1. Держави-члени можуть застосовувати знижені ставки акцизного податку на етиловий спирт, який виробляється малими спиртовими заводами у таких межах:
- знижені ставки, які можуть бути нижчими за мінімальну ставку, не застосовуються до підприємств, що виготовляють більше 10 гектолітрів чистого спирту на рік. Однак, держави-члени, які застосовували знижені ставки станом на 1 січня 1992 року до підприємств, які виробляють від 10 до 20 гектолітрів чистого спирту на рік, можуть продовжувати застосовувати ці ставки;
- знижені ставки не можуть бути нижчими, ніж 50% стандартної державної ставки акцизного податку.
2. Для цілей визначення знижених ставок термін "малий спиртовий завод" означає будь-який спиртовий завод, який юридично та економічно не залежить від будь-якого іншого спиртового заводу та не працює за ліцензією.
3. Держави-члени забезпечують, що будь-яка знижена ставка податку, яка може бути введена такими державами, однаково застосовується до етилового спирту, що поставляється на їхні території незалежними малими виробниками, розташованими у будь-якій іншій державі-члені.
4. Держави-члени можуть встановлювати положення, згідно з якими спирт, виготовлений малими виробниками, випускається у вільний обіг одразу ж після його отримання (за тієї умови, що самі виробники не здійснюють торговельних угод у межах Співтовариства) без застосування для нього податку на митних складах, і оподатковується за однаковою ставкою податку.
5. Держави-члени можуть застосовувати знижені ставки податку до продуктів, які підпадають під товарний CN код 2208, фактична алкогольна міцність яких не перевищує 10% об.