1. До органів, які забезпечують безпеку осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, належать державні органи, які:
а) приймають рішення про застосування заходів безпеки;
б) здійснюють заходи безпеки.
2. Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.
Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України ( 4651-17 ).
{ Частина друга статті 3 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }
3. Здійснення заходів безпеки покладається на уповноважені органи, у складі структур яких з цією метою можуть створюватися спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні провадження знаходяться в провадженні податкової міліції, прокуратури або суду, забезпечується за їх рішенням відповідно органами Служби безпеки України, органами поліції, органами і установами виконання покарань, слідчими ізоляторами чи підрозділами відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації України. { Абзац перший частини третьої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009; в редакції Законів N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, N 1698-VII ( 1698-18 ) від 14.10.2014, N 580-VIII ( 580-19 ) від 02.07.2015 }
3. Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки, Державного бюро розслідувань, органи внутрішніх справ, органи Національної поліції або Національне антикорупційне бюро України, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпеку осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні провадження знаходяться у провадженні податкової міліції або суду, забезпечує за їх рішенням відповідно орган служби безпеки, Державного бюро розслідувань, орган внутрішніх справ, орган Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України або орган чи установа виконання покарань, слідчий ізолятор. Безпеку особи, взятої під захист, якщо її тримають в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, забезпечує відповідний підрозділ такої установи чи слідчого ізолятора незалежно від того, у провадженні якого органу знаходиться кримінальне провадження.
Заходи безпеки щодо військовослужбовців здійснюються також командирами військових частин.
{ Частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 523-IV ( 523-15 ) від 06.02.2003, N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, N 1698-VII ( 1698-18 ) від 14.10.2014, N 580-VIII ( 580-19 ) від 02.07.2015; в редакції Закону N 794-VIII ( 794-19 ) від 12.11.2015 }
Забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, здійснюється відповідними підрозділами таких установ та слідчих ізоляторів. { Частину третю статті 3 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 523-IV ( 523-15 ) від 06.02.2003; в редакції Закону N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 }
( Частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 523-IV ( 523-15 ) від 06.02.2003 )