1. Держави-члени повинні забезпечити застосування цієї статті принаймні до порушень з боку зобов’язаних осіб, які є серйозними, повторюваними, систематичними або їх комбінацією, вимог, визначених у:
(a) статтях 10-24 (комплексна перевірка клієнтів);
(b) статтях 33, 34 і 35 (повідомлення про підозрілі транзакції);
(d) статті 40 (облік); і
(e) статтях 45 і 46 (засоби внутрішнього контролю).
2. Держави-члени повинні пересвідчитися, що в усіх випадках, зазначених у параграфі 1, адміністративні санкції і заходи, які можуть застосовуватися, включають принаймні таке:
(a) публічну заяву, яка встановлює фізичну або юридичну особу, і природу порушення;
(b) наказ, який вимагає від фізичної або юридичної особи припинити поведінку та утриматися від повторення цієї поведінки;
(c) якщо до зобов’язаної особи застосовується дозвіл, відмова або припинення дозволу;
(d) тимчасова заборона будь-якій особі, яка виконує управлінські функції у зобов’язаній особі, або будь-якій іншій фізичній особі, визнаній відповідальною за порушення, виконувати управлінські функції;
(e) максимальна сума адміністративної штрафної санкції, яка становить принаймні подвійну суму вигоди, отриманої від порушення, якщо сума вигоди може бути визначена, або принаймні 1000000 євро.
3. Якщо відповідна зобов’язана особа є кредитною або фінансовою установою, держави-члени повинні забезпечити, як відступ від параграфа 2(e), можливість застосування також таких санкцій:
(a) у випадку юридичної особи, максимальні суми адміністративних штрафних санкцій в розмірі принаймні 5000000 євро або 10% сукупного річного обігу відповідно до останньої наявної фінансової звітності, затвердженої органом управління; якщо зобов’язана особа є материнською компанією або її дочірньою компанією, що зобов’язана готувати консолідовану фінансову звітність згідно зі статтею 22 Директиви 2013/34/ЄС, зазначений сукупний річний обіг означає сукупний річний обіг або певний вид доходу згідно з відповідними Директивами про бухгалтерський облік, відповідно до останньої наявної консолідованої фінансової звітності, затвердженої органом управління головної материнської компанії;
(b) у випадку фізичної особи, максимальні суми адміністративних штрафних санкцій в розмірі принаймні 5000000 євро, або в державах-членах, чиєю валютою не є євро, еквівалентні суми в національній валюті станом на 25 червня 2015 року.
4. Держави-члени можуть надати компетентним органам повноваження щодо накладення додаткових видів адміністративних санкцій окрім тих, які зазначено у пунктах (a)-(d) параграфа 2, або накладати адміністративні штрафні санкції, які перевищують суми, зазначені у пункті (e) параграфа 2 і параграфі 3.