичні дослідження та роботи в свердловинах, узгоджені з проєктними обсягами буріння;

обсягів обробки інформації на ЕОТ, розрахунки витрат машинних носіїв інформації при польових геофізичних роботах;

обсягів кріплення, водовідливу, вентиляції при гірничих розвідувальних роботах;

обсягів допоміжних робіт, що супроводжують буріння свердловин (кількість промивок, пробок, цементажів, тампонажів, обсягів кріплення свердловин трубами, відбору проб зі стінок свердловин, попередження геологічних ускладнень, залишення в свердловинах обсадних труб, а також обсягів будівництва та перевезення бурових вишок і будівель, монтажу, демонтажу та переміщення бурових агрегатів, гідрогеологічних випробувань і дослідів в процесі буріння);

часу експлуатації (утримання) пересувних вагон-будиночків, засобів зв’язку, мобільних виробничих блоків;

обсягів прорубування візирів при топографо-геодезичних роботах;

геологічного обслуговування бурових свердловин, гірничорозвідувальних виробок та дослідно-промислової розробки.

8. Перелік, обсяги та види лабораторних і технологічних досліджень обґрунтовуються у розділі «Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються» за ознаками спеціалізованих лабораторій (хімічна, спектральна, мінералогічна). Окремо виділяються аналізи, що будуть виконуватися за кошти Виконавця ГРР на об’єкті. Якщо лабораторні і технологічні дослідження будуть виконуватися підрядним способом, їх вартість розраховується з урахуванням цін на такі дослідження, які діють у Виконавця або за нормами ЗУКН.

9. Для робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, камеральних, картоскладальних, тематичних робіт обґрунтовується їх тривалість, витрати праці за посадами інженерно-технічних працівників та професіями робітників. Якщо є підстави, обґрунтовуються також необхідні витрати матеріалів, кількість необхідного устаткування, апаратури, приладів, спорядження та інструменту, а також транспортних засобів. Якщо таких підстав немає, то зазначається, що вартість матеріальних витрат і послуг визначатиметься у кошторисі у відсотках від суми заробітної плати ІТП і робітників.

10. Основою для розрахунку обсягів зведення будівель і споруд повинен бути перелік об’єктів робіт, що проєктуються, з характеристикою кожного з них, з номерами (шифрами) кошторисних норм, одиницями виміру, кількістю одиниць (обсягів), із зазначенням можливості розбирання або демонтажу конструкцій після їхнього використання з поверненням частини матеріалів.

11. Необхідно дотримуватися певної послідовності розрахунків і групування об’єктів будівництва і робіт:

перелічуються всі об’єкти будівництва і робіт, вартість яких визначається за комплексними нормами ЗУКН, без коригування, при цьому повинні бути згруповані взаємопов’язані об’єкти та роботи. Наприклад, для улаштування тимчасового витратного складу вибухових матеріалів проєктується розчистка майданчика від лісу, будівництво сховища для вибухових речовин і засобів підривання, а також приміщення для варти, огорожа з улаштуванням воріт, прокладання дороги, кабельної лінії електропостачання та провідної лінії зв’язку. Для кожної з перелічених робіт використовуються комплексні розцінки без коригування, всі такі роботи повинні бути розміщені в суміжних рядках і мати ознаку належності до одного об’єкта - тимчасового складу вибухових матеріалів;

повинні бути згруповані разом рядки, що відносяться до об’єкта, з використанням комплексної норми, яка коригується вилученням одних і залученням інших окремих конструктивних елементів, що входять до комплексу, при цьому може бути або тільки вилучення окремих конструктивних елементів, або тільки залучення, або і те, і інше. У всіх випадках рекомендується слідом за рядком, що описує роботу, яка нормується комплексною нормою, розміщувати рядки, що описують вилучені, а потім залучені конструктивні елементи;

групуються разом усі конструктивні елементи, з яких набирається повністю об’єкт будівництва, для якого відсутні комплексні норми;

розраховуються обсяги робіт на об’єктах будівництва, для яких немає норм (розцінок) і вартість яких визначається за нормами та розцінками Виконавця, прямими розрахунками або за нормами та розцінками аналогічних робіт, які виконують Проєктувальники.

12. Необхідність і обсяги коригування комплексних норм шляхом вилучення та залучення окремих конструктивних елементів, а також набір всього об’єкта з окремих конструктивних елементів обґрунтовуються проєктом. Обґрунтовуються також розрахунки вартості матеріалів, що повертаються при демонтажі. У цьому ж розділі рекомендується розрахувати масу кожного з вантажів, необхідних для будівництва, з урахуванням напрямків перевезень, а також відстані перегону до місця будівництва та назад будівельних машин і механізмів із зазначенням їхньої кількості, найменувань, способу перевезень та стану шляхів.

13. Обґрунтовується економічна доцільність оренди або придбання приміщень у юридичних або фізичних осіб замість відповідного будівництва нових будівель із необхідними порівняльними розрахунками.

14. При розрахунках показників робіт, пов’язаних з природоохоронними заходами та охороною праці, обґрунтовуються переліки видів та обсяги робіт, витрати матеріалів, використання механізмів та інших ресурсів на здійснення заходів, спрямованих на попередження шкідливого впливу ГРР на навколишнє природне середовище та на здоров’я людей, а саме:

визначаються площі ділянок земель, що будуть використовуватись при проведенні ГРР;

наводиться перелік технічних засобів, які знижують рівень шумів, вібрацій, викиди шкідливих газів;

визначаються обсяги робіт при зведенні дамб, обвалуванні площадок - сховищ відходів;

обґрунтовуються способи та обсяги ліквідації геологорозвідувальних виробок, наслідків збудження сейсмічних коливань;

визначаються площі, що підлягають знезаражуванню;

розраховуються площі порушених земель, що підлягають рекультивації, обсяги вивозу та складування відходів.

15. Розрахунки показників транспортного обслуговування ГРР здійснюються останніми після того, як визначено обсяги всіх видів робіт. Для визначення вартості транспортного обслуговування ГРР з урахуванням маси вантажів і кількості людей, які перевозяться, розраховуються обсяги всіх перевезень відповідно до схеми транспортування, що додається до проєкту, у такій послідовності:

для забезпечення ГРР на об’єкті визначається маса кожного різновиду вантажів за нормами з урахуванням відстані перевезень на всі види ГРР, окремо шляхами та окремо в умовах бездоріжжя. Обґрунтовуються види транспорту для перевезень з урахуванням вантажопідйомності, прохідності та середньозмінного пробігу транспортних засобів;

до маси вантажів, що визначена за нормами для кожного виду ГРР, додається маса вантажів, не врахованих нормами (технічна вода, обсадні труби, керн свердловин, технологічні проби тощо);

ураховуються вантажі для забезпечення життєдіяльності персоналу (питна вода, домашні речі, продукти харчування, спорядження, необхідне для організації гарячого харчування та побуту);

виділяються наливні вантажі, що перевозяться у цистернах, і навалочні вантажі, які перевозяться самоскидами; обґрунтовуються обсяги механізованих і немеханізованих навантажувальних та розвантажувальних робіт із зазначенням відстані переміщення вантажів і типів навантажувальних механізмів (автокрани, екскаватори, транспортери). Обґрунтовуються пункти перевалок вантажів і визначається загальна маса навантаження та розвантаження з урахуванням перевалок;

обґрунтовуються, у разі необхідності, обсяги щозмінних, щоденних, щотижневих (або з іншою періодичністю) перевезень персоналу з баз підприємств, експедицій, партій, загонів, дільниць до місця проведення робіт і назад. При цьому враховується наявність на дільницях пересувних вагонів-будиночків і можливість оренди приміщень для житла в місцях проведення ГРР;

розраховується кількість поїздок і середня відстань переїздів. Обґрунтовується вид транспорту (автобуси, вахтові машини, спеціально переобладнані бортові автомобілі). Визначається сумарний пробіг автомобілів у разі кілометрової оплати, або кількість годин експлуатації автомобілів у разі погодинної оплати, або кількість машино-змін власного транспорту для перевезення персоналу до місця робіт і назад із зазначенням марки автомобіля та середнього пробігу за зміну;

обґрунтовується та розраховується кількість машино-змін (годин, кілометрів - у залежності від оплати) перегону транспортних засобів, а також спеціальних машин зі змонтованими на них установками, станціями, агрегатами, механізмами з баз підприємств, експедицій, партій до місця робіт і назад, з урахуванням сезонних перерв. При цьому вказується вид (марка) транспортних засобів, які переганяють, їхня прохідність, вантажопідйомність, сумарний пробіг за розрахунковий період часу, а також середня швидкість перегону (км/год). Розраховується також перевезення вагонів-будиночків і великогабаритних вантажів на причепах. Слід враховувати, що на відміну від переїздів геофізичних загонів між пунктами спостережень, з баз на свердловину та назад, а також переміщення бурових установок між свердловинами, на які є відповідні норми, перегін транспортних засобів проводиться з більш високими швидкостями руху в транспортному положенні устаткування;

визначається нормативна маса вантажів, необхідних для експлуатації власного транспорту. Для цього визначається кількість транспортних засобів з урахуванням прохідності та вантажопідйомності, тягових класів тракторів, наявності причепів, а також необхідна кількість машино-змін. До них додається кількість одиниць і витрати часу в машино-змінах експлуатації виробничого транспорту. На отриману таким чином кількість транспортних засобів за прохідністю та вантажопідйомністю, а також на сумарну кількість машино-змін за тими ж видами засобів визначається за нормами маса вантажів (на виробничу одиницю, з включенням маси самого транспортного засобу, та на розрахункову одиницю (ПММ, запасні частини, ремонтно-експлуатаційні матеріали, інструмент, шини));

при визначенні маси вантажів на виробничу одиницю (бурову установку, геофізичний загін, автомобіль) необхідно враховувати спосіб їхньої доставки на дільницю робіт. Якщо агрегати переганяють до місця робіт власним ходом, нормативна маса устаткування та транспортних засобів з норм вилучається;

у проєкті обґрунтовується необхідність і доцільність використання орендованого транспорту замість власного, визначаються умови найму автомобілів, тракторів, розраховуються обсяги перевезень, час найму.

До категорії найманого транспорту відноситься також перевезення вантажів залізничним, водним і повітряним транспортом, оренда літаків та гелікоптерів для аеровізуальних спостережень і аерогеофізичних робіт. При цьому використовуються чинні нормативи або договірні ціни з урахуванням специфіки перевезень, маси вагонних відправлень, кількість годин (днів) оренди.

16. Розділ «Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються» завершується зведеною таблицею, до якої заносяться всі види основних та допоміжних робіт та витрат і яка повинна служити базою для розрахунків кошторису.

У зведеній таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються, наводяться найменування робіт і витрат, одиниці виміру, обсяги (кількість одиниць виміру), умови та основні нормоутворюючі чинники, посилання на відповідні розділи ЗУКН із зазначенням номерів таблиць, які містять норми або посилання на прямі розрахунки.

8. Додатки до проєкту

1. Складовою частиною проєкту є графічні та текстові матеріали, які ілюструють і підтверджують обґрунтування вибору об’єкта, методики, обсягів та умов проведення ГРР, рівень окремих витрат.

Матеріали, що мають відносно невеликий обсяг і формат, включаються до текстової частини проєкту та одержують назви «рисунок», «креслення» або «таблиця» з відповідними порядковими номерами.

Матеріали великого обсягу та формату комплектуються в додатках: текстових - у кінці текстової частини проєкту або окремо; графічних - в окремій папці.

2. До текстових додатків проєкту належать:

документи узгодження проєкту відповідно до вимог законодавства;

виписки з геологічних (технічних) завдань, умов і вимог промисловості, яка використовує мінеральну сировину або інформацію про геологічну будову об’єкта;

таблиці підрахунку очікуваних запасів чи ресурсів корисних копалин (приріст запасів або переведення їх у високі промислові категорії);

обґрунтування вартості робіт згідно проєкту, що виконуються підрядним способом;

експертні висновки та протокол НТР додаються після експертизи проєкту й кошторису та проведення засідання НТР.

3. До графічних додатків проєкту відносяться такі матеріали (якщо вони не містяться в текстовій частині):

оглядова карта району з визначеними географічними координатами кутових точок об’єкта та його площі;

картограми геологічної (геофізичної) вивченості об’єкта і площ, що прилягають до нього;

геологічні карти, розрізи та стратиграфічні колонки, які складені (узагальнені) за даними попередніх дослідників;

карта фактичного матеріалу попередньої стадії робіт;

карти та схеми розташування профілів, виробок, пунктів спостережень, місць проведення дослідних робіт, що проєктуються;

плани, розрізи та проекції, що ілюструють підрахунок очікуваних запасів чи ресурсів корисних копалин;

геолого-технічні проєктні розрізи виробок (свердловин);

схеми:

розташування фундаментів під бурову установку, додаткового обладнання і привишкових споруд;

розташування (монтажу) бурового обладнання і привишкових споруд;

розташування (монтажу) комунікацій бурового обладнання;

розташування обладнання при цементуванні свердловини;

обв’язки устя свердловини при бурінні і випробуванні;

розташування (монтажу) обладнання для випробування свердловин на продуктивність;

розташування фундаментів під обладнання для випробування свердловин на продуктивність;

комунікацій;

транспортування вантажів і персоналу від баз постачання або пунктів одержання вантажів до місця проведення ГРР.

4. Залежно від характеру робіт, що проєктуються, ступеня навантаження окремих графічних матеріалів допускається об’єднання, доповнення або скорочення переліку додатків на розсуд Проєктувальника.

9. Оформлення проєкту

1. Найменування проєкту повинно включати повне найменування об’єкта ГРР, яке вказано у геологічному (технічному) завданні.

У разі зміни геологічного (технічного) завдання та перескладання проєкту, в його найменування повинно бути включене слово «Перескладений», із зазначенням найменування та дати затвердження колишнього проєкту.

2. Кожному об’єкту ГРР присвоюється шифр, який присвоюється після державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр. Роботам, які не підлягають реєстрації, шифр присвоюється Виконавцем ГРР згідно з власним обліком об’єктів.

Шифр повинен проставлятися на титульному аркуші проєкту, кошторису і на додатках до них, а також на геологічному (технічному) завданні та інших документах, які супроводжують ГРР на об’єкті (в разі необхідності).

3. Проєкт повинен мати титульний аркуш за формою, наведеною у додатку 6 до цієї Інструкції. Проєкт затверджується керівником або уповноваженою особою Замовника та підписується керівником і фахівцями за напрямами робіт Виконавця.

4. Після титульного аркуша проєкту розміщується зміст, який включає усі розділи, підрозділи проєкту та перелік додатків до нього.

5. Після змісту розміщується текст геологічного (технічного) завдання. Якщо до геологічного (технічного) завдання є додатки, вони включаються першими до складу додатків проєкту.

6. Копії протоколів розгляду проєкту науково-технічними радами, а також експертні висновки, якщо вони мали місце, розміщуються після текстових додатків.

7. Матеріали робочого проєкту повинні бути підписані:

розділ «Пояснювальна записка» - керівником (заступником керівника) Проєктувальника, керівником проєкту, головним інженером проєкту, начальником відділу, посадовою особою, яка здійснює нормоконтроль (метролог) і виконавцями проєкту;

інші розділи проєкту (загальні для всіх видів ГРР під час спорудження свердловин):

склад і зміст розділу «Охорона надр і навколишнього природного середовища, охорона праці та техніка безпеки» підписуються головним інженером проєкту, начальником відділу, посадовою особою, яка здійснює нормоконтроль (метролог) і виконавцями розділу;

геолого-технічний наряд (орієнтовний) (додаток 7 до цієї Інструкції) - підписується головним геологом геологічного підприємства - Виконавця ГРР на об’єкті, головним інженером, начальником відділу і виконавцями геолого-технічного наряду (орієнтовного).

III. Порядок визначення кошторисної вартості ГРР

1. Загальні засади

1. Кошторисна вартість ГРР на об’єкті складається з вартості робіт, які виконуються Виконавцем, вартості супутніх робіт (резерву на непередбачувані роботи, транспортне обслуговування, будівництво, оренда приміщень, витрати кошторисного ліміту (або коштів) на придбання спеціального устаткування для проведення робіт на об’єкті (з дозволу Замовника), витрати на його проєктування, тощо), вартості робіт, що виконуються підрядним способом (у тому числі витрат на експертизу ПКД).

Вартість робіт, які виконуються Виконавцями ГРР, поділяється на прямі, накладні (загальновиробничі і адміністративні) витрати та нормативний прибуток (планові накопичення), витрати, які компенсуються за фактичними затратами, податки, збори (обов’язкові платежі), встановлені законодавством України, що включаються до валових витрат підприємств.

При проведенні робіт під час спорудження свердловин на нафту і газ, де розробити кошторисну документацію на виконання всього геологічного (технічного) завдання неможливо, повна кошторисна вартість об’єкта визначається шляхом розроблення кошторисної документації на першу свердловину або групу ідентичних свердловин. Визначення вартості решти робіт здійснюється за укрупненими розрахунками з подальшим уточненням їх при виконанні ГРР, з розробкою на них окремих робочих кошторисних документів, що є складовою загальної кошторисної документації на зазначений об’єкт.

При розрахунку кошторисної вартості на наукові розробки і науково-дослідні роботи щодо геологічного вивчення та раціонального використання надр, що виконуються за кошти державного бюджету зареєстровані у Державній науковій установі «Український Інститут науково-технічної експертизи та інформації», податок на додану вартість (далі - ПДВ) не нараховується.

2. Вартість робіт, що здійснюється Виконавцем ГРР, визначається з використанням норм ЗУКН на ГРР та положень цієї Інструкції. У тих випадках, коли у ЗУКН відсутні норми на різновиди робіт і витрат, які проєктуються, або склад (зміст) робіт, що проєктуються (виконуються), та умови їхнього проведення суттєво відрізняються від складу робіт та умов, врахованих нормами ЗУКН, такий розрахунок здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів або тимчасових проєктно-кошторисних норм (далі - ТПКН) Виконавців таких робіт, складені та затверджені їх керівником за погодженням із Замовником.

У разі відсутності норм, які відповідають складу (змісту) та умовам проведення робіт, що проєктуються (виконуються), застосовуються обґрунтовані поправочні коефіцієнти до наявних норм або прямі розрахунки вартості робіт з додержанням положень цієї Інструкції.

Методичні положення з розрахунку ТПКН викладені у главі 3 розділу V цієї Інструкції.

3. Кошторисна вартість ГРР визначається:

за одиничними кошторисними розцінками, які розраховані з використанням норм ЗУКН;

на роботи, норми на які відсутні в ЗУКН - за одиничними кошторисними розцінками, які розраховані з використанням галузевих або ТПКН виконавців цих робіт, а також норм інших виконавців аналогічних робіт;

за комплексними розцінками, які розраховані за методикою, узгодженою із Замовником робіт;

з використанням кошторисних норм ЗУКН, галузевих і місцевих ТПКН виконавців цих робіт, а також норм виконавців аналогічних робіт, затверджених Замовником (укрупнених комплексних розцінок, порайонних комплексних розцінок, регіональних розцінкок на геологічне (технічне) завдання);

прямими розрахунками вартості обґрунтованих проєктом обсягів робіт, на які відсутні будь-які кошторисні норми;

з використанням нормативного методу, при якому використовуються укрупнені нормативи витрат за статтями (матеріальні витрати, інші витрати, амортизація, у відсотках від загальних витрат на оплату праці), розраховані на підставі використання досвіду виконавців робіт та досягнутих техніко-економічних і фінансових показників за останні 2 роки перед роком складання кошторису.

4. Вартість робіт, що виконуються підрядним способом, визначається за домовленістю з підрядником за нормами ЗУКН або за нормами підрядника.

5. Вартість непередбачуваних робіт і витрат, які виникають при виконанні ГРР (у тому числі під час спорудження свердловин) з причин, незалежних від виконавця робіт, і обсяги яких не були передбачені робочим проєктом, визначається за виконавчими кошторисними розрахунками (далі - ВКР), а в інших випадках - відшкодовуються частково за рахунок частини резерву коштів зведеного кошторисного розрахунку переданих у розпорядження Виконавця ГРР (в межах 2,0 відсотків від кошторисної вартості виконаних робіт).

2. Визначення кошторисної вартості ГРР

1. Для визначення кошторисної вартості ГРР на об’єкті, витрати на проведення цих робіт можуть групуватися за наступними статтями калькулювання:

1) прямі статті калькулювання витрат:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи (єдиний соціальний внесок - далі ЄСВ);

амортизація;

інші прямі витрати;

2) непрямі статті калькулювання витрат:

загальновиробничі витрати (змінні та постійні, розподілені і нерозподілені) (накладні витрати).

Прямі та непрямі статті витрат, зазначені в підпунктах 1 та 2 цього пункту, становлять витрати на виробництво.

Крім витрат на виробництво до повної кошторисної вартості включається:

нормативний прибуток (у відсотках до витрат);

витрати на роботи виконані підрядним способом;

витрати на придбання спеціального обладнання;

ПДВ.

Перелік і склад статей калькулювання ГРР можуть визначатися самими Виконавцями робіт залежно від специфічних особливостей геологорозвідувального виробництва при виконанні різних видів ГРР.

2. До прямих витрат належать витрати на такі види ГРР і пов’язаних з ними робіт на конкретному об’єкті, з урахуванням різновидів, технологій, умов проведення, глибин, діаметрів, категорій, масштабів та інших нормоутворюючих чинників:

підготовчі та передпольові роботи, рекогносцирування місцевості перед складанням ПКД із застосуванням наземного або авіаційного транспорту, складання проєкту і кошторису;

польові роботи;

організація та ліквідація польових робіт;

лабораторні та технологічні дослідження;

камеральні роботи, роботи з наукового супроводження всіх видів ГРР, тематичні і дослідно-методичні роботи, підготовка до видання і видання галузевих нормативних документів та карт;

організаційно-технічне забезпечення ГРР на об’єкті:

зведення споруд і будівель у місцях проведення ГРР;

транспортне обслуговування ГРР: перевезення вантажів і персоналу експедицій, партій, загонів, груп, перегін транспортних засобів до місця проведення польових робіт і в зворотному напрямку;

спорудження свердловин на нафту, газ, термальні води та інші корисні копалини із застосуванням бурових установок нафтового ряду:

підготовчі роботи до спорудження свердловини;

спорудження і розбирання (перетягування) вишки бурової, привишкових споруд, монтаж і демонтаж бурового обладнання;

монтаж і демонтаж установки для випробування свердловини;

буріння і кріплення свердловини;

випробування свердловини на продуктивність;

інші роботи та витрати під час спорудження свердловин, які виконуються Виконавцями:

відведення земельної ділянки;

лісорубний квиток;

відшкодування землекористувачу збитків, які спричинені тимчасовим зайняттям земельних ділянок;

рекультивація порушених земель;

додаткові витрати при проведенні будівельних і монтажних робіт в зимовий час;

експлуатація теплофікаційної котельної установки;

інші роботи та витрати під час спорудження свердловин, які виконуються підрядним способом: буровибухові, промислово-геофізичні, лабораторні, топографо-геодезичні, радіогеодезичні роботи, буріння свердловин для забезпечення водою, заходи з охорони навколишнього природного середовища, амортизація контейнерів тривалого використання для транспортування вантажів, плата за оренду обладнання і засобів, метрологічне, водолазне, гідрометеорологічне обслуговування спорудження свердловин, плата за послуги морських портів, послуги спеціалізованих судноремонтних організацій, витрати на утримання бази буріння і облаштування морських розвідувальних площ (родовищ), а також на утримання аварійно-рятувальних, протипожежних і інших спеціалізованих суден, інші роботи і витрати, що виконуються підрядним способом під час спорудження свердловини.

