Ст. 62. Право на регресійну вимогу

Редакція від 09.05.1980 до 02.06.1999

Розділ VII. Взаємовідносини перевізників → § 2. Стаття 6, параграф 3, стаття 16, параграф 3 і стаття 25 застосовуються також щодо відносин між кількома перевізниками

Процедура регресної вимоги

1. Обгрунтованість оплати, проведеної залізницею, яка пред'являє одну з регресних вимог, передбачених у статтях 60 і 61, не може заперечуватися залізницею, до якої була пред'явлена регресна вимога, якщо відшкодування було встановлено судом і ця остання залізниця була належним чином викликана до суду і їй була надана можливість взяти участь у розгляді справи. Суд, якому поданий основний позов, встановлює термін, необхідний для повідомлення про виклик до суду і для участі у розгляді справи.

2. Залізниця, яка реалізує своє право регресної вимоги, повинна подавати вимоги в рамках одного й того самого судового провадження до всіх залізниць, з якими вона не досягла згоди, інакше вона втрачає своє право регресної вимоги до тих залізниць, які не викликалися до суду.

3. Суд повинен викласти свій присуд в одному й тому ж судовому рішенні щодо всіх регресних вимог, внесених до суду.

4. Залізниці, притягнуті таким чином до відповідальності, не мають права подальшої регресної вимоги.

5. Регресне судове провадження не повинно проводитись спільно з судовим провадженням про відшкодування, якого вимагає правомочна особа за договором перевезення.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.