Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині п'ятій восьмій статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві. ( Частина перша статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом Законами N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003, N 1416-IV ( 1416-15 ) від 10.07.2003 03.02.2004 )
Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності.
Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за угодою зберігача з державним виконавцем.
Порядок і умови зберігання майна, на яке накладено арешт, зазначеного в частині п'ятій восьмій статті 55 цього Закону, визначаються Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо іншого майна - Міністерством юстиції України. ( Частина четверта в редакції Закону N 1416-IV ( 1416-15 ) від 03.02.2004 )
Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.