3. Прямі витрати визначаються, виходячи з обсягів робіт за різновидами та умовами їхнього проведення, за такими статтями калькуляції:

1) прямі матеріальні витрати, до складу яких включається вартість сировини та основних матеріалів, ПММ, зносу малоцінних швидкозношуваних предметів, електроенергії, стисненого повітря, води, інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;

2) прямі витрати на оплату праці, до складу яких включається оплата праці виконавців ГРР, а саме, основна заробітна плата, додаткова заробітна плата (без оплати відпусток), оплата відпусток ІТП і робітників, зайнятих при виконанні ГРР та які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;

3) відрахування на соціальні заходи (від загальних витрат на оплату праці ІТП і робітників, зайнятих при виконанні ГРР та які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат) за встановленими законодавством нормами;

4) амортизація;

5) інші прямі витрати, до складу яких включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема, послуги допоміжних виробництв і послуги зі сторони, виробничий транспорт (власний), інші витрати.

У разі вироблення електроенергії та стисненого повітря або улаштування водопостачання Виконавцями, стаття калькуляції «Прямі матеріальні витрати» також є комплексною.

В разі необхідності визначення загальних обсягів матеріальних, трудових та інших ресурсів, що використовуються при виконанні ГРР на об’єкті також здійснюється розподіл витрат по статтях калькуляції (комплексних) за наступними п’ятьма укрупненими однорідними елементами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші витрати.

4. До укрупненого показника (за елементом) «Матеріальні витрати» входить вартість: сировини та основних матеріалів, ПММ, електроенергії, стисненого повітря, води, зносу малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів в складі комплексних статей калькуляції.

На підсумкову вартість матеріальних витрат нараховуються ТЗВ за нормами, обчисленими у відповідності з методичними положеннями, затвердженими керівником підприємства після узгодження з організацією, якій воно підпорядковане.

Методичні положення з розрахунків ТЗВ, включені до глави 4 розділу V цієї Інструкції, рекомендуються до використання виконавцями ГРР, які виконуються за рахунок коштів державного бюджету.

5. До укрупненого показника (за елементом) «Витрати на оплату праці» входить основна та додаткова заробітна плата, оплата щорічних і додаткових відпусток) ІТП і робітників - виконавців ГРР, включно з витратами на оплату праці у складі комплексних статей калькуляції.

6. До укрупненого показника (за елементом) «Відрахування на соціальні заходи» входить ЄСВ, установлений за нормативом від витрат на оплату праці законодавством, включно з відповідними ЄСВ в складі комплексних статей калькуляції.

7. До укрупненого показника (за елементом) «Амортизація» входить сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів включно з тими, які входять до складу комплексних статей калькуляції.

8. До укрупненого показника (за елементом) «Інші витрати» включаються витрати, які не увійшли до складу попередніх укрупнених показників (елементів), зокрема, витрати, які відшкодовуються за фактичними витратами, транспортування обладнання, інструментів, сировини, матеріалів, вахт, загонів, партій з баз (складів) підприємства до місця проведення робіт і в зворотному напрямку, знос бурового та ударного інструменту, бурильних труб, муфт, замкових з’єднань, допоміжного інструменту і пристосувань, що застосовуються при проведенні ГРР, плата за користування земельними ділянками, земельними частками (паями), включно з відповідними витратами у складі комплексних статей калькуляції.

9. Витрати за показником (елементом) «Інші витрати» (крім тих, що враховуються за статтею «Прямі витрати на оплату праці») в кошторисі включаються до показника (елемента) «Матеріальні витрати».

10. Прямі витрати на проведення ГРР визначаються на розрахункову одиницю виміру обсягу робіт, тобто на 1 зміну (1 верстато-зміну, 1 загоно-зміну, 1 бригадо-зміну) або на 1 добу, на 1 місяць, загоно-місяць, бригадо-місяць, партіє-місяць та інше.

У деяких випадках прямі витрати визначаються на фізичну одиницю виміру: на 1 бурову установку (вишку), на 1 м, на 1 виробку, на 1км, на 1 м - 3 , на 1 дослід.

Відповідно, норми прямих витрат у грошовому виразі з розподілом за статтями (елементами) обчислюються або на розрахункову одиницю виміру обсягу робіт (на 1 зміну, на 1 верстато-зміну, на 1 приладо-зміну, на 1 загоно-день, на 1 місяць), або на фізичну (натуральну) одиницю виміру обсягу робіт (на 1 км, на 1 м, на 1 км - 2 , на 1 дослід).

Витрати часу на проведення ГРР визначаються за нормами часу або за нормами виробітку, які вміщено у ЗУКН і ТПКН. У разі відсутності в них необхідних норм використовуються інші норми або обґрунтовуються необхідні витрати часу прямими розрахунками, виходячи з досвіду робіт.

При проведенні робіт у підземних виробках за відсутності для них відповідних норм застосовуються поправочні коефіцієнти 1,14 до норм часу або 0,88 до норм виробітку на проведення робіт на поверхні.

11. Вартість ГРР за статтями витрат розраховується в такому порядку:

прямі витрати за статтею «Прямі матеріальні витрати» визначаються, виходячи з норм витрат матеріально-енергетичних і технічних ресурсів (з включенням до цієї статті витрат сировини та основних матеріалів, ПММ, електроенергії, стисненого повітря, води, інших матеріалів), зносу малоцінних швидкозношуваних предметів, які містяться в розділах ЗУКН за видами робіт, та цін (тарифів) їх придбання за бухгалтерськими даними Виконавців на час складання кошторису, або з використанням нормативного методу.

У випадках, коли в процесі проведення ГРР відбувається значне (понад 20 відсотків) підвищення цін на матеріально-енергетичні і технічні ресурси (основні матеріали, ПММ, електричну енергію, металовироби), з дозволу Замовника кошторисна вартість ГРР на об’єкті коригується шляхом перескладання ПКД.

У разі відсутності норм у ЗУКН використовуються інші норми або обґрунтовуються витрати матеріалів прямими розрахунками. У тих випадках, коли електрична енергія або стиснене повітря виробляються власними електростанціями чи компресорними станціями, вартість 1 кВт-год електроенергії або 1 м - 3 стисненого повітря визначається з виділенням матеріальних витрат, витрат на оплату праці (оплата праці та відпусток), відрахувань на соціальні заходи та амортизацію. Аналогічно визначається вартість 1 м - 3 технічної води при здійсненні водопостачання з поверхневих джерел або зі свердловин шляхом облаштування власних насосних станцій.

Обсяги витрат (ліміт) на роботи і витрати, які враховуються за фактичними показниками при визначенні кошторисної вартості, розраховуються за відсотком, визначеним зі звітних даних геологічного підприємства за два останні роки перед роком розробки ПКД, який фактично склали згадані роботи і витрати в кошторисній вартості прямих витрат при проведенні ГРР.

Прямі витрати матеріальних ресурсів (сировина та основні матеріали, ПММ, електроенергія, стиснене повітря, вода, інші матеріали) розраховуються виходячи з норм витрат та цін на матеріально-технічні ресурси. Норми витрат матеріалів розраховуються на фізичну одиницю виміру обсягу робіт (на 1 бурову установку, 1 об’єкт, 1 м, 1 км, 1 м - 3 , 1 дослід) або на розрахункову одиницю виміру (на 1 вахту (зміну), на 100 змін, на 1 місяць), відповідно, норма прямих витрат в грошовому виразі визначається на розрахункову одиницю виміру обсягу робіт або на фізичну одиницю. При переході від норми прямих витрат на розрахункову одиницю виміру (на 1 вахту (зміну), на добу, на 1 місяць, 1 рік) до норми на фізичну одиницю виміру обсягу, перша з них перемножується з нормою часу або ділиться на норму виробітку.

Прямі витрати зі зносу малоцінних швидкозношуваних предметів, розраховуються в порядку, визначеному главою 4 розділу V цієї Інструкції, виходячи з їхньої первісної вартості та норм зносу. При цьому норми зносу містяться у ЗУКН, а у разі відсутності у ЗУКН - обґрунтовуються проєктом.

Прямі витрати на послуги допоміжних виробництв включаються до вартості ГРР у такому складі: вартості послуг власних допоміжних виробництв, розрахованої за нормативом, затвердженим керівником Виконавця робіт, який визначається як відношення вартості послуг власних допоміжних виробництв, що фактично склалася протягом минулих двох років, до витрат на оплату праці працівників - виконавців на основних видах ГРР за цей же період, і вартості послуг зі сторони - з урахуванням цін, що діють на тих підприємствах, які надають послуги.

До вартості послуг входять витрати: на всі види технічного обслуговування та ремонтів бурових установок, устаткування, виробничих приміщень, апаратури, приладів і спорядження; на виготовлення й ремонт дрібного інструменту, запасних частин та інвентарю; на виготовлення бірок і дрібної поліграфічної продукції (бланків етикеток, журналів, відомостей); на креслярські, копіювальні, оформлювальні роботи, палітурні, розмножувальні роботи, технічне та програмне обслуговування комп’ютерів в процесі проведення ГРР, при складанні геологічних звітів, проєктів, кошторисів, а також витрати на експлуатацію виробничого транспорту при проведенні польових ГРР.

Прямі витрати на послуги допоміжних виробництв і послуги зі сторони для ГРР є комплексними і визначаються згідно з обґрунтованим у проєкті переліком послуг, які надаються, прямим розрахунком або із застосуванням нормативів, що розробляються і затверджуються Виконавцями за погодженням із Замовником, у відсотках на такі види робіт:

від сумарної вартості зносу малоцінних швидкозношуваних предметів, та амортизації основних засобів - на технічне обслуговування, поточні ремонти устаткування, апаратури, приладів і спорядження, на виготовлення дрібного інструменту, запасних частин та пристосувань, друкування бланків, при цьому 30 відсотків вартості цих послуг становлять витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи - за нормативом згідно законодавства, матеріальні витрати - 50 відсотків, решта - амортизація;

від амортизації основних засобів - на капітальні ремонти устаткування, транспортних засобів, апаратури, приладів, спорядження, при цьому 100 відсотків вартості цих послуг становлять матеріальні витрати;

від суми витрат на оплату праці ІТП і робітників - безпосередніх виконавців основних видів ГРР, при цьому 40 відсотків від вартості наданих послуг становлять матеріальні витрати.

Вартість послуг, пов’язаних з витратами на експлуатацію виробничого транспорту, визначається з урахуванням норм витрат транспорту в машино-змінах і вартості однієї машино-зміни експлуатації транспортних засобів, розрахованої відповідно до положень ЗУКН із розподілом на матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, та амортизацію.

Інші витрати включають всі інші виробничі витрати, які не увійшли до попередніх елементів витрат і можуть бути віднесені безпосередньо на собівартість ГРР за прямими ознаками, зокрема:

плата за оренду земельних та майнових паїв;

втрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованих виробів, напівфабрикатів, та витрати на виправлення браку за вирахуванням: остаточно забракованої продукції за справедливою вартістю; сум, що відшкодовуються працівниками, які допустили брак; сум, одержаних від постачальників за неякісні матеріали та комплектуючі вироби;

витрати на виконання робіт із виправлення допущених недоліків і браку при проведенні ГРР на гарантійних умовах контракту при належному оформленні документів щодо виконання таких;

транспортне забезпечення ГРР;

інші витрати.

Розрахунок інших витрат при складанні кошторису проводиться у порядку, викладеному у розділі «Інші роботи та витрати».

Прямі витрати в розділі «Витрати на оплату праці» розраховуються за складовими: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, оплата щорічних відпусток ІТП і робітників - безпосередніх виконавців ГРР на об’єкті.

Розрахунки складових проводяться в такому порядку:

1) основна заробітна плата розраховується виходячи з норм витрат праці для кожної посади ІТП, професії та тарифного розряду робітників в людино-днях (людино-місяцях) на одиницю обсягу робіт і денних (погодинних, місячних) ставок (окладів) відповідних категорій працюючих, розрахованих згідно з Галузевою угодою між Державною службою геології та надр України і Всеукраїнською профспілкою працівників геології, геодезії та картографії (далі - Галузева угода) та відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати праці (на рівні не нижче середніх значень посадових окладів за Галузевою угодою) із наступним їх коригуванням при законодавчому підвищенні розміру тарифної ставки (посадового окладу) робітника першого розряду.

Норми витрат праці ІТП і робітників містяться в ЗУКН. У разі відсутності таких норм у ЗУКН або невідповідності норм ЗУКН умовам проведення робіт витрати праці обґрунтовуються прямими розрахунками.

Основна заробітна плата ІТП та робітників, розрахована за нормами витрат праці з використанням посадових окладів і тарифних ставок, відповідно до діючих ЗУКН, коригується такими поправочними коефіцієнтами:

1,10 - при проведенні робіт у місцевості, розташованій на висоті від 1501 м до 1700 м над рівнем моря;

1,15 - при проведенні робіт у місцевості, розташованій на висоті, більшій за 1700 м над рівнем моря;

1,20 - при пошуках, розвідці та дослідженнях радіоактивних руд (крім топографо-геодезичних робіт, будівництва споруд і будівель, транспортного обслуговування ГРР);

1,30 - при проведенні польових робіт, спостережень та вимірювань з суден, плотів, платформ на воді.

При одночасному застосуванні двох і більше коригуючих коефіцієнтів до основної заробітної плати загальний коефіцієнт обчислюється шляхом перемноження складових коефіцієнтів.

Норми прямих витрат на основну заробітну плату ІТП і робітників визначаються на розрахункову одиницю виміру обсягу робіт (1 зміна, 1 місяць). При необхідності використовувати норму прямих витрат на основну заробітну плату на фізичну одиницю виміру обсягу робіт необхідно норму прямих витрат на оплату праці на розрахункову одиницю помножити на відповідну норму часу або поділити на норму виробітку;

2) фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять надбавки та доплати до посадових окладів і тарифних ставок, винагорода за вислугу років, стаж роботи, за роботу у вихідні і святкові дні, інші виплати всім працівникам підприємства, які зайняті в циклі проведення ГРР на об’єкті відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Прямі витрати на додаткову заробітну плату (без витрат на оплату щорічних та додаткових відпусток і доплат за особливі умови проведення ГРР) визначаються у відсотках до суми основної заробітної плати, що фактично склалася в галузі (за звітами 1-ПВ) за два останні роки, як відношення суми додаткової заробітної плати (без витрат на оплату щорічних та додаткових відпусток і доплат за особливі умови проведення ГРР) до основної заробітної плати, сплачених всім категоріям працівників галузі при проведенні ГРР, виконаних власними силами.

Дозволяється здійснювати прямі розрахунки витрат на ті чи інші види додаткової заробітної плати з нарахуванням на їхню вартість за встановленими нормативами витрат на оплату відпусток та відрахувань на соціальні заходи.

Витрати на додаткову заробітну плату зазначаються у розділі «Витрати на оплату праці» зведеного кошторисного розрахунку (додаток 9, 10 до цієї Інструкції);

3) прямі витрати на оплату щорічних і додаткових відпусток ІТП і робітникам розраховуються в порядку, визначеному главою 4 розділу V цієї Інструкції.

Прямі витрати за статтею «Відрахування на соціальні заходи» розраховуються за встановленим розміром ЄСВ у відсотках від суми прямих витрат на оплату праці ІТП і робітників (основних виконавців робіт) відповідно до законодавства.

Прямі витрати за статтею «Амортизація» розраховуються із застосуванням норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів у відсотках на рік, які діють в Україні на час проведення розрахунків. Розрахунки виконуються на підставі первісної вартості з урахуванням цін їх придбання (для нових основних фондів) і балансової вартості (тих, що знаходяться в експлуатації) за бухгалтерськими даними геологічних підприємств на час складання кошторису. Порядок розрахунку визначено главою 4 розділу V цієї Інструкції.

12. Розрахунок кошторисної вартості робіт і витрат, на які відсутні кошторисні норми, здійснюється за формою, наведеною у додатку 8 до цієї Інструкції з врахуванням таких особливостей:

витрати праці ІТП і робітників обґрунтовуються проєктом для кожної посади за категорією кваліфікації, кожної професії за тарифним розрядом;

витрати матеріалів, електроенергії, стисненого повітря, знос малоцінних швидкозношуваних предметів, визначаються, виходячи з місцевих норм, або обґрунтовуються проєктом, або приймаються відповідні норми ЗУКН для виду робіт, близьких до тих, які проєктуються, або до зазначених норм застосовуються поправочні коефіцієнти, обґрунтовані проєктом; перелік і вартість послуг власних допоміжних виробництв та послуг за договорами підряду обґрунтовуються проєктом відповідно до характеру ненормованих робіт;

амортизація основних засобів і необоротних матеріальних активів розраховується, виходячи з переліку та кількості устаткування, апаратури, приладів, спорядження і транспортних засобів, обґрунтованих проєктом, за нормами амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів, що діють в Україні, зі спеціальним обґрунтуванням коефіцієнта резерву та фонду робочого часу, якщо він відрізняється від нормативного річного фонду робочого часу; коефіцієнт резерву на імпортне устаткування передбачається тільки в тих випадках, коли резервне імпортне устаткування дійсно є в наявності;

перелік і вартість послуг допоміжних виробництв та за договорами, обґрунтовуються проєктом відповідно до характеру ненормованих робіт.

13. Вартість ГРР за їх окремими видами визначається в такому порядку:

1) підготовчі та передпольові роботи.

Кошторисні норми на деякі підготовчі роботи, на роботи передпольового періоду, а саме: збирання та систематизацію фондових, архівних і опублікованих матеріалів, ознайомлення з колекціями, складання попередніх карт, схем і розрізів геологічного змісту, передпольове дешифрування космо- та аерофотоматеріалів, креслярські оформлювальні роботи містяться в ЗУКН. Витрати на інші роботи підготовчого (передпольового) періоду, на які відсутні кошторисні норми, визначаються прямими розрахунками:

обґрунтовуються та розраховуються витрати на оплату праці ІТП і робітників, інші витрати;

у разі необхідності наземного рекогносцирування площі робіт або обльоту її території, обґрунтовується вартість 1 машино-зміни наземного чи 1 льотної години експлуатації повітряного транспорту, необхідна кількість годин (змін) та витрати праці ІТП;

вартість придбання топографічної основи, аерофотознімків, космознімків визначається за цінами суб’єктів господарювання, які постачають згадані матеріали;

витрати на послуги сторонніх суб’єктів господарювання (фондів, бібліотек та інше) при збиранні та систематизації фондових й архівних матеріалів визначаються за їх розцінками без нарахування на них загальновиробничих і адміністративних витрат та нормативного прибутку;

у разі необхідності визначення витрат на ознайомлення з керном свердловин, пробурених в минулі роки, до норм на геологічне документування (вивчення) керна застосовується поправочний коефіцієнт 0,5;

витрати на складання ПКД визначаються за нормами, що містяться у відповідних розділах ЗУКН або, якщо таких норм немає - за ТПКН, затвердженими в установленому порядку, або за прямими розрахунками. У цьому випадку враховуються фактичні витрати праці ІТП, фактичні матеріальні витрати та вартість послуг на оформлення проєкту й кошторису за даними бухгалтерських довідок з нарахуванням загальновиробничих і адміністративних витрат та нормативного прибутку;

2) польові роботи.

