11.1. Закон України "Про податок на додану вартість" набирає чинності з 1 жовтня 1997 року. ( Пункт 11.1 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 403/97-ВР від 27.06.97, N 460/97-ВР від 16.07.97 )
У разі коли за договорами, укладеними до набрання чинності цим Законом, які передбачали здійснення операцій, звільнених від оподаткування згідно з підпунктами "г", "д" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" ( 14-92 ), було здійснено витрати або проведено розрахунки до моменту прийняття цього Закону, платники податку, що є сторонами таких договорів, оподатковують такі операції за таким договором згідно з правилами, встановленими зазначеним Декретом. ( Пункт 11.1 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
11.3. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст.78, N 26, ст.281, N 34, ст.356, N 49, ст.458, N 50, ст.471; 1994 р., N 20, ст. 120, N 22, ст.149, N 27, ст. 220; 1995 р., N 44, ст.318; 1996 р., N 25, ст. 101, N 27, ст. 128, N 31, ст. 147, N 41, ст.ст. 190, 192).
11.4. Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього Закону.
Податок на додану вартість є внутрішнім податком і не може регулюватися нормами міжнародних договорів, крім договорів, ратифікованих Верховною Радою України до набрання чинності цим Законом.
11.5. З моменту набрання чинності цим Законом платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання (далі - податковий вексель), один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу податкового органу за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку;
сума, зазначена в податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в звітному (податковому) періоді, в якому вексель підлягає погашенню. При цьому податковий вексель вважається погашеним;
у наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку;
за умови здійснення оплати векселя шляхом перерахування коштів до строку погашення векселя, до податкового кредиту включається зазначена сума коштів у тому звітному періоді, в якому відбулося таке погашення; ( Пункт 11.5 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються;
податкові векселі, виписані платниками податку, що мали протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) більше п'яти мільйонів гривень, та проти яких не порушено справу про банкрутство, не підлягають забезпеченню. Довідка щодо відповідності статусу імпортера зазначеним вимогам безоплатно видається податковим органом за запитом платника податку та поновлюється кожні три календарні місяці. Строки та порядок надання таких довідок встановлюються Кабінетом Міністрів України; ( Абзац шостий пункту 11.5 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
податкові векселі, виписані іншими платниками податку, підлягають підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;
порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів ( 1104-97-п ) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на операції з ввезення (пересилання) підакцизних товарів (крім тютюнової сировини) та товарів, що відносяться до товарних груп 1-24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, а також на ввезені до 1 січня 2001 року товари критичного імпорту для вітчизняного виробництва (крім їх ввезення на умовах переробки давальницької сировини) за номенклатурою, встановленою Кабінетом Міністрів України. Ввезення товарів критичного імпорту для вітчизняного виробництва в момент перетину митного кордону до 1 січня 2001 року здійснюється без сплати податку на додану вартість. Верховна Рада України щорічно перед початком бюджетного року заслуховує звіт Кабінету Міністрів України щодо отриманих результатів з наданих пільг по сплаті податку на додану вартість на товари критичного імпорту. ( Абзац дев'ятий пункту 11.5 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97, N 573/97-ВР від 15.10.97, N 624-XIV ( 624-14 ) від 06.05.99 )
11.6. До 1 січня 2000 року діють положення цього Закону, які стосуються встановлення нульової ставки податку на додану вартість з продажу:
вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торфових брикетів;
електроенергії;
газу, імпортованого в Україну. ( Пункт 11.6 статті 11 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 799/97-ВР від 30.12.97 )
До 1 січня 2000 року в разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до валових витрат виробництва платника податку.
( Пункт 11.6 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97; N 368-XIV ( 368-14 ) від 25.12.98 )
11.7. Особи, які згідно з цим Законом підлягають реєстрації як платники податку на додану вартість, зобов'язані здійснити таку реєстрацію та отримати право на виписку податкових накладних до 30 червня 1997 року.
