П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/73/19
Провадження № 11-191заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання ухвали незаконною та зобов`язати вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
від 14 лютого 2019 року (суддя Стрелець Т. Г.),
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) в особі Третьої дисциплінарної палати ВРП, в якому просив:
- визнати незаконною ухвалу Третьої дисциплінарної палати ВРП
від 09 січня 2019 року № 39/3дп/15-19 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно суддів, слідчих суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В. Й., Бедьо В. І. за зверненням ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ВРП відкрити дисциплінарну справу відносно суддів, слідчих суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В. Й., Бедьо В. І. за зверненням ОСОБА_1 .
2. У позові ОСОБА_1 зазначив, що, відмовляючи у відкритті дисциплінарного провадження, Третя дисциплінарна палата ВРП всупереч вимогам чинного законодавства не обґрунтувала причини такої відмови та не взяла до уваги доводи скаржника.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
3. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою
від 14 лютого 2019 року відмовив у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України
(далі - КАС), оскільки цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
4. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції положень норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2019 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги
5. Від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Рух апеляційної скарги
6. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2019 року залишила без руху, а ухвалою
від 28 березня 2019 року відкрила апеляційне провадження та призначила її до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Установлені обставини справи, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
7. Суд установив, що ОСОБА_1 звернувся до ВРП зі скаргою на суддів, слідчих суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В. Й.,
Бедьо В. І., за результатами розгляду якої Третя дисциплінарна палата ВРП ухвалою
від 09 січня 2019 року № 39/3дп/15-19 відмовила у відкритті дисциплінарного провадження.
8. Вважаючи таку ухвалу відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
9. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
10. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
11. Конституційний Суд України у Рішенні від 01 грудня 2004 року
№ 18-рп/2004 визначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
12. Відповідно до частини першої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
13. Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
14. Положеннями частин першої - третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП. Дисциплінарне провадження включає: попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; відкриття дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
15. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
16. Підстави для відмови у відкритті дисциплінарної справи визначені статтею
45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», у частині другій якої вказано, що рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.
17. Виходячи з наведеного оскаржувана ухвала Третьої Дисциплінарної палати ВРП не може бути самостійним предметом судового розгляду.
18. При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що положеннями Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема статтями 51 та 52, визначено, що оскарженню до ВРП підлягає рішення її дисциплінарного органу, прийняте за результатами розгляду скарги на дії судді по суті, при цьому право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.
19. Отже, позивач, хоч і наділений правом подати скаргу на дії судді та ініціювати в такий спосіб дисциплінарне провадження, але не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникають у зв`язку з вирішенням питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Оцінювати дії судді під час виконання посадових обов`язків має право лише ВРП, рішення якої щодо притягнення чи відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності створюють юридичні наслідки для такого судді, а не для скаржника. Тому правом на оскарження дій/рішень ВРП, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, наділені лише суб`єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб`єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати дії та рішення ВРП за результатами такого провадження.
20. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
21. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому суд першої інстанції правильно не зазначив суду, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи.
22. Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду
висловила, зокрема, в постановах від 31 травня 2018 року у справі № 9901/500/18,
від 15 листопада 2018 року у справі № 9901/751/18, та інших.
23. Виходячи з наведеного, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
24. Згідно зі статтею 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
25. Велика Палата Верховного Суду вважає, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального права, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а тому підстав для її скасування немає.
Висновки щодо розподілу судових витрат
26. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
27. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 312, 316, 322 КАС, ВеликаПалата Верховного Суду,
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
від 14 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач| |В. С. Князєв|
Судді:| | | |
|Т. О. Анцупова| |О. Р. Кібенко|
|С. В. Бакуліна| |Н. П. Лященко|
|В. В. Британчук| |О. Б. Прокопенко|
|Ю. Л. Власов| |В. В. Пророк|
|М. І. Гриців| |Л. І. Рогач|
|Д. А. Гудима| |О. С. Ткачук|
|Ж. М. Єленіна| |В. Ю. Уркевич|