Кошторисна вартість польових робіт визначається за укрупненими кошторисними нормами, що містяться у відповідних розділах ЗУКН, з урахуванням видів, різновидів, методів, модифікацій робіт, умов їхнього проведення, параметрів мереж спостережень та інших нормоутворюючих чинників:

на базі укрупнених кошторисних норм ЗУКН з використанням діючих цін на матеріальні ресурси та тарифів на послуги, а також діючих посадових окладів ІТП і тарифних ставок робітників розраховуються одиничні кошторисні розцінки. В окремих випадках, при наявності необхідних обґрунтувань та за згодою Замовника робіт, розраховуються і затверджуються в установленому порядку укрупнені комплексні розцінки на окремі види робіт;

одиничні кошторисні розцінки на польові ГРР розраховуються за нормами прямих витрат, які враховують: витрати праці ІТП і робітників; витрати матеріалів, електроенергії, стисненого повітря, води; використання устаткування, апаратури, приладів; знос інструментів, інвентарю, спорядження; послуги допоміжних виробництв та за договорами; використання виробничого транспорту;

вартість матеріалів та зносу малоцінних швидкозношуваних предметів, розраховується, виходячи з їхнього повного переліку, включно з тими, які наведено у ЗУКН узагальненими найменуваннями або враховано складом робіт, охоплених нормами часу. Так, нормами витрат матеріалів при бурінні геологорозвідувальних свердловин не передбачені компоненти промивальної рідини: вода, глина, хімічні реагенти. Вартість зазначених матеріалів визначається за нормами витрат промивальної рідини, наведеними в ЗУКН в м - 3 на 1 м свердловини, виходячи з її рецептури та діючих цін на окремі компоненти. Витрати на витягання зі свердловин обсадних труб повинні враховувати знос труб, який визначається за нормами суб’єкта господарювання в метрах на 100 верстато-змін буріння або на 1 м свердловини;

у тих випадках, коли умовами проведення польових ГРР передбачено використання технологічного транспорту, на якому змонтовано спеціальне устаткування (установки, станції, лабораторії), а в нормах прямих витрат відсутні ресурси на його експлуатацію, вони додатково включаються до прямих витрат за нормами ЗУКН;

додаткові витрати праці, матеріалів, використання транспортних засобів, устаткування, пристроїв, які обумовлені положеннями ЗУКН або обґрунтовані проєктом, до вартості відповідних робіт не включаються та відображаються в кошторисі окремим рядком «Польові роботи» (включно з польовими дослідно-методичними та дослідницькими роботами, а також витрати, які відносяться до польових робіт), до яких належать:

додаткові витрати технічної води, глини та реагентів для промивальної рідини при бурінні свердловин;

залишення в свердловинах обсадних труб;

експлуатація додаткових транспортних засобів, крім передбачених нормами (автомобілі, трактори, автокрани, що використовуються як виробничий транспорт);

амортизація та утримання (включно з послугами на поточні ремонти) мобільних будівель, модулів і блоків, контейнерів для інструменту та запасних частин, промблоків із вмонтованими холодильниками, сушарками, опаленням, які використовуються для виробничо-технічних і санітарно-побутових потреб, укриття робочих місць бурових бригад, що не входять до комплекту устаткування;

витрати, пов’язані зі зберіганням та транспортуванням радіоактивних ізотопів; утримання працівників дозиметричної служби;

відновлення старих гірничих виробок, організація спеціальної служби при проєктуванні виробок у радіоактивних гірських породах;

експлуатація та утримання калориферів для обігріву в зимовий період і кондиціонерів для охолодження повітря при температурі вище +26 °C на робочих місцях у підземних гірничих виробках;

утримання газомірників для газонебезпечних гірничих виробок;

витрати на геологічне обслуговування бурових свердловин, гірничорозвідувальних виробок та дослідно-промислової розробки;

витрати на попередження геологічних ускладнень у свердловинах, геологічний розріз яких вивчено раніше проведеними роботами;

витрати на використання мобільного зв’язку, експлуатацію радіостанцій (крім радіостанцій типу «Карат») на базах польових загонів і партій для зв’язку: оплата праці та оплата відпусток техніка-радиста, відрахування на соціальні заходи, матеріали та запасні частини, амортизація радіостанції, послуги (витрати на всі види ремонтів і послуги Українського державного центру радіочастот);

витрати матеріалів (мішки, ящики, пакувальний папір) на відбір проб гірських порід і корисних копалин;

при виконанні робіт з використанням літаків і гелікоптерів (аерогеофізичні, аеровізуальні спостереження, попередні обльоти територій в підготовчий період) за час знаходження у повітрі до заробітної плати ІТП (геологів, гідрогеологів) додатково включається окремим рядком кошторису:

при виконанні спостережень погодинна доплата у розмірі - бортовому спостерігачу 60 відсотків, бортовому оператору 50 відсотків від погодинних ставок оплати праці командира повітряного судна за виконання льотної роботи (крім аерофотозйомочної);

за польоти до площі (пункту) спостережень без виконання робіт, а також при проведенні глибинного сейсмічного зондування та гравіметричної зйомки з використанням літаків і гелікоптерів - бортовому спостерігачу та бортовому оператору 35 відсотків від покілометрових розцінок за виконання транспортної роботи;

вартість оренди авіаційного транспорту для проведення аерогеофізичних робіт, аеровізуальних спостережень, обльотів площ у підготовчий період та інше до вартості польових робіт не включається, а зазначається у розділі кошторису «Транспортне обслуговування ГРР» як підрядні роботи без нарахування загальновиробничих і адміністративних витрат та нормативного прибутку.

Вартість робіт і витрат, які пов’язані з організацією спорудження нафтогазових свердловин на нових площах і які вперше вводяться в розвідку, а також на експлуатаційних площах (родовищах) при випереджуючому спорудженні свердловин, визначається за нормами ЗУКН, а при відсутності - за ТПКН;

витрати на утримання в міжсезонний період СПБУ, НПБУ, бурових суден і суден забезпечення, які зайняті спорудженням свердловин в розвідувальному бурінні на морі, визначаються за нормами ЗУКН;

при виконанні робіт і наданні послуг за договорами, розмір витрат визначається в порядку, встановленому цією Інструкцією, і відображається у відповідному розділі зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР під час спорудження свердловин на нафту і газ (додаток 9 до цієї Інструкції) та зведеного кошторисного розрухунку вартості ГРР (додаток 10 до цієї Інструкції);

при застосуванні нових або не передбачених ЗУКН норм на спорудження свердловин, типів (марок) обладнання, інструменту, металоконструкцій, привишкових споруд, кошторисна документація складається в наступному порядку: вартість монтажу обладнання (металоконструкцій), відмінного за масою від передбаченого розцінками, але аналогічного за технічною характеристикою і складністю монтажу, визначаються відповідно до встановленого аналогом цього обладнання, виходячи з технічних характеристик і складності монтажу. В решті випадків розробляються тимчасові кошторисні норми і розцінки, які піддаються експертизі і затверджуються Замовником на дворічний строк дії, з наступним перезатвердженням;

укрупнені кошторисні норми (далі - УКН) і укрупнені розцінки на спорудження свердловин, укрупнені показники кошторисної вартості, розроблені на підставі елементних норм і одиничних розцінок, підлягають експертизі і затверджуються Замовником;

3) роботи з організації та ліквідації польових робіт.

До витрат на організацію польових робіт входять: комплектування партій і загонів працівниками необхідної кваліфікації; очікування транспортування персоналу до місця роботи; одержання зі складу необхідних інструментів, матеріалів, спецодягу та іншого польового спорядження; амортизація основних фондів за період організації польових робіт; перевірка справності устаткування, апаратури та інструментів; одержання необхідних транспортних засобів; пакування та очікування відправлення персоналу, устаткування, спорядження і матеріалів до місця роботи; облаштування основних та перевалочних баз.

До витрат на ліквідацію польових робіт входять: підготовка устаткування та спорядження до відправлення на базу після закінчення польових робіт; амортизація основних фондів за період ліквідації польових робіт; розбирання, демонтаж машин, устаткування, споруд у період ліквідації; консервація матеріальних цінностей; очікування зворотного транспортування персоналу; здача на склад матеріальних цінностей; складання й здача матеріального, фінансового та інформаційного звітів про результати польових робіт.

Витрати (кошторисний ліміт) на організацію та ліквідацію польових робіт визначаються прямими розрахунками, але не вище витрат, розрахованих за нормативами для розрахунку витрат на організацію та ліквідацію польових робіт, наведеними в додатку 11 до цієї Інструкції, у відсотках від суми прямих витрат на польові роботи.

При загальній, включно із сезонними перервами, проєктній тривалості польових робіт понад 12 місяців до норм на організацію та ліквідацію польових робіт, в залежності від тривалості польових робіт, застосовуються такі поправочні коефіцієнти: від 13 до 18 місяців - 0,8; від 19 до 24 місяців - 0,6; від 25 до 36 місяців - 0,5; понад 36 місяців - 0,4.

У випадку, коли кошторис складається на роботи, що продовжуються на тій площі або на іншій площі за новим проєктом без перебазування партії (загону), до норм на організацію застосовується коефіцієнт 0,25, а витрати на ліквідацію не передбачаються;

4) лабораторні та технологічні дослідження.

Лабораторні та технологічні дослідження можуть проєктуватися як підрядні роботи. Контроль якості аналізів та досліджень здійснюється як самими лабораторіями (лабораторний контроль), так і Замовниками таких досліджень (геологічний контроль).

Витрати на аналізи, що виконуються в порядку внутрішнього і зовнішнього лабораторного контролю, враховані нормами ЗУКН і додатково не передбачаються.

Аналізи, які виконуються в порядку геологічного контролю, передбачаються в проєктах додатково до основних обсягів лабораторних робіт. При цьому геологічний контроль якості аналітичних робіт передбачається, в основному, підрядним способом за цінами лабораторій, які виконують контрольні аналізи.

Витрати на технологічні лабораторні та напівпромислові випробування корисних копалин визначаються за розцінками організацій - виконавців цих робіт.

При проведенні робіт під час спорудження свердловин на нафту і газ лабораторні роботи включають петрографічний, літологічний, фізико-механічний, хімічний і інші види аналізу керна, шламу, нафти, газу і пластової води. Ліміт витрат на ці види аналізів визначається, виходячи з обсягів буріння свердловини за глибиною і ціллю буріння (опорні, параметричні, пошукові, перші розвідувальні свердловини на нових площах, розвідувальні). При розрахунках зазначеного ліміту застосовується система оплати праці, яка діє на підприємстві, кількісно-кваліфікаційний склад виконавців, оснащення засобами аналізу, контролю, обробки інформації, витрат на постачання матеріалів для аналізу.

В ліміті не враховуються витрати на утримання польових лабораторій з розробки рецептур приготування і обробки промивальної рідини.

Обґрунтуванням для визначення витрат на пробну експлуатацію розвідувальної свердловини служить план пробної експлуатації, затверджений Виконавцем за погодженням із Замовником. Тривалість робіт визначається за нормами, а витрати - виходячи з наявності на свердловині спецобладнання і робітників. Витрати визначаються за статтями: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, послуги допоміжних виробництв і послуги зі сторони. При цьому вираховується вартість одержаних відходів (матеріалів) при пробній експлуатації нафти і газу (у випадку їх утилізації) за ціною, яка склалася на дату пробної експлуатації.

Вартість промислово-геофізичних робіт визначається за розцінками збірника кошторисних норм і розцінок на спорудження свердловин і кошторисними нормами часу виходячи із обсягів робіт, обґрунтованих у проєкті (дослідження; переїзд; підготовчо-заключні роботи і чергування; утримання партії, яка закріплена за свердловиною; витрати з витрачання зарядних комплектів; обробка і інтерпретація промислово-геофізичних матеріалів із застосуванням ЕОТ).

Дозволяється визначати витрати на промислово-геофізичні роботи за відсотком, розрахованим за даними двох років, які передували року розробки проєкту, без складання кошторисного розрахунку.

Витрати на партії з випробування свердловин пластовипробувачем визначаються окремо;

5) камеральні роботи, роботи з наукового супроводження всіх видів ГРР, дослідно-методичні та тематичні роботи, роботи з нормативно-правового забезпечення геологічних досліджень, картоскладальні і видавничі роботи.

Вартість камеральної обробки матеріалів польових робіт на об’єкті включає всі витрати на обробку, аналіз, систематизацію, узагальнення та інтерпретацію інформації, відображення й оформлення результатів у вигляді остаточного (кінцевого) комплексного звіту, текстових, табличних та графічних матеріалів -додатків до нього, включаючи оцінку (підрахунок) запасів корисних копалин і рекомендації щодо подальшого проведення ГРР на об’єкті та суміжних територіях, включає:

поточну камеральну обробку матеріалів ГРР у польовий період. Витрати на поточну камеральну обробку матеріалів у польовий період враховані кошторисними нормами на польові роботи і додатково не розраховуються;

проміжну камеральну обробку матеріалів геологічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних і комплексних зйомок, на камеральну обробку матеріалів еколого-геологічних, геохімічних, геофізичних, морських, торфорозвідувальних, топографо-геодезичних та маркшейдерських робіт. Витрати на проміжну камеральну обробку матеріалів визначаються за нормами, наведеними у відповідних розділах ЗУКН;

остаточну камеральну обробку матеріалів і складання остаточного (кінцевого) комплексного звіту за результатами регіональних, прогнозно-геологічних, пошукових, пошуково-оціночних робіт, а також розвідки родовищ корисних копалин. Витрати на остаточну камеральну обробку матеріалів визначаються прямими розрахунками, виходячи з обсягів і складності інформації, яку очікується отримати, і враховують результати остаточного (кінцевого) комплексного звіту або спеціалізованих окремих розділів до нього з обробкою результатів бурових, гірничорозвідувальних, випробувальних, лабораторних робіт та гідрогеологічних дослідів.

Окремі складові частини зазначених витрат розраховуються за нормами на камеральну обробку матеріалів, наведеними у відповідних розділах ЗУКН, якщо до комплексу регіональних, прогнозно-геологічних, пошукових і розвідувальних робіт входять зйомочні, геофізичні, еколого-геологічні, геохімічні, топографо-геодезичні та маркшейдерські роботи.

Вартість камеральної обробки матеріалів польових або інших робіт дозволяється розраховувати у відсотках за наступними нормативами:

нормативи на камеральну обробку матеріалів при проведення ГРР згідно з додатком 12 до цієї Інструкції (при кошторисній вартості польових робіт понад 50,0 тис. гривень);

нормативи на камеральну обробку матеріалів при проведенні ГРР на будівельні матеріали (додаток 13 до цієї Інструкції).

Вартість камеральної обробки матеріалів польових робіт може бути також визначена або прямими розрахунками, або за тимчасовими нормами з проведення камеральних робіт. Тимчасові норми витрат на проведення камеральної обробки матеріалів по геологічних проєктах розробляються Виконавцем з урахуванням досвіду виконання цих робіт у виробничих підрозділах і затверджуються його керівником;

витрати на застосування при камеральній обробці матеріалів ГРР комп’ютерної техніки, якщо вони не передбачені нормами, розраховуються додатково як обґрунтовані додаткові витрати праці інженерів-програмістів, амортизація обчислювальної техніки, матеріальні витрати на придбання програмних продуктів, носіїв інформації, картриджів, а також на обслуговування технічних засобів, підтримку програмних продуктів;

з дозволу Замовника робіт до витрат на камеральну обробку матеріалів може включатися вартість поліграфічного тиражування тексту геологічного звіту, карт та інших графічних додатків;

з дозволу Замовника робіт окремим рядком кошторису (окремим кошторисним розрахунком) передбачаються витрати на видання галузевих нормативних документів: методик, методичних вказівок, пояснювальних записок, інструкцій, збірників норм;

складання технічних звітів за результатами топографо-геодезичних та маркшейдерських робіт з додатками до них, якщо нормами на камеральну обробку матеріалів цих робіт не враховано проєктом, витрати на них, при наявності відповідного обґрунтування в проєкті, визначаються прямими розрахунками;

витрати на складання та креслення топографічної основи для нанесення результатів геофізичних вимірювань, на складання, уточнення, редагування й коригування геофізичних карт, розрізів (нівелірних профілів) і структурних карт основних маркуючих горизонтів враховані нормами на камеральні геофізичні роботи і додатково не передбачаються;

визначення кошторисної вартості робіт науково-технічного характеру, робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, прикладних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, проєктно-конструкторських, дослідно-методичних та тематичних робіт, робіт з нормативно-правового забезпечення геологічних досліджень, картоскладальних робіт, а також камеральної обробки матеріалів при складанні геологічних звітів за результатами регіональних, прогнозних геологічних, пошукових, пошуково-оціночних робіт та розвідки родовищ корисних копалин здійснюється прямими розрахунками;

у проєктах встановлюються обґрунтовані нормами, досвідом раніше проведених робіт або іншими матеріалами тривалість, строки виконання, а також склад ІТП і робітників - виконавців робіт науково-технічного характеру, робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, прикладних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, проєктно-конструкторських, дослідно-методичних та тематичних робіт, робіт з нормативно-правового забезпечення геологічних досліджень, камеральних і картоскладальних робіт за посадами, професіями, категоріями кваліфікації, тарифними розрядами з витратами праці в людино-днях або в людино-місяцях, що припадають на опрацювання окремих розділів, етапів;

прямі витрати на оплату праці ІТП та робітників існуючих відділів, лабораторій, секторів, партій, експедицій, загонів і груп, які виконують камеральні, картоскладальні, роботи науково-технічного характеру, роботи з наукового супроводження всіх видів ГРР, прикладні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, проєктно-конструкторські, дослідно-методичні та тематичні роботи, роботи з нормативно-правового забезпечення геологічних досліджень, визначаються, виходячи з посадових окладів у затверджених штатних розкладах, а в інших випадках, коли затверджених штатних розписів немає - виходячи із максимальних посадових окладів ІТП і тарифних ставок робітників, розрахованих згідно з Галузевою угодою, існуючої системи оплати праці та розрахованої у відповідності з чинним законодавством та положеннями цієї Інструкції суми виплат додаткової заробітної плати;

витрати на оплату щорічних і додаткових відпусток ІТП і робітників та відрахування на соціальні заходи визначаються згідно з законодавством;

вартість матеріалів, електричної та теплової енергії, які використовуються в технологічних цілях, а також вартість зносу малоцінних швидкозношуваних предметів розраховується за обґрунтованими проєктом переліками матеріалів, малоцінних швидкозношуваних предметів, нормами витрат матеріалів та зносу предметів, за діючими цінами на ці матеріали та предмети. У тих випадках, коли таке обґрунтування неможливе, матеріальні витрати (матеріали, електроенергія, знос малоцінних швидкозношуваних предметів) визначаються в сумі, яка складає 10,0 відсотків від витрат на оплату праці ІТП і робітників разом із відрахуванням на соціальні заходи;

амортизація основних засобів визначається за обґрунтованими проєктом переліком і кількістю предметів, що відносяться до основних засобів (без резерву), цінами постачальника та чинними в Україні нормами амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів;

витрати на підготовку до видання та наукове редагування геологічних карт і пояснювальних записок до них визначаються за нормами, що містяться в ЗУКН або за прямими розрахунками;

6) організаційно-технічне забезпечення ГРР на об’єкті включає:

зведення будівель і споруд у місцях проведення ГРР. Вартість зведення Виконавцем будівель і споруд на об’єкті робіт визначається, виходячи з обґрунтованих проєктом обсягів будівельних робіт та одиничних кошторисних розцінок з нарахуванням загальновиробничих і адміністративних витрат та нормативного прибутку, і передбачає такі роботи та витрати:

зведення тимчасових будівель і споруд безпосередньо на місцях проведення ГРР (насосні станції, трансформаторні підстанції, станції для приготування промивальних рідин, склади вибухових матеріалів, повітки для зберігання інструменту, проб та керну, щогли для антен);

влаштування комунікацій на дільницях (тимчасові дороги, переїзди, мости, водоводи, лінії зв’язку, ЛЕП);

зведення будівель і споруд на тимчасових базах дільниць, загонів, партій для забезпечення виробничої діяльності та санітарно-побутових умов персоналу;

зведення споруд, пов’язаних із природоохоронними заходами та створенням безпечних умов ведення робіт (спорудження дамб, обвалування місць зберігання відходів, спорудження підпірних стінок, перемичок тощо);

вартість спорудження (монтажу), демонтажу та перенесення на нове місце тимчасових споруд (ліній водогонів, телефонного зв’язку, рейкової колії) визначається за вирахуванням вартості матеріалів, що повертаються при демонтажі за нормами ЗУКН. Вирахування вартості матеріалів, що повертаються, здійснюється від повної кошторисної вартості робіт без нарахування накладних витрат та нормативного прибутку. Якщо такі споруди передбачається експлуатувати більше 3-х років, вартість повернення матеріалів не вираховується;

витрати на зимове подорожчання робіт при зведенні будівель і споруд у вартість будівництва не входять і включаються до кошторису окремим рядком за встановленими нормативами відповідно до району проведення робіт, за розподілом, наведеним у ЗУКН;

вартість виготовлення Виконавцем мобільних будівель і споруд (пересувних вагон-будиночків, контейнерів) визначається за нормами і розцінками ЗУКН на зведення будівель і споруд з нарахуванням накладних витрат та нормативного прибутку. У випадках переобладнання згаданих будівель, пов’язаного з утепленням або підвищенням мобільності, витрати визначаються прямими розрахунками;

витрати на відновлення тимчасових доріг, на підтримання доріг, аеродромів (крім розчищення від снігу) та інших об’єктів будівництва виробничого призначення у стані, придатному для експлуатації, визначаються за кошторисними нормами або прямими розрахунками, виходячи з обґрунтованих проєктом трудових і матеріальних витрат. При цьому вартість відновлення не повинна перевищувати вартості спорудження аналогічних нових об’єктів, розрахованої за кошторисними нормами;

у розрахунках, які складаються набором окремих норм і розцінок для конструктивних елементів, що входять до складу будівель та споруд, необхідно згрупувати всі рядки кошторису, які відносяться до конкретної будівлі (споруди), під її назвою;

витрати на проєктні і вишукувальні роботи, пов’язані зі спорудженням свердловин (під’їзні шляхи, трубопроводи різного призначення, лінії передачі, майданчики під спорудження свердловин, земельних амбри для шламу, фундаменти) та розробкою ПКД на спорудження свердловин. Для спорудження свердловин на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України додатково передбачаються: інженерно-геологічні дослідження з визначення несучої здатності ґрунтів для установки СПБУ, НПБУ, бурових суден і морських стандартних платформ; гідрогеологічні дослідження на точці установки СПБУ, НПБУ, бурових суден і морських стаціонарних платформ (течія, хвилювання).

Вартість робіт, що виконуються підрядним способом, визначається за нормами, передбаченими ЗУКН, положеннями цієї Інструкції з урахуванням організаційно-технічних умов, загальновиробничих і адміністративних витрат та нормативного прибутку підрядника та відображається в угоді про договірну ціну, яка є додатком до договору про виконання робіт.

В інших випадках передбачаються тільки витрати Виконавця з розробки ПКД на спорудження свердловин;

7) зимове подорожчання робіт.

Норми зимового подорожчання робіт визначаються згідно з додатком 14 до цієї Інструкції як цілорічні витрати у відсотках до підсумку прямих витрат зведеного кошторисного розрахунку за мінусом витрат, на які норми зимового подорожчання не нараховуються, по температурних зонах.

Норми зимового подорожчання робіт не нараховуються на витрати, пов’язані з проведенням робіт, які обумовлені зимовим періодом (роботи з ліквідації снігових заносів внаслідок стихійних явищ (завірюха, буревій, хуртовина), які підтверджені довідкою гідрометеорологічної служби).

Обсяг витрат, пов’язаних з проведенням робіт, які обумовлені зимовим періодом, розраховується за нормами ЗУКН.

Збільшення норм зимового подорожчання або застосування поправочних коефіцієнтів, крім тих, що наведені в додатках, не дозволяється, оскільки нормами враховані всі додаткові витрати, пов’язані з виконанням робіт у зимовий період.

Витрати, пов’язані із зимовим подорожчанням бурових робіт, оплачуються за фактично відпрацьовану кількість календарних днів (змін) у зимових умовах, а будівельно-монтажних робіт - з урахуванням обсягів цих робіт, що були фактично виконані в зимовий період.

