Ст. 2

Чинна редакція від 11.05.1994

Розділ I. ПРАВА І СВОБОДИ

Право на життя

1. Право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.

2. Позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили:

a) для захисту будь-якої особи від незаконного насильства;

b) для здійснення законного арешту або для запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою;

c) при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Факт загибелі людей на підконтрольній державі території (в т.ч. у межах кордонів під час АТО/ООС) не тягне автоматичного порушення гарантій права на життя за статтею 2 Конвенції; тим паче загибель на неконтрольованій території не створює автоматичної відповідальності держави.

Правовідносини: Справи про відповідальність держави за порушення права на життя під час збройного конфлікту/АТО/ООС.

36. Самі по собі факти загибелі людей на підконтрольній державі території, тобто на тій, на якій вона здійснює юрисдикцію у сенсі статті 1 Конвенції (зокрема у межах її кордонів у періоди проведення АТО, Операції об`єднаних сил), не означають автоматичне порушення гарантій права на життя за статтею 2 Конвенції. Тим більше не означає таке автоматичне порушення і загибель людей на території, яку держава у межах її кордонів із незалежних від неї причин не контролює (тобто на тій, на якій вона не здійснює юрисдикцію у сенсі статті 1 Конвенції; див. mutatismutandisрішення Великої Палати ЄСПЛ щодо прийнятності у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)» (Ukraine v.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17, п. 36, 102 · цитують у 66 рішеннях · текст рішення

За Конвенцією держава відповідає лише за власні дії або бездіяльність щодо виконання негативних і позитивних (матеріальних, процесуальних) обов’язків; для притягнення до відповідальності потрібно встановити наявність юрисдикції держави щодо відповідної території.

Правовідносини: Визначення підстав відповідальності держави за порушення конвенційних прав на певній території.

34. Відповідно до статті 1 Конвенції Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції. За змістом зазначеної статті поряд із негативним обов`язком не порушувати такі права та свободи держава має позитивні обов`язкигарантувати їх ефективне використання кожному, хто перебуває під її юрисдикцією. Порушення будь-якого з цих обов`язків є самостійною підставою відповідальності держави, але лише тоді, якщо є підстави стверджувати, що вона мала юрисдикцію, зокрема на відповідній частині її території. 35. Право кожного на життя охороняється законом.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17, п. 34, 103 · цитують у 66 рішеннях · текст рішення

Відсутність в українському законодавстві приписів про відшкодування моральної шкоди у зв’язку зі смертю близького внаслідок терористичного акту не забороняє особі доводити в суді, що держава порушила свої конвенційні обов’язки (негативні або позитивні) за ст. 2 Конвенції і вимагати компенсації на цій підставі.

Правовідносини: Позови за статтею 2 Конвенції при відсутності національного компенсаційного механізму.

41. Відсутність у законодавстві України приписів щодо відшкодування моральної шкоди, завданої особі у зв`язку із загибеллю її близького родича внаслідок терористичного акту, не перешкоджає такій особі доводити у суді, що стосовно права на життя її близького родича у відповідній ситуації певний конвенційний обов`язок - негативний або позитивний (матеріальний, процесуальний) - держава не виконала чи виконала неналежно, та вимагати від неї відшкодування (компенсації) за це на підставі статті 2 Конвенції.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17, п. 41, 104 · цитують у 66 рішеннях · текст рішення

У справах про відшкодування шкоди, завданої терористичними актами під час АТО/ООС, суди мають встановити: (а) підстави позову; (б) чи мала держава юрисдикцію за ст.1 Конвенції на тій території; (в) чи виконала вона відповідні конвенційні обов’язки і в чому полягало їх невиконання; (г) наявність належних, достовірних і достатніх доказів усіх цих фактів.

Правовідносини: Порядок судового дослідження позовів до держави про відшкодування шкоди від терористичних актів під час АТО/ООС.

52.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17, п. 52, 107 · цитують у 66 рішеннях · текст рішення

Якщо вдається довести порушення державою позитивних обов’язків за ст. 2 Конвенції (наприклад невпровадження компенсаційних механізмів або неналежне розслідування), присуджувана компенсація, згідно з практикою ЄСПЛ, зазвичай буде значно меншою, ніж за порушення негативного обов’язку (невтручання) держави.

Правовідносини: Визначення розміру компенсації за порушення позитивних і негативних обов’язків за ст.2 Конвенції.

42. Залежно від обставин порушення права на життя та зумовлених ним наслідків для потерпілого відповідна компенсація (відшкодування) з огляду на практику ЄСПЛ може суттєво відрізнятися. Так, у разі встановлення факту порушення державою позитивних обов`язків розробити компенсаційні механізми за неправомірне втручання у право на життя чи провести об`єктивне й ефективне розслідування незалежним органом факту такого втручання, це відшкодування буде суттєво меншим, ніж як за порушення державою негативного обов`язку не втручатися у вказане право людини, яка перебувала під державним контролем. 43.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17, п. 42, 105 · цитують у 66 рішеннях · текст рішення

Припис пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України може звільняти від необхідності доводити вину держави в окремих випадках, але це не звільняє позивача від обґрунтування інших елементів правопорушення, зокрема причинно‑наслідкового зв’язку між діянням держави і завданою шкодою.

Правовідносини: Цивільні позови про відшкодування моральної шкоди внаслідок смертей від джерел підвищеної небезпеки.

80. Припис пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України зокрема передбачає, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, який її завдав. Тобто у визначених в цій частині випадках не потрібно встановлювати вину держави як елемент суб`єктивної сторони складу цивільного правопорушення. Проте це не позбавляє позивача обов`язку обґрунтувати, а суд - обов`язку встановити інші елементи такого правопорушення (не тільки наявність шкоди, але й те, що вона є наслідком саме діяння держави-відповідача).…

Велика Палата ВС, постанова від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17, п. 80, 108 · цитують у 66 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.