Програми заходів
Програма заходів
1. Кожна держава-член забезпечує встановлення для кожного регіону басейну ріки або для частини регіону міжнародного басейну ріки в межах її території програми заходів, з урахуванням результатів аналізів, необхідних за статтею 5, щоб досягти цілей, встановлених за статтею 4. Такі програми заходів можуть робити посилання на заходи, що випливають із законодавства, прийнятого на національному рівні і такого, що стосується всієї території держави-члена. Де це є доречним, держава-член може затвердити заходи, застосовні до всіх районів басейну ріки і/або ділянок міжнародних районів басейну ріки, що припадають на її територію.
1. Кожна держава-член повинна забезпечити створення для кожного району річкового басейну або частини міжнародного району річкового басейну, розташованої на її території, програми заходів із урахуванням результатів аналізу, вимоги щодо якого встановлені у статті 5, для досягнення цілей, встановлених відповідно до статті 4. Такі програми заходів можуть мати покликання на заходи, передбачені законодавством, яке було ухвалене на національному рівні та яке охоплює усю територію держави-члена. У відповідних випадках держава-член може ухвалювати інструменти, застосовні до всіх районів річкових басейнів та/або частин міжнародних районів річкових басейнів, розташованих на її території.
2. Кожна програма заходів включає "основні" заходи, визначені у пункті 3 і, де необхідно, "додаткові" заходи.
2. Кожна програма заходів повинна включати «базові» інструменти, зазначені у параграфі 3 та, якщо необхідно, «додаткові» інструменти.
3. "Основні заходи" визначаються мінімальними вимогами, які слід задовольнити, і включають:
3. «Базові інструменти» - це мінімальні вимоги, що їх необхідно дотримуватися, до яких належать:
(а) заходи, необхідні для виконання законодавства Співтовариства щодо охорони води, включаючи заходи, необхідні за законодавством, зазначеним у статті 10 і у частині А Додатку VI;
(a) інструменти, необхідні для імплементації законодавства Співтовариства щодо захисту вод, включно з інструментами, вимоги щодо яких визначені у законодавстві, зазначеному в статті 10 та в частині A додатка VI;
(b) заходи, що інструменти, які вважаються доречними необхідними для цілей статті 9;
(с) заходи (c) інструменти, призначені для сприяння ефективному і та сталому водокористуванню з метою усунути перешкоди для уникнення загроз для досягнення цілей, визначених зазначених у статті 4;
(d) заходи, спрямовані на виконання вимог статті 7, включаючи заходи для збереження якості води з метою зменшити рівень очисної обробки, необхідної для вироблення питної води;
(d) інструменти, призначені для виконання вимог статті 7, включно з інструментами для забезпечення якості води для зниження рівня оброблення з метою очищення, необхідного для виробництва питної води;
(е) заходи контролю відведення прісної поверхневої води і ґрунтової води, а також загачування прісної поверхневої води, включаючи реєстр або реєстри відведень води і вимогу попередньої згоди на відведення і загачування. Ці заходи контролю періодично переглядаються і, якщо потрібно, коригуються. Держави-члени можуть звільняти від цих заходів контролю ті відведення або загачування, які не мають істотного впливу на стан води;
(e) засоби контролю забору прісної поверхневої води та підземних вод, а також збирання прісної поверхневої води у водоймищах, включно з реєстром або реєстрами забору води та вимогою щодо попереднього отримання дозволу на забір та збирання. Такі засоби контролю необхідно періодично переглядати та, якщо необхідно, оновлювати. Держави-члени можуть вилучати з таких засобів контролю забір або збирання у водоймищах, які не мають істотного впливу на стан вод;
(f) заходи контролю, включаючи вимогу попереднього дозволу на штучне відновлення чи збільшення масивів ґрунтової води. Використовувана вода може братися з будь-якої поверхневої чи ґрунтової води, за умовою, що використання джерела не ставить під загрозу досягнення цілей стосовно довкілля, встановлених для джерела або відновленого чи збільшеного масиву ґрунтової води. Ці заходи періодично переглядаються і, якщо необхідно, коригуються;
(f) засоби контролю, включно з вимогою щодо попереднього отримання дозволу на штучне поповнення або збільшення запасів підземних водних масивів. Використовувана вода може походити з будь-яких поверхневих або підземних вод за умови, що користування таким джерелом не створює загроз для досягнення екологічних цілей, встановлених для джерела поповненого або збільшеного підземного водного масива. Такі засоби контролю необхідно періодично переглядати та, якщо необхідно, оновлювати;
