Посадові особи, 1. Державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право:
безперешкодно відвідувати об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду усіх форм власності на відповідній території, одержувати інформацію, необхідну для встановлення епізоотичного стану, виявлення причин захворювання тварин і оцінки ветеринарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного походження, перевіряти стан здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю;
1) з метою здійснення ветеринарно-санітарного нагляду протягом робочого часу мати безперешкодний доступ до потужностей (об'єктів), які використовуються для виробництва, переробки та обігу товарів, ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів, кормів;
видавати обов'язкові для виконання розпорядження про здійснення протиепізоотичних і ветеринарно-санітарних заходів (забій, вимушений забій тварин, знезараження продукції тваринного і рослинного походження, її переробка, утилізація або знищення у разі виявлення заразних хвороб, виникнення підозри щодо наявності особливо небезпечного захворювання тварин чи підвищеного вмісту токсинів, радіонуклідів);
2) у разі спалаху хвороби, що підлягає повідомленню, у будь-який час мати безперешкодний доступ до потужностей (об'єктів), які здійснюють виробництво або обіг товарів, якщо такі потужності (об'єкти) розташовані в межах карантинної зони, для перевірки їх ветеринарно-санітарного стану та/або товарів та/або виконання необхідних заходів, які встановлюються під час карантину тварин;
забороняти експорт, імпорт, транзит, внутрішньодержавні перевезення та реалізацію продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження та переробку продовольчої сировини тваринного походження, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам, а також - ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок, що не відповідають вимогам щодо їх належної якості та безпеки;
3) одержувати інформацію, необхідну для встановлення ветеринарно-санітарного стану та забезпечення безпечності товарів, виявлення причин хвороби тварин, з метою визначення ветеринарно-санітарного статусу відповідної зони;
обмежувати, тимчасово припиняти або забороняти будівництво (реконструкцію) тваринницьких ферм, підприємств, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, складських приміщень, ринків, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
4) перевіряти стан здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю;
утворювати у разі потреби комісії з числа спеціалістів ветеринарної медицини із залученням спеціалістів профільних науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів для встановлення причин захворювання і загибелі тварин;
5) видавати накази, розпорядження та приписи про обов'язкові для виконання ветеринарно-санітарні заходи (включаючи забій, вимушений забій тварин, знешкодження, утилізацію або знищення товарів, дотримання процедур переробки, утилізації або знищення об'єктів, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, або в разі виникнення підозри, що ці об'єкти заражені чи є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, чи містять забруднюючі речовини, радіонукліди в кількостях, які перевищують максимальні рівні залишків);
повідомляти органи ліцензування в галузі ветеринарної медицини про порушення суб'єктами господарювання ліцензійних умов;
6) забороняти експорт, імпорт, транзит та інший обіг товарів і засобів догляду за тваринами, які не відповідають ветеринарно-санітарним заходам та/або технічним регламентам;
обмежувати, забороняти або припиняти діяльність суб'єктів господарювання у разі порушення ними ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством, яке може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та тварин;
7) видавати накази, розпорядження та приписи стосовно вилучення з обігу товарів та засобів догляду за тваринами, які не відповідають ветеринарно-санітарним заходам або технічним регламентам;
залучати суб'єктів господарювання, які займаються ветеринарною практикою, до виконання протиепізоотичних заходів;
8) видавати розпорядження та приписи стосовно призупинення, закінчення строку дії, поновлення і анулювання (скасування) експлуатаційних дозволів та ветеринарних документів;
накладати адміністративні стягнення у встановленому законодавством порядку.
9) у разі необхідності утворювати комісії з числа експертів з ветеринарної медицини із залученням спеціалістів ветеринарної медицини з профільних науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів для ідентифікації хвороб тварин та причин їх загибелі;
Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, зобов'язані:
10) обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до законодавства господарську діяльність юридичних або фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних заходів, встановлених законодавством, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин;
вносити протягом однієї доби у разі виявлення осередків (спалахів) гострих інфекційних захворювань або масового отруєння тварин до відповідного органу виконавчої влади подання про запровадження особливого режиму та правил, додержання яких сприятиме припиненню поширення збудників інфекційних захворювань, у тому числі спільних для тварин і людей, забезпечуватиме виробництво продукції тваринного походження належної якості та безпеки, охорону довкілля;
11) організовувати проведення протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, які здійснюють професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини;
брати участь у діяльності державних комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.
12) накладати адміністративні стягнення відповідно до закону.
2. Державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, зобов'язані:
1) негайно після виявлення або виникнення підозри про спалах особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ, або іншої хвороби, що підлягає повідомленню, або масового отруєння тварин повідомляти відповідні органи виконавчої влади про необхідність запровадження особливого режиму роботи потужностей (об'єктів) та вжиття заходів боротьби з хворобою тварин;
2) повідомляти органи ліцензування в галузі ветеринарної медицини про порушення ліцензійних умов суб'єктам ліцензування;
3) брати участь у діяльності державних комісій з прийняття в експлуатацію потужностей (об'єктів), на яких виробляються об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду або які використовуються для їх обігу.