1. У випадках із землею і будівлями фактична вартість означає ринкову вартість, визначену на момент оцінки і, у відповідних випадках, зменшену відповідно до частин 4 і 5.
2. Ринкова вартість означає ціну, за якою земля і будівлі могли б бути продані на момент оцінки за допомогою приватного договору між незалежними продавцем і покупцем, причому припускається, що товар виставляється на відкриті торги на ринку, умови ринку допускають законний продаж, а термін, наданий для переговорів про продаж, достатній з урахуванням характеру товару.
3. Ринкова вартість визначається шляхом окремої оцінки кожної земельної ділянки і кожної будівлі, яка проводиться не рідше, ніж один раз у п'ять років за загальновизнаними чи схваленими органом страхового нагляду методами. Стаття 35 (1) b) Директиви 78/660/ЄЕС не застосовується.
4. Якщо з часу останньої оцінки, проведеної згідно частини 3, вартість земельної ділянки чи будівлі знизилася, проводиться відповідне коригування вартості. Отримана у такий спосіб знижена вартість не збільшується в наступних балансах, якщо тільки таке збільшення не є наслідком нового визначення ринкової вартості, проведеного згідно частин 2 і 3.
5. Якщо на момент складання річної звітності земля і будівлі були продані чи повинні бути незабаром продані, вартість, визначена відповідно до частин 2 і 4, зменшується на суму фактичних чи оціночних витрат на їх реалізацію.
6. Якщо немає можливості визначити ринкову вартість земельної ділянки чи будівлі, фактичною вартістю вважається вартість, визначена на основі принципу ціни придбання чи собівартості.
7. Метод, що використовувався для визначення фактичної вартості землі і будівель та їх розподіл за фінансовими роками, в яких здійснювалося оцінювання, вказується в примітках до розрахунків.