(g) для точкових джерел викидів, схильних до спричинення забруднення: вимога попереднього врегулювання, такого, як заборона потрапляння забруднювачів у воду, або попереднього отримання дозволу чи реєстрації, що базується на загальних обов'язкових правилах, які започатковують заходи контролю виділення стосовно відповідних забруднювачів, включаючи заходи контролю згідно статті 10 і 16. Ці заходи контролю періодично переглядаються і, якщо необхідно, коригуються;
(g) для точкових джерел скидів, здатних спричинити забруднення, вимога щодо попереднього регулювання, як-от заборони щодо потрапляння забрудників у воду, або щодо попереднього отримання дозволу, або реєстрації на основі загальних зобов’язальних правил, що встановлюють засоби контролю скидів для відповідних забрудників, включно із засобами контролю відповідно до статей 10 та 16. Такі засоби контролю необхідно періодично переглядати та, якщо необхідно, оновлювати;
(h) для дифузних джерел, схильних до того, щоб викликати забруднювання: заходи усунення або контролю потрапляння забруднювачів. Засоби контролю можуть набувати форми вимоги попереднього регулювання, такого, як заборона внесення забруднювачів у воду, попереднього отримання дозволу чи реєстрації, що базуються на загальних обов'язкових правилах, якщо подібна вимога не зазначена іншим чином у законодавстві Співтовариства. Ці засоби контролю періодично переглядаються і, якщо необхідно, коригуються;
(h) для дифузних джерел, здатних спричиняти забруднення, інструменти для запобігання потраплянню забрудників або контролю над ним. Такі засоби контролю можуть набувати вигляду вимоги щодо попереднього регулювання, як-от заборони щодо потрапляння забрудників у воду, щодо попереднього отримання дозволу, або реєстрації на основі загальних зобов’язальних правил, якщо така вимога не передбачена законодавством Співтовариства інакше. Такі засоби контролю необхідно періодично переглядати та, якщо необхідно, оновлювати;
(і) для будь-яких інших значних негативних впливів на стан води, визначених згідно статті 5 і Додатком II, зокрема, заходи з метою забезпечити, щоб гідроморфологічні умови масивів води сприяли досягненню потрібного екологічного стану або доброго екологічного потенціалу для масивів води, що позначені як штучні чи сильно змінені. Заходи контролю з цією метою можуть набрати вигляду вимоги попереднього отримання дозволу або реєстрації, що базуються на загальних обов'язкових правилах, якщо така вимога не висувається так чи інакше законодавством Співтовариства. Такі заходи контролю періодично переглядаються і, якщо необхідно, коригуються;
(i) для будь-яких інших істотних негативних впливів на стан вод, визначених відповідно до статті 5 та додатка II, зокрема інструменти для забезпечення відповідності гідроморфологічних умов водних масивів необхідному екологічному стану або «доброму» екологічному потенціалу для водних масивів, визначених як штучні або істотно змінені. Засоби контролю для цієї цілі можуть набувати вигляду вимоги щодо попереднього отримання дозволу або реєстрації на основі загальних зобов’язальних правил, якщо така вимога не передбачена законодавством Співтовариства інакше. Такі засоби контролю необхідно періодично переглядати та, якщо необхідно, оновлювати;
(j) заборона прямих викидів забруднювачів у ґрунтову воду відповідно до таких положень:
(j) заборона прямих скидів забрудників у підземні води, за умови застосування таких положень:
Держави-члени можуть дозволити повернення надавати дозвіл на зворотне закачування води у той самий водоносний шар горизонт води, використаної який використовували для геотермальних цілей.
Вони можуть також давати дозвіл, зазначаючи умови для:
Вони також можуть надавати дозвіл, із конкретизацією певних умов, на:
- уприскування закачування води, що містить речовини, які є наслідком операцій дослідження і наявність яких спричинена операціями із розвідування та видобутку вуглеводнів або гірських робіт, і уприскування гірничими роботами, а також закачування води з технічних міркувань причин у геологічні формації, з яких було видобуто були видобуті вуглеводні або інші речовини, чи у або в інші геологічні формації, які з природних причин є постійно непридатними для інших цілей. Такі уприскування Вода, що закачується таким чином, не містять повинна містити речовин, інших, ніж ті, що виникають внаслідок вищезгаданих операцій,окрім тих, наявність яких спричинена зазначеними вище операціями,
- повернення відкачаної ґрунтової води з шахт і кар'єрів або використаної у розробці чи здійсненні цивільного будівництва,
- повторне закачування підземної води, відкачаної з шахт та кар’єрів, або пов’язаних зі спорудженням чи технічним обслуговуванням об’єктів цивільної інженерії,
- уприскування закачування природного газу чи зрідженого або скрапленого нафтового газу (LPG) з метою зберігання у геологічні формації, які з природних причин є постійно непридатними для інших цілей,цілей.
