1. До органів, які забезпечують безпеку осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, належать державні органи, які:
а) приймають рішення про застосування заходів безпеки;
б) здійснюють заходи безпеки.
2. Рішення про застосування заходів безпеки приймається органом дізнання, слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні справи про злочини, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли у виявленні, попередженні, припиненні і розкритті злочинів.
3. Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні справи знаходяться у провадженні прокуратури або суду, здійснюється за їх рішенням відповідно органами служби безпеки, органами внутрішніх справ чи органами і установами виконання покарань та слідчими ізоляторами. { Абзац перший частини третьої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 }
Заходи безпеки щодо військовослужбовців здійснюються також командирами військових частин.
Забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, здійснюється відповідними підрозділами таких установ та слідчих ізоляторів. { Частину третю статті 3 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 523-IV ( 523-15 ) від 06.02.2003; в редакції Закону N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 }
( Частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 523-IV ( 523-15 ) від 06.02.2003 )