11.1. Закон України "Про податок на додану вартість" набирає чинності з 1 жовтня 1997 року. ( Пункт 11.1 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 403/97-ВР від 27.06.97, N 460/97-ВР від 16.07.97 )
У разі коли за договорами, укладеними до набрання чинності цим Законом, які передбачали здійснення операцій, звільнених від оподаткування згідно з підпунктами "г", "д" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" ( 14-92 ), було здійснено витрати або проведено розрахунки до моменту прийняття цього Закону, платники податку, що є сторонами таких договорів, оподатковують такі операції за таким договором згідно з правилами, встановленими зазначеним Декретом. ( Пункт 11.1 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
11.3. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст.78, N 26, ст.281, N 34, ст.356, N 49, ст.458, N 50, ст.471; 1994 р., N 20, ст. 120, N 22, ст.149, N 27, ст. 220; 1995 р., N 44, ст.318; 1996 р., N 25, ст. 101, N 27, ст. 128, N 31, ст. 147, N 41, ст.ст. 190, 192).
11.4. Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього Закону.
Податок на додану вартість є внутрішнім податком і не може регулюватися нормами міжнародних договорів, крім договорів, ратифікованих Верховною Радою України до набрання чинності цим Законом.
11.5. З моменту набрання чинності цим Законом платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання (далі - податковий вексель), один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу податкового органу за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку;
сума, зазначена в податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в звітному (податковому) періоді, в якому вексель підлягає погашенню. При цьому податковий вексель вважається погашеним;
у наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку;
за умови здійснення оплати векселя шляхом перерахування коштів до строку погашення векселя, до податкового кредиту включається зазначена сума коштів у тому звітному періоді, в якому відбулося таке погашення; ( Пункт 11.5 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються;
податкові векселі, виписані платниками податку, що мали протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) більше п'яти мільйонів гривень, та проти яких не порушено справу про банкрутство, не підлягають забезпеченню. Довідка щодо відповідності статусу імпортера зазначеним вимогам безоплатно видається податковим органом за запитом платника податку та поновлюється кожні три календарні місяці. Строки та порядок надання таких довідок встановлюються Кабінетом Міністрів України; ( Абзац шостий пункту 11.5 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
податкові векселі, виписані іншими платниками податку, підлягають підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;
порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів ( 1104-97-п ) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на операції з ввезення (пересилання) підакцизних товарів (крім тютюнової сировини) та товарів, що відносяться до товарних груп 1-24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, а також на ввезені до 1 січня 1999 року товари критичного імпорту для вітчизняного виробництва (крім їх ввезення на умовах переробки давальницької сировини) за номенклатурою, встановленою Кабінетом Міністрів України. Ввезення товарів критичного імпорту для вітчизняного виробництва в момент перетину митного кордону до 1 січня 1999 року здійснюється без сплати податку на додану вартість. ( Абзац дев'ятий пункту 11.5 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97, N 573/97-ВР від 15.10.97 )
11.6. До 1 січня 1999 року діють положення цього Закону, які стосуються встановлення нульової ставки податку на додану вартість з продажу:
вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торфових брикетів;
електроенергії.
До 1 січня 1999 року в разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до валових витрат виробництва платника податку.
( Пункт 11.6 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.7. Особи, які згідно з цим Законом підлягають реєстрації як платники податку на додану вартість, зобов'язані здійснити таку реєстрацію та отримати право на виписку податкових накладних до 30 червня 1997 року.
11.8. Юридичні або фізичні особи, що згідно із законодавством зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та повинні були нараховувати податок на додану вартість при реалізації товарів (робіт, послуг) до набрання чинності цим Законом, здійснюють одноразовий перерахунок сум податкового кредиту і податкових зобов'язань виходячи з правил визначення баз оподаткування за нормами цього Закону та балансових показників господарчої діяльності на момент набрання чинності цим Законом. Порядок проведення такого перерахунку та пов'язані з ним форми податкової звітності встановлюються центральним податковим органом України з урахуванням таких особливостей:
1) балансовий облік результатів зазначеного перерахунку ведеться платниками податку окремо від обліку податкових зобов'язань і податкового кредиту, що виникли після набрання чинності цим Законом;
2) платники податку, що здійснюють торговельно-посередницьку, оптово-збутову та роздрібну торговельну діяльність, зобов'язані провести самостійно повну інвентаризацію товарних залишків, товарів, переданих на умовах комісії (консигнації) та відвантажених, за якими не проведена оплата їх вартості на момент набрання чинності цим Законом, та визначити суму податків на додану вартість, сплачену (нараховану) у зв'язку з придбанням таких товарів, а також суму податку, що підлягає включенню до податкових зобов'язань.