11.8. Юридичні або фізичні особи, що згідно із законодавством зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та повинні були нараховувати податок на додану вартість при реалізації товарів (робіт, послуг) до набрання чинності цим Законом, здійснюють одноразовий перерахунок сум податкового кредиту і податкових зобов'язань виходячи з правил визначення баз оподаткування за нормами цього Закону та балансових показників господарчої діяльності на момент набрання чинності цим Законом. Порядок проведення такого перерахунку та пов'язані з ним форми податкової звітності встановлюються центральним податковим органом України з урахуванням таких особливостей:
1) балансовий облік результатів зазначеного перерахунку ведеться платниками податку окремо від обліку податкових зобов'язань і податкового кредиту, що виникли після набрання чинності цим Законом;
2) платники податку, що здійснюють торговельно-посередницьку, оптово-збутову та роздрібну торговельну діяльність, зобов'язані провести самостійно повну інвентаризацію товарних залишків, товарів, переданих на умовах комісії (консигнації) та відвантажених, за якими не проведена оплата їх вартості на момент набрання чинності цим Законом, та визначити суму податків на додану вартість, сплачену (нараховану) у зв'язку з придбанням таких товарів, а також суму податку, що підлягає включенню до податкових зобов'язань.
Інформація про наслідки інвентаризації та розрахунок визначених сум податку на додану вартість подається окремо податковому органу разом з податковою декларацією за перший звітний період.
Визначена за наслідками такої інвентаризації сума податку на додану вартість до складу податкового кредиту платників податку не включається, а зараховується у зменшення податкових зобов'язань таких платників податку у звітних періодах, що настають після набрання чинності цим Законом, до повного її погашення. Належна до сплати сума податку за відвантаженими, але не оплаченими товарами включається до податкового зобов'язання в порядку, встановленому абзацом третім підпункту 3 цього пункту.
При цьому щодо товарів, які відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" звільнялися від оподаткування, сума податку на додану вартість, що відноситься на збільшення податкових зобов'язань, визначається виходячи з різниці між ціною продажу та ціною придбання, за винятком лікарських засобів та виробів медичного призначення.
За отриманими, але не оплаченими товарами провадиться окремий розрахунок. Право на податковий кредит за такими товарами виникає у разі списання коштів з рахунку платника в рахунок оплати товарів.
З моменту набрання чинності цим Законом платники податку, які здійснюють зазначені види діяльності, не включають до складу валових витрат виробництва (обігу) суми податків на додану вартість, сплачених під час придбання товарних залишків;
3) платники податку визначають суму податку на додану вартість за відвантаженими товарами (виконаними роботами, наданими послугами), за якими не проведено оплату по їх вартості, за винятком товарів (робіт, послуг), звільнених від оподаткування згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість", з урахуванням сум перевищення податку, які повинні були враховуватися у разі зменшення платежів у наступних звітних періодах.
Зазначений розрахунок подається платниками податку податковому органу разом з податковою декларацією за перший звітний період.
Визначена сума податку включається до сум податкових зобов'язань наступних звітних періодів, на які припадає надходження коштів на розрахунковий рахунок платників податку до 1 січня 1999 року, а за наявності від'ємної різниці сума податку зараховується рівними частками у зменшення податкових зобов'язань таких платників податку у звітних періодах, що настають після набрання чинності цим Законом, до повного її погашення.
Сума податку на додану вартість, нарахована на вартість відвантажених товарів (робіт, послуг), за якими оплата не проведена до 1 січня 1999 року, включається до складу податкових зобов'язань першого звітного періоду 1999 року;
4) сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) платниками податку у складі ціни основних фондів, які придбані (виготовлені) та не введені в експлуатацію до набрання чинності цим Законом, включається до суми податкового кредиту наступних податкових періодів, на які припадає дата введення в експлуатацію таких основних фондів.
При цьому суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з добудовою (введенням в експлуатацію) таких основних фондів після набрання чинності цим Законом, відносяться до складу податкового кредиту платника податку в загальному порядку.
Сума податку на додану вартість за основними фондами, які не введені в експлуатацію до 1 січня 1999 року, до складу податкового кредиту не включається і відноситься до вартості таких основних фондів з метою їх амортизації.
( Пункт 11.8 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.9. До приведення законодавчих актів України щодо оподаткування давальницької сировини у відповідність з нормами цього Закону сплата податку на додану вартість по операціях з ввезення давальницької сировини на митну територію України здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР ).
До 1 січня 1999 року у такому ж порядку здійснюється оподаткування готової продукції, виробленої з давальницької сировини резидента, яка повертається (ввозиться) на митну територію України, за умови, що за договорами з переробки сировини були проведені фактичні витрати до 1 жовтня 1997 року, або якщо така давальницька сировина повністю або частково була вивезена за межі митної території України до 1 жовтня 1997 року. ( Пункт 11.9 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97 )
( Пункт 11.9 статті 11 в редакції Закону 573/97-ВР від 15.10.97 )
11.10. Норми Закону України "Про надання пільг щодо обкладання податком на додану вартість продукції (робіт, послуг), що виробляється за контрактом N 1346/38" ( 6/97-ВР ), прийнятого 17 січня 1997 року, діють протягом строків виконання цього контракту.
