Ст. 3. Засади державної реєстрації прав

Чинна редакція від 15.11.2024 · Закон набрав чинності 03.08.2004

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Загальними засадами державної реєстрації прав є:

1) гарантування державою об’єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) обов’язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

2 - 1 ) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, майбутнім об’єктом нерухомості та державної реєстрації прав;

{Частину першу статті 3 доповнено пунктом 2 - 1 згідно із Законом № 159-IX від 03.10.2019 ; в редакції Закону № 2518-IX від 15.08.2022 }

3) публічність державної реєстрації прав;

4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

2. Речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

{Частина друга статті 3 в редакції Закону № 3588-IX від 22.02.2024 }

3. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.

4. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

{Частина четверта статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1630-IX від 13.07.2021 }

5. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.

На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 31 - 2 цього Закону, та автоматичної державної реєстрації прав у випадках, передбачених цим Законом.

{Абзац четвертий частини п'ятої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 552-IX від 31.03.2020 , № 2518-IX від 15.08.2022 }

Державна реєстрація наміру власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу здійснюється нотаріусом, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу такої земельної ділянки в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусом, який його заміщує.

{Частину п'яту статті 3 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 3065-IX від 02.05.2023 }

{Частина п'ята статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 ; в редакції Закону № 159-IX від 03.10.2019 }

6. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

{Статтю 3 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

До 01.01.2013 право власності набувача нерухомого майна за договором купівлі‑продажу виникало за правилами ч. 4 ст. 334 ЦК України — з моменту державної реєстрації самого договору як правочину; особа, яка до цієї дати мала належним чином зареєстрований договір купівлі‑продажу, стала власником з моменту такої реєстрації незалежно від наступної реєстрації права власності.

Правовідносини: виникнення права власності на нерухоме майно за договорами купівлі‑продажу, укладеними до 01.01.2013

49. Таким чином, до 01 січня 2013 року право власності у набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами частини четвертої статті 334 ЦК України - з моменту державної реєстрації такого договору як правочину. 50. Відтак особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності. 51.…

Велика Палата ВС, постанова від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, п. 49, 50, 76, 77 · цитують у 539 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт однакової предметності містять норми різного змісту, пріоритет мають норми ЦК України.

Правовідносини: вирішення колізій між нормами цивільного законодавства та іншими законами щодо речових прав на нерухоме майно

48. З огляду на викладені вище висновки Великої Палати Верховного Суду у цій постанові, зазначену суперечність слід вирішувати на користь пріоритетності норм ЦК України. 49. Таким чином, до 01 січня 2013 року право власності у набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами частини четвертої статті 334 ЦК України - з моменту державної реєстрації такого договору як правочину. 50.…

Велика Палата ВС, постанова від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, п. 48, 75 · цитують у 539 рішеннях · текст рішення

Під час прийняття рішення про реєстраційну дію державний реєстратор зобов’язаний встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами; наявність таких розбіжностей унеможливлює проведення державної реєстрації речових прав.

Правовідносини: юридичні відносини щодо порядку та підстав для здійснення реєстраційних дій державним реєстратором (перевірка документів, виявлення розбіжностей у даних реєстру та документах).

Відповідно до інформації, яка міститься у Державному реєстрі об`єктів нерухомості, реєстратором встановлено, що на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на який заявлено право власності, вже відкрито відповідний розділ, у якому вказано загальну площу цього будинку 276,1 кв. м, житлову площу 94,4 кв. м, натомість відповідно до поданого на реєстрацію права власності на підставі рішення суду у справі № 520/9563/15 визнається право власності на садовий будинок загальною площею 212,5 кв. м та житловою 74,8 кв. м.…

Велика Палата ВС, постанова від 21.08.2019 у справі № 520/2834/17 · цитують у 10 рішеннях · текст рішення

Правовідносини, пов’язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а державна реєстрація та реєстраційні дії є офіційним визнанням і підтвердженням фактів набуття, зміни або припинення речових прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Правовідносини: взаємовідносини щодо правового режиму державної реєстрації речових прав і реєстраційних дій у Державному реєстрі прав.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до пунктів 1 та 9 частини першої статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.…

Велика Палата ВС, постанова від 21.08.2019 у справі № 520/2834/17 · цитують у 10 рішеннях · текст рішення

Якщо первинний орендар, право якого виникло до 1 січня 2013 року, після цієї дати не зареєстрував своє право в Державному реєстрі, укладення наступного договору оренди і державна реєстрація права іншої особи можуть порушити право первинного орендаря; суд може відновити таке право лише за умови, що на момент набрання законної сили рішенням первинний орендар матиме чинне право оренди (строк не сплив або договір поновлено), інакше в позові слід відмовити.

Правовідносини: спори між первинним орендарем і наступним орендарем щодо реєстрації права оренди земельної ділянки

46.3. Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 1 січня 2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала її право в у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.…

Велика Палата ВС, постанова від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18-ц, п. 46.3, 46.4, 58, 59 · цитують у 5 рішеннях · текст рішення

Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, якщо вони є похідними від спору про це майно або майнові права, який підлягає розгляду місцевим загальним судом і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Правовідносини: спори про державну реєстрацію речових прав, похідні від спору щодо нерухомого майна

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути ви…

Велика Палата ВС, постанова від 28.08.2019 у справі № 752/8284/18-ц · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.