У разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу Державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі п'яти відсотків від належної до стягнення суми або вартості майна боржника, а за невиконання рішення немайнового характеру - у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із боржника-громадянина і у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - із боржника - юридичної особи.
Не стягується виконавчий збір з осіб, звільнених від його сплати згідно із законодавством.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір не стягується.
П'ятдесят відсотків суми виконавчого збору, стягнутого Державною виконавчою службою, спрямовується у спеціальний фонд виконавчого провадження на розвиток та матеріально-технічне забезпечення Державної виконавчої служби, а також на преміювання державних виконавців у встановленому порядку.
( Частина четверта статті 46 втратила чинність на підставі Закону N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік )
Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
У разі закриття виконавчого провадження у зв'язку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.