11.11. До 1 січня 1999 року датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) є дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг).
При цьому датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).
З 1 січня 1999 року провадиться перерахунок згідно з пунктом 11.8 статті 11 цього Закону.
До 1 січня 2001 року платники податку, які продають вугілля та вугільні брикети, електричну та теплову енергію, газ, надають послуги з водопостачання (каналізації), технічного обслуговування ліфтів та систем протипожежної безпеки в житловому фонді, а також надають послуги фізичним особам, не зареєстрованим платниками цього податку, за користування якими цими особами сплачується квартирна плата, плата за користування телефоном, телевізійними і радіомережами та системами охорони житла, застосовують спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань з продажу зазначених товарів (послуг) є дата зарахування коштів на банківський рахунок або у касу такого платника податку або отримання інших видів компенсації вартості таких товарів (послуг), а датою виникнення права на податковий кредит, у тому числі отримання бюджетного відшкодування, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату таких товарів (послуг) чи надання інших видів компенсацій в оплату товарів (послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) таких платників податку або підлягає амортизації. У споживачів зазначених товарів (послуг), які зареєстровані платниками цього податку, датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з їх банківського рахунку в оплату таких товарів (послуг) або надання інших видів компенсацій їх вартості. ( Пункт 11.11 статті 11 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 714-XIV ( 714-14 ) від 02.06.99 )
З 1 січня 2001 року норми абзацу четвертого цього пункту діють стосовно операцій з продажу визначених ним товарів (послуг) фізичним особам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також установам, що фінансуються за рахунок бюджету. ( Пункт 11.11 статті 11 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 714-XIV ( 714-14 ) від 02.06.99 )
Це правило не поширюється на продаж або купівлю товару в межах бартерних (товарообмінних) операцій.
( Пункт 11.11 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97, N 644/97-ВР від 19.11.97, в редакції Закону N 794/97-ВР від 30.12.97 )
11.12. Установити, що оподаткування підприємств - суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш" здійснюється згідно з Законом України "Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш" ( 65/96-ВР ).
Установити, що на період функціонування спеціальної економічної зони "Яворів" оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію спеціальної економічної зони "Яворів" та вивезення (пересилання) з території спеціальної економічної зони "Яворів" товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону "Яворів" ( 402-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 403-XIV ( 403-14 ) від 15.01.99 )
Встановити, що на період функціонування спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець" податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець" ( 514-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 515-XIV ( 515-14 ) від 18.03.99 )
Установити, що на період функціонування спеціальної економічної зони "Славутич" оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію спеціальної економічної зони "Славутич" суб'єктами спеціальної економічної зони "Славутич" товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону "Славутич" ( 721-14 ). ( Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 722-XIV ( 722-14 ) від 03.06.99 )
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.12 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.13. Установити до 1 січня 1999 року такий порядок сплати податку на додану вартість:
за операціями з продажу газу, видобутого в Україні, об'єктом оподаткування є операції з продажу газопостачальниками безпосередньо споживачам (крім продажу газу населенню та бюджетним організаціям) та будь-які операції з продажу газу газодобувними підприємствами України. Продаж газу населенню та бюджетним організаціям здійснюється у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. ( Абзац другий пункту 11.13 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799/97-ВР від 30.12.97 )
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.13 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.14. У разі використання платниками податку на додану вартість при розрахунках із споживачами електронних контрольно-касових апаратів касовий чек має містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку на додану вартість, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.
Порядок обчислення та накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку на додану вартість встановлює Кабінет Міністрів України.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.14 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97, в редакції Закону N 522-XIV ( 522-14 ) від 19.03.99 )
11.15. Установити, що до 1 січня 2000 року зберігається існуючий порядок сплати податку на додану вартість за операціями з надання послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.15 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97, із змінами, внесеними згідно із Законом N 362-XIV ( 362-14 ) від 24.12.98 )
11.16. Установити, що до 1 січня 2002 року звільняються від оподаткування в порядку, передбаченому пунктом 5.1 статті 5 цього Закону, операції з видачі сільськогосподарської продукції власного виробництва підприємств - виробників сільськогосподарської продукції:
фізичним особам - власникам земельних паїв, внесених до таких підприємств, у вигляді компенсації вартості користування такими паями таким підприємством, але не більш як 70 гривень у розрахунку на повний календарний місяць строку такого користування;
фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з підприємством - виробником сільськогосподарської продукції, відповідно до фактично відпрацьованого часу, але не більш як 70 гривень у розрахунку на повний календарний місяць.
