Ст. 3. Сфера застосування

Чинна редакція від 15.11.2024 · Закон набрав чинності 17.01.2001

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Положення цього Закону та нормативно-правові акти Національного банку України застосовуються як до банків, так і до філій іноземних банків.

{Статтю 3 доповнено частиною згідно із Законом № 358-V від 16.11.2006}

Положення цього Закону застосовуються до представництв іноземних банків, що діють на території України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами (угодами), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також до філій українських банків за кордоном та до пов'язаних з банком осіб, визначених статтею 52 цього Закону.

Відповідні положення цього Закону поширюються також на окремі зобов'язання і відповідальність інших осіб, діяльність яких пов'язана з функціонуванням банків.

Відносини, що виникають під час застосування процедури тимчасової адміністрації та ліквідації емітента іпотечних облігацій, цей Закон регулює в частині, що не суперечить Закону України "Про іпотечні облігації".

{Статтю 3 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3265-VI від 21.04.2011}

{Частину шосту статті 3 виключено на підставі Закону № 1507-VII від 17.06.2014}

Відносини, що виникають при прийнятті, набранні чинності, виконанні, припиненні дії адміністративних актів у сфері банківської діяльності, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та іншими законами, що регулюють діяльність на ринку фінансових послуг та на платіжному ринку.

{Статтю 3 доповнено частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником банку у разі його ліквідації й не може бути визнаваний боржником у виконавчому провадженні на підставі правонаступництва, оскільки Фонд здійснює лише владні повноваження щодо введення тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Правовідносини: питання правонаступництва банку при ліквідації та можливість заміни сторони у виконавчому провадженні

Аналіз зазначених законодавчих норм свідчить про те, що Законом України «Про банки і банківську діяльність»не передбачено правонаступництво банку у разі його ліквідації. Норми спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містять положень щодо визнання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб правонаступником банківської установи, у тому числі, у зв`язку з проведенням ліквідації останньої. Отже, незалежно від того, проведена ліквідація банку, чи ні, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником банку відповідно до положень законодавства України, оскільки він здійснює лише владні повноваження щодо введення тимчасової адміністрації (ліквідації)…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 06.02.2024 у справі № 761/13085/14-ц · цитують у 22 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.