Ділення території України за температурними зонами (з визначенням зимових періодів і поправочних коефіцієнтів для розрахунків витрат з проведення будівельних і монтажних робіт) наведено у додатку 15 до цієї Інструкції. При тривалості зимового періоду на окремих частинах території, які віднесені до однієї і тієї ж температурної зони, відмінної від середньозональних, суму додаткових витрат, нараховану за вказаними середньозональними нормами, необхідно коригувати на поправочний коефіцієнт, який наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.

В окремих місцевостях, які піддаються стійкій дії вітрів силою більше чотирьох балів (7 м/с), до суми додаткових витрат необхідно застосовувати поправочні коефіцієнти при стійкій дії вітрів, які наведено у додатку 16 до цієї Інструкції;

8) транспортне обслуговування робіт.

Прямі витрати з транспортного забезпечення ГРР включають такі витрати:

оплата праці ІТП і робітників за час переїзду (включаються за статтею «Прямі витрати на оплату праці» при використанні власного транспорту), а також витрати на експлуатацію транспорту або на придбання квитків на громадський транспорт при переїзді персоналу з бази підприємства (експедиції) до місця проведення робіт та зворотному напрямку на початку і після закінчення ГРР на об’єкті або на початку та після закінчення кожного польового сезону, якщо такі переїзди мають місце;

на перевезення вантажів від складу підприємства (УВТЗК), складу експедиції (бази виробничо-технічного забезпечення і комплектації) або від прирейкового, пристанського, припортового складу до бази (складу) партії (загону) та від бази (складу) партії (загону) до дільниці робіт і зворотному напрямку, включаючи навантажувально-розвантажувальні роботи, а також вартість пакування та зносу тари;

на періодичну доставку персоналу з бази дільниці, партії, експедиції до місця проведення польових робіт і назад (щозміни, щодня, щотижня);

на перегін з бази підприємства, експедиції (партії) до дільниці - місця проведення робіт і назад транспортних засобів, включаючи ті, на яких змонтовано установки, агрегати, станції, геологорозвідувальне устаткування, землерийні, будівельні машини та механізми, вантажно-підйомні пристрої;

на експлуатацію найманого транспорту включно з авіаційним, який використовується при проведенні ГРР.

Кошторисні розцінки для транспортного обслуговування ГРР встановлюються на такі показники:

власний транспорт:

автомобільний (по дорогах - 1 т, 1 км пробігу, 1 машино-зміна; по бездоріжжю - 1 автомобіле-година використання);

гусеничні тягачі, транспортери, трактори - 1 машино-зміна;

найманий транспорт:

автомобільний - 1 т, 1 км пробігу, 1 машино-зміна, 1 автомобіле-година використання;

авіаційний - 1 льотна година;

залізничний, водний - 1 т, 1 судно-зміна.

інші транспортні роботи:

перегін транспорту - 1 км пробігу, 1 автомобіле-година, 1 машино-зміна;

навантаження, розвантаження - 1 т;

пакування вантажів - 1 т, 1 кг, 1 м - 3 .

Вартість перевезення вантажів найманим автотранспортом визначається за договірними цінами, чинними тарифами або за нормами ЗУКН.

Вартість перевезення вантажів власним автотранспортом по дорогах і бездоріжжю, а також тракторами, гусеничними тягачами та транспортерами визначається за нормами ЗУКН.

Вартість перевезення вантажів і персоналу транспортом загального користування визначається, виходячи з обсягів перевезень, оптимальних транспортних схем та чинних тарифів і розцінок.

Вартість обслуговування партій, експедицій рейсовими та спеціально наданими (замовлені рейси) літаками й гелікоптерами цивільної авіації на діючих повітряних лініях (трасах), а також поза трасами авіаліній літаками та гелікоптерами цивільної авіації, закріпленими угодами за виконавцями робіт, визначається за договірними цінами або за тарифами цивільної авіації, якими враховано вартість завозу палива до аеропортів цивільної авіації, розташованих на залізницях і в пунктах, що з’єднані із залізницями, регулярно діючим водним або автомобільним вантажним транспортом загального користування, а також витрати на перельоти (перегони) літаків та іншого авіатранспорту, на польоти для потреб авіації на заміну літака (іншого авіатранспорту), мотора, екіпажу.

Витрати на перевезення ПММ для літаків та гелікоптерів до тимчасових аеродромів, посадочних майданчиків і проміжних баз геологічних підприємств, а також до аеродромів та аеропортів цивільної авіації, куди пальне не може бути завезене залізницею, водними або автотранспортними підприємствами, визначаються прямими розрахунками.

Витрати на перегін самохідних бурових і гірничопрохідницьких установок, геофізичних станцій та лабораторій визначаються, виходячи з витрат часу на переїзд згідно з нормами ЗУКН, а при їх відсутності - за прямими розрахунками вартості верстато-зміни, загоно-зміни (приладо-зміни), з виключенням з неї витрат за статтями «Матеріали» та «Знос», крім тих, які відносяться до експлуатації технологічного транспорту (ПММ, знос шин), якщо вказані витрати включені до складу прямих витрат відповідного виробничого підрозділу.

Витрати на перегін та перевезення автомобілів, тракторів, гусеничних тягачів і транспортерів, спецмашин (землерийної техніки, цементозмішувальних машин, цементувальних агрегатів, автокранів) на платформах визначаються, виходячи з відстані перевезень і тарифів за перегін (перевезення) транспортних засобів.

Витрати на перегін зазначеної техніки в умовах бездоріжжя визначаються, виходячи з витрат часу та вартості машино-зміни, яка розраховується за нормами ЗУКН.

Витрати на використання найманого транспорту для обслуговування ГРР відносяться до підрядних робіт. На обсяг підрядних робіт загальновиробничі та адміністративні витрати і нормативний прибуток не нараховуються.

З метою спрощення розрахунків сума кошторисного ліміту на транспортне обслуговування ГРР може визначатися у відсотках за нормативами окремо від суми кошторисної вартості польових робіт та окремо від суми кошторисної вартості зведення будівель і споруд, які здійснюються Виконавцем. Обсяги вантажних перевезень при цьому в проєкті не розраховуються.

Нормативи обчислення кошторисних лімітів (прямі витрати) на перевезення вантажів та персоналу при транспортному обслуговуванні польових ГРР, а також на перевезення вантажів для зведення будівель і споруд розраховуються у відсотках, виходячи з даних за попередні 2-3 роки про співвідношення сум кошторисних вартостей фактичних обсягів перевезень вантажів та персоналу і сум кошторисних вартостей обсягів окремо польових робіт та окремо зведення будівель і споруд.

Відомості про кошторисну вартість фактичних обсягів перевезення вантажів і персоналу з розподілом за елементами витрат та про кошторисну вартість обсягів польових робіт, зведення будівель і споруд вибираються в цілому по підприємству (експедиції) з журналів обліку виконаних обсягів ГРР по об’єктах;

9) заходи з охорони праці та техніки безпеки.

Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища, протипожежну і сторожову охорону, забезпечення санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог на виробництві, передбачених правилами проведення ГРР або чинним законодавством враховуються у складі загальновиробничих витрат;

10) інші роботи та витрати.

Вартість складання ГЕО родовищ корисних копалин, ТЕМ, ТЕД і ТЕО кондицій на мінеральну сировину, робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, дослідно-методичних та тематичних робіт, робіт з нормативно-правового забезпечення геологічних досліджень, картоскладальних і видавничих робіт визначається прямими розрахунками або за нормами й розцінками сторонніх виконавців, без нарахування накладних (загальновиробничих та адміністративних) витрат і нормативного прибутку, як на підрядні роботи. Підприємства можуть розробляти та затверджувати в установленому порядку місцеві кошторисні норми на складання ГЕО, ТЕМ, ТЕД і ТЕО кондицій;

витрати на апробацію, розгляд і затвердження геологічних звітів з підрахунком запасів корисних копалин визначаються за діючими нормами та розцінками, затвердженими в установленому порядку, або за фактичними витратами на ці цілі на аналогічних об’єктах за минулі роки з урахуванням індексу зміни цін, без нарахування накладних (загальновиробничих і адміністративних) витрат та нормативного прибутку;

вартість консультацій, експертиз і рецензій звітів визначається прямими розрахунками з нарахуванням накладних (загальновиробничих і адміністративних) витрат та нормативного прибутку, виходячи з обґрунтованих витрат праці консультанта, експерта або рецензента у людино-днях з урахуванням денних ставок, посадових окладів фахівців або чинних розцінок на ці роботи;

витрати на здійснення Виконавцем передбачених проєктом заходів з охорони надр і навколишнього природного середовища в процесі проведення ГРР на об’єкті визначаються, в залежності від їхнього характеру, за кошторисними нормами або прямими розрахунками, виходячи з витрат праці, матеріалів та інших витрат, обґрунтованих окремим проєктом, з нарахуванням накладних (загальновиробничих і адміністративних) витрат та нормативного прибутку;

до інших робіт і витрат також включаються окремими рядками в кошторисі такі витрати, які визначаються прямими розрахунками, з нарахуванням накладних (загальновиробничих і адміністративних) витрат та нормативного прибутку на вартість робіт, що виконуються власними силами:

обладнання транспортних засобів для безпечного перевезення людей та вибухових матеріалів;

монтаж і пусконалагоджувальні роботи, в тому числі установка та монтаж обладнання обчислювальних комплексів, включаючи додаткове периферійне та допоміжне устаткування;

заміна гірничошахтного устаткування;

визначення відповідності паспортним даним технічних параметрів устаткування на місці установки;

налагодження та перевірка внутрішніх зв’язків машин і устаткування;

метрологічне обслуговування ГРР;

інші пусконалагоджувальні роботи.

При проведенні пусконалагоджувальних робіт за договорами, витрати визначаються за розцінками цих організацій, без нарахування загальновиробничих та адміністративних витрат і нормативного прибутку;

11) рекультивація порушених земель.

Умови приведення земельних ділянок у стан, придатний для подальшого використання земель за призначенням, визначаються власниками, які надають ділянки в користування. У відповідності до цих умов розробляється робочий проєкт землеустрою щодо рекультивації порушених земель на підставі договору, укладеного між замовником і розробником документації із землеустрою.

Витрати на рекультивацію порушених сільськогосподарських земель або лісових угідь, родючий шар яких був порушений при проведенні ГРР, передбачають зняття, складування, збереження та перенесення на порушені землі родючого шару ґрунту і визначаються прямими розрахунками з використанням при можливості норм ЗУКН, якщо роботи виконуються Виконавцями, або за договорами, якщо ці роботи виконуються підрядним способом;

12) інші роботи і витрати, що компенсуються за фактичними затратами:

виробничі відрядження.

Витрати на виробничі відрядження фахівців для збирання матеріалів при проєктуванні ГРР, при виконанні камеральних і тематичних робіт, для участі у розгляді геологічних звітів та ПКД, а також на інші виробничі відрядження, пов’язані з проведенням ГРР, крім відряджень на наради, для обміну досвідом, а також відряджень працівників Виконавця, які утримуються за рахунок адміністративних витрат, визначаються прямими розрахунками, виходячи з кількості та тривалості відряджень, пунктів призначення, вартості проїзду і встановлених граничних розмірів витрат на відрядження;

польове забезпечення.

Кошторисний ліміт на польове забезпечення визначається у відсотках до суми витрат за нормою, що фактично склалася на підприємстві (експедиції) за два останні роки, як відношення суми польового забезпечення, сплаченого всім категоріям працівників, до суми прямих витрат у кошторисній вартості ГРР, виконаних власними силами, за даними бухгалтерського обліку. У разі відсутності даних бухгалтерського обліку щодо виплати польового забезпечення за два останні роки дозволяється використовувати дані за один рік або дані іншого аналогічного підприємства (експедиції);

доплати та компенсації.

Кошторисний ліміт на заохочувальні доплати та компенсації, які передбачені законодавством, визначається у відсотках до суми прямих витрат за нормою, що фактично склалася на підприємстві (експедиції) за два останні роки, як відношення суми доплат і компенсацій, сплачених всім категоріям працівників згідно з законодавством до суми прямих витрат у кошторисній вартості ГРР, виконаних власними силами, за даними бухгалтерського обліку, крім видів доплат і компенсацій, врахованих у додатковій заробітній платі.

У разі відсутності даних бухгалтерського обліку щодо доплат і компенсацій працівникам цього підприємства за два останні роки дозволяється використовувати дані за один рік чи дані іншого аналогічного підприємства (експедиції) або здійснювати прямі розрахунки витрат на ті чи інші види доплат і компенсацій, з нарахуваннями на їхню вартість за встановленими нормативами витрат на оплату відпусток та відрахувань на соціальні заходи.

До доплат і компенсацій відносяться:

одноразова винагорода за вислугу років;

доплата за відпустку понад строк, врахований кошторисними нормами; виплати за роботу у важких, шкідливих і особливо шкідливих умовах, у нічний час; доплати за знання іноземної мови, персональні надбавки; доплати до середнього заробітку; оплата працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час пересування в шахті до місця роботи та назад; витрати на безкоштовне лікувально-профілактичне харчування;

сума витрат на відшкодування сільськогосподарським підприємствам та іншим землекористувачам (фермерам, орендарям) збитків, заподіяних проведенням ГРР, визначається прямими розрахунками у відповідності до чинного законодавства;

плата за деревину, продану на пні, визначається прямими розрахунками з урахуванням установлених лісгоспами тарифів;

витрати на придбання та оренду будівель, які належать юридичним і фізичним особам у місцях проведення ГРР, визначаються у встановленому порядку за обґрунтованими в проєктах або договірними цінами (крім тих, які використовуються для адміністративно-господарських та управлінських цілей). Якщо договором передбачається ремонт орендованих будівель і споруд, то витрати на ремонт додаються до вартості оренди;

витрати на відшкодування буровим бригадам збитків за простої викликані проведенням сейсмокаротажу в свердловинах під час буріння;

при проведенні ГРР у підземних виробках діючих шахт і рудників, а також на території діючих кар’єрів або розрізів при потребі передбачаються перерви в роботі (простої) під час проведення підривних робіт та інших технічних заходів, що вимагають виведення людей. Періодичність і тривалість таких перерв обґрунтовуються в проєкті, виходячи з виробничого циклу гірничодобувного підприємства, а сума кошторисного ліміту на компенсацію вимушених простоїв визначається нормами прямих витрат за статтями «Прямі витрати на оплату праці», «Відрахування на соціальні заходи» та «Амортизація»;

витрати на оплату оформлення дозволу місцевої влади на розміщення геологорозвідувальних виробок визначаються за чинними тарифами, за якими справляється плата при видачі відповідних документів;

платежі за обов’язкове страхування майна підприємства, яке належить до основних фондів, і страхування життя окремих категорій працюючих згідно з законодавством. Сума кошторисного ліміту для компенсації страхових платежів визначається від суми прямих витрат у відсотках за нормативом, який склався протягом одного - двох останніх років, шляхом співвідношення суми фактичних витрат на відповідні страхові платежі та суми прямих витрат на проведення ГРР власними силами;

витрати на безкоштовне харчування екіпажів науково-дослідних суден та суден допоміжного флоту при виконанні ГРР на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України за нормами, передбаченими законодавством;

витрати на ліквідацію геологорозвідувальних виробок, які виконали геологічне завдання, на ліквідацію наслідків збудження пружних коливань при сейсморозвідці, а також на рекультивацію порушених земель, якщо вони виконуються підрядним способом;

витрати на оплату експертизи ПКД, на аварійно-рятувальне обслуговування геологорозвідувального виробництва, на водолазне обслуговування свердловин на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України і утримання глибоководних водолазних комплексів та на утримання бази буріння і облаштування морських розвідувальних площ (родовищ) включаються за наявністю відповідних договорів;

витрати на податки за землю, податок з власників транспортних засобів та штрафні санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Ліміт коштів на роботи, які компенсуються за фактичними затратами, розраховується у складі інших витрат.

14. До підрядних робіт належать роботи, які виконуються за укладеними договорами між Виконавцем ГРР та суб’єктами господарювання для виконання геологічного (технічного) завдання на об’єкті ГРР, вартість яких включається до зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР під час спорудження свердловин на нафту і газ (додаток 9 до цієї Інструкції) та зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР (додаток 10 до цієї Інструкції).

15. Авторський нагляд за реалізацією проєктних рішень при проведенні ГРР на об’єкті геологічних досліджень здійснюється на підставі укладеного договору між Виконавцем ГРР і Проєктувальником, за винятком випадків, коли проєктувальник одночасно є Виконавцем ГРР. Обсяг витрат авторського нагляду визначається відповідно до додатка 17 до цієї Інструкції.

16. Резерв на непередбачувані роботи та витрати призначений для відшкодування видатків, необхідність яких виникла в процесі проведення ГРР і які не враховані при складанні ПКД.

Обсяг резерву від суми кошторисної вартості робіт (додаток 18 до цієї Інструкції) визначається у відсотках за видами ГРР, що виконуються на об’єкті за виключенням витрат на придбання спеціального устаткування.

При складанні кошторисів на проведення робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, а також на оцінку запасів родовищ корисних копалин і утримання базових керносховищ обсяг резерву від суми кошторисної вартості робіт не передбачається.

17. За погодженням із Замовником до кошторису включаються витрати на виготовлення та придбання верстатів, пристроїв, інструментів, приладів, стандартних зразків, стендів, апаратів, механізмів, комп’ютерної техніки, іншого спеціального обладнання, необхідного для високоякісного проведення ГРР на об’єкті.

Відповідна сума обґрунтовується проєктом з урахуванням витрат на їх проєктування, транспортування, монтаж, встановлення та впровадження, але не більше 10 відсотків кошторисної вартості об’єкта.

18. Накладні витрати встановлюються у відсотках та нараховуються на суму загальновиробничих та адміністративних витрат диференційовано за видами ГРР. Так, на всі види ГРР, крім глибокого розвідувального буріння на нафту і газ вони становлять 27 відсотків, на глибоке розвідувальне буріння на нафту та газ - 19 відсотків.

Перелік витрат, які включаються до собівартості ГРР і належать до статті «Загальновиробничі витрати», наведено у додатку 19 до цієї Інструкції. Перелік адміністративних витрат Виконавця ГРР наведено у додатку 20 до цієї Інструкції.

19. Нормативний прибуток розраховується для компенсації податкових платежів і виплат, які здійснюються у відповідності до законодавства за рахунок прибутку, здійснення інших платежів, передбачених законодавством, а також для забезпечення розвитку виробничої та соціально-побутової сфери підприємства, у відсотках від суми основних і накладних витрат. Так, на всі види ГРР (крім глибокого розвідувального буріння на нафту та газ) відрахування становлять 26,5 відсотка, на глибоке розвідувальне буріння на нафту та газ - 20 відсотків.

3. Форми і зміст кошторисних розрахунків та порядок оформлення кошторису

1. Кошторис на проведення ГРР містить:

титульний аркуш із зазначенням найменування/власного імені, прізвища, місцезнаходження/місця проживання Замовника і Виконавця робіт, найменування об’єкта ГРР, його шифру, етапу (стадії) та строку проведення робіт (квартал, рік). На титульному аркуші зазначається місце та рік складання кошторису. Кошторис затверджується керівником або уповноваженою особою Замовника та підписується керівником (заступником керівника) Виконавця робіт на об’єкті. На титульному аркуші зазначаються також посади та прізвища осіб, які склали кошторис. Титульний аркуш кошторису оформлюється за формою, наведеною в додатку 21 до цієї Інструкції. За титульним аркушем наводяться основні нормативи, застосовані у розрахунках;

зведений кошторисний розрахунок і кошторисні розрахунки за видами (елементами) ГРР (крім робіт під час спорудження окремих свердловин на нафту і газ), який складається за формою додатка 10 до цієї Інструкції;

склад і форми кошторисних розрахунків вартості проведення ГРР наведено у додатку 22 до цієї Інструкції.

Кошторисні розрахунки мають містити посилання на нормативно-довідкові і інструктивно-методичні матеріали, інші галузеві нормативні документи, які використані при прийнятті проєктних рішень з поданням реквізитів джерел та зазначенням структурних одиниць проєкту, в яких ці матеріали були використані.

2. При внесенні змін і доповнень до ПКД використовуються розрахунки, склад і форма яких наведені у додатку 22 до цієї Інструкції (таблиці 23-27).

3. Склад і форми кошторисних розрахунків на спорудження свердловин установками нафтового ряду наведено у додатку 23 до цієї Інструкції.

Кошторисні розрахунки складаються на наступні види робіт і витрат:

1) підготовчі роботи до спорудження свердловини відображаються в таблиці 1 додатка 23 до цієї Інструкції та обраховуються для розроблення проєктно-кошторисної документації, підготовку майданчика, будівництво під’їзних шляхів, трубопроводів, ЛЕП тощо; розбирання трубопроводів, ЛЕП.

У таблиці 1 додатка 23 до цієї Інструкції передбачаються також витрати, які не враховані нормами зимового подорожчання.

Під час спорудження свердловини на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України з плаваючих бурових засобів визначаються витрати з переходу (перегону) цих засобів, установлення і зняття їх на точці буріння і з підготовки до буріння.

Вартість розбирання і повернення матеріалів при будівництві трубопроводів, ЛЕП тощо передбачається в таблиці 1 додатка 23 до цієї Інструкції незалежно від того, чи будуть об’єкти після закінчення спорудження свердловини передаватись нафтогазовидобувному підприємству чи ні. Деревина, яка одержується при вирубці дерев, повертається власнику земельної ділянки, на якій здійснено вирубку дерев.

Значення таблиці 1 додатка 23 до цієї Інструкції переносяться до першого розділу зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР під час спорудження свердловин на нафту і газ (додаток 9 до цієї Інструкції);

2) витрати на транспортування вантажів при виконанні підготовчих робіт до спорудження свердловини відображаються у таблиці 2 додатка 23 до цієї Інструкції, а підсумки переносяться до зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР під час спорудження свердловин на нафту і газ (додаток 9 до цієї Інструкції);

3) витрати на спорудження і розбирання (перетягування) вишки і привишкових споруд, монтаж і демонтаж бурового обладнання (монтаж і демонтаж установки для випробування свердловини) відображаються в таблиці 3 додатка 23 до цієї Інструкції;

4) добова амортизація обладнання і металоконструкцій під час спорудження свердловини розраховується за формою таблиці 4 додатка 23 до цієї Інструкції в розрізі найменувань обладнання і металоконструкцій при спорудженні, бурінні, кріпленні, випробуваннях свердловини випробувачем пластів в процесі буріння, при випробуванні першого, другого і наступних об’єктів. Одержані значення розрахованої добової амортизації застосовуються при розрахунку вартості амортизації в таблицях 5 та 9 додатка 23 до цієї Інструкції;

5) витрати на буріння свердловин відображаються в кошторисному розрахунку згідно таблиці 5 додатка 23 до цієї Інструкції за підготовчими роботами до буріння, буріння під направлення (водоізолюючу колону, кондуктор, першу і другу проміжні та експлуатаційну колони.

Усі витрати, відображені в таблиці 5 додатка 23 до цієї Інструкції, поділяються на витрати, які залежать від часу, і витрати, які залежать від обсягу робіт.

До витрат, які залежать від часу, належить оплата праці бурової бригади; оплата праці робітників з обслуговування бурової і робітників, які зайняті заготовленням і обробкою промивальної рідини; матеріали і запасні частини, які витрачаються в процесі експлуатації бурового обладнання, для ремонту вишок і привишкових споруд; амортизація бурового обладнання, вишок, металоконструкцій, засобів контролю, диспетчеризації і управління процесом буріння і інших засобів; амортизація і експлуатація СПБУ, НПБУ, бурових суден; знос бурового і ловильного інструменту, утримання бурового обладнання і інструменту, засобів контролю, диспетчеризації і управління процесом буріння, бурильних труб, комплекту турбобурів, електробурової техніки і спеціального обладнання, телеметричної системи, редукторних вставок, знос струмопідведення при бурінні електробуром; енергія двигунів внутрішнього згоряння (експлуатація і амортизація двигунів внутрішнього згорання головного приводу бурової установки, експлуатація і амортизація двигунів внутрішнього згоряння пересувних електростанцій); електроенергія, яка споживається, та оплата за заявлену потужність, експлуатація і амортизація двигунів внутрішнього згоряння пересувних електростанцій, утримання високовольтної (забудовної) сітки, інші види енергії; експлуатація і пробіг компресора, утримання трактора на свердловині; експлуатація водоносної установки; утримання польової лабораторії і розробка рецептур, приготування і обробки промивальної рідини; матеріали для приготування промивальної рідини, його обробки; технічна вода; спеціальний транспорт (спецтранспорт); транспортування вахт; транспортування вантажів; транспортування трактора і бульдозера до свердловини.

До витрат, які залежать від обсягу робіт, відносяться: знос бурильних труб по інтервалах; дефектоскопія бурильних труб і обладнання на буровій; знос шурфа (приймається в розвідувальному бурінні - 25 відсотків кошторисної вартості обсадних труб для шурфа, включаються у витрати по першому інтервалу буріння); елементи компонування низу бурильної колони. Опресування бурильних труб (за винятком труб поважчанних бурових); транспортування вантажів;

6) інтервальна шкала вартості 1 метра буріння розраховується за формою таблиці 6 додатка 23 до цієї Інструкції за витратами часу, витратами на буріння у вартісному вимірі, а також вартість 1 доби та 1 м буріння.

Тривалість буріння кожного інтервалу береться з таблиці 5 додатка 23 до цієї Інструкції. Загальна вартість кожного інтервалу буріння визначається шляхом ділення витрат на відповідні тривалості буріння під направлення (при спорудженні його бурінням), водоізолюючу колону, кондуктор, проміжні і експлуатаційну колони і множенням одержаної вартості однієї доби на тривалість кожного інтервалу. Вартість 1 м буріння по кожному з інтервалів визначається діленням окремо витрат (відповідного інтервалу), які залежать від часу і обсягу робіт на метражах даного інтервалу.

Для районів спорудження свердловини з різко вираженим неоднорідним геологічним розрізом дозволяється складати інтервальну шкалу за геологічними відкладеннями, пластами, горизонтами;

7) витрати на транспортування вантажів при бурінні свердловин і при транспрортуванні бурового і силового обладнання, турбобурів (електробурової техніки і спеціального обладнання) і бурильних труб на поповнення парку відображаються відповідно в таблицях 7 і 8 додатка 23 до цієї Інструкції. Витрати на кріплення свердловин розраховуються за формою таблиці 9 додатка 23 до цієї Інструкції, а витрати на транспортування вантажів при кріпленні свердловин - в таблиці 10 додатка 23 до цієї Інструкції.

При транспортуванні бурового і силового обладнання, турбобурів (електробурової техніки і спеціального обладнання) і бурильних труб на поповнення парку передбачається транспортування засобів і виробів від баз УВТЗК до центральної бази виробничого обслуговування. Витрати визначаються в залежності від способу транспортування вантажів: тракторами, автомобільним, залізничним, річковим або морським транспортом.

Вартість транспортування 1 т вантажів тракторами, автомобілями визначається шляхом здійснення розрахунку. Витрати на вантажно-розвантажувальні роботи приймаються для залізничного, річкового або морського транспорту; номенклатура вантажів, їх кількість і відстань транспортування в обсязі, який обґрунтований у проєкті. Розрахунок проводиться виходячи із вартості транспортування на одну верстато-добу календарного часу буріння і кріплення (факт) по звіту за рік, який передував року розробки проєкту. Підсумок переноситься до розрахунків за формою таблиць 5 та 9 додатка 23 до цієї Інструкції до складу витрат, які залежать від часу. В цих кошторисних розрахунках витрати визначаються з урахуванням тривалості окремо безпосереднього буріння і кріплення свердловин, яка встановлена у проєкті.

Витрати на утримання перевалочних баз і підбаз бурової організації, які є проміжними при доставці вантажів на свердловину, встановлюється на одну верстато-добу калькуляцією. Передбачається утримання тимчасових вертолітних майданчиків і аеродромів на базах, підбазах бурової організації і на свердловинах. Ремонт майданчиків на свердловинах не передбачається. Вартість утримання майданчиків на одну верстато-добу визначається за окремою калькуляцією.

Витрати на випробування свердловин випробувачем пластів на бурильних трубах у процесі буріння відображаються в таблиці 11 додатка 23 до цієї Інструкції, а витрати на транспортування вантажів при випробуванні свердловин випробувачем пластів у процесі буріння - за формою таблиці 12 додатка 23 до цієї Інструкції.

При додаткових роботах при випробуванні свердловини випробувачем пластів на бурильних трубах у процесі буріння витрати відображаються в таблиці 11 додатка 23 до цієї Інструкції. Склад витрат аналогічний їх складу при випробуванні свердловини випробувачем пластів у процесі буріння. Додатково враховуються матеріали і спецтехніка, які застосовуються при проведенні кислотних обробок, закачуванні повітряно-активних речовин, метанолу, гідророзриві, гідропіскострумній перфорації та інших роботах з інтенсифікації припливу. Вартість транспортування вантажів при випробуванні свердловин випробувачем пластів у процесі буріння на додаткових роботах розраховується за формою таблиці 12 додатка 23 до цієї Інструкції.

Усі витрати, відображені в таблицях 11 та 12 додатка 23 до цієї Інструкції, поділяються на витрати, які залежать від часу, і витрати, які залежать від обсягу робіт. Склад витрат, залежних від часу, аналогічний складу витрат, залежних від часу при бурінні, які зазначені в таблиці 5 додатка 23 до цієї Інструкції;

8) витрати на випробування свердловин на продуктивність в експлуатаційній колоні (додаткові роботи при випробуванні свердловин на продуктивність в експлуатаційній колоні) відображаються в таблиці 13 додатка 23 до цієї Інструкції та поділяються на такі, що залежать від часу без транспортування вахт та які залежать від обсягу робіт. Розраховується також вартість однієї доби випробування в вартісному вимірі. Витрати на промислово-геофізичні роботи не передбачаються.

На ліквідацію свердловини з геологічних причин або консервацію свердловини складається таблиця 13 додатка 23 до цієї Інструкції.

Додатково враховуються витрати з установлення цементного мосту, випробування його на герметичність, з установлення бетонної тумби, репера із насосно-компресорних труб і інші роботи, обумовлені необхідністю проведення ліквідаційних робіт або консервації свердловини.

До витрат, які залежать від часу відносяться: оплата праці бурової бригади (бригади з випробування); оплата праці робітників з обслуговування бурової; оплата праці робітників, які зайняті заготівлею і обробкою промивальної рідини; матеріали і запасні частини, які витрачаються в процесі експлуатації бурового обладнання, для ремонту вишок і привишкових споруд; амортизація бурового обладнання, вишки, металоконструкцій, фонтанної арматури і насосно-компресорних труб; засобів контролю, диспетчеризації і управління процесом буріння та інших засобів; знос інструменту при випробуванні свердловини; амортизація і експлуатація СПБУ, НПБУ, бурових суден і знос ловильного інструменту при випробуванні свердловини; утримання бурового обладнання і інструменту при випробуванні з бурових установок, морської основи, засобів контролю, диспетчеризації і управління процесом буріння, бурильних труб (для розбурювання цементу); енергія двигунів внутрішнього згоряння (експлуатація і амортизація двигунів внутрішнього згоряння головного приводу бурової установки, експлуатація і амортизація двигунів внутрішнього згоряння пересувних електростанцій); електрична енергія (плата за спожиту електроенергію і заявлену потужність), утримання високовольтної (забудовної) мережі; вода технічна; спецтранспорт; транспортування вахт і вантажів.

До витрат, які залежать від обсягу робіт, відносяться: матеріали для промивальної рідини і його обробки; цемент; цементного розчину; цементаж (встановлення мостів), експлуатація; чергування і пробіг спеціальних агрегатів (цементувального, насосного, компресора та інших); випробування колони на герметичність; долота для розбурювання цементу; транспортування вантажів.

Витрати на транспортування вантажів при випробуванні свердловин на продуктивність в експлуатаційній колоні (додаткові роботи при випробуванні свердловин на продуктивність в експлуатаційній колоні) розраховуються за формою таблиці 14 додатка 23 до цієї Інструкції.

Склад витрат аналогічний їх складу при випробуванні свердловини на продуктивність в експлуатаційній колоні. Додатково враховуються матеріали і спецтехніка, які використовуються при проведенні кислотних обробок, закачуванні поверхнево-активних речовин і метанолу, гідророзриві, гідропіскострумній перфорації і інших роботах з інтенсифікації припливу. Вартість транспортування вантажів на додаткових роботах при випробуванні свердловини на продуктивність розраховується за формою таблиці 14 додатка 23 до цієї Інструкції;

9) вартість промислово-геофізичних робіт визначається згідно таблиці 15 додатка 23 до цієї Інструкції за розцінками збірника кошторисних норм і розцінок на спорудження свердловин і кошторисними нормами часу виходячи із обсягів робіт, обґрунтованих у проєкті (дослідження; переїзд; підготовчо-заключні роботи і чергування; утримання партії, яка закріплена за свердловиною; витрати з витрачання зарядних комплектів; обробка і інтерпретація промислово-геофізичних матеріалів із застосуванням ЕОТ).

Дозволяється визначати витрати на промислово-геофізичні роботи за відсотком, розрахованим згідно з даними двох років, які передували року розробки проєкту, до вартості розділів 3 і 4 Зведеного кошторисного розрахунку, без складання розрахунку за таблицею 15 додатка 23 до цієї Інструкції.

Витрати на партії з випробування свердловин пластовипробувачем визначаються окремо в таблиці 15 додатка 23 до цієї Інструкції;

10) витрати з експлуатації теплофікаційної котельної установки визначаються згідно таблиці 16 додатка 23 до цієї Інструкції з урахуванням витрат при транспортуванні палива та води (при відсутності водопроводу). Середня тривалість опалювального періоду приймається як добуток відношення тривалості опалювального періоду для даної місцевості (інформація міститься в додатку 24 до цієї Інструкції) до кількості діб року (365) та сумарної проєктної тривалості підготовчих робіт до буріння, буріння, кріплення, випробування свердловини на продуктивність в експлуатаційній колоні. Вартість амортизації теплофікаційної котельної установки передбачається в розрахунках згідно з таблицями 5, 9, 11, 13 додатка 23 до цієї Інструкції з урахуванням проєктної тривалості підготовчих робіт до буріння, буріння, кріплення, випробування свердловини випробувачем пластів у процесі буріння і випробування свердловини на продуктивність в експлуатаційній колоні. Добова амортизація обладнання і металоконструкцій під час спорудження свердловини визначається в таблиці 4 додатка 23 до цієї Інструкції. При експлуатації електрокотлів витрати на їх амортизацію, витрати електроенергії, яка споживається, і плата за заявлену потужність додатково не враховуються;

11) витрати на транспортування вахт і вантажів авіатранспортом розраховуються за формою таблиці 17 додатка 23 до цієї Інструкції, які здійснюються в розрізі витрат на перевезення вахт та вантажів.

При визначенні витрат на транспортування вахт залізничним, річковим і морським транспортом у складі вахт передбачаються працівники, які зайняті в проведенні ГРР під час спорудження свердловин.

Витрати на топографо-геодезичні роботи розраховуються згідно таблиці 18 додатка 23 до цієї Інструкції. Розрахунок виконується за нормами ЗУКН;

12) витрати на виплату польового забезпечення, одноразових винагород, виплат за пересувний характер роботи, виплат за роботу в безводних районах, харчування працівників, які зайняті на роботах у морі і інших виплат при визначенні кошторисної вартості спорудження свердловин розраховується на основі звітних даних про фактичні витрати, які мали місце за попередні 2 роки і віднесені до кошторисної вартості виконаного обсягу робіт за цей період (підсумок розділів 1-4 зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР).

При розрахунку відсотка додаткових витрат враховуються ці виплати для всього складу працівників, які брали участь у спорудженні свердловин, включаючи обслуговуючі виробництва, незалежно від їх галузевої належності. Одержаний відсоток використовується при встановленні лімітних витрат для цієї мети від підсумку розділів 1-3 зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР. У разі відсутності даних про фактичні витрати за 2 роки допускається цей відсоток визначити розрахунковим шляхом за всіма видами виплат або окремо за кожним видом;

13) розмір витрат на підрядні роботи, необхідність виконання яких виникає безпосередньо перед виконанням та в процесі виконання ГРР на об’єкті та для його обслуговування, визначається на підставі укладеного договору в установленому порядку;

14) ліміт витрат на проведення лабораторних робіт за видами аналізів визначається Виконавцем робіт, виходячи з обсягів буріння свердловини по глибинах і цілях буріння (опорні, параметричні, пошукові, перші розвідувальні свердловини на нових площах, розвідувальні). Для визначення ліміту застосовуються відсотки на лабораторні роботи за цілями буріння свердловини: розвідувальні свердловини - 0,3 відсотка; розвідувальні свердловини на нових площах - 0,6 відсотка (перші 3 свердловини); пошукові свердловини - 1,5 відсотка; параметричні свердловини - 3,0 відсотки; опорні свердловини - 5,0 відсотків.

В ліміті не враховуються витрати на утримання польових лабораторій з розробки рецептур приготування і обробки промивальної рідини;

15) витрати на транспортування вахт наземним, в тому числі залізничним, а також річковим і морським транспортом визначаються в таблицях 1, 5, 9, 11, 13 додатка 23 до цієї Інструкції з перенесенням отриманих значень до зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР.

4. До переліку робіт і витрат, які зазначаються у зведеному кошторисному розрахунку вартості ГРР, включаються:

1) роботи, які виконуються власними силами: роботи та витрати підготовчого (передпольового) періоду; складання ПКД; польові роботи; організація та ліквідація польових робіт; лабораторні і технологічні дослідження; камеральні та видавничі роботи; тематичні, картоскладальні, дослідно-методичні та дослідні роботи; роботи з наукового супроводження всіх видів ГРР; зведення споруд і будівель у місцях проведення ГРР; транспортне обслуговування ГРР; інші роботи та витрати, які виконуються власними силами; відрахування на соціальні заходи; ПДВ;

накладні (загальновиробничі, адміністративні) витрати та нормативний прибуток розраховуються у складі витрат за видами робіт. Витрати, які компенсуються за фактичними затратами, польове забезпечення, доплати і компенсації розраховуються у складі інших робіт та витрат, які виконуються власними силами;

2) роботи, які виконуються підрядним способом;

3) резерв на непередбачувані роботи та витрати;

4) витрати на придбання спеціального устаткування.

5. При роботах під час спорудження свердловин на нафту і газ додатково до зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР на нафту і газ вводяться підготовчі роботи до спорудження свердловин, вибір майданчиків.

IV. Погодження та затвердження ПКД

1. Погодження ПКД

1. ПКД на проведення ГРР на об’єкті повинна бути засвідчена підписом керівника проєкту.

2. В окремих обґрунтованих випадках при зміні в процесі проєктування погоджених рішень, при виборі майданчика (траси), а також при відступленні від умов приєднання до інженерних мереж і комунікацій, Замовник проєкту за участю проєктної організації (підрозділу) погоджує ці зміни і відступи в проєктних рішеннях з відповідними територіальними органами Державної служби України з питань праці в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб та іншими зацікавленими організаціями.

2. Затвердження ПКД

1. ПКД на весь обсяг ГРР на об’єкті, які проводяться за кошти державного бюджету, після розгляду проєкту НТР Замовника підлягає державній експертизі геологічних проєктів та кошторисів, після якої, без перезатвердження геологічного (технічного) завдання, не переглядається протягом строку проведення робіт. Після отримання Виконавцем експертного висновку ПКД надається ним для затвердження Замовнику.

ПКД, розрахунки, вихідні дані для проєктування та матеріали державної експертизи геологічних проєктів та кошторисів підлягають архівному зберіганню проєктною організацією відповідно до законодавства.

2. Нова геологічна інформація, яку отримано в процесі проведення ГРР на об’єкті, а також зміни кон’юнктури та інші причини можуть призвести до зміни Замовником геологічного (технічного) завдання, перескладання проєкту та кошторису.

Переглянуті проєкти затверджуються в порядку, який встановлено для нових розроблених проєктів.

3. ВКР на непередбачувані роботи і витрати, які виникають при проведенні ГРР на об’єкті, що не залежать від виконавців робіт і не передбачені проєктом, підлягають експертизі і затверджуються в тому ж порядку, що і ПКД на об’єкт ГРР.

4. Перезатвердження ПКД на проведення ГРР у зв’язку зі збільшенням кошторисної вартості, яке викликане уточненням гірничо-геологічних умов проводки, заміною обладнання, спеціальної техніки, інструменту і матеріалів на імпортні або на більш дорогі, проведенням консервації, реконсервації і пробної експлуатації нафтових і газових свердловин, проводиться в порядку, встановленому для нових розроблених проєктів.

5. Збільшення кошторисної вартості окремих видів ГРР, у межах загальної вартості проєкту, в зв’язку з уточненням гірничо-геологічних умов, проведенням консервації і реконсервації, пробної експлуатації, виникнення непередбачуваних робіт, а також зі змінами цін на матеріали, обладнання, інструмент та розцінок на послуги, не потребує перезатвердження ПКД.

6. ПКД підписується посадовими особами відповідно до додатків 6 та 21 до цієї Інструкції.

V. Порядок проведення деяких розрахунків проєктних показників та методичні положення щодо їх розроблення

1. Розрахунки тривалості проведення робіт

1. При розрахунку проєктної тривалості спорудження свердловин застосовуються норми діючих ЗУКН.

2. Проєктна тривалість будівельно-монтажних робіт ( t рс ), а також вартості експлуатації і амортизації вагон-будинків і пересувних електростанцій визначається, виходячи з трудомісткості цих робіт ( Т рс ) і кількісного складу вишкомонтажної бригади ( N бр ) за наступними формулами:

При п’ятиденному графіку роботи

в одну зміну:

(1)

у дві зміни:

(2)

При 12-годинній роботі:

(3)

при роботі у дві зміни:

(4)

при роботі у три зміни:

(5)

де:

Т рс

-

трудомісткість робіт під час спорудження свердловин, розрахована на підставі норм робочого часу без перехідного коефіцієнта від виробничих норм до кошторисних, рівного 1,156 людино-годин;

N бр

-

кількісний склад вишкомонтажної бригади, людей.

3. Календарна тривалість робіт під час спорудження свердловин для розрахунку витрат на транспортування вишкомонтажних бригад визначається при п’ятиденному графіку роботи в одну зміну - за формулою (1); при 12-годинній роботі - за формулою (3); при роботі в дві зміни - за формулою (2,4); при роботі в три зміни - за формулою (5).

При семиденному графіку роботи незалежно від кількості змін необхідно користуватися формулою (1).

В коефіцієнтах формул (1)-(5) врахований коефіцієнт 1,05.

4. Проєктна тривалість підготовчих робіт до буріння приймається для свердловин глибиною:

до 1500 м (включно) - 2 доби; до 2500 м (включно) - 3 доби; до 3500 м (включно) - 4 доби; до 4500 м (включно) - 5 діб; до 5500 м (включно) - 6 діб; понад 5500 м - 7 діб.

Під час спорудження свердловин на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України до тривалості підготовчих робіт до буріння застосовується коефіцієнт непогоди, який визначається у встановленому порядку.

Тривалість підготовчо-заключних робіт з установлення СПБУ, НПБУ, бурових суден на точці буріння і підготовки до буріння визначається за кошторисними нормами часу на підготовчо-заключні роботи.

5. Проєктна тривалість буріння і кріплення свердловин і проєктна швидкість буріння розраховується, виходячи з прогресивних технічних, технологічних, конструктивних і організаційних рішень, прийнятих у проєкті, на підставі діючих норм часу на буріння, а на роботи, норми часу на виконання яких відсутні в ЗУКН - галузевими або місцевими нормами часу, нормами часу для аналогічних робіт. Тривалість допоміжних робіт розраховується за елементними кошторисними нормами.

Допускається визначати тривалість промислово-геофізичних досліджень за УКН.

6. Тривалість буріння і кріплення визначається з розділенням за інтервалами глибин, при цьому першочергово проводиться розділення інтервалів за кількістю колон, а потім розділення проходки в межах інтервалу буріння під кожну колону за ознакою однорідності геолого-технічних умов проводки свердловини (діаметр долота, обробка розчину хімічними реагентами, застосування обважнювачів і інше).

При роботі вибійними двигунами визначається тривалість буріння секційними турбобурами і електробурами за інтервалами глибин. Тривалість буріння і кріплення свердловини з урахуванням ремонтних робіт корегується на поправочний коефіцієнт, затверджений підприємством за цілями буріння. Вказаний коефіцієнт розраховується шляхом диференціювання коефіцієнта, затвердженого Замовником для Виконавців, які проводять розвідувальне буріння. Коефіцієнт враховує перерви в роботі з незалежних від Виконавця робіт причин, а також перерви, пов’язані з ліквідацією аварій, які виникли не з вини виконавців робіт.

