1. До органів, які забезпечують безпеку осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, належать державні органи, які:
а) приймають рішення про застосування заходів безпеки;
б) здійснюють заходи безпеки.
2. Рішення про застосування заходів безпеки приймається органом дізнання, слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні справи про злочини, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли у виявленні, попередженні, припиненні і розкритті злочинів.
3. Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні справи знаходяться у провадженні прокуратури або суду, здійснюється за їх рішенням відповідно органами служби безпеки, органами внутрішніх справ чи органами та установами виконання покарань.
Заходи безпеки щодо військовослужбовців здійснюються також командирами військових частин.
Забезпечення безпеки осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, здійснюється органами і установами виконання покарань. ( Частину третю статті 3 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 523-IV ( 523-15 ) від 06.02.2003 )
( Частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 523-IV ( 523-15 ) від 06.02.2003 )