Ст. 19. Орендна плата

Про оренду державного та комунального майна · порівняння редакції від 1992-04-10 з редакцією від 1995-05-16

Абзаців змінено: 0, вилучено: 3, додано: 6, без змін: 0.

1. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

1. Орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності, але не більше п'яти відсотків від вартості орендованого майна.

2. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Орендна плата зараховується на спеціальні рахунки і використовується для фінансування капітальних вкладень.

3. Орендар має переважне право на продовження строку дії договору оренди.

2. Методика розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

4. Орендарям збиткових і низькорентабельних державних підприємств, а також об'єктів, що мають важливе соціальне значення, орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати. Порядок визначення таких підприємств та об'єктів, а також умови надання цих пільг встановлюються Кабінетом Міністрів України.

5. Державні підприємства (крім тих, щодо яких прийнято рішення про приватизацію) мають право використовувати орендну плату, одержану від переданого ними в оренду окремо індивідуально визначеного майна, на поповнення власних обігових коштів.

Закреслене — текст редакції від 1992-04-10, підкреслене — текст редакції від 1995-05-16. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1992-04-10 або 1995-05-16.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.