П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/364/19
Провадження № 11-738заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - Таркаєвої О. С.,
представника Вищої ради правосуддя - Цуцкірідзе І. Л.,
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 липня 2019 року (суддя Рибачук А. І.) у справі за її позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій,
УСТАНОВИЛА:
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовною заявою, у якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність ВККС, що полягає у нездійсненні перегляду в пленарному складі рішення, прийнятого колегією щодо іспиту, складеного нею 2 квітня 2018 року як суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова, відповідно до приписів пункту 4 частини другої статі 85 Закону України від 2 червня 2016 року
№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII);
- зобов`язати ВРП утриматись від розгляду подання ВККС про звільнення її з посади судді Комінтернівського районного суду м. Харкова на підставі рішення ВККС від 21 грудня 2018 року №1990/ко-18.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 липня 2019 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ВККС, ВРП про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій відмовив у зв`язку з наявністю судового рішення, яке набрало законної сили у справі № 9901/47/19 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Не погодившись із цим рішенням з підстави порушення судом норм процесуального права, ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для подальшого розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції у цій справі.
На думку ОСОБА_1 , висновки суду першої інстанції про тотожність її позовних вимог у цій справі з позовними вимогами у справі № 9901/47/19 не відповідають фактичним обставинам справи. Так, позивачка зазначає, що у справах № 9901/364/19 та № 9901/47/19 відмінний як суб`єктний склад сторін, так і предмет спору. До того ж, на її думку, суд першої інстанції не мав права самостійно збирати докази та ознайомлюватися з матеріалами справи № 9901/47/19 з метою порівняння доказів, на які посилається позивачка у справах № 9901/364/19 та № 9901/47/19, унаслідок чого дійшов висновків про їх ідентичність.
Вважає, що позови у справі, що розглядається, та у справі № 9901/47/19 не є тотожними, тому суд безпідставно відмовив у відкритті провадження, посилаючись на положення пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представники ВККС та ВРП наводять доводи щодо безпідставності її вимог та вважають рішення суду про відмову у відкритті провадження у цій справі обґрунтованим.
Крім того, у відзиві ВРП зазначено, що 31 жовтня 2019 року ВРП ухвалила рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Пунктом 2 частини першої статті 170 КАС передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачка вже зверталась до Верховного Суду з аналогічним позовом (справа № 9901/47/19).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 15 квітня 2019 року в справі № 9901/47/19 відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення цього органу від 21 грудня 2018 № 1990/ко-18, яким визначено, що суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 2 березня 2018 року № 33/зп-18, відмовлено судді Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів, визнано суддю ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді, та вирішено внести подання до ВРП про її звільнення з посади судді Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Зазначена постанова була предметом оскарження, за результатами якого Великою Палатою Верховного Суду 25 червня 2019 року ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2019 року у справі № 9901/47/19 у частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 21 грудня 2018 року № 1990/ко-18 щодо внесення до ВРП подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Комінтернівського районного суду м. Харкова скасовано, а провадження у справі в цій частині закрито. В іншій частині вказане рішення залишено без змін.
Однією з обставин, якою позивачка обґрунтовувала заявлений нею позов у справі № 9901/47/19, була її незгода з діями (бездіяльністю) ВККС щодо залишення без розгляду її заяв від 16 липня, 28 вересня, 26 жовтня 2018 року про скасування результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання, який включає також і практичне завдання, з посиланням на наявність обов`язку ВККС розглянути вказані заяви у пленарному складі відповідно до вимог абзацу четвертого частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII у редакції Закону України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
При цьому в основу вирішення предмета спору в розрізі заявлених позовних вимог увійшло дослідження судом усіх мотивів і підстав, з яких ВККС дійшла висновків щодо оцінювання позивачки, про що було зазначено в рішенні від 21 грудня 2018 року № 1990/ко-18. Зокрема, досліджено та надано правову оцінку доводам позивачки щодо її незгоди із залишенням без розгляду ВККС її звернень про перегляд результатів кваліфікаційного оцінювання.
Водночас при зверненні до суду з цим позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилається на порушення ВККС процедури прийняття рішення від 21 грудня 2018 року №1990/ко-18 з огляду на залишення Комісією без розгляду її звернень від 16 липня, 28 вересня, 26 жовтня 2018 року про скасування результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання судді та повторне призначення першого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Викладене свідчить про те, що позивачка фактично повторно оскаржує рішення, прийняте за результатами кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, зокрема, з підстав порушення процедури його прийняття.
Верховний Суд уже надавав оцінку наведеним доводам у справі № 9901/47/19, за результатами розгляду якої прийняв рішення, що набрало законної сили.
Необхідно зауважити, що при заміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою або при виділенні з позову, який уже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов тотожність предмета позову зберігається.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що у справі № 9901/47/19 та у цій справі сторони, предмети та підстави позовів є тотожними, відмінність полягає лише в тому, що в цій справі позивачка перефразувала позовні вимоги, оскарживши бездіяльність Комісії щодо нездійснення перегляду результатів оцінювання, що є частиною процедури підтвердження відповідності судді займаній посаді, за результатами якої приймається відповідне рішення.
Зміна (перефразування) позовних вимог та зазначення ВРП другим відповідачем не свідчить про зміну предмета оскарження. Такий залишився незмінним - це дії (бездіяльність) ВККС щодо перегляду результатів кваліфікаційного оцінювання, які є складовою процедури кваліфікаційного оцінювання, за результатами якої приймається відповідне рішення та саме рішення, прийняте за результатом кваліфікаційного оцінювання позивача.
Велика Палата Верховного Суду погоджується із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо наявності передбаченої пунктом 4 частини першої статті 170 КАС підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі у зв`язку з наявністю судового рішення, яке набрало законної сили, у справі № 9901/47/19 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Міркування і твердження позивачки в апеляційній скарзі не спростовують правильності правових висновків оскаржуваної ухвали суду.
З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що по суті суд прийняв правильне процесуальне рішення, тому немає підстав для скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 липня 2019 року.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 266, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач| |О. Б. Прокопенко|
Судді:|С. В. Бакуліна|Л. М. Лобойко|
|В. В. Британчук|Н. П. Лященко|
|Ю. Л. Власов|В. В. Пророк|
|М. І. Гриців|Л. І. Рогач|
|Ж. М. Єленіна|О. М. Ситнік|
|О. С. Золотніков|О. С. Ткачук|
| |О. Г. Яновська|