1. Орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата не може перевищувати п'яти відсотків вартості орендованого майна.
Орендна плата зараховується на спеціальні рахунки і використовується для фінансування капітальних вкладень.
( Частина перша статті 19 в редакції Закону N 768/97-ВР від 23.12.97 )
2. Методика розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності. ( Частина друга статті 19 в редакції Закону N 768/97-ВР від 23.12.97 )
3. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
4. Орендарям збиткових і низькорентабельних підприємств, а також об'єктів, що мають важливе соціальне значення, орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати. Порядок визначення таких підприємств (об'єктів), а також умови надання цих пільг встановлюються: Кабінетом Міністрів України - для підприємств (об'єктів), що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для підприємств (об'єктів), що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для підприємств (об'єктів), що перебувають у комунальній власності. ( Частина четверта статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 768/97-ВР від 23.12.97 )
5. Державні підприємства (крім тих, щодо яких прийнято рішення про приватизацію) мають право використовувати орендну плату, одержану від переданого ними в оренду окремо індивідуально визначеного майна, на поповнення власних обігових коштів.