1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб підрозділи фінансової розвідки обмінювалися, спонтанно або на вимогу, будь-якою інформацією, що може мати значення для опрацювання або аналізу підрозділами фінансової розвідки інформації, пов’язаної з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму та з відповідною фізичною або юридичною особою, що брала участь у такій діяльності, незалежно від виду пов’язаних предикатних злочинів, і навіть якщо вид пов’язаних предикатних злочинів не встановлено на момент обміну.
Запит повинен містити відповідні факти, довідкову інформацію, причини запиту та спосіб використання запитуваної інформації. Можуть застосовуватися різні механізми обміну, якщо це погоджено між підрозділами фінансової розвідки, зокрема щодо обміну через FIU.net або його правонаступника.
Коли підрозділ фінансової розвідки отримує повідомлення відповідно до пункту (a) першого підпараграфа статті 33(1), який стосується іншої держави-члена, він повинен негайно передати його підрозділу фінансової розвідки такої держави-члена.
2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб підрозділ фінансової розвідки, до якого подається запит, обов’язково використовував весь спектр належних йому повноважень, які він зазвичай використав би на національному рівні для отримання та аналізу інформації, коли він відповідає на запит про інформацію, зазначений у параграфі 1, отриманий від іншого підрозділу фінансової розвідки.
Підрозділ фінансової розвідки, до якого направлено запит, повинен своєчасно відповідати на нього.
Якщо підрозділ фінансової розвідки бажає отримати додаткову інформацію від зобов’язаної особи, що має осідок в іншій державі-члені та провадить діяльність на її території, запит повинен бути адресований підрозділу фінансової розвідки держави-члена, на території якої має осідок зобов’язана особа. Такий підрозділ фінансової розвідки отримує інформацію відповідно до статті 33(1) і негайно передає відповідь.
3. Підрозділ фінансової розвідки може відмовити в обміні інформацією лише у виняткових випадках, коли обмін може суперечити фундаментальним принципам його національного права. Зазначені виняткові випадки повинні бути визначені у спосіб, який запобігає неналежному використанню або необґрунтованому обмеженню обміну інформацією в аналітичних цілях.