Виконання додаткових розпоряджень
Відшкодування у випадку пошкодження
1. Залізниця не може ні відмовитися від виконання розпоряджень, відданих відповідно до статей 30 або 31, ні відкласти їхнє виконання, крім випадків, коли:
Параграф 1. У випадку пошкодження вантажу, з тим, щоб виключити інші відшкодування, залізниця повинна виплатити компенсацію, еквівалентну зниженню вартості вантажу, її розмір розраховується із застосуванням до вартості вантажу, визначеної відповідно до Статті 30, відсоткового розміру зниження вартості вантажу, встановленого в місці призначення.
a) їхнє виконання є вже неможливим у момент їх надходження на станцію, яка повинна їх виконати;
Параграф 2. Відшкодування не може перевищувати:
b) їхнє виконання порушило б нормальну експлуатаційну роботу;
a) якщо весь вантаж знецінився в результаті пошкодження - суми, яку належало би заплатити у випадку втрати всього вантажу;
c) зміна станції призначення суперечить законам і нормам держави, зокрема приписам митниць або інших адміністративних органів;
b) якщо тільки частина вантажу зазнала зменшення вартості в результаті пошкодження - суми, яку належало би заплатити у випадку втрати частини, що зазнала зменшення вартості.
d) при зміні станції призначення вартість вантажу за оцінкою залізниці не покриває всіх витрат, що обтяжили б вантаж при його доставці до нової станції призначення, якщо тільки ці витрати не оплачені або їхня оплата не гарантована негайно.
Параграф 3. У випадку пошкодження одиниці залізничного рухомого складу, що пересувається на власних осях або надана для перевезення як вантаж інтермодальна транспортна одиниця, або їхня частина відшкодування обмежено, за винятком решти збитків, вартістю їхнього ремонту. Відшкодування не повинне перевищувати суми, що належала б у випадку втрати.
Особа, що віддала розпорядження, повинна бути якнайшвидше поінформована про перешкоди для виконання цих розпоряджень.
Параграф 4. Крім того, залізниця повинна повернути у визначеному в параграфі 1 відношенні витрати, які передбачені в статті 30, параграф 4.
Якщо залізниця не могла передбачити цих перешкод, то особа, яка віддала розпорядження, відповідає за всі наслідки, що виникають з початком їх виконання залізницею.
2. Витрати, пов'язані з виконанням розпорядження, за винятком тих, що виникли з вини залізниці, повинні бути оплачені відповідно до статті 15.
3. Із дотриманням положень параграфа 1 залізниця відповідає у разі її вини за наслідки невиконання або неналежного виконання розпорядження. Проте можливе відшкодування не повинно перевищувати суми, передбаченої у разі втрати вантажу.