Інформація про наслідки інвентаризації та розрахунок визначених сум податку на додану вартість подається окремо податковому органу разом з податковою декларацією за перший звітний період.
Визначена за наслідками такої інвентаризації сума податку на додану вартість до складу податкового кредиту платників податку не включається, а зараховується у зменшення податкових зобов'язань таких платників податку у звітних періодах, що настають після набрання чинності цим Законом, до повного її погашення. Належна до сплати сума податку за відвантаженими, але не оплаченими товарами включається до податкового зобов'язання в порядку, встановленому абзацом третім підпункту 3 цього пункту.
При цьому щодо товарів, які відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" звільнялися від оподаткування, сума податку на додану вартість, що відноситься на збільшення податкових зобов'язань, визначається виходячи з різниці між ціною продажу та ціною придбання, за винятком лікарських засобів та виробів медичного призначення.
За отриманими, але не оплаченими товарами провадиться окремий розрахунок. Право на податковий кредит за такими товарами виникає у разі списання коштів з рахунку платника в рахунок оплати товарів.
З моменту набрання чинності цим Законом платники податку, які здійснюють зазначені види діяльності, не включають до складу валових витрат виробництва (обігу) суми податків на додану вартість, сплачених під час придбання товарних залишків;
3) платники податку визначають суму податку на додану вартість за відвантаженими товарами (виконаними роботами, наданими послугами), за якими не проведено оплату по їх вартості, за винятком товарів (робіт, послуг), звільнених від оподаткування згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість", з урахуванням сум перевищення податку, які повинні були враховуватися у разі зменшення платежів в наступних звітних періодах.
Зазначений розрахунок подається платниками податку податковому органу разом з податковою декларацією за перший звітний період.
Визначена сума податку включається до сум податкових зобов'язань наступних звітних періодів, на які припадає надходження коштів на розрахунковий рахунок платників податку до 1 січня 1999 року, а за наявності від'ємної різниці сума податку зараховується рівними частками у зменшення податкових зобов'язань таких платників податку у звітних періодах, що настають після набрання чинності цим Законом, до повного її погашення.
Сума податку на додану вартість, нарахована на вартість відвантажених товарів (робіт, послуг), за якими оплата не проведена до 1 січня 1999 року, включається до складу податкових зобов'язань першого звітного періоду 1999 року;
4) сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) платниками податку у складі ціни основних фондів, які придбані (виготовлені) та не введені в експлуатацію до набрання чинності цим Законом, включається до суми податкового кредиту наступних податкових періодів, на які припадає дата введення в експлуатацію таких основних фондів.
При цьому суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з добудовою (введенням в експлуатацію) таких основних фондів після набрання чинності цим Законом, відносяться до складу податкового кредиту платника податку у загальному порядку.
Сума податку на додану вартість за основними фондами, які не введені в експлуатацію до 1 січня 1999 року, до складу податкового кредиту не включається і відноситься до вартості таких основних фондів з метою їх амортизації.
( Пункт 11.8 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.9. До приведення законодавчих актів України щодо оподаткування давальницької сировини у відповідність з нормами цього Закону сплата податку на додану вартість по операціях з ввезення давальницької сировини на митну територію України здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР ).
До 1 січня 1999 року у такому ж порядку здійснюється оподаткування готової продукції, виробленої з давальницької сировини резидента, яка повертається (ввозиться) на митну територію України, за умови, що за договорами з переробки сировини були проведені фактичні витрати до 1 жовтня 1997 року, або якщо така давальницька сировина повністю або частково була вивезена за межі митної території України до 1 жовтня 1997 року. ( Пункт 11.9 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97 )
( Пункт 11.9 статті 11 в редакції Закону 573/97-ВР від 15.10.97 )
11.10. Норми Закону України "Про надання пільг щодо обкладання податком на додану вартість продукції (робіт, послуг), що виробляється за контрактом N 1346/38" ( 6/97-ВР ), прийнятого 17 січня 1997 року, діють протягом строків виконання цього контракту.
11.11. До 1 січня 1999 року датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг), а також виникнення права на отримання бюджетного відшкодування при експорті товарів (робіт, послуг) є дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг). При цьому податкова накладна виписується в момент виникнення податкових зобов'язань відповідно до цього пункту. ( Абзац перший пункту 11.11 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97 )
При цьому датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).
З 1 січня 1999 року провадиться перерахунок згідно з пунктом 11.8 статті 11 цього Закону.
Це правило не поширюється на продаж або купівлю товару в межах бартерних (товарообмінних) операцій.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.11 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.12. Встановити, що оподаткування підприємств - суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш" здійснюється згідно із Законом України "Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш" ( 65/96-ВР ).
