1. У випадку земельних ділянок та будівель, поточна вартість означає ринкову вартість на дату оцінки, у відповідних випадках, знижену, як передбачено у параграфах 4 і 5.
2. Ринкова вартість означає ціну, за якою земельні ділянки та будівлі можна було продати згідно з приватним договором між зацікавленим продавцем і покупцем на умовах «витягнутої руки» на дату оцінки, з тим припущенням, що майно публічно виставляється на ринку, що ринкові умови дозволяють належне розпорядження ним, і що звичайний період, беручи до уваги характер майна, доступний для переговорів стосовно продажу.
3. Ринкова вартість визначається за допомогою окремого оцінювання кожної земельної ділянки та будівлі, що здійснюється принаймні раз на п’ять років відповідно до методів, які є загальновизнаними або визнані страховими наглядовими органами. Статтю 35 (1) (b) Директиви 78/660/ЄЕС не застосовують.
4. Якщо вартість будь-якої земельної ділянки та будівлі знизилася з моменту попередньої оцінки згідно з параграфом 3, необхідно здійснити відповідне коригування вартості. Нижча вартість, отримана таким чином, не збільшується у наступних балансах, крім випадків, коли таке збільшення випливає з нового визначення ринкової вартості, отриманого відповідно до параграфів 2 і 3.
5. Якщо в дату, в яку складено звітність, земельні ділянки та будівлі було продано або підлягають продажу протягом короткого строку, вартість, отримана відповідно до параграфів 2 і 4, зменшується на фактичні або орієнтовні витрати на реалізацію.
6. Якщо неможливо визначити ринкову вартість земельної ділянки та будівлі, вартість, отримана на підставі принципу ціни купівлі або собівартості, вважатиметься поточною вартістю.
7. Метод, за допомогою якого було отримано поточну вартість земельних ділянок та будівель, та їх розбивка за фінансовим роком оцінки відображається у примітках до звітності.