1. Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім:
1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті;
2) спорів, передбачених пунктами 2 (крім спорів щодо продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків), 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті;
2. Спори, передбачені пунктом 3 частини першої статті 20 цього Кодексу, що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками.
Цивільно-правові аспекти спорів, зазначених у пунктах 2, 7 частини першої, пункті 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, а також спори, що виникають з договору купівлі-продажу пакета акцій, укладеного за результатами конкурсу відповідно до Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків", можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
3. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
4. Рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Позивач мав право змінити предмет або підставу позову письмовою заявою до початку розгляду справи по суті (ч.4 ст.22 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017), але не скористався цим правом; у зв’язку з цим він може звернутися з новим позовом до держави України.
Правовідносини: процесуальна можливість зміни предмета/підстави позову та наслідки її незастосування
71.Позивачмав право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заявилише до початку розгляду господарським судом цієї справи по суті (частиначетверта статті 22 ГПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року),однак таким правом не скористався. Тому позивач може захиститисвої права та законні інтереси, звернувшись до суду із новим позовом до державиУкраїна.
Велика Палата ВС, постанова від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17 · цитують у 381 рішеннях · текст рішення
Розгляд справи апеляційним господарським судом за відсутності сторони, яка належним чином не була повідомлена про дату, час і місце засідання, позбавляє її реальної можливості брати участь у процесі й становить порушення її процесуальних прав та вимоги про відкритість судового розгляду, передбачених ст.22, ст.42, ст.43 та ст.77 ГПК України і ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Правовідносини: процесуальні права сторін у господарському судочинстві (право на участь у судовому засіданні, право на справедливий розгляд).
45. Отже, під час вирішення спору по суті господарський суд апеляційної інстанції не забезпечив ОСОБА_3 необхідні умови для реалізації ним процесуальних прав, передбачених статтею 22 ГПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки розглянув справу за його відсутності та не забезпечив йому рівних з іншими учасниками справи процесуальних прав, чим допустився порушень статей 42, 43, 22, 77 цього ж Кодексу щодо забезпечення сторонам рівності перед законом і судом. Відповідні порушення норм процесуального права призвели до неповного з'ясування судом суттєвих обставин справи.
46.…
Велика Палата ВС, постанова від 28.08.2018 у справі № 904/10956/16, п. 45, 48 · цитують у 282 рішеннях · текст рішення
Під час нового розгляду господарський суд апеляційної інстанції має забезпечити належне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду, що є обов'язком суду для гарантування права сторони на участь у процесі (ст.22 ГПК).
Правовідносини: забезпечення повідомлення сторін про судові засідання в апеляційному провадженні; гарантування права на участь у судовому розгляді.
42. Ураховуючи вимоги підпунктів 2.6.17, 2.6.18 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце розгляду справи особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися в засідання.
43. У матеріалах справи немає повідомлення про своєчасне вручення ОСОБА_3 ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2017 року, відправленої усім учасниками справи 04 жовтня 2017 року (згідно з відміткою на зворотньому боці ухвали), натомість наявне відповідне повідомлення (а.с. 107, т.…
Велика Палата ВС, постанова від 28.08.2018 у справі № 904/10956/16, п. 42, 52 · цитують у 282 рішеннях · текст рішення
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, повинен перевірити позицію позивача у особі його належного представника на час прийняття рішення, надати сторонам умови для з'ясування фактичних обставин; у разі сумнівів має право відкласти розгляд або з'ясувати волевиявлення нового керівника (представника), оцінюючи наявні докази.
Правовідносини: процесуальні правовідносини щодо дотримання судом правил розгляду позову та перевірки повноважень представника при вирішенні питання про залишення позову без розгляду
38. Отже, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції мав спершу дати оцінку позиції позивача в особі його належного представника на час розгляду цього питання, чого зроблено не було. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що позивач в особі його належного представника на час вирішення питання про залишення позову без розгляду не звертався до суду з заявою ані про залишення позову без розгляду, ані про відмову від позову.
39.…
Велика Палата ВС, постанова від 18.09.2018 у справі № 911/2666/15, п. 38, 43, 44, 45, 46 · цитують у 19 рішеннях · текст рішення
Зустрічні позови, які стосуються того самого майна і взаємопов'язані з первісним позовом щодо записів про іпотеку, підлягають спільному розгляду у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом.
Правовідносини: взаємопов'язані первісні та зустрічні позови щодо записів про іпотеку в Державному реєстрі речових прав
62. Оскільки предметом спору як за первинним, так і зустрічним позовом є одне й те саме майно, спір виник між тими ж суб'єктами та стосується записів про іпотеку (обтяження) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тобто зустрічний позов взаємопов'язаний з первісним, то відповідно до приписів статей 22, 60 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) такі позови підлягають спільному розгляду.
Велика Палата ВС, постанова від 04.09.2018 у справі № 907/574/16, п. 62 · цитують у 19 рішеннях · текст рішення
Позивач не вправі змінювати предмет або підставу позову під час розгляду в апеляційній інстанції; зміна предмета або підстави позову дозволяється лише до початку розгляду справи по суті в суді першої інстанції, а апеляційний суд не розглядає вимоги, що не були предметом розгляду першої інстанції.
Правовідносини: процесуальні питання зміни предмета або підстав позову в господарському провадженні
У відповідності до частини 1 статті 4 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд при прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає в ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, на які посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі, якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову.
Відповідно до імперативних приписів частини 3 статті 101 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Норми ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, …
Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ВС, постанова від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17 · цитують у 56 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Рішення, де статтю названо у висновках
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 08.05.2018 у справі № 924/1235/16 текст
Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.