Ст. 37. Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження

Про виконавче провадження · порівняння редакції від 2005-09-29 з редакцією від 2006-04-06

Абзаців змінено: 0, вилучено: 1, додано: 1, без змін: 14.

Виконавче провадження підлягає закінченню у випадках:

1) визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; ( Пункт 1 частини першої статті 37 в редакції Закону N 2798-IV ( 2798-15 ) від 06.09.2005 )

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження; ( Пункт 2 частини першої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2798-IV ( 2798-15 ) від 06.09.2005 )

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; ( Пункт 3 частини першої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003 )

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; { Пункт 4 частини першої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006 }

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі;

6) закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення;

7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом; ( Пункт 7 частини першої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003 )

8) фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. ( Частина друга статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005 )

Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк. ( Частина третя статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005 )

( Стаття 37 в редакції Закону N 327-IV ( 327-15 ) від 28.11.2002 )

Закреслене — текст редакції від 2005-09-29, підкреслене — текст редакції від 2006-04-06. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2005-09-29 або 2006-04-06.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.