Цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
Положення цього Закону та нормативно-правові акти Національного банку України застосовуються як до банків, так і до філій іноземних банків.
{ Статтю 3 доповнено частиною згідно із Законом N 358-V ( 358-16 ) від 16.11.2006 }
Положення цього Закону застосовуються до представництв іноземних банків, що діють на території України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами (угодами), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також до філій українських банків за кордоном та до пов'язаних з банком осіб, визначених статтею 52 цього Закону.
Відповідні положення цього Закону поширюються також на окремі зобов'язання і відповідальність інших осіб, діяльність яких пов'язана з функціонуванням банків.
Відносини, що виникають під час застосування процедури тимчасової адміністрації та ліквідації емітента іпотечних облігацій, цей Закон регулює в частині, що не суперечить Закону України "Про іпотечні облігації" ( 3273-15 ).
{ Статтю 3 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 3265-VI ( 3265-17 ) від 21.04.2011 }
Відносини, пов'язані з функціонуванням державного земельного банку, цей Закон регулює в частині, що не суперечить нормам спеціального законодавства у сфері земельних відносин.
{ Частину шосту статті 3 виключено на підставі Закону N 1507-VII ( 1507-18 ) від 17.06.2014 }
{ Статтю 3 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 5248-VI ( 5248-17 ) від 18.09.2012 }