7. Поправочний коефіцієнт розраховується за цілями буріння на підставі даних статистичного звіту за 2 роки, що передують року розрахунку поправочного коефіцієнта, за формулою:

(6),

де:

К

-

поправочний коефіцієнт до нормативного часу;

t пр , t кр , t доп , t рем

-

витрати часу з проходки, кріплення, допоміжних і ремонтних робіт в середньому за 2 роки, які передували року розрахунку поправочного коефіцієнта;

Дt

-

- витрати часу, обумовлені зупинками і аваріями, незалежними від Виконавця робіт, за 2 роки, які передували року розрахунку поправочного коефіцієнта.

Затверджений поправочний коефіцієнт діє не більше трьох років. Змінений поправочний коефіцієнт застосовується для розробки нових проєктів. Додатковий час, одержаний за рахунок застосування поправочного коефіцієнта, розподіляється за інтервалами буріння і кріплення пропорційно до їх тривалості. За розрахованою тривалістю буріння і кріплення визначається проєктна швидкість буріння. Швидкість буріння розраховується, виходячи з проєктної глибини свердловини, яка визначається від поверхні стовбура ротора. Проєктна тривалість буріння і кріплення приводиться в цілому по свердловині і інтервалах при бурінні під подовжений напрям, водоізолюючу колону, кондуктор, проміжні колони і експлуатаційну колону; кріплення подовженим напрямом, водоізолюючої колоною, кондуктором, проміжними колонами і експлуатаційною колоною. Проєктна тривалість випробування пластів в процесі буріння випробувачем пластів на бурильних трубах і на кабелі, а також відбору проб, визначається у відповідності до обсягів робіт, передбачених проєктом, включаючи роботи з перфорації, інтенсифікації припливу пластового флюїду, а також проєктна тривалість випробування об’єктів в експлуатаційній колоні. Тривалість додаткових робіт визначається за нормами на випробування свердловин, а на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України - з урахуванням коефіцієнта, передбаченого в збірнику кошторисних норм часу на випробування. На роботи, на які відсутні норми ЗУКН, приймаються галузеві або місцеві норми. Для визначення проєктної тривалості випробування об’єктів в експлуатаційній колоні при роботі в дві, півтори або одну зміну до діючих кошторисних норм застосовуються відповідні коефіцієнти ЗУКН. Розрахунок проєктної тривалості випробування в процесі буріння і в експлуатаційній колоні здійснюється за нормами ЗУКН.

8. У робочому проєкті за кожним видом підготовчих робіт приймаються середні показники на одну свердловину. Якщо до робочого проєкту включені свердловини, під час спорудження яких застосовуються різні види енергії головного приводу бурових установок, то приймаються опосередковані дані з обсягів підготовчих робіт з урахуванням різних видів енергії.

2. Розрахунки витрат праці

1. Витрати часу ( В чвр ) визначаються за формулою:

В чвр = О фві × Н чв × ІК нчв

(7),

де:

Оф ві

-

обсяг в-того виду робіт і-тої розрахункової групи у фізичному вимірі;

Н чв

-

норма часу для в-того виду робіт;

ІК нчв

-

інтегральний поправочний коефіцієнт до норми часу в-того виду робіт, який розраховується як добуток усіх поправочних коефіцієнтів до норм часу цього виду робіт.

При використанні норм виробітку замість норм часу формула приймає вид:

В чвр = Оф ві : (Н вв × ІК нвв )

(8),

де:

Н вв

-

норма виробітку для в-того виду робіт;

ІК нвв

-

інтегральний поправочний коефіцієнт до норми виробітку в-того виду робіт.

Витрати часу не розраховуються для окремих видів робіт, які не мають норм часу та норм виробітку (наприклад, зведення будівель і споруд).

2. Виходячи зі строку проведення ГРР на об’єкті та календарного графіка проведення робіт і витрат часу визначається необхідна кількість бригад, виробничих груп, загонів.

Розрахунок витрат праці ІТП і робітників у людино-днях здійснюється за посадами ІТП та за професіями (тарифними розрядами) робітників, з урахуванням виду робіт та розрахункової групи, за формулою:

П пвр = В чвр × Н пвр × К пнп

(9),

де:

П пвр

-

витрати праці ІТП або робітників п-тої посади (професії) з урахуванням категорії (тарифного розряду) в-того виду робіт і-тої розрахункової групи;

В чвр

-

витрати часу на проведення в-того виду робіт і-тої розрахункової групи;

Н пвр

-

норма витрат праці в людино-днях працівника п-тої посади (професії) з урахуванням категорій ІТП та тарифних розрядів робітників для в-того виду робіт і-тої розрахункової групи;

К пнп

-

поправочний коефіцієнт до норми витрат праці.

Для окремих різновидів ГРР норми витрат праці ІТП та робітників розраховані на фізичну одиницю виміру обсягу. При цьому в формулі (9) показник В чвр (витрати часу) замінюється показником Оф ві , тобто кількістю фізичних одиниць виміру в-того виду робіт і-тої розрахункової групи.

3. Розрахунок витрат виробничого транспорту, який обслуговує ГРР, в машино-змінах по видах і розрахункових групах робіт з врахуванням різновидів транспортних засобів здійснюється за формулою:

ВТР ків = В чві × Σ (Н трмзо × К нтр )

(10),

де:

ВТР ків

-

витрати виробничого транспорту к-того різновиду (вантажопідйомності) і-тої розрахункової групи в-того виду робіт;

В чві

-

витрати часу на проведення в-того виду робіт і-тої розрахункової групи, тобто кількість розрахункових одиниць;

Нтр мзо

-

норма витрат к-того різновиду транспорту в машино-змінах на розрахункову одиницю;

К нтр

-

поправочний коефіцієнт до норми витрат транспорту.

Для видів робіт, що мають тільки фізичні одиниці обсягу, показник В чві замінюється показником Оф ві , тобто обсягом робіт у фізичному вимірі.

4. Розрахунок маси вантажів, необхідних для виконання ГРР і-тої розрахункової групи в-того виду робіт здійснюється за формулою:

МВ кві = ВО ві × НМВ кво – МВЗ п + Σ (О івр × НМВ кор )

(11),

де:

МВ кві

-

маса к-того виду вантажів для обсягу ГРР в-того виду і-тої розрахункової групи;

ВО ві

-

кількість виробничих одиниць: бригад, загонів, партій, які виконують обсяги в-того виду робіт і-тої розрахункової групи;

НМВ кво

-

норма маси вантажів к-того різновиду на виробничу одиницю;

МВЗ п

-

маса вантажів, що попутно перевозяться транспортними засобами, на яких змонтовано геологорозвідувальне обладнання (установка, станції);

О івр

-

кількість розрахункових одиниць обсягу і-тої розрахункової групи в-того виду робіт;

НМВ кор

-

норма маси вантажів к-того різновиду на розрахункову одиницю обсягу робіт.

При визначенні витрат часу, витрат праці ІТП і робітників, витрат транспорту та маси вантажів повинні використовуватися норми ЗУКН на ГРР.

3. Методичні положення з розробки тимчасових проєктно-кошторисних норм

1. Розробка ТПКН здійснюється в таких випадках:

у разі необхідності проєктування та обчислення кошторисної вартості ГРР, не передбачених ЗУКН;

у разі необхідності проєктування та обчислення кошторисної вартості ГРР, які передбачені ЗУКН, але виконуються в умовах, які суттєво відрізняються від умов, врахованих чинними нормами, що призводить до підвищення кошторисної вартості робіт одного виду на 10 і більше відсотків у порівнянні з вартістю тих самих робіт, розрахованою за нормами ЗУКН;

при проєктуванні та визначенні кошторисної вартості ГРР, які передбачені ЗУКН, але виконуються із застосуванням більш досконалої техніки, технології та організації робіт (не пізніше, як через 2 роки після впровадження), що призводить до зростання продуктивності праці, а також до зменшення кошторисної вартості цього виду робіт на 10 і більше відсотків у порівнянні з вартістю тих самих робіт, розрахованою за нормами ЗУКН.

2. При зміні методики, техніки, технології та організації окремих видів ГРР або при використанні більш дорогих матеріалів і устаткування, якщо це не призвело до зростання продуктивності праці, зниження вартості робіт або підвищення якості кінцевих геологічних результатів, застосування ТПКН не допускається. В цих випадках при складанні ПКД та визначенні вартості фактично виконаних робіт слід використовувати норми ЗУКН без корегування.

3. Строк дії ТПКН - 2 роки, після чого вони повинні бути переглянуті та подані на затвердження Замовником. У тих випадках, коли застосування ТПКН призводить до зниження кошторисної вартості даного виду робіт, вони подаються на затвердження не пізніше ніж через 2 роки після їх введення.

За видами робіт, проєктування яких здійснюється за ТПКН, підприємства повинні вести окремий облік фактичних витрат.

4. До складу ТПКН повинні входити:

укрупнені норми часу у станко-змінах (бригадо-змінах) або інших розрахункових одиницях на натуральну одиницю виміру обсягу робіт. Норми часу можуть бути замінені нормами виробітку;

норми витрат праці за посадами ІТП і професіями робітників, з урахуванням категорій кваліфікації та тарифних розрядів, у людино-днях на одну розрахункову одиницю або на фізичну (натуральну) одиницю виміру обсягу робіт;

норми використання виробничого транспорту в машино-змінах за видами та марками транспортних засобів на одну розрахункову або фізичну одиницю виміру обсягу робіт;

норми прямих витрат на одну розрахункову або на одну натуральну (фізичну) одиницю виміру обсягу робіт з урахуванням діючих посадових окладів ІТП, тарифних ставок робітників і поточних цін на матеріальні ресурси;

норми маси вантажів за видами (устаткування, інструмент, спорядження, ПММ, вода тощо) на одну бригаду, загін, групу, установку або на одного виконавця та, крім того, на 1 місяць (10 змін, 100 змін) роботи бригади, загону, групи, установки або виконавця;

норми витрат матеріалів у натуральних (фізичних) одиницях виміру;

норми зносу малоцінних швидкозношуваних предметів (у відсотках);

норми використання устаткування, апаратури, приладів і спорядження, що відносяться до основних фондів;

укрупнені норми часу (виробітку), що розробляються на базі діючих у Виконавця цих робіт місцевих норм або з використанням чинних норм інших міністерств, відомств та Виконавців аналогічних робіт.

При наявності необхідно використовувати матеріали фото хронометражних спостережень, дослідно-статистичні дані про витрати часу на виконання певного виду ГРР, що нормуються (за останній календарний рік роботи), а також розрахункові дані, які визначаються, виходячи з технічних характеристик устаткування та технології виконання робіт.

Витрати праці ІТП і робітників розраховуються, виходячи з трудомісткості робіт, встановлених норм часу та середньої тривалості робочого дня.

Норми виробничого транспорту приймаються аналогічно відповідним нормам, наведеним у ЗУКН.

5. Кошторисні норми прямих витрат складаються з таких статей:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

6. Розробка ТПКН здійснюється з додержанням положень про визначення кошторисної вартості та складання кошторисів на ГРР, викладених у розділі III цієї Інструкції, а також положень відповідних розділів ЗУКН.

При визначенні окремих норм (норм часу, норм виробітку, норм витрат праці ІТП і робітників, норм використання виробничого транспорту, маси вантажів, норм витрат матеріалів, норм зносу малоцінних швидкозношуваних предметів) використовуються відповідні аналогічні норми певних розділів ЗУКН з обґрунтуваннями, а при потребі, змін зазначених норм або застосування до них поправочних коефіцієнтів.

7. Протягом місяця після затвердження, зброшуровані ТПКН надсилаються Виконавцем у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 25 до цієї Інструкції, Замовнику на реєстрацію у такому складі:

організаційно-технічні умови проведення робіт;

склад (зміст) робіт;

склад виконавців робіт із зазначенням посад і категорій кваліфікації ІТП та професій і тарифних розрядів робітників;

норми часу (виробітку) на проведення (додаток 26 до цієї Інструкції);

норми витрат праці на проведення (додаток 27 до цієї Інструкції);

норми використання виробничого транспорту (додаток 28 до цієї Інструкції);

кошторисні норми за статтями прямих витрат (додаток 29 до цієї Інструкції);

маса вантажів, необхідних при проведенні (додаток 30 до цієї Інструкції);

норми витрат матеріалів на проведення (додаток 31 до цієї Інструкції);

норми зносу малоцінних швидкозношуваних предметів, при проведенні (додаток 32 до цієї Інструкції);

перелік устаткування, апаратури, приладів і спорядження, які відносяться до основних засобів, при проведенні (додаток 33 до цієї Інструкції).

8. На основі узагальнення практики застосування ТПКН Виконавці розробляють проєкт УКН, які надсилаються на затвердження Замовником.

9. Проєкт УКН комплектується відповідно до глави 1 розділу II цієї Інструкціїі надсилається на затвердження Замовнику в трьох примірниках не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії ТПКН. Разом з проєктом УКН в одному примірнику подаються:

захисні матеріали, що включають дані, покладені в основу розроблених норм для проєктування (фотохронометражні спостереження, дослідно-статистичні, розрахункові дані, розрахунки витрат праці та виробничого транспорту) і розрахунки норм за статтями основних витрат з переліками матеріалів, устаткування, приладів, інструменту, малоцінного інвентарю та спорядження;

довідка про обсяги та вартість виконаних робіт (додаток 34 до цієї Інструкції);

довідка про рівень освоєння ТПКН часу (виробітку) на проведення та довідка про фактичні витрати (за елементими) розрахункової (фізичної) одиниці виміру обсягу (додатки 35 та 36 до цієї Інструкції).

10. Після затвердження Замовником один примірник УКН повертається Виконавцю, який їх подав на затвердження, один примірник передається для проведення експертизи, один примірник разом із захисними матеріалами залишається для включення затверджених норм до відповідного розділу ЗУКН.

11. Обґрунтування ТПКН базуються на основі даних, наведених у додатках 25-36 до цієї Інструкції.

4. Методичні положення щодо розроблення проєктних показників деяких видів витрат

1. Норми ТЗВ (у відсотках) являють собою відношення суми видатків обігу ТЗВ до обсягу обороту в діючих цінах, яким коригується кошторисна вартість матеріальних витрат і амортизація при складанні кошторисів на проведення ГРР.

Оборот - це сумарна вартість матеріальних цінностей, одержаних підприємством для ведення ГРР.

До складу ТЗВ входять:

оплата витрат на транспортування й доставку матеріалів та устаткування для забезпечення ГРР від постачальників до складу підприємства, складу експедиції або прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії. Прирейковий (пристань, порт) склад - це перший на шляху проходження вантажів склад, який належить одержувачу вантажу, пристосований для приймання залізничних вагонів (суден);

оплата витрат на утримання складів підприємств, експедицій, прирейкових (пристань, порт) складів геологорозвідувальних партій, включно з витратами на зберігання та відправлення матеріалів й устаткування стороннім організаціям (крім тих затрат на утримання складів, що відносяться до накладних витрат);

витрати на оплату націнок (надбавок), комісійних винагород, які виплачуються постачальникам, зовнішньоекономічним підприємствам, вартості послуг товарних бірж (включно з брокерськими послугами), митні збори.

До витрат на доставку матеріалів і устаткування від постачальників до складу підприємства, складу експедиції або прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії належать:

оплата фрахту всіх видів транспорту, зазначених у рахунках постачальників, за розцінками, які діють у встановленому порядку;

збори транспортних організацій, у тому числі власних, за діючими тарифами;

витрати, пов’язані з навантажувальними та розвантажувальними роботами в дорозі, на станціях залізниць, у річкових (морських) портах, включно з виробничими послугами зі сторони;

витрати постачальників матеріальних ресурсів на пакування вантажів, придбання, виготовлення та знос тари, за виключенням вартості цієї тари за ціною її можливого використання, якщо вартість тари встановлена понад вартість матеріальних ресурсів; у тих випадках, коли вартість тари включена до ціни одержаного від постачальника вантажу, із загальної суми витрат на його придбання вилучається вартість зворотних відходів;

витрати на сепарацію вантажів, а також перевантаження в морі із суден великого каботажу на малі та доставка на пристань;

портовий та комісійний збори;

оплата за рихтування вантажів (обробка кінців троса);

доплата за ширину вантажів.

2. До ТЗВ включаються витрати на доставку вантажів до прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії як безпосередньо від виробника, так і від посередників.

Якщо склад на базі (у місці розташування) геологорозвідувальної партії (експедиції) об’єднано з прирейковим (пристань, порт) складом, він розглядається як прирейковий.

3. До витрат на утримання складу підприємства, експедиції або прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії належать:

оплата праці всіх працівників спискового та неспискового складу, які беруть участь у складських роботах, виходячи з розрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів у відповідності до прийнятих на підприємстві систем оплати праці, крім тих, які відносяться до накладних витрат;

надбавки та доплати до тарифних ставок і посадових окладів зазначеним працівникам, які виплачуються у відповідності до встановленого порядку, премії за виробничі результати, оплата згідно з діючим законодавством чергових і додаткових відпусток та відрахування на соціальні заходи;

витрати на утримання адміністративно-технічного персоналу складу підприємства, експедиції та прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії, крім тих, які відносяться до накладних витрат;

витрати на утримання та всі види ремонтів складських приміщень підприємства, експедиції, прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії, які не враховано нормами накладних витрат;

витрати на утримання складів матеріалів другої групи;

витрати на утримання навантажувально-розвантажувальної техніки, естакад, причалів (крім морських, витрати на утримання яких враховуються у вартості судно-доби утримання морських суден), виробничого інвентарю, контейнерів та тари багаторазового використання, залізничних під’їзних колій, внутрішньо складських шляхів і майданчиків та інших будівель і споруд, які не враховані нормами накладних витрат;

плата за оренду земельних ділянок, будівель, споруд та устаткування, які призначені для перероблення вантажів і зберігання матеріалів та устаткування;

витрати на заходи щодо здійснення охорони навколишнього середовища на території зберігання товарно-матеріальних цінностей;

витрати на комплектацію, сортування, виготовлення тари, пакування, перепакування та внутрішньо-складські переміщення вантажів за виключенням витрат на оплату праці, яка врахована в цьому пункті;

плата за зберігання вантажів на станціях залізниць (у межах встановлених норм часу), переадресування та розкредитування вагонів;

плата за користування водою та іншими природними ресурсами;

вартість розвантажувальних та навантажувальних робіт безпосередньо на базах і станціях залізниць, в аеропортах, річкових (морських) портах при відправленні вантажів;

оплата подачі та прибирання вагонів;

вартість кріпильних матеріалів і бірок;

сума нестач і втрат матеріальних цінностей у межах норм природних втрат, які виникають при доставці вантажів та зберіганні матеріальних цінностей на базах і складах підприємств;

платежі з обов’язкового страхування майна, яке знаходиться на складах підприємства, не враховані нормами накладних витрат.

Якщо склад на базі (в місці розташування) геологорозвідувальної партії (експедиції) об’єднаний з прирейковим (пристань, порт) складом, витрати на його утримання включаються в транспортно-заготівельні витрати та, відповідно, не враховуються нормами накладних витрат.

4. До витрат на оплату націнок та послуг постачальницьких, збутових, посередницьких і зовнішньоекономічних підприємств та промислових підприємств - виробників продукції належать:

націнки постачальницьких, збутових, посередницьких і зовнішньоекономічних підприємств, включаючи транзитні та мито;

витрати на рекламу встановлених норм;

оплата послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги;

платежі по відсотках за кредити банків на оплату постачальникам товарно-матеріальних цінностей у межах встановлених норм.

Витрати на оплату націнок та послуг постачальницьких, збутових, зовнішньоекономічних підприємств і промислових підприємств включаються до складу ТЗВ незалежно від того, ким одержуються матеріальні цінності, в тому числі при одержанні їх безпосередньо геологорозвідувальними партіями.

5. Не включаються до ТЗВ:

витрати на доставку матеріалів і устаткування, пакування, знос тари, а також навантажування та розвантажування матеріальних цінностей у дорозі від складу підприємства, експедиції або від прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії до бази (місця розташування) партії чи дільниці робіт, які повинні враховуватися розрахунками кошторисної вартості транспортного обслуговування ГРР на конкретному об’єкті робіт;

штрафи, пеня, непродуктивні втрати та позареалізаційні витрати, за винятком передбачених абзацом двадцять другим підпункту 12 пункту 13 глави 2 розділу III цієї Інструкції;

втрати та нестачі матеріальних цінностей понад норми природних втрат;

збитки від розкрадання, якщо винуватців за рішенням суду не встановлено;

втрати від зниження цін виробничих запасів;

втрати від операцій з тарою.

6. Норми ТЗВ окремо для матеріалів, малоцінних швидкозношуваних предметів, та окремо для устаткування, апаратури, приладів і спорядження, які належать до основних фондів, розраховуються на підставі фактичних даних за один або за два минулих роки, що передують року проведення розрахунків. Фактичні дані вибираються з усіх первинних документів (рахунків, накладних), включно з тими, в яких ТЗВ окремим рядком (окремими рядками) не зазначені, а саме: на електричну енергію, теплову енергію, стисле повітря, воду та місцеві матеріали, одержані від сторонніх суб’єктів господарювання.

Фактичні витрати на утримання власних складів, крім тих, які враховані нормами накладних витрат, у разі відсутності даних бухгалтерського обліку, визначаються прямими розрахунками.

Розрахунок ТЗВ наведено у додатку 37 до цієї Інструкції.

При заповненні таблиці стосовно розрахунку ТЗВ додатка 37 до цієї Інструкції рядки бажано згрупувати за ознаками груп товарно-матеріальних цінностей: труби, кабельна продукція, хімікати, коронки, лісоматеріали - та в хронологічному порядку.

Графи 10-13 додатка 37 до цієї Інструкції заповнюються тільки з первинних документів.

Підсумок витрат на утримання складів підприємств (крім врахованих нормами накладних витрат) розділяється в графі 13 додатка 37 до цієї Інструкції пропорційно підсумкам вартості товарно-матеріальних цінностей у графі 9 цього ж додатка на ті, що відносяться до матеріалів, сировини, малоцінних предметів, та ті, що відносяться до основних фондів.

Норма ТЗВ ( Н тзві ) розраховується для і-того різновиду матеріальних ресурсів (матеріали, енергія, основні фонди, малоцінні предмети) у відсотках за формулою:

(12),

де:

П тзві

-

підсумок ТЗВ (графа 13 по рядках 1 і 2 додатка 37 до цієї Інструкції);

П усі

-

підсумок витрат на утримання складів, у частці, яка відноситься на матеріальні витрати або на основні фонди (графа 13 по рядках 3а і 3б додатка 37 до цієї Інструкції);

П тмці

-

підсумок вартості товарно-матеріальних цінностей (графа 9 додатка 37 до цієї Інструкції) з урахуванням електричної, теплової енергії, стисненого повітря, води, місцевих матеріалів.