У разі коли законодавством з питань оподаткування доходів фізичних осіб встановлюється інша сума неоподатковуваного мінімуму доходів, з метою застосування положень цього пункту визначається така інша сума.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.16 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.17. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після опублікування Закону України "Про податок на додану вартість" подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України, які випливають із цього Закону, а також привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти.
11.18. Тимчасово до 1 січня 2008 року звільняються від оподаткування операції із ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (включаючи машинокомплекти), які використовуються для будівництва і виробничої діяльності підприємств по виробництву автомобілів і запчастин до них з інвестицією (у тому числі іноземною) виключно в грошовій формі, що становить суму, еквівалентну не менше 150 мільйонам доларів США за офіційним валютним курсом Національного банку України на день внесення такої інвестиції до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Порядок і обсяги ввезення цих товарів (включаючи машинокомплекти) встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік таких товарів (включаючи машинокомплекти) з визначенням кодів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів встановлюється додатком до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" ( 535/97-ВР ), якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України.
У разі порушення цільового використання зазначених товарів (включаючи машинокомплекти) платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів (включаючи машинокомплекти), а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання та за період від дати ввезення таких товарів (включаючи машинокомплекти) до дати збільшення податкових зобов'язань.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.18 згідно із Законом N 535/97-ВР від 19.09.97 )
11.19. До 1 січня 2008 року оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою операції з продажу автомобілів власного виробництва резидентів України, які мають інвестицію (у тому числі іноземну) виключно в грошовій формі, що становить суму, еквівалентну не менше 150 мільйонам доларів США за офіційним валютним курсом Національного банку України на день внесення такої інвестиції до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Ці виробники-резиденти повинні зареєструвати у Кабінеті Міністрів України інвестиційну програму, що передбачає поетапне доведення ступеня локалізації виробництва складових частин такого автомобіля не менше 70 відсотків його кошторисної вартості на закінчення десятого року від початку реалізації інвестиційної програми.
Під локалізацією виробництва слід розуміти запровадження виробництва окремих складових частин автомобілів на митній території України із використанням праці громадян України, які мають складати не менше 90 відсотків середньоспискової чисельності працівників на такому виробництві. Кабінет Міністрів України встановлює графік поетапної локалізації виробництва відповідно до затвердженої ним інвестиційної програми.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.19 згідно із Законом N 535/97-ВР від 19.09.97 )
11.20. До 1 січня 2004 року у випадках, коли платник податку здійснює операції з продажу особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об'єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.20 згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97; із змінами, внесеними згідно із Законом N 645-XIV ( 645-14 ) від 13.05.99 )
11.21. До 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.21 згідно із Законом N 770/97-ВР від 23.12.97, в редакції Закону N 442-XIV ( 442-14 ) від 18.02.99 )
11.22. Сума податку на додану вартість, сплачена по операціях з відпуску матеріальних цінностей, які були закладені до державного матеріального резерву згідно з договорами, укладеними до 1 січня 1998 року, використовується Державним комітетом України по матеріальних резервах виключно на закладення матеріальних цінностей до державного резерву з метою підтримки незнижувального запасу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.22 згідно із Законом N 169/98-ВР від 04.03.98 )
11.23. На період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему звільняються від оподаткування операції, які виконуються за кошти міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС і населення міста Славутич, з:
- ввезення (пересилання) на митну територію та закупівлі на митній території України товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання);
- виконання робіт та надання послуг, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги.
У разі порушення цільового використання зазначених товарів або виконання робіт та надання послуг платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів або виконання робіт та надання послуг, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період від дати ввезення таких товарів або виконання робіт і надання послуг до дати збільшення податкових зобов'язань.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.23 згідно із Законом N 309-XIV ( 309-14 ) від 11.12.98 )
11.24. Тимчасово до 1 січня 2004 року звільняються від оподаткування операції з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), які використовуються для розвитку виробництва та створення нових робочих місць у місті Славутич.
( Пункт 11.24 статті 11 виключено на підставі Закону N 722-XIV ( 722-14 ) від 03.06.99 )
Перелік цих товарів та граничні обсяги їх ввезення щорічно затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Перелік суб'єктів підприємницької діяльності, які користуються особливим режимом оподаткування, затверджується виконавчим комітетом Славутицької міської ради у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.24 згідно із Законом N 309-XIV ( 309-14 ) від 11.12.98 )