- уприскування природного газу чи зрідженого нафтового газу (LPG) з метою зберігання у інші геологічні формації, де є дуже велика потреба у безпеці газопостачання і де уприскування робиться, щоб усунути усяку нинішню або майбутню небезпеку погіршення якості будь-якої ґрунтової води, до якої робиться уприскування,
- закачування потоків двоокису вуглецю з метою зберігання до геологічних формацій, які з природних причин є постійно непридатними для інших цілей, за умови що таке закачування здійснюють відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/31/ЄС від 23 квітня 2009 року про геологічне зберігання двоокису вуглецю ( - 22), або якщо таке закачування виключено зі сфери застосування зазначеної Директиви відповідно до її статті 2(2),
- будівельні (включаючи цивільні) роботи і подібна діяльність на ґрунті чи у ньому, яка призводить до контакту з ґрунтовою водою. Для цих цілей держави-члени можуть визначити, що таку діяльність слід розглядати як дозволену за умови, що вона ведеться відповідно до загальних обов'язкових правил, розроблених державою-членом стосовно такої діяльності,
- закачування природного газу або скрапленого нафтового газу (LPG) з метою зберігання в інші геологічні формації у разі існування першочергової потреби для безпеки газопостачання, а також за умови, що таке закачування здійснюватиметься таким чином, щоб запобігти будь-якій поточній або майбутній небезпеці погіршення якості будь-яких підземних вод, до яких здійснюється закачування,
- викиди малих кількостей речовин для наукових цілей з метою зняття характеристик, охорони чи поліпшення стану масивів води, обмежені до кількості, лише конче потрібної для відповідних цілей
- будівництво, спорудження об’єктів цивільної інженерії та подібна діяльність на землі або під землею, яка контактує із підземними водами. Для таких цілей держави-члени можуть визначати, що така діяльність повинна вважатися дозволеною за умови її здійснення відповідно до загальних зобов’язальних правил, розроблених для такої діяльності відповідною державою-членом,
за умови, що такі викиди не створюють загрози для досягнення цілей, пов'язаних з довкіллям, встановлених для цього масиву ґрунтової води;
- скидання незначних кількостей речовин для наукових цілей характеризації, захисту або оздоровлення водних масивів, обмежених до кількості, абсолютно необхідної для відповідних цілей, за умови що такі скиди не перешкоджають досягненню екологічних цілей, встановлених для такого підземного водного масива.
(k) відповідно до заходів, здійснених на підставі статті 16, заходи з метою усунути забруднення поверхневих вод речовинами, зазначеними у переліку речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, затвердженому на підставі статті 16 (2), і поступово зменшити забруднення іншими речовинами, які можуть, у противному разі, перешкодити державам-членам досягти цілей щодо масивів поверхневих вод, як викладено у статті 4;
(k) відповідно до заходів, вжитих згідно зі статтею 16, інструменти для усунення забруднення поверхневих вод речовинами, зазначеними у переліку пріоритетних речовин, погодженому відповідно до статті 16(2), та для поступового зменшення обсягів забруднення іншими речовинами, які інакше перешкоджатимуть державам-членам у досягненні цілей для таких водних масивів, як визначено у статті 4;
(l) будь-які заходи, потрібні для того, щоб усунути відчутні витоки забруднювачів з технічних установок, а також усунути і/або зменшити вилив випадкових забруднень, наприклад, внаслідок повеней, в тому числі через системи виявлення або сповіщення про такі події, включаючи, у випадку аварій, які фактично не можна було передбачити, всі належні заходи зменшення ризику для водних екосистем.
(l) будь-які інструменти, необхідні для запобігання значним витокам забрудників із технічних установок, а також для запобігання та/або зменшення впливу аварійних випадків забруднення, наприклад, внаслідок паводків, зокрема за допомогою систем виявлення таких випадків або попередження про них, у тому числі, у разі аварій, які обґрунтовано неможливо було передбачити, всі відповідні інструменти для зниження ризику для водних екосистем.
4. "Додаткові" заходи є тими заходами, що розроблялися і здійснювалися на додачу до основних заходів з метою досягти цілей, встановлених на підставі статті 4. Частина В Додатку VI містить невиключний перелік таких заходів.
