1. Підприємство самостійно визначає фонд оплати праці без обмеження його зростання з боку державних органів.
2. Трудові доходи найманого працівника підприємства визначаються трудовим договором відповідно до законодавства Української РСР, а для інших працівників - угодою між ними. Трудові доходи працівника підприємства регулюються податками.
3. Мінімальний розмір оплати праці найманих працівників усіх видів підприємств не може бути менше прожиткового мінімуму, який встановлюється законодавчими актами Української РСР.
4. Підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників.
Підприємства можуть використовувати державні тарифні ставки, посадові оклади як орієнтири для диференціації оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівників, складності і умов виконуваних ними робіт.