Презумпція у разі перевідправлення
Відповідальність у залізнично-морському сполученні
1. Якщо вантаж, наданий для перевезення відповідно до Єдиних правил, перевідправлений згідно з цими ж Правилами і якщо після перевідправлення встановлюється часткова втрата або пошкодження, то вважається, що часткова втрата або пошкодження сталися під час дії останнього договору перевезення, якщо вантаж залишався під наглядом залізниці і був перевідправлений у такому стані, в якому він прибув на станцію перевідправлення.
Параграф 1. При залізнично-морських перевезеннях лініями і шляхами, зазначеними у статті 24, параграф 1 Конвенції, кожна держава може, вимагаючи внесення відповідного запису до переліку ліній і шляхів, підпорядкованих Єдиним правилам, доповнити підстави для звільнення від відповідальності відповідно до статті 23 за сукупністю вказаних нижче причин:
2. Ця презумпція застосовується також тоді, коли договір перевезення, що діяв до перевідправлення, не підпадав під дію Єдиних правил, якщо ці Правила можна було застосувати для прямого перевезення від початкової станції відправлення до кінцевої станції призначення.
a) пожежа, якщо перевізник доведе, що вона не сталася внаслідок його дії або з його вини, а також не внаслідок дії або з вини капітана, команди судна, лоцмана, або працівників перевізника;
Також ця презумпція застосовується тоді, коли договір перевезення, що діяв до перевідправлення, був укладений на підставі подібної міжнародної угоди про прямі міжнародні залізничні перевезення і ця угода містить таку ж юридичну презумпцію на користь вантажів, відправлених відповідно до Єдиних правил.
b) порятунок або спроба порятунку життя або майна на морі;
c) завантаження вантажу на палубу, якщо відправник надав свою згоду на це в накладній, і вантаж не перевозиться у вагоні;
d) ризик, небезпеки або нещасні випадки на морі або на інших судноплавних водних шляхах.
Параграф 2. Перевізник може посилатися на причини звільнення від відповідальності, зазначені в параграфі 1, лише у тому випадку, якщо він доведе, що втрата, пошкодження або прострочення доставки сталися на морській лінії в період від початку завантаження на судно і до його вивантаження з судна.
Параграф 3. Коли перевізник використовує причини звільнення від відповідальності, зазначені в параграфі 1, він все одно залишається відповідальним, якщо правомочна особа доведе, що втрата, пошкодження або прострочення доставки сталися з вини перевізника, капітана, команди судна, лоцмана або працівників перевізника.
Параграф 4. Якщо одна й та сама морська ділянка обслуговується кількома підприємствами, що включені до переліку ліній згідно зі статтею 24, параграфом 1 Конвенції, то для всіх цих підприємств повинні діяти однакові настанови про відповідальність. Крім того, якщо ці підприємства включені до переліку ліній за пропозицією кількох держав-членів, то необхідно попереднє погодження між цими державами про застосування настанов про відповідальність.
Параграф 5. Заходи, вжиті відповідно параграфів 1 і 4, повинні бути доведені до відома Генерального секретаря. Вони набувають сили не раніше, аніж через 30 днів з дня направлення Генеральним секретарем повідомлення про них на адресу інших держав-членів. Ці заходи не розповсюджуються на відправки, що знаходяться в дорозі.