У разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу Державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі п'яти відсотків від належної до стягнення суми або вартості майна боржника, а за невиконання рішення немайнового характеру - у розмірі двох п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із боржника-громадянина і у розмірі п'яти десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - із боржника - юридичної особи.
( Частина перша статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV ( 327-15 ) від 28.11.2002 )
Виконавчий збір не стягується із страховиків, які здійснюють державне обов'язкове особисте страхування, при виконанні державними виконавцями рішень про стягнення коштів за державним обов'язковим особистим страхуванням, а також з осіб, звільнених від його сплати згідно з законодавством. ( Частина друга статті 46 в редакції Закону N 2241-III ( 2241-14 ) від 18.01.2001 )
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір не стягується.
( Частина четверта статті 46 втратила чинність на підставі Закону N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік )
Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
У разі закриття виконавчого провадження у зв'язку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.