1. Держави-члени повинні забезпечити використання інформації, обмін якою здійснюється відповідно до статей 52 і 53, лише з метою, з якою було здійснено запит або надано інформацією, та необхідність отримання попереднього дозволу органу фінансової розвідки, який надає цю інформацію для будь-якого її розповсюдження органом фінансової розвідки, який її отримує, будь-якому органу влади, агенції або департаменту, або будь-якого використання цієї інформації для цілей, окрім первісно затверджених.
2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб попередній дозвіл органу фінансової розвідки на розповсюдження інформації надавався компетентним органам швидко і в максимально можливому обсязі незалежно від виду пов'язаних предикатних злочинів. Орган фінансової розвідки, до якого спрямований запит, не повинен відмовлятися від своєї згоди на розповсюдження такої інформації, окрім випадків, коли це виходитиме за межі застосування положень режиму боротьби з відмиванням грошей або боротьби з тероризмом, або може стати на заваді слідству, або іншим чином не відповідатиме фундаментальним принципам національного права зазначеної держави-члена. Будь-яка така відмова дати згоду повинна бути пояснена належним чином. Зазначені винятки повинні бути визначені у спосіб, який запобігає неналежному використанню або неналежним обмеженням надання інформації компетентним органам.