Власні кошти
1. Обсяг власних коштів установ-емітентів установ електронних грошей, як встановлено визначено в статтях 57-61, 63, 64 та 66 Директиви 2006/48/ЕС ( 994_862 ), 2006/48/ЄС, не повинен бути меншим за суму, що вимагається положеннями частин менший ніж сума, яку передбачено у параграфах 2-5 цієї статті або у статті 4 цієї Директиви, залежно від того, яка з них сума є більшою.
2. У тому, що стосується видів діяльності, згаданих в пункті (a) частини 1 статті 6, які не пов'язані з емісією електронних грошей, потреби у власних коштах установи-емітента електронних грошей повинні розраховуватись відповідно до одного з трьох методів (A, B або C), встановлених положеннями частин 1 та 2 статті 8 Директиви 2007/64/ЕС. Прийнятний метод має визначатись компетентними органами відповідно до чинного національного законодавства.
2. Щодо зазначеної у статті 6(1)(a) діяльності, яка не пов’язана з випуском електронних грошей, вимоги до розміру власних коштів установи електронних грошей розраховують відповідно до одного з трьох методів (A, B або C), установлених у статті 8(1) і (2) Директиви 2007/64/ЄС. Компетентні органи встановлюють доцільний метод відповідно до національного законодавства.
У тому, що стосується діяльності з емісії електронних грошей, потреби у власних коштах установи-емітента електронних грошей повинні розраховуватись відповідно до Методу D, встановленого положеннями частини 3.
Щодо діяльності з випуску електронних грошей вимоги до розміру власних коштів установи електронних грошей розраховують відповідно до методу D, викладеного у параграфі 3.
Установи-емітенти Установи електронних грошей повинні постійно мати власні кошти, завжди володіти власними коштами, які принаймні дорівнюють щонайменше сумі потреб, вимог, зазначених у першому та другому пунктах.підпараграфах.
3. Метод D: Власні кошти установи-емітента Обсяг власних коштів установи електронних грошей, необхідні необхідних для здійснення діяльності з випуску електронних грошей, повинні повинен становити щонайменше 2% від середньої суми емітованих електронних грошей.грошей в обігу.
4. Якщо установа-емітент установа електронних грошей здійснює провадить будь-яку діяльність, зазначену в пункті (a) частини 1 статті 6, 6(1)(a) діяльність, яка не пов'язана пов’язана з емісією випуском електронних грошей, або будь-яку діяльність, зазначену в пунктах (b)-(e) частини 1 статті 6, 6(1)(b)-(e) діяльність, і сума емітованих електронних грошей в обігу заздалегідь не відома, компетентні органи повинні дозволити установі-емітенту дозволяють установі електронних грошей обчислювати потреби розрахувати свою потребу у власних коштах на базі основі репрезентативної частини, яка передбачається частки, яку передбачають використати для використання в цілях емісії випуску електронних грошей, за умови, умови що таку репрезентативну частину частку можна реально оцінити, виходячи з розумно оцінити на основі даних за попередні періоди, періоди та переконливо у прийнятний для компетентних органів. органів спосіб. Якщо установа-емітент установа електронних грошей не закінчила достатній період своєї діяльності, провадить діяльність достатньо часу, її потреби потребу у власних коштах повинні розраховуватись розраховують на основі запланованої прогнозованої суми фінансових зобов'язань, пов'язаних з емітованими електронними грошима, підтвердженої електронних грошей в обігу, яку підтверджено її бізнес-планом, з урахуванням за умови внесення будь-якого коригування до такого плану на вимогу компетентних органів влади.органів.
5. На основі оцінки процесів управління ризиками, наявних баз даних щодо втрат, обумовлених ризиками, та механізмів внутрішнього контролю установи-емітента електронних грошей компетентні органи мають право вимагати, щоб установа-емітент електронних грошей мала власні кошти в сумі, яка не більше ніж на 20% перевищує суму, яка може бути отримана в результаті застосування відповідного методу відповідно до положень частини 2, або дозволити установі-емітенту електронних грошей мати власні кошти в сумі, яка не менше ніж на 20% менша суми, яка може бути отримана в результаті застосування відповідного методу відповідно до положень частини 2.
5. На основі аналізу процесів управління ризиками, баз даних щодо втрат від ризиків та механізмів внутрішнього контролю установи електронних грошей компетентні органи можуть вимагати, щоб установа електронних грошей володіла власними коштами обсягом, що щонайбільше на 20% перевищує обсяг, який отримали б унаслідок застосування відповідного методу згідно з параграфом 2, або дозволити установі електронних грошей володіти власними коштами обсягом, що щонайбільше на 20% менший ніж обсяг, який отримали б унаслідок застосування відповідного методу згідно з параграфом 2.
6. Держави-члени повинні вжити необхідних заходів до попередження багатоцільового використання для запобігання багаторазовому використанню елементів, які належать до відповідають критеріям власних коштів:
(a) якщо установа-емітент установа електронних грошей належить до тієї самої групи, що й інша установа-емітент установа електронних грошей, кредитна установа, платіжна установа, інвестиційна компанія, компанія з управління активами або компанія, що займається страхуванням або перестрахуванням;страхова чи перестрахова компанія;
(b) якщо установа-емітент установа електронних грошей здійснює провадить діяльність, відмінну від емісії випуску електронних грошей.
7. Якщо дотримані виконано умови, встановлені статтею у статті 69 Директиви 2006/48/ЕС ( 994_862 ), 2006/48/ЄС, держави-члени або їхні компетентні органи мають право можуть не застосовувати положення частин параграфи 2 та 3 цієї статті до установ-емітентів установ електронних грошей, по відношенню до яких здійснюється консолідований нагляд які є об’єктом консолідованого нагляду материнських кредитних установ відповідно до Директиви 2006/48/ЕС.2006/48/ЄС.