Норми ТЗВ затверджуються керівниками Виконавців ГРР після узгодження із Замовником.

7. Норми прямих витрат зі зносу у грошовому виразі на 1 зміну або на 1 місяць розраховуються, виходячи з нормативної середньої кількості робочих змін на рік або на місяць за формулою:

(13),

де:

З нрв

-

норма прямих витрат зі зносу в грошовому виразі на розрахункову одиницю виміру обсягу в-того виду ГРР;

В ці

-

вартість (ціна придбання) одиниці i-того виду малоцінних швидкозношуваних предметів, без ПДВ і транспортно-заготівельних витрат;

О iв

-

кількість одиниць i-того виду предметів для в-того виду ГРР;

H зі

-

норма зносу і-того виду предметів у відсотках на рік (місяць);

Ф в

-

нормативна кількість розрахункових одиниць для в-того виду ГРР на рік (місяць).

8. Прямі витрати на оплату щорічних і додаткових відпусток ІТП і робітникам розраховуються у відсотках від суми витрат на оплату праці (основної і додаткової без витрат на відпустки). Норматив для визначення витрат на оплату відпусток розраховується підприємством згідно із Законом України «Про відпустки» для певних категорій працюючих, виходячи з тривалості щорічної і додаткової відпусток, кількості неробочих днів в кожному році, за формулою:

(14),

де:

Н ов

-

норматив для визначення витрат на оплату відпусток у відсотках до оплати праці;

Д в

-

кількість календарних днів тривалості щорічної основної та додаткових відпусток, згідно з законодавством;

Д у

-

середня кількість неробочих днів у розрахунку на одного працюючого на рік, пов’язаних з виконанням державних і суспільних обов’язків, за фактичними даними по підприємству;

Д кр

-

середня кількість календарних днів за рік протягом 4-х років поспіль (365,25);

Д св

-

кількість святкових і неробочих днів протягом року, згідно з законодавством.

Наприклад: Д в = 30 днів, Д у = 2 дні, Дсв = 10 днів, тоді:

Н ов = [(30 + 2) × 100] : [365,25 – (30 + 10)] = 9,8

Норматив для визначення витрат на оплату відпусток у відсотках до оплати праці розраховується в кожному випадку окремо самим Виконавцем робіт, оскільки:

кількість календарних днів тривалості щорічної основної та додаткової відпусток розраховується підприємством відповідно до умов колективного договору та згідно з законодавством;

кількість неробочих днів в кожному році може змінюватися відповідно до того, чи співпадають свята з вихідними днями;

середня кількість неробочих днів в розрахунку на одного працюючого на рік, пов’язаних з виконанням державних і суспільних обов’язків - величина змінна і береться до розрахунку за фактичними даними по підприємству.

9. Норми прямих витрат за статею «Амортизація» в грошовому виразі на 1 зміну або на 1 місяць розраховуються, виходячи з очікуваного нормативного річного фонду робочого часу з урахуванням змінності, сезонності ГРР і можливості використання основних засобів протягом року на декількох об’єктах, за формулою:

(15),

де:

А нрв

-

норма прямих витрат за статтею «Амортизація» для в-того виду ГРР в грошовому виразі на 1 розрахункову одиницю (зміну, місяць);

B ці

-

вартість одиниці i-того виду основних засобів за ціною придбання без ПДВ і ТЗВ;

О iв

-

кількість одиниць i-того виду основних засобів для в-того виду ГРР;

K резiв

-

коефіцієнт резерву i-того виду основних засобів для в-того виду ГРР;

H ai

-

норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення i-того виду основних засобів у відсотках на рік;

B pв

-

нормативний очікуваний фонд робочого часу на рік з урахуванням змінності, сезонності використання основних засобів, для в-того виду ГРР.

Норма прямих витрат за статтею «Амортизація» в грошовому виразі на фізичну одиницю виміру обсягу робіт розраховується за формулами:

А нфв = А нрв х Н чв

(16),

А нфв = А нрв : Н вр

(17),

де:

А нфв

-

норма прямих витрат за статтею «Амортизація» в грошовому виразі на фізичну одиницю виміру обсягу в-того виду ГРР;

А нрв

-

норма прямих витрат за статтею «Амортизація» в грошовому виразі на розрахункову одиницю виміру обсягу в-того виду ГРР;

Н чв

-

норма часу на виконання в-того виду ГРР;

Н вр

-

норма виробітку на виконання в-того виду ГРР.

Директор Департаменту

з питань управління відходами

та екологічної безпеки

Р. Філоненко

Додаток 1

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 1 глави 1 розділу II)

СКЛАД ДАНИХ І ВИМОГ

до завдання на проєктування спорудження свердловини

1. Повне найменування / власне ім’я, прізвище та місцезнаходження / місце проживання Замовника.

2. Повне найменування / власне ім’я, прізвище та місцезнаходження / місце проживання Виконавця ГРР.

3. Основні дані і вимоги завдання:

3.1. Номер свердловини, на яку повинен бути складений індивідуальний робочий проєкт, номери свердловин, на спорудження яких повинен бути розроблений груповий проєкт, або номери свердловин, найменування площ, на які повинен бути розроблений робочий проєкт.

3.2. Площа або спеціально присвоєна назва майданчика для спорудження свердловини.

3.3. Підстави для проєктування.

3.4. Адміністративно-територіальна одиниця, де планується спорудження свердловин.

3.5. Призначення свердловини і мета буріння.

3.6. Горизонт.

3.7. Глибина свердловини по вертикалі і стовбуру, відхилення від вертикалі при похило-спрямованому бурінні.

3.8. Геолого-технічна інформація (припустимий розріз, фізико-механічні властивості порід, нафтогазоносність розрізу, можливі ускладнення тощо).

3.9. Обсяг підготовчих робіт до спорудження свердловин (лінії електропередач, комунікації та інше).

3.10. Тип (шифр) бурової установки, вид спорудження (первинне, повторне).

3.11. Джерела постачання електрики, газу, тепла, води, зв’язку і місцевих матеріалів.

3.12. Схема транспортного забезпечення (основні вантажопотоки, відстань перевезень, вид транспорту, включаючи спецтранспорт, тарифна група суден, характеристика шляхів і під’їзних доріг, наявність вертодромів і інше).

3.13. Інформація про бази забезпечення і обслуговування, наявність підбаз і баз виробничого обслуговування з основних видів забезпечення спорудження свердловини (постачання, ремонтно-механічне обслуговування, обслуговування основних технологічних процесів спорудження тощо), вишкомонтажних, тампонажних, геофізичних та інших підрозділів або підприємств, обслуговуючих буріння.

3.14. Перелік інтервалів, які підлягають випробуванню, об’єм і інтервали відбору керна, дані про кількість, глибини спуску і діаметр колон насосно-компресорної труби.

3.15. Вихідні положення для розробки заходів з охорони навколишнього середовища, рекультивації порушених земель.

3.16. Пропозиції щодо використання в робочому проєкті науково-дослідних і конструкторських розробок, зразків нової техніки, технології, прогресивних матеріалів.

3.17. Вимоги до механізації технологічних процесів, автоматизації управління технологічними процесами.

3.18. Базові значення техніко-економічних показників і базові якісні характеристики для оцінки якості ПКД. Базові значення техніко-економічних показників спорудження свердловини визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку прогресивних питомих показників, в тому числі вартості і матеріалоємності.

3.19. Повне найменування / власне ім’я, прізвище розробника проєкту.

Разом з затвердженим завданням на проєктування Замовник проєкту надає розробнику проєкту:

затверджений акт про вибір майданчика (траси) для спорудження свердловини з матеріалами погодження намічених рішень;

основні технічні дані майданчика (траси), відомості про існуючу забудову, під’їзні споруди, комунікації і ін.;

матеріали інвентаризації, оціночні акти і рішення органів місцевого самоврядування про знесення і характер компенсації за будівлі та житло, які підлягають знесенню;

рекомендації щодо удосконалення техніки, технології і організації спорудження свердловин;

дані, одержані від територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; дані обмірів існуючих на ділянці будівель, споруд, підземних і наземних комунікацій і інше.

Склад завдання на проєктування може уточнюватися стосовно властивостей свердловин, на які складається проєкт, умов їх спорудження, а також з урахуванням змін і вимог до спорудження свердловин.

Додаток 2

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 9 глави 4 розділу II)

ОБСЯГИ

підготовчих робіт до спорудження свердловин на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України

Завдання на проєктування спорудження свердловин

(свердловина № ____ на ____________________ площі)

№ з/п

Найменування робіт

(із зазначенням шифру або характеристики)

Одиниця виміру

Кількість

Примітки

1

2

3

4

5

Додаток 3

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 9 глави 4 розділу II)

ОБСЯГИ

робіт під час спорудження свердловин (свердловини)

Додаток 4

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 9 глави 4 розділу II)

ХАРАКТЕРИСТИКА

теплофікаційної котельної установки

Номер свердловини

Кількість котлів

Тип котла

Вид палива

Конструкція

будівлі котельної

1

2

3

4

5

Додаток 5

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 12 глави 6 розділу II)

ТРАНСПОРТУВАННЯ

обладнання при монтажі і демонтажі бурових установок

(поправочні коефіцієнти до маси вантажів)

Спорудження одиничних свердловин Спосіб монтажу (демонтажу)

Коефіцієнти до маси обладнання при його доставці

з бази (підбази) на свердловину

з свердловини на базу (підбазу)

з свердловини на свердловину

при тривалості спорудження свердловини

до 6 міс.

понад 6 міс. до 1 року

понад 1 рік

до 6 міс

понад 6 міс. до 1 року

понад 1 рік

до 6 міс

понад 6 міс. до 1 року

понад 1 рік

Первинне спорудження (монтаж)

1,00

1,00

1,00

-

-

-

-

-

-

Повторне спорудження (монтаж)

0,08

0,16

0,24

-

-

-

0,89

0,81

0,73

Первинний демонтаж

-

-

-

0,08

0,16

0,24

-

-

-

Повторний демонтаж

-

-

-

0,08

0,16

0,24

-

-

-

Додаток 6

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 3 глави 9 розділу II)

ПРОЄКТ

на проведення

Додаток 7

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 7 глави 9 розділу II)

ГЕОЛОГО-ТЕХНІЧНИЙ НАРЯД (ОРІЄНТОВНИЙ)

Додаток 8

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 12 глави 2 розділу III)

КОШТОРИСНА ВАРТІСТЬ

робіт і витрат, на які відсутні кошторисні норми

_________________________________________________________________________

(найменування виду робіт або витрат)

Одиниця виміру обсягу робіт __________________________________________________

Обсяг робіт, що проєктується __________________________________________________

Тривалість робіт _____________________________________ (верстато-змін, загоно-змін)

грн

Номери

розрахунків

Найменування статей витрат

Норма прямих витрат,

всього

зокрема за елементами витрат:

матеріальні витрати

витрати на оплату праці

відрахування на соціальні заходи

амортизація

1

2

3

4

5

6

7

Прямі матеріальні витрати

Прямі витрати на оплату праці

х

х

х

Інші прямі витрати - всього

в тому числі:

відрахування на соціальні заходи (відсоток від суми прямих витрат на оплату праці)

х

х

х

амортизація

х

х

х

послуги допоміжних виробництв і послуги зі сторони

Виробничий транспорт (власний)

Разом прямі витрати

Розрахунок склав

_________________

(посада)

__________

(підпис)

______________________

(власне ім'я та прізвище)

__________

Примітка.

Розрахунки витрат за статями виконуються аналогічно з розрахунками за формами згідно з таблицями 3-8, наведеними у додатку 22 до цієї Інструкції.

Додаток 9

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 13 глави 2 розділу III)

ЗВЕДЕНИЙ КОШТОРИСНИЙ РОЗРАХУНОК

вартості ГРР під час спорудження свердловин на нафту і газ

Додаток 10

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 13 глави 2 розділу III)

ЗВЕДЕНИЙ КОШТОРИСНИЙ РОЗРАХУНОК

вартості ГРР

Додаток 11

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 13 глави 2 розділу III)

НОРМАТИВИ

для розрахунку витрат на організацію та ліквідацію польових робіт

Види робіт

Норма у відсотках від суми витрат на польові роботи

на організацію

на ліквідацію

1

2

3

Пошуково-оціночні роботи, розвідка усіх видів корисних копалин і підземних вод (крім торфу)

1,0

0,8

Геологозйомочні, пошукові, геофізичні, гідрогеологічні (крім пошуково-оціночних і розвідувальних робіт на воду), інженерно-геологічні, геологорозвідувальні на торф та сапропель, топографо-геодезичні роботи

1,5

1,2

Додаток 12

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 13 глави 2 розділу III)

НОРМАТИВИ

на камеральну обробку матеріалів при проведенні ГРР

Кошторисна вартість польових робіт (без будівництва будівель і споруд, переїздів з бази на свердловину і в зворотному напрямку, які включаються в польові роботи, а також витрат на відновлення гірничих виробок, підйом породи і водовідлив)

Норматив на камеральну обробку матеріалів у відсотках від кошторисної вартості польових робіт (за винятком робіт на будівельні матеріали)

1

2

до 5,0 тис. грн

30,0 від суми 3,0 тис. грн + 22,0 від суми понад 3,0 тис. грн

від 5,0 до 20,0 тис. грн

22,0 від суми 5,0 тис. грн + 5,5 від суми понад 5,0 тис. грн

від 20,0 до 100,0 тис. грн

9,0 від суми 20,0 тис. грн + 3,5 від суми понад 20,0 тис. грн

від 100,0 до 200,0 тис. грн

4,5 від суми 100,0 тис. грн + 2,0 від суми понад 100,0 тис. грн

понад 200,0 тис. грн

3,5 від суми 200,0 тис. грн + 1,5 від суми понад 200,0 тис. грн

Додаток 13

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 13 глави 2 розділу III)

НОРМАТИВИ

на камеральну обробку матеріалів при проведенні ГРР на будівельні матеріали

Кошторисна вартість польових робіт (без будівництва будівель і споруд, переїздів з бази на свердловину і в зворотному напрямку)

Норматив на камеральну обробку матеріалів у відсотках від кошторисної вартості польових робіт

1

2

До 5,0 тис. грн

44

Від 5,0 до 10,0 тис. грн

33

Від 10,0 до 50,0 тис. грн

22

Додаток 14

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 13 глави 2 розділу III)

НОРМИ

зимового подорожчання робіт

Найменування

Температурні зони

I

II

Норми зимового подорожчання

0,8

1,6

Додаток 15

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 13 глави 2 розділу III)

ДІЛЕННЯ

території України за температурними зонами

(з визначенням зимових періодів і поправочних коефіцієнтів

для розрахунків витрат з проведення будівельних і монтажних робіт)

№ з/п

Республіка, область

Температурна зона

Розрахунковий

зимовий період

Поправочний коефіцієнт

початок

кінець

1

2

3

4

5

6

1

Вінницька

II

25.11

15.03

0,9

2

Волинська

II

25.11

15.03

0,9

3

Дніпропетровська

II

25.11

15.03

0,9

4

Донецька

а) територія південніше лінії Червоне поле - Першотравневе - Старий Крим - Приморське - Талакановка - Гордієнко - Нововибійове - Веденське - Рози Люксембург - Маркіно (включно)

II

25.11

10.03

0,9

б) решта області

II

20.11

15.03

1

5

Житомирська

II

20.11

15.03

1

6

Закарпатська

I

05.12

25.02

0,9

7

Запорізька

а) територія південніше лінії Велика Лепетиха - Мелітополь (виключно) - Бердянськ (включно)

I

01.12

10.03

1,3

б) решта області

II

25.11

15.03

0,9

8

Івано-Франківська

I

25.11

05.03

1,2

9

Кіровоградська

II

25.11

10.03

0,9

10

Київська

II

20.11

20.03

1

11

Луганська

II

20.11

20.03

1

12

Львівська

I

05.12

10.03

1,1

13

Миколаївська

I

01.12

28.02

1,1

14

Одеська

I

05.12

01.03

1

15

Полтавська

II

20.11

20.03

1

16

Рівненська

II

20.11

20.03

1

17

Сумська

II

15.11

25.03

1,1

18

Тернопільська

I

20.11

10.03

1,3

19

Харківська

II

20.11

20.03

1

20

Херсонська

I

10.12

05.03

1

21

Хмельницька

II

25.11

15.03

0,9

22

Черкаська

II

20.11

15.03

1

23

Чернігівська

II

20.11

20.03

1

24

Чернівецька

I

25.11

05.03

1,2

25

Автономна Республіка Крим

а) міста: Балаклава, Севастополь, Феодосія, Ялта

I

01.01

31.01

0,4

б) територія північніше лінії Євпаторія (виключно) - Сімферополь (включно) - Алушта (включно)

I

25.12

15.02

0,6

в)територія південніше лінії Євпаторія /включно/ - Сімферополь /виключно/ - Алушта /виключно/, узбережжя Азовського моря від м. Казантин до м. Керч /включно/, за винятком пунктів, які розташовані на узбережжі Чорного моря*

I

25.12

15.02

0,7

__________

* Термін «узбережжя» вжито у цій таблиці для місцевості уздовж берега моря в межах до 10 км, де температурна зона і розрахунковий зимовий період суттєво відрізняється від аналогічних значень, які встановлені для решти материкової частини області.

Для відособлених місцевостей, що суттєво відрізняються від середніх кліматичних умов температурної зони, в якій вони розташовані (місцевості, замкнуті гірським рельєфом, високогірні кліматичні зони), температурну зону і тривалість зимового періоду слід установлювати згідно з Кліматичним кадастром України, а при відсутності в ньому необхідних даних - на підставі довідок метеорологічної служби.

Додаток 16

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 13 глави 2 розділу III)

КОРИГУЮЧІ КОЕФІЦІЄНТИ

при стійкій дії вітрів

Кількість вітряних днів у зимовий період

(підтверджується довідками гідрометеорологічної служби)

Від 10 до 30

Понад 30

Коригуючий коефіцієнт

1,05

1,08

Додаток 17

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 15 глави 2 розділу III)

ОБСЯГ

витрат авторського нагляду

Вихідний показник з розрахунку витрат авторського нагляду

Сумарна кошторисна вартість,

млн грн

Обсяг витрат, відсотків

Сумарна кошторисна вартість розділів 1-10 зведеного кошторисного розрахунку (додаток 9 до цієї Інструкції) за вирахуванням наступних витрат:

а) доставка вахт і вантажів автотранспортом;

б) оренда обладнання і засобів;

в) гідрометеорологічне обслуговування СПБУ, НПБУ, бурових суден;

г) послуги морських портів інших міністерств і відомств;

ґ) послуги спеціалізованих судноремонтних організацій.

до 10,0

0,3

понад 10,0

0,2

Додаток 18

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 16 глави 2 розділу III)

ОБСЯГ

резерву від суми кошторисної вартості робіт

№ з/п

Види ГРР

Обсяг резерву, відсотків

1

2

3

1

Регіональні роботи, геологічні зйомки, прогнозно-геологічні, гідрогеологічні, еколого-геологічні, інженерно-геологічні, геофізичні, геохімічні роботи, а також пошуки і пошуково-оціночні роботи на торф та підземні води

3,0

2

Розвідка родовищ корисних копалин, включаючи родовища торфу і підземних вод;

4,0

3

Спорудження свердловин на нафту і газ

(2 відсотки передається у розпорядження виконавця робіт, шляхом збільшення вартості виконаного обсягу робіт на величину указаного резерву)

5,0

4

Пошуки і пошуково-оціночні роботи на всі види мінеральної сировини, крім торфу та підземних вод

6,0

Додаток 19

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 18 глави 2 розділу III)

ПЕРЕЛІК

витрат, які включаються до собівартості ГРР і належать до статті «Загальновиробничі витрати»

1. Витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням геологорозвідувального виробництва.

Витрати на управління виробничих структурних підрозділів геологічного підприємства, включаючи утримання керівного складу цих виробничих структурних підрозділів (керівників, фахівців, професіоналів, технічних службовців), лінійного персоналу (начальників, виконробів, майстрів, механіків, технологів, геологів експедицій, партій, цехів, дільниць тощо) та робітників, які здійснюють обслуговування керівного складу та лінійного персоналу виробничих структурних підрозділів, крім тих, які включені до складу виробничих бригад та дільниць, що включають:

витрати на оплату праці цих категорій працівників, обчислені за посадовими окладами, тарифними ставками, відрядними розцінками згідно з формами та системами оплати праці, встановленими геологічним підприємством. Крім того, розмір виплат, пов’язаних з основною, додатковою заробітною платою, заохочувальними, компенсаційними та іншими грошовими виплатами зазначених вище працівників, обраховується відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713;

відрахування за встановленими законодавством нормами на соціальні заходи від витрат на оплату праці зазначеної категорії працівників;

витрати на службові відрядження зазначеного переліку персоналу, у межах норм, передбачених законодавством;

амортизація основних засобів і нематеріальних активів, призначених для обслуговування керівного складу та лінійного персоналу (не включеного до складу виробничих бригад) виробничих структурних підрозділів геологічного підприємства;

витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень виробничих структурних підрозділів;

витрати на матеріально-технічне забезпечення працівників, які наведені у цьому пункті;

витрати на користування електронно-обчислювальною, машинописною, розмножувальною та іншою оргтехнікою персоналом, зазначеним у цьому пункті;

оплата послуг, що надаються (за замовленням персоналу, зазначеного у цьому пункті) за договірними роботами, якщо у Виконавця не передбачено відповідних функціональних служб, включаючи витрати на друкарські, розмножувальні, копіювальні, обчислювальні та інші роботи;

витрати на транспортне обслуговування геологорозвідувального виробництва.

2. Витрати на організацію робіт на об’єктах геологічних досліджень та вдосконалення технології.

