11.1. Закон України "Про податок на додану вартість" набирає чинності з 1 серпня 1997 року. ( Пункт 11.1 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 403/97-ВР від 27.06.97 )
11.2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
11.3. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст.78, N 26, ст.281, N 34, ст.356, N 49, ст.458, N 50, ст.471; 1994 р., N 20, ст. 120, N 22, ст.149, N 27, ст. 220; 1995 р., N 44, ст.318; 1996 р., N 25, ст. 101, N 27, ст. 128, N 31, ст. 147, N 41, ст.ст. 190, 192).
11.4. Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього Закону.
Податок на додану вартість є внутрішнім податком і не може регулюватися нормами міжнародних договорів, крім договорів, ратифікованих Верховною Радою України до набрання чинності цим Законом.
11.5. З моменту набрання чинності цим Законом платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання (далі - податковий вексель), один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу податкового органу за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку;
сума, зазначена в податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в звітному (податковому) періоді, в якому вексель підлягає погашенню. При цьому податковий вексель вважається погашеним;
у наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку;
обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються;
податкові векселі, виписані платниками податку, що мали протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) більше десяти мільйонів гривень, не мали заборгованості перед бюджетом (крім тієї, що підлягає реструктуризації згідно із законодавством) та проти яких не порушено справу про банкрутство, не підлягають забезпеченню. Довідка щодо відповідності статусу імпортера зазначеним вимогам безоплатно видається податковим органом за запитом платника податку та поновлюється кожні три календарні місяці. Строки та порядок надання таких довідок встановлюються Кабінетом Міністрів України;
податкові векселі, виписані іншими платниками податку, підлягають підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;
порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на операції з ввезення (пересилання) підакцизних товарів та товарів, що відносяться до товарних груп 1-24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
11.6. До 1 січня 1999 року діють положення цього Закону, які стосуються встановлення нульової ставки податку на додану вартість з продажу:
вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торфових брикетів;
електроенергії населенню.
11.7. Особи, які згідно з цим Законом підлягають реєстрації як платники податку на додану вартість, зобов'язані здійснити таку реєстрацію та отримати право на виписку податкових накладних до 30 червня 1997 року.
11.8. Юридичні або фізичні особи, що згідно із законодавством зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та повинні були нараховувати податок на додану вартість при реалізації товарів (робіт, послуг) до набрання чинності цим Законом, здійснюють одноразовий перерахунок сум податкового кредиту і податкових зобов'язань виходячи з правил визначення баз оподаткування за нормами цього Закону та балансових показників господарчої діяльності на момент набрання чинності цим Законом. Порядок проведення такого перерахунку та пов'язані з ним форми податкової звітності встановлюються центральним податковим органом України з урахуванням таких особливостей:
1) балансовий облік результатів зазначеного перерахунку ведеться платниками податку окремо від обліку податкових зобов'язань і податкового кредиту, що виникли після набрання чинності цим Законом;
2) платники податку, що здійснюють торговельно-посередницьку, оптово-збутову та роздрібну торговельну діяльність, зобов'язані провести повну інвентаризацію товарних залишків за станом на момент набрання чинності цим Законом та визначити суму податків на додану вартість, фактично сплачену у зв'язку з придбанням таких товарних залишків.
Інформація про наслідки інвентаризації та розрахунки податку на додану вартість надається податковому органу разом з податковою декларацією за перший звітний період.
З моменту набрання чинності цим Законом платники податку, що здійснюють зазначені види діяльності, не включають до складу валових витрат виробництва (обігу) суми податків на додану вартість, сплачених під час придбання товарних залишків;
3) сума податкового кредиту платників податку збільшується на суму податків на додану вартість, сплачених або нарахованих у зв'язку з придбанням (самостійним виготовленням) основних фондів, не введених в експлуатацію, а для платників податку, що здійснюють торговельно-посередницьку, оптово-збутову та роздрібну торговельну діяльність, - також на суму податків, фактично сплачену у зв'язку з придбанням товарних залишків;
4) сума податкових зобов'язань платників податку збільшується на суму податків на додану вартість, що нараховуються відповідно до вартості відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), але не оплачених у строк, або строк сплати по яких не настав, за винятком вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (виконаних, наданих) згідно з підпунктами "а" - "д" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" ( 14-92 );
5) у разі коли внаслідок такого перерахунку платник податку отримає право на відшкодування суми податкового кредиту з Державного бюджету України, така сума враховується у збільшенні податкових кредитів майбутніх періодів рівними частками до 1 січня 1998 року;
6) у разі коли внаслідок такого перерахунку платник податку зобов'язаний додатково внести суму податку до Державного бюджету України, така сума враховується у збільшенні податкових зобов'язань майбутніх періодів рівними частками до 1 січня 1998 року.
11.9. З дня набрання чинності цим Законом норми Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР ) у частині сплати податку на додану вартість поширюються тільки на виконання зобов'язань по векселях, виданих платниками податку до набрання чинності цим Законом.
11.10. Норми Закону України "Про надання пільг щодо обкладання податком на додану вартість продукції (робіт, послуг), що виробляється за контрактом N 1346/38" ( 6/97-ВР ), прийнятого 17 січня 1997 року, діють протягом строків виконання цього контракту.
11.11. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після опублікування Закону України "Про податок на додану вартість" подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України, які випливають із цього Закону, а також привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти.