1. Держави-члени повинні забезпечити використання інформації, обмін якою здійснюється відповідно до статей 52 і 53, лише з метою, з якою було здійснено запит або надано інформацію, та необхідність отримання попереднього дозволу підрозділу фінансової розвідки, який надає цю інформацію для будь-якого її поширення підрозділом фінансової розвідки, який її отримує, будь-якому органу, агенції або департаменту, або будь-якого використання цієї інформації для цілей, окрім первісно затверджених.
2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб попередній дозвіл підрозділу фінансової розвідки на розповсюдження інформації надавався компетентним органам швидко і в максимально можливому обсязі, незалежно від виду пов’язаних предикатних злочинів. Підрозділ фінансової розвідки, до якого спрямований запит, не повинен відмовлятися від своєї згоди на розповсюдження такої інформації, окрім випадків, коли це виходитиме за межі застосування положень режиму боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, або може стати на заваді слідству, або іншим чином не відповідатиме фундаментальним принципам національного права зазначеної держави-члена. Будь-яка така відмова надати згоду повинна бути пояснена належним чином. Зазначені винятки повинні бути визначені у спосіб, який запобігає неналежному використанню або неналежним обмеженням надання інформації компетентним органам.