Витрати на обслуговування, вдосконалення технології та організації виробничого процесу ГРР, упорядкування та утримання майданчиків з проведення ГРР, включаючи утримання керівного складу і лінійного персоналу обслуговуючих та інших допоміжних структурних підрозділів Виконавця, у тому числі на:

оплату праці загальновиробничого персоналу;

відрахування на соціальні заходи;

утримання, експлуатацію, ремонт і страхування власних та орендованих технічних і транспортних засобів та механізмів, що використовуються для обслуговування, вдосконалення технології та організації геологорозвідувального виробництва, але не використовуються безпосередньо у проведенні ГРР;

придбання паливних, мастильних, інших експлуатаційних матеріалів і комплектуючих, які використовуються при експлуатації та ремонті технічних і транспортних засобів та механізмів з обслуговування, вдосконалення технології та організації основного виробництва Виконавця;

утримання місць стоянки та гаражів технічних і транспортних засобів та механізмів (енергопостачання, водопостачання, каналізація тощо);

витрати на перебазування лінійних підрозділів Виконавця на інші об’єкти ГРР та в межах однієї розвідувальної площі (за винятком витрат, пов’язаних з переміщенням спецмеханізмів і спецтехніки, врахованих у вартості машино-змін);

здійснення геологічного та технологічного контролю виробничого процесу з проведення ГРР і контролю їх якості;

витрати на упорядкування та утримання виробничих майданчиків для проведення ГРР;

витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ за розрахунково-касове обслуговування (в частині виплат заробітної плати персоналу, зазначеному у цьому додатку та витрати на поштово-телеграфні послуги, пов’язані з проведенням ГРР);

витрати на поштово-телеграфні послуги, пов’язані з проведенням ГРР;

витрати на малоцінні та швидкозношувані інструменти та виробничий інвентар, що використовуються під час виконання ГРР і не належать до основних засобів, та витрати на їхній ремонт.

витрати некапітального характеру, пов’язані із забезпеченням якості ГРР, у тому числі:

витрати на утримання виробничих лабораторій, що входять до складу Виконавця ГРР, включаючи оплату праці працівників і матеріальні витрати, утримання, амортизацію та витрати на проведення поточного ремонту приміщень, устаткування та інвентаря лабораторій;

витрати на проведення експертиз і консультацій, пов’язаних з результатами випробувань кернових матеріалів, бурильного інструменту, обсадних труб, металоконструкцій, бурових сумішей тощо;

оплата послуг з випробування кернових матеріалів, бурильного інструменту, обсадних труб, металоконструкцій, бурових сумішей тощо, які надаються лабораторіями сторонніх організацій;

витрати, пов’язані з винахідництвом та раціоналізацією; на проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення моделей і зразків за винахідницькими та раціоналізаторськими пропозиціями щодо виконання ГРР, виплата авторських винагород, якщо вони не є роялті.

3. Витрати на здійснення заходів з охорони праці, техніки безпеки і охорони навколишнього природного середовища на об’єктах з проведення ГРР.

Витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього природного середовища, протипожежну і сторожову охорону, забезпечення санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами проведення ГРР або законодавством, у тому числі:

витрати на оплату праці працівників цих спеціальних структурних підрозділів і груп;

амортизація, витрати на проведення поточного ремонту та на переміщення нетитульних тимчасових споруд і приміщень санітарно-побутового призначення, що належать до складу основних засобів;

витрати на придбання, утримання та знос протипожежного, санітарно-гігієнічного, іншого спеціального інвентаря та устаткування;

витрати на забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, а також матеріально-технічне забезпечення дотримання вимог специфічного характеру виконання робіт згідно з законодавством;

витрати на придбання необхідних довідників, плакатів, діапозитивів з охорони праці та охорони навколишнього природного середовища, запобігання нещасним випадкам і захворюванням, забрудненням навколишнього природного середовища Виконавцями ГРР, а також поліпшення умов праці, забезпечення екологічно безпечних умов проведення ГРР; на обладнання кабінетів з охорони праці та екологічні кабінети; на організацію доповідей і лекцій з охорони праці та екологічних проблем;

витрати на обладнання та утримання огородження рухомих частин машин і механізмів, люків, отворів, сигналізації та інших пристроїв некапітального характеру, що забезпечують охорону праці;

витрати на аварійно-рятувальне обслуговування ГРР та свердловин за наявністю відповідних договорів;

оплата послуг за договірними роботами з протипожежної та сторожової охорони в установленому законодавством порядку;

витрати на платежі за викиди й скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище;

витрати на рекультивацію порушених земель та використання родючого шару грунту під час проведення робіт, пов’язаних із порушенням земель;

оплата послуг сторонніх організацій з очищення стічних вод, розміщення відходів виробництва тощо.

4. Інші загальновиробничі витрати.

До інших загальновиробничих витрат включаються:

платежі зі страхування майна, ризиків, цивільної відповідальності, а також окремих працівників, зайнятих на виконанні відповідних видів ГРР, безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я, передбачених законодавством;

витрати на перевезення працівників Виконавця ГРР до місця роботи та у зворотному напрямку (понад вартість перевезень, які ввійшли до прямих витрат на проведення ГРР);

виплати за особливий характер виконання ГРР, установлені відповідно до законодавства, зокрема:

надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, які виконують роботи в польових умовах або вахтовим методом;

додаткові витрати, пов’язані з виконанням робіт вахтовим методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження Виконавця ГРР або пункту збору до місця проведення ГРР і в зворотному напрямку та від місця проживання у вахтовому селищі до місця проведення ГРР і в зворотному напрямку, а також витрати на експлуатацію та утримання вахтового селища, некомпенсовані платою працівників за користування житлом і комунальними послугами; оплата працівникам за дні відпочинку (відгули), що надаються у зв’язку з роботою в понадурочний час при організації робіт вахтовим методом, у разі підсумкового обліку робочого часу та в інших випадках згідно з законодавством;

витрати на внутрішнє переміщення матеріалів, деталей, запчастин, напівфабрикатів, інструментів зі складів до структурних підрозділів та зворотніх матеріалів на склади;

нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей в структурних підрозділах;

оплата простоїв, які сталися не з вини працівників Виконавців ГРР;

загальнодержавні та місцеві податки та збори, інші обов’язкові платежі, передбачені чинним законодаавством;

суми створених забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат (на оплату відпусток працівникам; виконання гарантійних зобов’язань; реструктуризацію; виконання зобов’язань щодо обтяжливих договорів тощо);

оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів Виконавця ГРР;

суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору;

суми, нараховані за час затримки розрахунку при звільненні;

виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (крім зазначених у підпунктах 2.2.1 та 2.2.12 пункту 2.2 глави 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713);

витрати на винахідництво і раціоналізацію, виплати авторських винагород, якщо вони не є роялті;

компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту;

вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників;

вартість придбаних геологічним підприємством проїзних квитків, які персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у міру потреби для виконання виробничих завдань (у зв’язку зі специфікою роботи);

витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім витрат на заробітну плату, зазначених у пункті 3.24 глави 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713:

витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів;

стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, які направлені Виконавцями ГРР на навчання з відривом від виробництва у вищі навчальні заклади;

оплата проїзду до місцезнаходження навчального закладу і в зворотному напрямку;

витрати, пов’язані з організацією навчального процесу (придбання учбового матеріалу, оренда приміщень тощо);

витрати на утримання учбових комбінатів;

інші загальновиробничі витрати, які можуть бути віднесені до собівартості ГРР та відшкодовуються Замовниками.

Додаток 20

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 18 глави 2 розділу III)

ПЕРЕЛІК

адміністративних витрат Виконавця ГРР

(не включаються до собівартості ГРР)

Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (П(С)БО), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248, визначені витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємства, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема:

адміністративні витрати;

витрати на збут;

інші операційні витрати.

До адміністративних витрат Виконавця ГРР відносяться такі загальногосподарські витрати, які спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

витрати на оплату праці апарату управління, робітників, які здійснюють загальногосподарське обслуговування (телефоністів, телеграфістів, радіооператорів, операторів зв’язку, електронно-обчислювальних машин, двірників, прибиральниць тощо) Виконавця ГРР.

Перелік виплат, пов’язаних з оплатою праці зазначених вище категорій працівників, зазначено в пункті 3.1 глави 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713;

відрахування за встановленими законодавством нормами на соціальні заходи від суми витрат на оплату праці працівників, зазначених у цьому додатку;

витрати на службові відрядження працівників апарату управління Виконавця ГРР та робітників, які здійснюють загальногосподарське обслуговування Виконавця ГРР;

витрати на транспортне обслуговування працівників Виконавця ГРР, пов’язане з його управлінням (витрати на утримання та експлуатацію службових легкових автомобілів, що перебувають на балансі Виконавця ГРР або його відокремлених структурних підрозділів (орендуються) та обслуговують працівників апарату управління), а саме:

оплата праці водіїв та інших робітників, що обслуговують легкові автомобілі;

вартість ПММ та інших експлуатаційних матеріалів, знос і ремонт автомобільної гуми;

витрати на утримання гаражів та місць стоянки легкових автомобілів (енергопостачання, водопостачання, каналізація тощо);

амортизаційні відрахування (орендна плата), витрати на поточний ремонт, технічний огляд, технічне обслуговування легкових автомобілів та поточний ремонт гаражів і місць стоянки автомобілів;

витрати на матеріально-технічне забезпечення апарату управління Виконавця ГРР та інші загальногосподарські витрати:

витрати на придбання канцелярських товарів і приладів, бланків обліку, звітності;

витрати на утримання, експлуатацію та поточний ремонт будинків, споруд, приміщень, що використовуються для апарату управління Виконавця ГРР;

витрати на утримання основних засобів, інших нематеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона тощо);

амортизаційні відрахування на основні засоби, призначені для обслуговування апарату управління (крім легкових автомобілів), обчислені за їх первісною або справедливою вартістю, відповідно до встановлених норм;

знос і ремонт малоцінних предметів та швидкозношуваного інвентаря загальногосподарського використання;

витрати на утримання та експлуатацію всіх видів зв’язку та радіо, що використовуються для здійснення управління Виконавцем ГРР і перебувають на його балансі, оплата послуг зв’язку (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо), обчислювальних центрів, засобів сигналізації та інших технічних засобів управління;

витрати на утримання, ремонт та експлуатацію електронно-обчислювальної, розмножувальної та іншої оргтехніки, якою користується апарат управління;

оплата послуг, що надаються за договорами підряду, якщо у штатному розписі не передбачено відповідних функціональних служб, включаючи витрати на обчислювальні, друкарські, розмножувальні та інші роботи;

оплата послуг консультаційного та інформаційного характеру (у тому числі витрати на придбання літератури й передплату спеціалізованих видань), пов’язаних із забезпеченням поточної діяльності апарату управління, загальногосподарських підрозділів, із виготовлення та зберігання продукції допоміжних і другорядних виробництв Виконавця ГРР, додержанням законодавства;

оплата професійних послуг (юридичних, з оцінки майна, аудиторських). Оплата проведення обов’язкових аудиторських перевірок, передбачених законодавством;

витрати на правову допомогу і сплату судового збору;

загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, на оприлюднення річного звіту, представницькі витрати, на послуги щодо зміни структури Виконавця ГРР тощо);

витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахунково-касове обслуговування персоналу, зазначеного у цьому додатку, з отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, ведення обліку боргових вимог і зобов’язань, у тому числі й цінних паперів, інші витрати, пов’язані з грошовим обігом;

податки, збори та інші обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості ГРР), в частині, що відноситься до адміністративно-управлінського персоналу;

витрати на сплату відсотків (винагороди) за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг), загальногосподарського користування, крім врахованих у виробничій собівартості;

одноразова допомога, що виплачується працівникам відповідно до законодавства під час переведення, прийому та направлення на роботу до іншої місцевості;

відрахування на утримання апарату управління Виконавця ГРР, включаючи витрати на утримання корпорації, асоціації тощо;

оплата передбаченого законодавством адміністративного збору за реєстрацію геологічного підприємства або його відособлених структурних підрозділів в органах державної виконавчої влади;

витрати на утримання протипожежної та сторожової охорони адміністративних приміщень (оплата праці штатних працівників, послуги сторонніх організацій, придбання, утримання і знос протипожежного інвентаря та устаткування):

витрати на оплату праці робітників, які перебувають у штаті Виконавця;

плата за послуги, надані за договорами підряду, з протипожежної та сторожової охорони в установленому законодавством порядку;

витрати на придбання, утримання та знос протипожежного інвентарю та устаткування;

витрати на перебазування Виконавців та їх відокремлених структурних підрозділів;

витрати, пов’язані з нарахуванням і виплатою дивідендів учасникам та засновникам (оплата повідомлень у засобах масової інформації, конвертів, послуг зв’язку);

витрати на сплату відсотків (винагороди) за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг), крім сум орендної плати (лізингового платежу) у разі оперативної оренди (оперативного лізингу) спеціальних машин і механізмів для проведення ГРР та суми винагороди орендодавцю (лізингодавцю) за користування спеціальними машинами і механізмами;

внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановленими законодавством нормами;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Додаток 21

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 1 глави 3 розділу III)

КОШТОРИС

Додаток 22

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 1 глави 3 розділу III)

СКЛАД І ФОРМИ

кошторисних розрахунків вартості проведення ГРР

Додаток 23

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 3 глави 3 розділу III)

СКЛАД І ФОРМИ

кошторисних розрахунків під час спорудження свердловин установками нафтового ряду

Додаток 24

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 3 глави 3 розділу III)

ТРИВАЛІСТЬ

опалювального періоду з середньою добовою температурою повітря < 8 °C

Номер з/п

Області, республіки

Тривалість опалювального періоду, діб

1

2

3

1

Автономна Республіка Крим*

158

2

Вінницька область

189

3

Волинська

187

4

Дніпропетровська

175

5

Донецька**

183

6

Житомирська

192

7

Закарпатська

162

8

Запорізька***

174

9

Івано-Франківська

184

10

Кіровоградська

185

11

Київська

187

12

Луганська

180

13

Львівська

191

14

Миколаївська

165

15

Одеська

178

16

Полтавська

187

17

Рівненська

191

18

Сумська

195

19

Тернопільська

190

20

Харківська

189

21

Херсонська

167

22

Хмельницька

191

23

Черкаська

189

24

Чернігівська

191

25

Чернівецька

179

__________

* - АРК - Ялта - 126, Феодосія - 144, Євпаторія - 149, Джанкой - 160.

** - Донецька - згідно з пунктом «а» рядка 4 таблиці додатка 15 до цієї Інструкції - 168.

*** - Запорізька - згідно з пунктом «а» рядка 7 таблиці додатка 15 до цієї Інструкції - 168.

Для пунктів, які не вказані в зазначеній таблиці, розташованих в гірській місцевості з абсолютною відміткою понад 500 м, кліматичні параметри слід визначати на підставі даних метеорологічних станцій.

Для родовищ, які розташовані на шельфі моря, кліматичні параметри слід застосовувати рівними значеннями кліматичних параметрів найближчого до нього пункту, наведеного в таблиці і розташованого в місцевості з аналогічними умовами.

При оплаті робіт початком опалювального періоду вважати середньодобову температуру < + 8 °C.

Додаток 25

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 7 глави 3 розділу V)

ПЕРЕЛІК

ТПКН на ГРР

_______________________________________ (назва виконавця робіт)

Найменування нормативу

Найменування виду робіт, коротка характеристика складу та умов проведення

Основні причини необхідності тимчасового нормативу (відсутність норм, відхилення від складу робіт та умов тощо)

Найближчий аналог у ЗУКН

(якщо він є)

Одиниця виміру

Значення норми

1

2

3

4

5

6

Склав

(посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

Керівник економічного підрозділу

(посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

Додаток 26

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 7 глави 3 розділу V)

НОРМИ

часу (виробітку) на проведення

________________________________________________________

(найменування та коротка характеристика робіт)

Найменування одиниць виміру часу та обсягу робіт

Умови проведення робіт (глибина, площа, переріз або діаметр виробки, спосіб проходки тощо)

Категорія буримості порід або складності (трудності) виконання робіт, мережа спостережень

Посилання

на джерело інформації

1

2

3

4

5

6

Склав

(посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

Керівник економічного підрозділу

(посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

Додаток 27

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 7 глави 3 розділу V)

НОРМИ

витрат праці на проведення

_____________________________________________________________

(найменування та коротка характеристика робіт)

В людино-днях на _______ (одиниця виміру обсягу робіт)

Найменування посад інженерно-технічних працівників, категорії кваліфікації та професії і тарифні розряди робітників

Умови проведення робіт

Посилання на джерело інформації

Довідково: посадовий оклад або тарифна ставка

1

2

3

4

5

6

Склав

(посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

Керівник економічного підрозділу

(посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

Додаток 28

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 7 глави 3 розділу V)

НОРМИ

використання виробничого транспорту при проведенні

_________________________________________________________

(найменування та коротка характеристика робіт)

У машино-змінах на _______ (одиниця виміру обсягу робіт)

Найменування виду, марка та коротка характеристика транспортного засобу

Умови проведення робіт

Посилання

на джерело інформації

1

2

3

4

5

6

Середній пробіг в км за зміну, переважаючі умови експлуатації (стан доріг)

Склав

(посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

Керівник економічного підрозділу

(посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

Додаток 29

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 7 глави 3 розділу V)

КОШТОРИСНІ НОРМИ

за статтями прямих витрат

на проведення __________________________________________________________

(найменування та коротка характеристика робіт)

Найменування розрахункової або фізичної одиниці виміру обсягу робіт

№ допом. розрахунку

Найменування статей основних витрат

Одиниця виміру

Кількість одиниць (норма)

Вартість, грн

Посилання на джерело інформації

1

2

3

4

5

6

1. Прямі матеріальні витрати

грн

2. Прямі витрати на оплату праці ІТП і робітників - всього

грн

в т. ч.: 2.1. Оплата праці

грн

2.2. Оплата відпусток

відсот

3. Відрахування на соціальні заходи

відсот

4. Амортизація (відсоток або розрах.)

відсот

5. Інші прямі витрати - всього

грн

в тому числі:

5.1. Послуги допоміжних виробництв і послуги зі сторони - всього

грн

в тому числі:

5.1.1. Матеріальні витрати

5.1.2. Витрати на оплату праці

5.1.3. Відрахування на соціальні заходи

5.1.4. Амортизація

6. ВСЬОГО (сума рядків 1-5)

в т. ч.: 6.1. Матеріальні витрати

(сума рядків 1 та 5.1.1)

6.2. Витрати на оплату праці

(сума рядків 2 та 5.1.2)

6.3. Відрахування на соціальні заходи

(сума рядків 3 та 5.1.3)

6.4. Амортизація (сума рядків 4 та 5.1.4)

__________

Примітка:

У разі вироблення електроенергії та стисненого повітря, а також здійснення водопостачання ГРР власними силами геологічних підприємств кошторисна вартість матеріалів розподіляється за такими статтями: матеріальні витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація - з відображенням зазначених витрат у підсумкових рядках 6.1-6.4 цього додатка.

Додаток 30

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 7 глави 3 розділу V)

МАСА

вантажів, необхідних при проведенні

________________________________________________________________________

(найменування та коротка характеристика робіт)

тон

Найменування вантажів

Умови проведення робіт

Посилання на джерело інформації

1

2

3

4

5

6

1. На виробничу одиницю (бригаду, загін, групу, установку, основного виконавця):

1.1. Устаткування

1.2. Транспортні засоби

1.3. Інструмент, спорядження, інвентар

1.4. Інші вантажі

2. На розрахункову одиницю (на 1 або 100 верстато-змін, бригадо-змін, на 1 місяць роботи):

2.1. Металеві вироби, інструмент

2.2. Лісоматеріали

2.3. Паливно-мастильні матеріали

2.4. Вибухові матеріали

2.5. Будівельні матеріали

2.6. Вода

2.7. Інші вантажі

Склав

(посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

Керівник економічного підрозділу

(посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

Додаток 31

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 7 глави 3 розділу V)

НОРМИ

витрат матеріалів на проведення

________________________________________________________________________

(найменування та коротка характеристика робіт)

В одиницях виміру на виробничу, розрахункову або фізичну одиницю

Назва матеріалу (за алфавітом), марка, характеристика

Одиниця виміру

Кількість

за умовами проведення робіт

Довідково:

ціна, грн

станом

на ____________

(дата)

1

2

3

4

5

6

Склав ___________________________________ (посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

__________

Примітка:

Норма витрат матеріалів може складатися з двох складових частин:

а) на виробничу одиницю - на одну установку, один загін, одну бригаду;

б) на фізичну або розрахункову одиницю - на зміну (верстато-зміну, бригадо-зміну, загоно-зміну, машино-зміну), або на 10 змін, або на 100 змін, або на місяць роботи (загоно-місяць, партіє-місяць)

Додаток 32

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 7 глави 3 розділу V)

НОРМИ

зносу малоцінних швидкозношуваних предметів, при проведенні

___________________________________________________________________

(найменування та коротка характеристика робіт)

у одиницях виміру на 100 змін, або місяць, або рік роботи

Назва предметів (за алфавітом), марка, характеристика

Норма зносу*, відсотків

Одиниця виміру

Кількість за умовами проведення робіт

Довідково: ціна, грн станом на ____________

(дата)

1

2

3

4

5

6

7

__________

Примітка.

* Норма зносу малоцінних швидкозношуваних предметів, у графі 2 і їх кількість у графах 4, 5 повинні приводитися на однакову одиницю виміру (на зміну, місяць, рік)

Склав ___________________________________ (посада, власне ім’я та прізвище, підпис)

Додаток 33

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 7 глави 3 розділу V)

ПЕРЕЛІК

устаткування, апаратури, приладів і спорядження, які відносяться до основних засобів, при проведенні

Додаток 34

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 9 глави 3 розділу V)

ДОВІДКА

про обсяги та вартість виконаних робіт

Додаток 35

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 9 глави 3 розділу V)

ДОВІДКА

про рівень освоєння ТПКН часу (виробітку)

Додаток 36

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 9 глави 3 розділу V)

ДОВІДКА

про фактичні витрати (за елементами) розрахункової (фізичної) одиниці виміру обсягу

_________________________________________________________________________

(найменування та коротка характеристика робіт)

у порівнянні з ТПКН, затвердженими ________________________ (дата затвердження),

за період часу з ________________________ (дата) до _______________________ (дата)

найменування одиниці виміру

Найменування елементу витрат

За тимчасовими нормами, грн

Фактичні витрати, грн

Відхилення у відсотках (+ -)

1

2

3

4

1. Матеріальні витрати

2. Витрати на оплату праці

3. Відрахування на соціальні заходи

4. Амортизація

Всього витрат

Склав

(посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

Керівник економічного підрозділу

(посада, власне ім'я та прізвище, підпис)

Додаток 37

до Інструкції зі складання проєктів

та кошторисів на проведення

геологорозвідувальних робіт

(пункт 6 глави 4 розділу V)

РОЗРАХУНОК ТЗВ