Держава забезпечує додаткові гарантії працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці, в тому числі жінкам, які мають малолітніх дітей або дітей-інвалідів, молоді, воїнам-інтернаціоналістам, інвалідам, особам передпенсійного віку (чоловікам по досягненні 58 років, жінкам - 53 років), громадянам, що більше одного року не мають роботи, та особам, звільненим з установ, що виконують покарання, або таким, які за рішенням суду лікувались у лікувально-трудових профілакторіях, шляхом створення додаткових робочих місць, спеціалізованих підприємств, організації спеціальних програм навчання тощо.
Для цього місцеві Ради народних депутатів бронюють на підприємствах, в установах і організаціях до 5 процентів загальної кількості робочих місць, в тому числі з гнучкими формами зайнятості. У разі відмови в прийомі на роботу громадян з числа зазначених категорій населення, в межах встановленої квоти, з підприємств, установ і організацій стягується штраф у розмірі середньої річної заробітної плати за кожну таку відмову в прийнятті на роботу. Ці кошти спрямовуються у державний фонд сприяння зайнятості населення і використовуються для фінансування витрат підприємств, що створюють робочі місця для цих категорій населення понад встановлену квоту.