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.12 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.13. Встановити до 1 січня 1999 року такий порядок сплати податку на додану вартість:
за операціями з продажу газу, видобутого в Україні та імпортованого в Україну, об'єктом оподаткування є операції з продажу газопостачальниками безпосередньо споживачам (крім продажу газу населенню та бюджетним організаціям) та будь-які операції з продажу газу газодобувними підприємствами України. Продаж газу населенню та бюджетним організаціям здійснюється у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.13 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.14. Платникам податку, що здійснюють розрахунки із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, до 1 липня 1998 року забезпечити встановлення режиму роботи електронних контрольно-касових апаратів з виділенням у касовому чеку, окрім вартості товару, суми податку на додану вартість за проданий товар виходячи з бази оподаткування, визначеної цим Законом.
До зазначеного періоду дозволяється використання електронних контрольно-касових апаратів з виділенням у касовому чеку суми податку на додану вартість згідно з діючими програмами.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.14 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.15. Встановити, що до 1 січня 1999 року зберігається існуючий порядок сплати податку на додану вартість за операціями з надання послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.15 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.16. Встановити, що до 1 січня 2002 року звільняються від оподаткування в порядку, передбаченому пунктом 5.1 статті 5 цього Закону, операції з видачі сільськогосподарської продукції власного виробництва підприємств - виробників сільськогосподарської продукції:
фізичним особам - власникам земельних паїв, внесених до таких підприємств, у вигляді компенсації вартості користування такими паями таким підприємством, але не більш як 70 гривень у розрахунку на повний календарний місяць строку такого користування;
фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з підприємством - виробником сільськогосподарської продукції, відповідно до фактично відпрацьованого часу, але не більш як 70 гривень у розрахунку на повний календарний місяць.
У разі коли законодавством з питань оподаткування доходів фізичних осіб встановлюється інша сума неоподатковуваного мінімуму доходів, з метою застосування положень цього пункту визначається така інша сума.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.16 згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97 )
11.17. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після опублікування Закону України "Про податок на додану вартість" подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України, які випливають із цього Закону, а також привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти.
11.18. Тимчасово до 1 січня 2008 року звільняються від оподаткування операції із ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (включаючи машинокомплекти), які використовуються для будівництва і виробничої діяльності підприємств по виробництву автомобілів і запчастин до них з інвестицією (у тому числі іноземною) виключно в грошовій формі, що становить суму, еквівалентну не менше 150 мільйонам доларів США за офіційним валютним курсом Національного банку України на день внесення такої інвестиції до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Порядок і обсяги ввезення цих товарів (включаючи машинокомплекти) встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік таких товарів (включаючи машинокомплекти) з визначенням кодів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів встановлюється додатком до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" ( 535/97-ВР ), якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України.
У разі порушення цільового використання зазначених товарів (включаючи машинокомплекти) платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів (включаючи машинокомплекти), а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання та за період від дати ввезення таких товарів (включаючи машинокомплекти) до дати збільшення податкових зобов'язань.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.18 згідно із Законом N 535/97-ВР від 19.09.97 )
11.19. До 1 січня 2008 року оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою операції з продажу автомобілів власного виробництва резидентів України, які мають інвестицію (у тому числі іноземну) виключно в грошовій формі, що становить суму, еквівалентну не менше 150 мільйонам доларів США за офіційним валютним курсом Національного банку України на день внесення такої інвестиції до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Ці виробники-резиденти повинні зареєструвати у Кабінеті Міністрів України інвестиційну програму, що передбачає поетапне доведення ступеня локалізації виробництва складових частин такого автомобіля не менше 70 відсотків його кошторисної вартості на закінчення десятого року від початку реалізації інвестиційної програми.
Під локалізацією виробництва слід розуміти запровадження виробництва окремих складових частин автомобілів на митній території України із використанням праці громадян України, які мають складати не менше 90 відсотків середньоспискової чисельності працівників на такому виробництві. Кабінет Міністрів України встановлює графік поетапної локалізації виробництва відповідно до затвердженої ним інвестиційної програми.
( Статтю 11 доповнено пунктом 11.19 згідно із Законом N 535/97-ВР від 19.09.97 )
11.20. До 1 січня 1999 року у випадках, коли платник податку здійснює операції з продажу особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об'єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.20 згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97 )
11.21. До січня 1999 року сума податку на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами за реалізовані молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, спрямовується виключно для виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі. Порядок нарахування та виплат дотацій встановлюється Кабінетом Міністрів України. ( Статтю 11 доповнено пунктом 11.21 згідно із Законом N 770/97-ВР від 23.12.97 )