4. «Додаткові» інструменти - це інструменти, розроблені та імплементовані в доповнення до базових інструментів з метою досягнення цілей, встановлених відповідно до статті 4. Частина B додатка VI містить невиключний перелік таких інструментів.
Держави-члени можуть також ухвалити дальші додаткові заходи з метою забезпечити додаткову охорону чи покращення стану вод, яких стосується ця Директива, в тому числі шляхом виконання відповідних міжнародних угод, зазначених у статті 1.
Держави-члени можуть також ухвалювати подальші додаткові інструменти для забезпечення додаткового захисту або покращення вод, на які поширюється дія цієї Директиви, зокрема для імплементації відповідних міжнародних угод, зазначених у статті 1.
5. Якщо дані моніторингу або інші дані вказують, що цілі, встановлені за статтею 4 для масиву води, є, очевидно, недосяжними, держави-члени забезпечують, щоб:
5. Якщо дані моніторингу або інші дані свідчать, що імовірність досягнення цілей, встановлених для водного масива згідно зі статтею 4, є низькою, відповідна держава-член повинна забезпечити:
- причини можливих аварій досліджувалися,
- розслідування причин ймовірного недосягнення цілей,
- відповідні дозволи і уповноваження перевірялися і переглядалися, коли це є доречним,
- аналіз та перегляд відповідних дозволів та авторизацій, залежно від випадку,
- програми моніторингу переглядалися і уточнювалися, якщо це буде необхідним, і
- перегляд та коригування програм моніторингу, залежно від випадку, та
- встановлювалися додаткові заходи, що можуть бути необхідними з метою досягнення тих цілей, включаючи, коли це є доцільним, започаткування більш суворих стандартів якості довкілля відповідно до методик, викладених у Додатку V.
- запровадження додаткових інструментів, які можуть бути необхідні для досягнення таких цілей, у тому числі, залежно від випадку, запровадження більш суворих стандартів якості довкілля відповідно до процедур, встановлених у додатку V.
Там, де ті причини є результатом обставин природного походження або force majeure, які є виключними і такими, що фактично не могли бути передбачені, зокрема, найсильніші повені і тривалі посухи, держава-член може визначити, що додаткові заходи не є здійсненими, відповідно до статті 4 (6).
У випадках, коли такі причини зумовлені природними обставинами або форс-мажорними обставинами , які є винятковими та які обґрунтовано неможливо було передбачити, зокрема надзвичайно сильними паводками і тривалими посухами, відповідна держава-член може ухвалити рішення щодо неможливості застосування додаткових інструментів відповідно до статті 4(6).
6. Здійснюючи заходи згідно пункту 3, держави-члени роблять усі належні кроки для того, щоб забруднення морських вод не зростало. Без шкоди для законодавства, що існує, застосування заходів, ужитих згідно пункту 3, не може жодним чином призводити, прямим чи непрямим чином, до збільшення забруднення поверхневих вод. Ця вимога не застосовується, якщо це призвело б до збільшення забруднення довкілля у цілому.
6. При імплементації інструментів згідно з параграфом 3, держави-члени повинні вживати усіх відповідних заходів для уникнення зростання рівня забруднення морських вод. Без обмеження чинного законодавства, застосування заходів, вжитих відповідно до параграфа 3, у жодному разі не може прямо або непрямо призводити до зростання забрудненості поверхневих вод. Ця вимога не застосовується, якщо її виконання може призвести до зростання забрудненості довкілля в цілому.
7. Програми заходів започатковуються інструментів повинні бути створені не пізніше, пізніше ніж через дев'ять 9 років після дати набуття чинності цією Директивою, і а всі заходи робляться дієвими відповідні інструменти повинні бути введені в дію не пізніше, пізніше ніж через за 12 років після від цієї дати.
8. Програми заходів переглядаються і, якщо потрібно, коригуються не пізніше, ніж через 15 років після дати набрання чинності цією Директивою і кожні шість років потому. Кожний новий або переглянутий захід, започаткований згідно оновленої програми, робиться дієвим протягом трьох років від його започаткування.
Щодо Майотти, строки, зазначені в першому підпараграфі, повинні становити 22 грудня 2015 року та 22 грудня 2018 року відповідно.
8. Програми інструментів необхідно переглядати та, за необхідності, оновлювати не пізніше ніж через 15 років після дати набуття чинності цією Директивою та через кожні 6 років після того. Будь-які нові або переглянуті інструменти, запроваджені відповідно до оновленої програми, повинні бути введені в дію впродовж трьох років із дати їх запровадження.
Щодо Майотти, строк, зазначений у першому підпараграфі, становить 22 грудня 2021 року.