П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 826/5653/18
Провадження № 11-642апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом опікуна в інтересах недієздатної ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Печерська РДА), треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2019 року (судді Безименна Н. В., Аліменко В. О., Кучма А. Ю.),
УСТАНОВИЛА:
Бойко В. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Печерської РДА, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просив зобов`язати Печерську РДА зняти з реєстрації ОСОБА_4 як особу, яка втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності його опікуваній ОСОБА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року, яке набрало законної сили, витребувано квартиру АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_3 За вказаною адресою незаконно продовжує бути зареєстрована донька колишньої власниці квартири ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Відповідно до позиції позивача ОСОБА_4 ніколи не проживала і не проживає за вищевказаною адресою та у зв`язку з небажанням останньої з 2014 року добровільно знятись з реєстрації, що спричиняє значні матеріальні збитки та невиправдані витрати на утримання квартири, ОСОБА_2 як законний опікун власниці квартири ОСОБА_1 був змушений звернутись до Печерської РДА з метою зняти з реєстрації ОСОБА_4 як особу, яка втратила законне право бути зареєстрованою за цією адресою. Разом із тим відповідач протиправно відмовив у задоволенні заяви про зняття з реєстрації ОСОБА_4 , що стало підставою звернення до суду з цим позовом.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23 жовтня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 5 лютого 2019 року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року та закрив провадження в адміністративній справі.
Таке рішення апеляційного суду мотивоване тим, що спір у справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, натомість стосується права користування та розпорядження майном, а позовні вимоги спрямовані на зняття з реєстрації місця проживання особи. Відтак спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
Не погоджуючись із ухваленими у цій справі судовими рішеннями, позивач звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга, серед іншого, обґрунтована помилковістю висновку суду апеляційної інстанції про неможливість розгляду заявлених у цій справі вимог в порядку адміністративного судочинства, адже, за твердженням позивача, спір у цій справі стосується оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.
ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому наводить доводи про законність та обґрунтованість рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні позову та вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував це рішення та закрив провадження у справі. ОСОБА_3 просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач також просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_2 .
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалами від 23 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження, а 26 червня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Згідно із частиною першою статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах, установлених статтею 341 КАС, наведені в касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як установили суди та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 як опікун в інтересах недієздатної ОСОБА_1 22 березня 2018 року звернувся до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської РДА із заявою, у якій просив зняти з реєстрації ОСОБА_4 у зв`язку з втратою підстав на право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Листом від 29 березня 2018 року № 105-105/ОП/Б-114/3-847 відповідач повідомив про відсутність підстав для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 за вказаною адресою.
Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_2 звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У частині першій статті 19 ЦПК встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Закриваючи провадження в цій справі, суд апеляційної інстанції керувався тим, що заявлені позивачем вимоги стосуються права користування та розпорядження квартирою та спрямовані на зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 у зв`язку з втратою нею права користування квартирою.
Велика Палата Верховного Суду не погоджується з доводами позивача про помилковість висновку апеляційного суду про закриття провадження у справі у зв`язку з непоширенням на спірні правовідносини юрисдикції адміністративних судів.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
На думку Великої Палати Верховного Суду, спірні правовідносини пов`язані з правом користування та розпорядження майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 . Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про знятя з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 у зв`язку із втратою права користування цією квартирою. Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на зазначену квартиру, вимоги ж до Печерської РДА є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних відносинах міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №337/2535/17 та від 12 грудня 2018 року у справі № 826/8687/16.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Не підлягають задоволенню вимоги касаційної скарги ОСОБА_2 про скасування постанови суду першої інстанції й ухвали суду апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, оскільки прийняття такого рішення можливе лише в разі апеляційного перегляду по суті, який у цій справі не відбувся у зв`язку із закриттям провадження у справі з процесуальних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За правилами частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Ураховуючи наведене, підстав для зміни розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач| |О. Б. Прокопенко|
Судді:|Н. О. Антонюк|В. С. Князєв|
|Т. О. Анцупова|Л. М. Лобойко|
|С. В. Бакуліна|Н. П. Лященко|
|В. В. Британчук|В. В. Пророк|
|Ю. Л. Власов|Л. І. Рогач|
|М. І. Гриців|О. М. Ситнік|
|В. І. Данішевська|О. С. Ткачук|
|Ж. М. Єленіна|В. Ю. Уркевич|
|О. С. Золотніков|О. Г. Яновська|
|О. Р. Кібенко| |