Цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
Положення цього Закону та нормативно-правові акти Національного банку України застосовуються як до банків, так і до філій іноземних банків.
{Статтю 3 доповнено частиною згідно із Законом № 358-V від 16.11.2006 }
Положення цього Закону застосовуються до представництв іноземних банків, що діють на території України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами (угодами), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також до філій українських банків за кордоном та до пов'язаних з банком осіб, визначених статтею 52 цього Закону.
Відповідні положення цього Закону поширюються також на окремі зобов'язання і відповідальність інших осіб, діяльність яких пов'язана з функціонуванням банків.
Відносини, що виникають під час застосування процедури тимчасової адміністрації та ліквідації емітента іпотечних облігацій, цей Закон регулює в частині, що не суперечить Закону України "Про іпотечні облігації".
{Статтю 3 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3265-VI від 21.04.2011 }
{Частину шосту статті 3 виключено на підставі Закону № 1507-VII від 17.06.2014 }
Відносини, що виникають при прийнятті, набранні чинності, виконанні, припиненні дії адміністративних актів у сфері банківської діяльності, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та іншими законами, що регулюють діяльність на ринку фінансових послуг та на платіжному ринку.
{Статтю 3 доповнено частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }